Рішення № 11933198, 27.10.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.10                                                                                           Справа№ 14/137

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Автотранспортне підприємство № 12327”, м. Запоріжжя

До відповідача: Закритого акціонерного товариства “Завод комунального транспорту”, м. Львів

про стягнення 100 000,00 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар: Хороз І.Б

Представники:

від позивача: Ясир Д.І. –керівник санації

від відповідача: не з”явився

Права та обов”язки, передбачені ст.ст.20,22 Господарського процесуального кодексу України, позивачу роз”ясювались. Заяви про відвід судді від сторін не поступали.

Суть спору: Позов заявлено Відкритим акціонерним товариством «Автотранспортне підприємство № 12327», м. Запоріжжя до Закритого акціонерного товариства «Завод комунального транспорту», м. Львів про стягнення 100 000,00 грн.

Ухвалою суду від 09.09.10р. порушено провадження у справі. Розгляд судової справи призначено на 13.10.2010р. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в зазначеній ухвалі. Наявні у справі матеріали свідчать про отримання сторонами ухвали про порушення провадження у справі.

Представник позивача в судове засідання з»явився, вимоги ухвали суду виконав частково.

Відповідач в судове засідання 13.10.10р.явку повноважного представника не забезпечив, відзиву та витребуваних судом документів не подав, причини неявки суду не повідомив.

За таких обставин, з метою недопущення порушення змагальності і рівності сторін перед законом та судом, створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, а також для правильного вирішення спору, суд вважав за необхідне відкласти розгляд справи.

В судовому засіданні 13.10.10р. розгляд справи відкладався на 27.10.10р.

В засідання 27.10.10 р. позивач забезпечив явку повноважного представника, позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві; просить позов задоволити повністю.

Відповідач в судове засідання не з”явився, відзиву та витребуваних судом документів не подав, причини неявки суду не повідомив. Заяви, клопотання від відповідача до суду не надходили.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, судом з”ясовано.

20 грудня 2007 року між Закритим акціонерним товариством “Завод комунального транспорту” (відповідачем у справі) та Відкритим акціонерним товариством “Автотранспортне підприємство № 12327” (позивачем у справі) було укладено договір посередництва № 128, відповідно п.1.1 даного договору посередник (позивач у справі ) зобов»язується згідно з умовами договору від власного імені, але за рахунок та в інтересах виробника, реалізувати продукцію, вироблену виробником (відповідачем у справі) (надалі-товар), в порядку та на умовах, визначених даним договором, шляхом укладення з третіми особами договорів купівлі-продажу або інших договорів, які передбачають зміну/перехід права власності за ціною, що вказується у специфікаціях до таких договорів купівлі-продажу, але не нижче мінімальних продажних цін, вказаних у Додатку 1, який являється невід»ємною частиною даного договору.

Додатком №1 до Договору посередництва №128 від 20 грудня 2007 року визначено найменування продукції, мінімальну продажну ціну за одиницю з ПДВ в гривнях. Додаток від виробника ( відповідача ) підписаний генеральним директором Фарбазов С.М, від посередника (позивача) генеральним директором Велігоша В.М., скріплений печатками обидвох сторін.

Сторонами узгоджено, що прийом товару здійснюється в присутності уповноважених представників виробника та посередника, про що підписується Акт прийому-передачі (п.4.3.).

21 грудня 2007 року до зазначеного договору була укладена додаткова угода № б/н.

Згідно п.1,2,3 додаткової угоди до договору № 128 від 20.12.07р. сторони обговорили можливість придбання товару у виробника для власних потреб: так пункт 1 додаткової годи передбачає, що ВАТ «Автотранспортне підприємство № 12327» має право придбати для власних потреб продукцію, вироблену виробником (товар) , в порядку та на умовах, визначених даним договором за ціною, що вказується у специфікаціях до договору, але не нижче мінімальних продажних цін, вказаних у додатку № 1, який являється невід»ємною частиною даного договору.

Пунктом 2 додаткової угоди сторони узгодили п.3.2.5. договору № 128 викласти у такій редакції: Переказувати виробнику всі одержані кошти у зв»язку з виконанням умов даного договору, за виключенням сум грошових коштів, що вважається у відповідності до умов даного договору винагородою посередника, не пізніше 30 банківських днів після зарахування грошових коштів, отриманих за реалізований посередником товар, на поточний рахунок посередника, за винятком коли посередник придбає товар для власних потреб.

