Рішення № 11933885, 20.09.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2010 р. Справа № 61/119-10

вх. № 3959/1-61

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Святець І.В., за довіреністю б/н від 01.12.2009р.;

відповідача - не з"явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Харківської області справу за позовом Іноземного підприємства "Торговий дім "ХЗШВ", м. Харків

до Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин", м. Харків

про стягнення 25853,87 грн. та витребування майна

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ІП "Торговий дім "ХЗШВ", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ДП "Харківський завод шампанських вин" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість по орендній платі в розмірі 22516,13грн.; індекс інфляції 2733,32грн.; 3% річних 604,42грн., на загальну суму 25853,87грн., а також про вилучення у відповідача та передачу позивачу обладнання, переданого в користування по договору оренди обладнання №56/05/08 від 01.05.08р., а саме : принтер лазерний HP Laser Jet 1020 (Q5911A) - 1шт.; комп"ютер персональний "TARGET " в комплекті (200709422208) - 16 шт.; монітор TFT 17" LG FLATRON L1753S - SF - 16шт.; кабельна система комп"ютерної мережі - 1 шт.; телефонна каналізація - 1 шт.; оптична мережа зв"язку - 1 шт.; кабельна система крмп"ютерної мережі - 1 шт., загальною вартістю 182395,24грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Відповідач в письмовому відзиві на позов проти нього заперечує , посилаючись на те , що Договір оренди обладнання №56/05/08 від 01.05.2008р. із доданими до нього документами оформлявся в інший період часу, ніж зазначений у документі, обладнання , яке зазначено в акті прийому - передачі від 01.05.2008р., фактично на підприємство не передавались, послуги з оренди зазначеного обладнання не надавались.

В судовому засіданні 11.08.2010р. було оголошено перерву до 20.09.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні 20.09.2010р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 20.09.2010р., не з"явився. Про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Присутній в судовому засіданні 20.09.2010 року представник позивача вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі відповідача.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду сторони було повідомлено , що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, відзиву на неї, заслухавши пояснення представника позивача , повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

01.05.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди обладнання №56/05/08, відповідно до якого позивач зобовязався передати, а відповідач прийняти в тимчасове володіння обладнання, загальною вартістю 182395,24 грн., та сплачувати за його використання встановлену Договором орендну плату.

Відповідно до п.1.2 Договору майно, що орендується, передається згідно акту приймання - передачі, який є невід"ємною частиною договору (арк.спр.12).

На підтвердження факту передачі майна в оренду, позивачем надано до матеріалів справи акт прийому-передачі до Договору оренди обладнання № 56/05/08 від 01.05.2008р.

Розділом 3 Договору оренди обладнання № 56/05/08 від 01.05.2008р. встановлено розмір орендної плати за користування предметом оренди , який складає 1000,00грн. на місяць, разом з ПДВ 20%. Орендна плата сплачується згідно виставленого рахунку позивача, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця.

Станом на момент подачі позову до суду позивачем нарахована відповідачеві, проте не сплачена останнім, заборгованість по орендній платі в розмірі 22516,13грн.; індекс інфляції 2733,32грн.; 3% річних 604,42грн., на загальну суму 25853,87грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Із цим положенням Цивільного кодексу України кореспондуються положення ч.2 ст.180 Господарського кодексу України. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Так само відповідно до ст. 12 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

У відповідності до до ч. 5 ст. 1 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, оренда майна інших форм власності регулюється положеннями цього Закону, якщо орендарями є державні підприємства.

Оскільки орендарем у даному випадку є державне підприємство, до спірних правовідносин застосовуються вимоги зазначеного Закону.

Згідно ст. 10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Всупереч зазначеним вимогам Закону у тексті Договору оренди обладнання № 56/05/08 від 01.05.2008р. відсутні істотні умови, а саме: вартість майна з урахуванням її індексації; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обовязки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Відсутність у тексті Договору оренди обладнання № 56/05/08 від 01.05.2008р. згоди щодо зазначених істотних умов унеможливлює висновок про укладення даного договору.

Факт неукладення Договору оренди обладнання № 56/05/08 від 01.05.2008р. в свою чергу означає, що між сторонами не виникли жодні зобовязання, в тому числі не вникли зобовязання відповідача по сплаті вказаних у позові коштів позивачеві. Такі обставини означають, що наразі відсутні правові та фактичні підстави для задоволення позовних вимог.

Всупереч вимог ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) позивач доказів на спростування викладених обставин не надав. Позивачем не надано звіту про оцінку переданого в оренду майна (наявність якого є обовязковою згідно ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (Оцінка об'єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди)) ні інших доказів які б свідчили про досягнення сторонами згоди щодо усіх істотних умов відповідного договору оренди.

Навпаки, інші матеріали справи свідчать про обґрунтованість зробленого судом висновку про те, що Договір оренди обладнання № 56/05/08 від 01.05.2008р. є неукладеним і жодні зобовязання за ним не виникли.

Так, суд зазначає, що відповідно до п.3.2 Договору оренди обладнання № 56/05/08 від 01.05.2008р. орендна плата сплачується згідно виставленого рахунку позивача, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця.

Проте, 16.06.2010р. позивачем було надіслано відповідачу копії рахунків - фактур, а саме: №ТД-СФ00009 від 31.05.2008р.; №ТД-СФ00010 від 30.06.2008р.; № ТД-СФ00011 від 31.07.08 р.; № ТД-СФ00012 від 31.08.08 р.; № ТД-СФ00013 від 30.09.08 р.; № ТД-СФ00014 від 31.10.08 р.; № ТД-СФ00015 від 30.11.08 р.; № ТД-СФ00016 від 31.12.08 р.; № ТД-СФ00007 від 31.01.09 р.; № ТД-СФ00008 від 28.02.09 р.; №ТД-СФ00009 від 31.03.09 р.; № ТД-СФ00010 від 30.04.09 р.; № ТД-СФОООП від 31.05.09 р.; № ТД-СФ00012 від 30.06.09 р.; № ТД-СФ00013 від 31.07.09 р.; № ТД-СФ00014 від 31.08.09р.; № ТД-СФ00015 від 30.09.09 р.; № ТД-СФ00016 від 31.10.09 р.; № ТД-СФ00017 від 30.11.8р.; № ТД-СФ00018 від 31.12.09 р.; № ТД-СФ00001 від 31.01.10 р.; № ТД-СФ00002 від 28.02.10 р.; № ТД-СФООООЗ від 16.03.10 р.

Судом встановлено , що вказані рахунки - фактури були надіслані позивачем відповідачу , вже після звернення ІП "Торговий дім "ХЗШВ" до суду з відповідним позовом (27.04.2010р.). У період з 1 травня 2008 року і по 16 червня 2010 року вказані документи на адресу відповідача не надходили, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Як зазначає відповідач у своєму відзиві на позовну заяву у ДП «ХЗШВ» немає ні оригіналів, ні копій вищезазначених документів, які стосуються оформлення і виконання Договору оренди обладнання №56/05/08 від 01.05.2008 року.

До того ж, під час зміни керівництва ДП «ХЗШВ» колишній керівник підприємства ОСОБА_1 не передав ОСОБА_2 належним чином документацію підприємства, а також круглу печатку ДП «ХЗШВ», і на теперішній час на підприємстві користуються дублікатом цієї печатки, про що свідчить наявна в матеріалах справи дрвідка №654 від 30.06.2010р. (арк.спр.70).

Відсутність у відповідача будь - яких документів, які стосуються Договору оренди обладнання №56/05/08 від 01.05.2008 року та відсутність у ДП «ХЗШВ» оригіналу круглої печатки, викликає сумніви у відповідності дати виготовлення зазначених документів фактичному часу їх складання.

На це вказує і дата складання Договору оренди обладнання №56/05/08 - 1 травня 2008 року, яка є державним святковим днем. З наявної в матеріалах справи довідки №656 від 30.06.2010р. (арк.спр.73), вбачається, що 1 травня 2008 року ДП «Харківський завод шампанських вин» не працювало, виробнича та управлінська діяльність не здійснювалась, оскільки в цьому не було будь - якої необхідності. Накази на здійснення підприємством будь - якої діяльності 1 травня 2010 року ні на підприємстві, ні у Міністерстві аграрної політики не видавались.

Також суд критично оцінює посилання позивача , що ІП "Торговий дім "ХЗШВ" фактично передав відповідачу згідно акту прийому -передачі від 01.05.2008 року до Договору оренди обладнання №56/05/08 , наступне майно: принтер лазерний HP Laser Jet 1020 (Q5911A) - 1шт.; комп"ютер персональний "TARGET " в комплекті (200709422208) - 16 шт.; монітор TFT 17" LG FLATRON L1753S - SF - 16шт.; кабельна система комп"ютерної мережі - 1 шт.; телефонна каналізація - 1 шт.; оптична мережа зв"язку - 1 шт.; кабельна система крмп"ютерної мережі - 1 шт.

Оскільки, крім зазначеного акту прийому - передачі, позивач не надав до суду жодного доказу фактичної передачі вказаних матеріальних засобів. Враховуючи той факт, що позивач і відповідач мають різні юридичні адреси і фактичні місця розташування, то отримання орендованого обладнання як юридичний факт повинно бути підтверджено довіреністю на отримання товарно - матеріальних цінностей та товарно - транспортної накладної, які є первинними документами бухгалтерського обліку.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 р. №363, товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбутковування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу і обліку виконаної роботи.

Згідно Листа Міністерства фінансів України від 27.11.2006 №31-34000-20-23/25136, при здійсненні операцій з одержання матеріальних цінностей має складатися довіреність,

Вказані вище рахунки - фактури не можуть вважатися належними доказами виходячи з наступного.

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Згідно Листа Міністерства фінансів України від 27.11.2006 №31-34000-20-23/25136, рахунок - фактура за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а носить лише інформаційний характер.

В той же час, ІП «ТД «ХЗШВ» є платником податку на додану вартість.

Згідно п.1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», поставка послуг будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг.

Згідно п.7.2.1. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені цим пунктом вимоги.

Згідно п.7.2.3. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.7.3.1. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Таким чином, підтвердженням фактичного надання послуг з оренди майна, та підставою для нарахування орендної плати з боку позивача повинні бути податкова накладна (або додатково до неї інший первинний документ, який би підтверджував надання послуг з оренди обладнання).

Жодного з перелічених документів до ДП «ХЗШВ» не надходило, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Також суд, звертає увагу на той факт, що претензія від позивача до відповідача щодо неналежного виконання Договору оренди обладнання №56/05/08 від 01.05.2008р., надійшла на підприємство у березні 2010 року (вих№435/2010 - юр від 11.03.2010 р.). Тобто, як вбачається зі стверджень позивача, відповідач не сплачував орендну плату на протязі близько 2 років, і позивач при цьому не прийняв жодних мір реагування щодо неналежного виконання зобов'язань з боку ДП «ХЗШВ».

Згідно ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і запереченняскріплення печаткою якої є обов'язковим. Форма довіреності на одержання цінностей, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року N 99 "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей"

Згідно п.2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. №99, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Жодного із зазначених документів на ДП «ХЗШВ» не надходило, довіреності на отримання вказаного обладнання не виписувались, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Також слід зазначити, що контрактом з директором ДП «ХЗШВ» не передбачено ні особисте отримання матеріальних засобів керівником підприємства, ні прийняття їх на відповідальне зберігання.

Крім того, згідно ч.1 ст.760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Як вбачається з акту прийому - передачі від 01.05.2008 року до Договору оренди обладнання №56/05/08 від 01.05.2008р., предметом договору оренди є комп'ютерна техніка, телефонна каналізація, оптична лінія зв'язку та кабельна система.

Слід відмітити специфіку обладнання, яке вказане в акті прийому - передачі від 01.05.2008 року до Договору оренди обладнання №56/05/08 від 01.05.2008р. Так, кожна одиниця комп'ютерної техніки має окремий серійний (ідентифікаційний) номер, відмінний від номеру подібної моделі комп'ютерної техніки. Вказаний номер нанесений на корпус комп'ютерного виробу і співпадає із номером, занесеним у паспорт виробу під час отримання його у виробника, або продавця виробу. Кабельна продукція поділяється на види, має бути сертифікованою згідно ДСТУ, і має відповідне найменування, яке не тільки визначає технічні характеристики окремого виду кабельної продукції, а і поділяє кабельну продукцію за ціновими категоріями. Телефонна каналізація - це мережа труб, яка спроектована для конкретного об'єкту та встановлена з метою розміщення в неї кабельної системи. При цьому труби, з яких монтується телефонна каналізація, також поділяються на види, і мають відповідні найменування згідно ДСТУ, і різну вартість. Оптична лінія зв'язку - це також є система оптично -волоконної кабельної продукції., яка як і інша кабельна продукція, має бути сертифікованою згідно ДСТУ, і має відповідне найменування.

Ні в акті прийому - передачі, ні в інших документах немає вищезазначеної інформації, що не дає можливості відокремити вказані позивачем комп'ютерну техніку, телефонну каналізацію та кабельну систему, які ніби - то надавались в оренду у відповідності з умовами Договору оренди обладнання №56/05/08 від 01.05.2008р., від інших матеріальних цінностей подібного походження.

Крім того , позивачем не було надано суду належних доказів на підтвердження права власності на передане в оренду обладнання , що є безумовною підставою для правомірності позовної вимоги щодо витребування майна.

Так суд зазначає, що акт прийому-передачі обладнання від 31.10.2008р., який надано позивачем до матеріалів справи, не дає можливості зробити однозначного висновку про факт передачі відповідачеві зазначеного у ньому майна. Жодних накладних, довіреностей на одержання майна та інших первинних документів, які б могли підтвердити факт передачі відповідачеві спірного майна, позивачем до матеріалів справи не надано. Це спростовує твердження позивача про те, що спірний договір був укладений та майно було дійсно передане за ним в оренду відповідачеві.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що матеріали справи у сукупності із фактом неукладення Договору оренди обладнання №56/05/08 від 01.05.2008р., відсутністю належних доказів передачі майна в користування відповідачеві спростовують факт надання послуг Іноземним підприємством “Торговий дім “ХЗШВ” Державному підприємству “Харківський завод шампанських вин” за Договором оренди обладнання №56/05/08 від 01.05.2008р.

Викладене означає, що позовні вимоги є необґрунтованими, не відповідають нормам чинного законодавства і тому не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на позивача.

Позивач в позовній заяві просив суд повернути йому надмірно сплачене державне мито у розмірі 103,00 грн.

В порядку статті 47 ГПК України суд повертає ІП "Торговий дім "ХЗШВ", надлишково сплачене державне мито у розмірі 103,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції, ст. 638 Цивільного кодексу України, ст. 180 Господарського кодексу України, ст.10, 12 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, керуючись, ст.ст.1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 75, 8285 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Повернути Іноземному підприємству "Харківський завод шампанських вин" (61017, м.Харків, вул.Лозівська, 20, код ЄДРПОУ 30590422, п/р 26001996105749 у Філії ЗАТ "ПУМБ" у м.Харків , МФО 350385) 103,00 грн. надмірно сплаченого державного мита з державного бюджету України, про що видати відповідну довідку.

Суддя

Повний текст рішення підписано 24.09.2010р.

Справа №61/119-10.