Рішення № 11933081, 05.10.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.10                                                                                           Справа № 2/136

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С., за участю прокурора Татарин Ю.Б., представника позивача Луців О.І., представника відповідача Рудницького О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом прокурора Сихівського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго”, м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю “Шувар”, м. Львів про стягнення 91810 грн. 73 коп.

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Сихівського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго”, м. Львів звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Шувар”, м. Львів про стягнення 91810 грн. 73 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 27.08.2010р. призначив розгляд справи на 09.09.2010р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 23.09.2010р., 05.10.2010р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задоволити з підстав, викладених в позовній заяві. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді, на виконання умов якого відповідачу надано відповідні послуги. Однак, відповідач свої зобов’язання щодо оплати вартості теплової енергії в гарячій воді виконав частково, на дату звернення до суду заборгованість становила 82832 грн. 47 коп. У зв’язку з порушенням строків оплати вартості теплової енергії в гарячій воді, відповідачу нараховано пеню в розмірі 2949 грн. 16 коп., інфляційні втрати в розмірі 4287 грн. 73 коп. та 3% річних в розмірі 1741 грн. 37 коп. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача, становить 91810 грн. 73 коп.

В судових засіданнях представник відповідача пояснив, що основний борг в розмірі 82832 грн. 47 коп. сплачено повністю.

Представникам сторін роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

10 жовтня 2008р. між Львівським міським комунальним підприємством “Львівтеплоенерго” (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Шувар” (відповідач) було укладено договір №4284/А про постачання теплової енергії в гарячій воді.

За цим договором теплопостачальна організація (позивач) бере на себе зобов’язання постачати споживачу (відповідачу) теплову енергію для опалення та здійснювати гаряче водопостачання в потрібних йому обсягах, а споживач (відповідач) зобов’язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію для опалення та гаряче водопостачання за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Додатком №1 до даного договору встановлено обсяги постачання теплової енергії. Відповідно до цього додатку, позивач постачає теплову енергію до об’єкта відповідача за адресою м. Львів, вул. Хуторівка, 4б.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач забезпечив об’єкт відповідача з 01.10.2009р. по 30.06.2010р. тепловою енергією в гарячій воді у відповідних обсягах, що підтверджується інформацією про покази лічильника.

Пунктом 6.3. договору №4284/А від 10.10.2008р. передбачено, що споживач (відповідач) до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує теплопостачальній організації (позивачу) вартість гарячого водопостачання, фактично спожитої теплової енергії для опалення та щомісячну величину плати за приєднане теплове навантаження.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників сторін, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо оплати за отриману теплову енергію виконав частково, станом на дату подання позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем становила 82832 грн. 47 коп.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що основний борг сумі 82832 грн. 47 коп. оплачено повністю, на підтвердження чого подав копії платіжних доручень. Представник позивача підтвердив сплату відповідачем основного боргу. За таких обставин, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення 82832 грн. 47 коп. основного боргу, у зв’язку з відсутністю предмету спору відповідно до п. 11 ст. 80 ГПК України.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 7.2.3. договору №4284/А від 10.10.2008р., за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач (відповідач) сплачує теплопостачальній організації (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, прокурором правомірно нараховано пеню в розмірі 2949 грн. 16 коп., інфляційні втрати в розмірі 4287 грн. 73 коп. та 3% річних в розмірі 1741 грн. 37 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 2949 грн. 16 коп. пені, 4287 грн. 73 коп. інфляційних втрат, 1741 грн. 37 коп. 3% річних. В частині стягнення основного боргу в розмірі 82832 грн. 47 коп. провадження припинити.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Шувар”, м. Львів, вул. Чукаріна, 6 (ідентифікаційний код 20777340) на користь Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго”, м. Львів, вул. Данила Апостола, 1 (ідентифікаційний код 05506460) 2949 грн. 16 коп. пені, 4287 грн. 73 коп. інфляційних втрат, 1741 грн. 37 коп. 3% річних.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Шувар”, м. Львів, вул. Чукаріна, 6 (ідентифікаційний код 20777340) в користь державного бюджету 918 грн. 10 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          В частині стягнення основного боргу в розмірі 82832 грн. 47 коп. провадження припинити.

5.          Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя