Рішення № 11933790, 22.09.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2010 р. Справа № 29/231-10

вх. № 6617/5-29

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився;

відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термекс",м.Чернівці;

до Закритого акціонерного товариства "Техноімпекс", м. Харків;

про стягнення 57036,48 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Термекс" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Закритого акціонерного товариства "Техноімпекс" суму основного боргу - 44551,22грн., пеню - 8776,70грн., інфляційні втрати - 2439,49грн., 3% річних - 1269,07грн., всього 57036,48грн. за договором поставки товару. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач не своєчасно та не в повному обсязі розрахувався за товар, що був поставлений йому позивачем на виконання умов договору поставки №Хар/23.02.07 від 23.02.2007р. та договору №Хкф1603/1 від 16.03.2009р.

Ухвалою суду від 26.07.2010р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Представники сторін у судове засідання не з"явились, документи витребувані судом не надали. Про час та місце розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та належним чином.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

23 лютого 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністюю "Термекс" (поставщик) та Закритим акціонерним товариством "Техноімпекс" (покупець) був укладений Договір поставки №Хар/23.02.07. Згідно з п.1.1. Договору, поставщик (позивач) зобов"язався поставити товар, а покупець (відповідач) зобов"язався прийняти та оплатити товар. Найменування (асортимент), ціна товару вказуються в специфікаціях до договору, що є невід"ємною частиною цього договору.

16 березня 2009 року між позивачем та відповідачем було переукладено договір поставки №Хкф1603/1, згідно якого змінювались умови щодо порядку здійснення розрахунків між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу товар, а відповідач його прийняв, на загальну суму 728620,83грн. (видаткові накладні та довіреності до них, акти звірки).

Відповідно до п.7.7. договору поставки №Хкф1603/1 від 16.03.2009р., покупець зобов"язаний оплатити поставлений постачальником товар протягом 21 календарного дня від дати коли товар фактично був отриманий покупцем. (Відповідно до п. 6.2., п. 6.3. договору, день фактичного отримання товару підтверджується в підписаній покупцем видатковій накладній на поставлений товар).

В порушення умов договору, відповідач оплатив отриманий товар частково, а саме у розмірі 684069,61 грн., внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 44551,22грн.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний сплатити товар після його прийняття, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства та договору, те, що позовні вимоги обгрунтовані, правомірні, доведені матеріалами справи та не спростовані відповідачем, суд задовільняє позовні вимоги в сумі основної заборгованості у розмірі 44551,22грн.

Згідно п. 8.1. Договору №Хкф1603/1 від 16.03.2009р., у випадку несвоєчасної оплати товару покупець на вимогу постачальника сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 8776,70грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 1269,07грн. та інфляційні у сумі 2439,49грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

У відповідності зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. ст. 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Техноімпекс" (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, к.914, р/р 260003223 в ВАТ "Мегабанк" м. Харкова, МФО 351629; код ЄДРПОУ 31799372) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "Пластик" (61003, м. Харків, вул. 1-ої Конної Армії, буд. 106, р/р 26000036204200 в АТ "УкрСиббанк" м. Харкова, МФО 351005; код ЄДРПОУ 32949111) суму основного боргу - 44551,22 грн., пеню - 8776,70 грн., інфляційні втрати - 2439,49 грн., 3% річних - 1269,07 грн., 570,36 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя