Рішення № 11933843, 27.09.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2010 р. Справа № 15/222-10

вх. № 6460/3-15

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 відповідача - ОСОБА_2другий відповідач не з*явився

розглянувши справу за позовом ФОП ОСОБА_3., с. Слатино, е

до ФО-П ОСОБА_4, с.Городне, ТОВ"Комерційне підприємство АККАД" м.Дніпропетровськ

про стягнення 25527,38 грн. та зустрічний позов про стягнення 61060,29 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 ( позивач) просить суд стягнути з ТОВ "Комерцйне підприємство Аккад" (другого відповідача) 25 000 грн основного боргу, 455,47 грн. пені.

Солідарно стягнути з ТОВ "Комерційне підприємство "АККАД" та ФОП ОСОБА_4 на користь ФОП ОСОБА_3 71,91 грн- 3 % річних.

Стягнути з другого відповідача на користь позивача державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

13.09.2010 року позивач надав заяву про збільшення позовних вимог та просить суд стягнути з ТОВ "Комерцйного підприємства Аккад" (другого відповідача) 25 000 грн. основного боргу, 1 223,28 грн. пені

Стягнути солідарно з ТОВ"Комерційного підприємства "АККАД" та ФОП ОСОБА_4 на користь ФОП ОСОБА_3 193,15 грн - 3 % річних.

Стягнути з другого відповідача на користь позивача державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

13.09.2010 року відповідач звернувся з зустрічним позовом та просить суд стягнути з ФОП ОСОБА_3 грошові кошти в розміпі 61060,29 грн , судові витрати покласти на відповідача.

У відповідності до ст. 60 ГПК України, відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

В судовому засіданні оголошена перерва з 21.09.2010 року до 27.09.2010 року до 12 години.

Суд продовжує розгляд справи з урахуванням уточнених позовних вимог та зустрічної позовної заяви.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено наступне, що 22.04.2010 року між ТОВ" Комерційним підприємством АККАД "Замовник" та ФОП ОСОБА_3 був укладений договір за № 006/04/2010 про надання послуг по організації перевезення міжнародних та міжміських вантажних перевезень та транспортно-експедиційного обслуговування (а.с.11-14). У відповідності до умов договору "Виконавець" ( позивач) зобов*язався від свого імені за дорученням "Замовника" (відповідача) за його рахунок за обумовлену в договорі плату здійснити комплекс дій пов*язаних з організацією міжнародних вантажних автоперевезень вантажів "Замовника".

Даний договір визначає взаємовідносини між "Експедитором" та "Перевізником" в зв*язку з наданням послуг по перевезенню зовнішньоторгових та транзитних вантажів в міжнародному сполученні та по території України. Сторони погодились, що даний договір виконується відповідно до умов "Правил перевезення вантажів автомомбільним транспортом в Україні", Європейською угодою про режим праці та відпочинку водіїв (ЄСТР), Європейською угодою про міжнародні дорожні перевезення небезпечних вантажів (ДОПОГ), та Європейською угодою про перевезення швидкопсуючих вантажів, Конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів по шляхам (КДПГ), Митною конвецією про міжнародне перевезення вантажів з використанням книжки МДП (Конвенція МДП), а також вимоги міжурядових угод про міжнародне перевезення автомобільним транспортом. ( п.1 договора).

У відповідності до договору-заявки № М 04.05-З від 30.04.2010 року (а.с.16) вартість транспортно-експедиційних послуг по факту прибуття автомобіля на митний термінал протягом 3х банківських днів.

Згідно п. 3.2 договору підставою для здійснення оплати послуг Експедитора є оригінал рахунку-фактури, наданий Експедитором в 1 примірнику, оригінал СМR-накладної по відповідній заявці з відміткою вантажоодержувача при приймання вантажу та оригінали інших документів, що підтверджують узгоджені з Замовником додаткові витрати Експедитора. Зазначені документи повинні бути надані не пізніше 14 днів після виконання вантажоперевезення.

Згідно п.3.3 договору строк оплати послуг експедитора становить 3 дня з моменту отримання пакету документів, зазначених в п. 3.2 договору, якщо інше не передбачено в Заявці на перевезення.

В разі неоплати більше строка, встановленого в. 3.2 даного договора, Замовник зобов*язався сплатити "Виконавцю" штраф в розмірі 1,7 % від встановленої плати за перевезення вказаного в заявці, за кожний день прострочення платежу (п. 3.4 договора).

В даному випадку позивач просить суд стягнути пеню, яка договором не передбачена.

Так у відповідності до заявки за № М 04.05-З від 30.04.2010 року сторони погодили наступний маршрут: Люблін (Польща) - м. Полтава (Україна); адресу завантаження, адресу розвантаження; дату завантаження, вартість фрахта, що складає 25000 грн., порядок розрахунків: безготівковий розрахунок.

У відповідності до наданої позивачем СМR № 0059161 вантаж було доставлено, про що свідчить штамп вчинений отримувачем вантажу в графі за № 20 (а.с.19), однак накладна містить зауваження - "вантаж прибув з пошкодженням згідно акту від 16.05.2010 року".

На виконання умов договору позивачем був виставлений рахунок за № 213 від 11.05.2010 року ( а.с.17). Акт виконаних робіт згідно зазначеного рахунку Замовником ( 2 відповідачем) підписаний.

22.04.2010 року між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3 був укладений договір поруки ( а.с.15).

У відповідності до цього договору Поручитель поручається перед Кредитором за виконання обов*язку ТОВ "Комерційне підприємство АККАД" щодо оплати вартості послуг за договором, передбаченим ст. 2 цього договору.

На підставі вищевикладеного поручитель зоб*язався у разі порушення боржником обов*язку за підставі договору що передбачений п.1.1, самостійно виконати зазначений обов*язок боржника перед кредитором, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, на підставі письмової вимоги кредитора в десятиденний строк. ( п.3.1 договору).

У випадку виконання поручителем обов*язку боржника за основним договором, що передбачений п.1.1 цього договору, кредитор зобов*язується передати поручителю всі документи, що підтверджують обов*язок боржника у 10-денний строк з дня виконання обов*язку ( п.3.2 договору).

Поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за прострочення оплати послуг кредитора за основним договором у вигляді 3 % річних від простроченої суми. ( п.5.1 договора).

У відповідності до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов*язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов*язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов*язання частково або у повному обсязі.

У разі порушення боржником зобов*язання, забезпеченого порукою,боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники,якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. ( ст. 554 ЦК України).

У разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов*язаний повідомити про це боржника, а вразі пред*явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участті у справі ( ст. 555 ЦК України).

В даному випадку у відповідності до п. 5.1 договору поруки від 22.04.2010 року поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором за прострочення послуг кредитора за підставі договору у вигляді 3 % річних, але у відповідності до п. 3.1. даного договора така відповідальність наступає в разі пред*явлення стягувачем (кредитором) письмової вимоги. Як встановлено матеріалами справи такої вимоги позивач не направлявав ФОП ОСОБА_4

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов*язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В разі неоплати більше строка, встановленого в. п. 3.2 даного договора, Замовник зобов*язався сплатити "Виконавцю" штраф в розмірі 1,7% від встановленої плати за перевезення вказаного в заявці, за кожний день прострочення платежу (п. 3.4 договора).

Позивачем нарахована пеня 1223,28 грн. без посилання на пункт договору.

У відповідності до Закону України" Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов*язань", якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, передбаченої ст. 1 та 2 Закону, пеня стягненню не підлягає.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов*язання, на вимогу кредитора зобов*язаний сплатити суму боргу з урахуванням 3 % річних весь час прострочення. Так на підставі зазначеної статті позивачем нараховано 193,15 грн. , але у відповідності до договору поруки п.3.1. для стягнення суми необхідно було позивачу надіслати письмову вимогу, такої вимоги позивач не надсилав. В цій частині позовних вимог позивачу слід відмовити.

Щодо зустрічної позовної заяви, суд встановив наступне, що 13.09.2010 року позивач звернувся з зустрічним позовом та просить суд стягнути з ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 61 060,29 грн. (а.с.54-57).

В обгрунтування заявлених вимог позивач надає договір зберігання від 14.04.2010 року укладений між ТОВ "Комерційним підприємство АККАД" та ТОВ "Квант Пром". У відповідності до умов зазначеного договору "Зберігач" приняв на себе зобов*язання вантажоотримувача наступного товару: лінія зрощування дерев*яних заготовок, бувша у використанні, виготовлена у 1998 р. під заводським номером 107268 у кількості 1 штуки, вартість згідно супроводжувальних документів (а.с.61-62). Акт прийому-передачі від 16.05.2010 року, який засвідчує пошкодження вантажу (а.с.65). В обгрунтування вартості товару надано рахунок (а.с.67) без доказів його сплати. Крім того, позивач за зустрічним позовом вказує на п.4.2 Договору, яким передбачено, що експедитор має право залучати третіх осіб до виконання заявок Замовника лише з письмової згоди Замовника та зазначає, що не надавав згоди на перевезення вантажу ПП ОСОБА_5 Однак, як встановлено з матеріалів справи, в договорі-заявці на транспортно-експедиційне обслуговування від 30.04.2010 року № М 04.05-З зазначено: водій ОСОБА_6

Відповідно до ст. 8 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ) передбачає, що відповідач зобов'язаний перевірити точність здійснених в товарно-транспортній накладній записів відносно кількості вантажних місць, а також; їх маркування та розмірів, перевірити зовнішній стан, та його упаковки, а якщо нема можливості перевірити точність записів, то перевізник повинен зробити в накладній обґрунтовані застереження.

Застереження в накладній CMR 0059161стосовно існування ризику пошкодження вантажу при перевезенні відсутні, що свідчить про прийняття ПП ОСОБА_5 вантажу до перевезення без будь-яких зауважень.

ст. 17 КДПВ, ст. 924 ЦК України та п. 6.1. даного Договору встановлюють, що відповідач несе відповідальність за повну або часткову втрату або пошкодження вантажу в проміжок часу між його прийняттям до перевезення та його здаванням позивачу.

Частиною 2 ст. 226 ГК передбачений обов'язок сторони, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, невідкладно повідомити про це другу сторону. Частиною 3 зазначеної статті передбачено обов'язок потерпілої сторони вчинити певні дії, щоб запобігти виникненню збитків.

Відповідно до ч. З ст. 314 ГК за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість.

Стаття 934 Цивільного кодексу України визначає, що за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 929 Цивільного кодексу України умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Частина 3 ст. 308 ГК України встановлено, що саме вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення та має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством.

За ст. 627, ч. 1 ст. 628 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 924 Цивільного кодексу України та ст. 314 Господарського кодексу України, - перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі Вантажоодержувачу, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Згідно ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Частиною 1 статті 1166 встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування. Збитками є :

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушенного права;

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було б прорушене (упущена вигода).

Позивачем за зустрічним позовом в обгрунтування позовних вимог не надано доказів вартості понесених збитків. Експертом Полтавської торгово-промислової палати зроблений висновок про те, що причину та час походження пошкоджень з'ясувати не можливо, оскільки обладнання було пред'явлено після вивантаження його з транспортного засобу, також не встановлена вартість пошкодженого товару.

Акт прийому-передачі від 16.05.2010 року, складений між водієм ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суд сприймає критично, оскільки акт не містить даних повноважень останнього, яку просаду та на якому підприємстві працює ОСОБА_7, чи має він та водій спеціальні знання щодо правил приймання товару (обладнання) по якості відповідно до Інструкції П-7, чи був повідомлений вантажовідправник про прибуття автомобіля з пошкодженим тентом причепу з правої сторони. Як встановлено судом, договір-заявка на транспортно-експедиційне обслуговування від 30.04.2010 року № М 04.05-З містить тільки умову (п.4) - спосіб завантаження: обладнання (до 10 т, 86 м3) бокова, задня, 6 ременів. СМR накладна містить вагу брутто - 8910. В Акті приймання-передачі обладнання не зазначено якою вагою доставлено вантаж, скільки було ременів. В акті зазначено, що вантаж упакований в поліетиленову плівку жовтого кольору, але не вказується, чи було пошкоджено упаковочну плівку. Таким чином, акт приймання-передачі від 16.05.2010 року не може слугувати належним доказом у справі.

СУд зазначає, що в зустрічній позовній заяві позивач просить "прийняти рішення про стягнення з ФОП ОСОБА_3 грошових коштів в розмірі 61060 грн. ..."

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що позивачем за зустрічним позовом не доведено факту протиправної поведінки та вини відповідача у пошкодженні вантажу. За таких обставин, зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1, 2, 33, 44, 60, 82-85 ГПК України, ст. 601, 614, 623,924, 1166 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовільнити частково.

Стягнути з ТОВ "Комерційне підприємство АККАД" (м.Дніпропетровськ, пр-т Кірова, буд.50 приміщення,63 код 34561662 р/р 26002015578860 в ф."ДН.РУПАТКБ "ПівденКОМБАНК" м.Дніпропетровськ, МФО 305266) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1 р/р НОМЕР_2) суму 25000 грн., державне мито 250 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стянення пені в сумі 1223,28 грн - відмовити.

В частині стягнення річних в сумі 193,15 грн. - відмовити.

В задоволені зустрічного позову - відмовити.

Після набранням рішенням законної сили видати наказ.

Суддя

рішення підписане 27.09.2010 року.