Пунктом 4 додаткової угоди, сторони розширили умови договору та додали до п.6.4. до договору посередництва № 128 від 20.12.07р. : що у разі придбання товару для власних потреб виробник не сплачує посереднику грошову винагороду в розмірі 5%.

Так, відповідно до умов п.6.1. договору № 128 та додаткової угоди від 21.12.07р. позивачем платіжним дорученням № 5 від 20.12.07 на суму 50000000,00 грн.. та платіжним дорученням № 6 від 25.12.07р. на суму 50000000,00 грн. була перерахована передоплата за автобуси на загальну суму 1 00000000,00 грн. (копії банківських виписок позивачем подано).

По актах приймання-передачі транспортних засобів Серія МВЧ №931809 , Серія МВЧ №931802, Серія МВЧ №931808, Серія МВЧ №931821 відповідач передав позивачу чотири автобуси, вартістю 2800000,00 грн, які в подальшому Актом прийому-передачі від 28.11.2008 року були повернуті виробнику та прийняті останнім.

У серпні 2008 року позивачем було додатково перераховано відповідачу 8821,27 грн.: 1708,78 грн. - 11.08.08р., 2730,62 грн. -12.08.08р. та 4381,87 грн. - 29.08.08р.

Загальна сума грошових коштів перерахованих відповідачу становить 100008821,27 грн.

У період з червня 2008 року по жовтень 2008 року відповідачем передавався позивачу товар на зальну суму 2843807,32 грн., який частково на суму 2800000,00 грн. був повернутий позивачем ( акт повернення долучено до справи).

Таким чином відповідач здійснив передачу товару позивачу лише на суму 43807,32 грн.

2843807,32 (часткова поставка товару) – 2800000,00 грн.(повернення товару) = 43807,32 грн.

Передача товару на залишок суми передоплати відповідачем не здійснена

Позивачем було відправлено відповідачу претензію від 08.12.09р. за №92-19/133/09 з вимогою повернення передоплати до 15 .12.2009 року. Претензія залишена відповідачем без задоволення та відповіді. Відповідач не до поставив товар позивачу, не повернув і кошти передоплати, не покриті поставкою товару.

Повернення передоплати не надійшло і станом на момент звернення позивача з позовом до суду, сума боргу (неповерненої передоплати) складає 99965013,95 грн. Позивач просить в даному позові задоволити вимогу про стягнення 100 000,00 грн., представник позивача пояснює зазначене відсутністю коштів для сплати судових витрат, зокрема держмита, за подання позову про повернення всієї суми коштів..

Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані по них докази, суд прийшов до висновку , що позов підлягає задоволенню . При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

У відповідності до ст.509 ЦК України ( ст.173 ГК України) зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

Відповідно до ч.1,2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов”язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов”язки, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов”язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов”язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст.175 ГК України майнові зобов”язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст..526 ЦК України зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов. Визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання)

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов»язання ( ст.625 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення сум попередньої оплати.

Відповідно до ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними доказами ті обставини, на яких грунтуються її вимоги чи заперечення на позов.

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування –це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача. У предмет доказування включається також факт приводу до позову, який являє собою обставини, що підтверджують право на звернення до суду, тобто факти порушення суб”єктивного права чи охоронюваного законом інтересу позивача.

Відповідач обставин, на яких грунтуються заявлені позивачем вимоги не заперечив та не спростував належними і допустимими доказами.

Господарський суд розглядає спір в межах заявлених вимог.

Вимога про стягнення 100 000,00 грн. боргу обґрунтована; заперечень щодо заявленої до стягнення суми боргу, чи доказів її погашення в грошовій формі чи шляхом поставки товару, відповідач не надав, відтак в цій частині заявлені позивачем вимоги підлягають до задоволення.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст..ст..1, 2, 21,32,33,34,36,43,49,82,84,85, 116 ГПК України, суд,-

Вирішив :

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Завод комунального транспорту»( код ЄДРПОУ 30019775, м. Львів, вул. Стрийська, 45) на користь Відкритого акціонерного товариства «автотранспортне підприємство № 12327»( 69083, м. Запоріжжя, вул. Жасминна, 5, код ЄДРПОУ 03114170) 100 000,00 грн. боргу, 1000,00 грн. держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

В судовому засіданні 27.10.10р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний тест рішення виготовлено 29.10.10р.

Суддя