Рішення № 11933908, 21.09.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2010 р. Справа № 07/194-10

вх. № 6634/5-07

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Демченко А.І. за довіреністю № б/н від 09.09.2010 р.

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Лебединський м'ясокомбінат", м. Лебедин

до ТОВ "Жнива Трейд", смт. Буди

про стягнення 5899,61 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лебединський м'ясокомбінат" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Жнива Трейд" (відповідач) про стягнення 5899,61 грн. за договором купівлі-продажу № 20/1 від 07.09.2009 р.

В обґрунтування позову позивач вказував про те, що позивачем за вказаним договором було поставлено відповідачу товар (м'ясо яловичини 1 кат. в п/т (бики)) на суму 4386,00 грн. згідно видатковій накладній № РН-0000506 від 29 квітня 2010р. Однак, відповідач свої договірні зобов'язання щодо оплати за товар не виконав.

Відповідач про судове засідання був повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву до суду не надав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Позивач, через канцелярію господарського суду 13.09.2010 р. за вх. № 3402, надав письмові докази згідно клопотання, які господарським судом залучаються до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

07.09.2009 р. між сторони був укладений договір купівлі-продажу № 20/1 (надалі – договір), за яким продавець (позивач) зобов’язувався передавати у власність) покупця (відповідача) товар для використання у підприємницькій діяльності, а покупець (відповідач) зобов'язувався прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору.

Пунктом 2.1. договору було передбачено те, що продавець продає товар(и), а покупець зобов'язується приймати такі товари та своєчасно сплатити їх вартість.

Згідно з п. 3.2. договору перехід права власності відбувається в момент поставки /оплати/ відповідної партії товару, що оформляється видатковою накладною.

У п. 4.2. договору було визначено порядок розрахунків - розрахунок товару, здійснюється за фактом поставки в безготівковому порядку з моменту поставки товару, за попередню оплату товару.

Пунктом 5.2. договору було передбачені обов'язки покупця відповідно до яких покупець зобов'язувався прийняти товар згідно умов даного договору та оплатити товар згідно з умовами визначеними у цьому договорі.

Відповідно до п. 6.4. договору у випадку порушення відповідачем строків виконання обов'язку з оплати поставленого товару відповідач сплачує позивачу за кожен день прострочення неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми боргу.

Пунктом 6.5. договору було передбачено те, що за односторонню необґрунтовану відмову оплати товару через 14 днів після настання строку для оплати покупець сплачує на користь продавця штраф у розмірі 30% від суми боргу.

Судом встановлено, що відповідачем було отримано від позивача товар на суми 4386,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000506 від 29 квітня 2010 р. та довіреністю ТОВ "Жнива Трейд" № 230401 від 23.04.2010 р. на отримання від ТОВ "Лебединський м'ясокомбінат" цінностей.

При цьому представником позивача у судовому засіданні зазначалося про те, що вищевказаний товар на суму 4386,00 грн. було передано відповідачу саме за договором купівлі-продажу № 20/1 від 07.09.2009 р.

Судом встановлено, що в матеріалах справи доказів сплати відповідачем позивачу суму 4386,00 грн. за договором не міститься.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що сума основного боргу відповідача перед позивачем за договором складає 4386,00 грн., та вона відповідачем своєчасно не була сплачена позивачу.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача перед позивачем за договором, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на свою користь 4386,00 грн. основного боргу та суми штрафу на підставі п.6.5. договору у розмірі 1315,75 грн. підлягають задоволенню.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи вищевикладені норми діючого законодавства, положення викладені у пункті 6.4. договору, перевіривши нарахування позивачем пені, господарський суд визнає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 171,05 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв’язку з викладеним, перевіривши нарахування позивачем 3% річних, господарський суд визнає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 26,75 грн. такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Отже, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 102,00 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", ст.ст. 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 611, 625, 628, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Жнива Трейд" (62456, Харківська обл., Харківський р-н, смт. Буди, вул. Франко, 8, код ЄДРПОУ 36429310, р/р 26008000430332 в ВАТ Універсал Банк м. Київ МФО 322001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебединський м'ясокомбінат" (42200, Сумська обл., м. Лебедин, вул. Білозерцева, 32, код ЄДПОУ 32738876, р/р 26002039071900 в АКІБ "УкрСиббанк" відділення № 604 м. Лебедин МФО 351005) - 4386,00 грн. основного боргу; 171,05 грн. пені; 26,75 грн. 3% річних; 1315,75 грн. штрафу; 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 23.09.2010 р.