Рішення № 119325377, 28.05.2024, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/27/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткове)

28 травня 2024 року м. Львів

Залізничний районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Мруць І.С.,

за участю секретаря судового засідання Шостак К.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ « ФІНТРАСТ УКРАЇНА» - Крюкової Марини Володимирівни про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, а саме витрат на правову допомогу,

встановив:

рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 22.05.2024 року позовну заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» - Крюкової Марини Володимирівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» заборгованість за договором №5455771 від 28.01.2022 року у розмірі 93990 (дев`яносто три тисячі дев`ятсот дев`яносто) гривень, 00 копійок, яка складається з суми кредиту 20000 (двадцять тисяч) гривень, 00 копійок, процентів за користуванням кредитом 73990 (сімдесят три тисячі дев`ятсот дев`яносто) гривень, 00 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» - 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 копійок судового збору.

Представник Товариства зобмеженою відповідальністю«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ« ФІНТРАСТУКРАЇНА» -Крюкова МаринаВолодимирівна звернулася до суду із клопотанням про ухвалення додаткового рішення по справі, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу.

Дослідивши доводи заяви та докази на підтвердження таких, перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1 ст.15 ЦПК України).

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ч.ч. 5, 6 ст.137 у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з правилами п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (ч.1 ст.182 ЦПК України).

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Це підтверджується і положеннями ч.1 ст.81 ЦПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях ч.ч. 5, 6 ст.137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Представником позивача разом із позовною заявою заявлено клопотання про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн. на підтвердження яких додано: копію договору про надання правової допомоги, укладеного 07.07.2022 року між ТзОВ «ФК«ФІНТРАСТ УКРАЇНА» та адвокатом Крюковою М.В., звіт про надання правової допомоги, згідно якого вартість правової допомоги становить 10 000 грн., рахунок від 26.12.2023 року на 10 000 грн на оплату по замовленню №26/12, платіжну інструкцію від 28.12.2023 №2494 із призначенням платежу: сплата за послуги з аналізу, складання та подання позовної заяви згідно р/ф №26/12 від 26.12.2023 р., ордер. (а.с.29-33, 46, 48, 72).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що надані представником позивача докази підтверджують понесення позивачем витрат, пов`язаних з професійною правничою допомогою адвоката. А відтак, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в користь позивача 10000 грн. витрат на правову допомогу.

Керуючись ст. 133, 137, 141, 246, 268, 270 ЦПК України, суд

ухвалив:

стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Львівського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», місце знаходження: місто Київ, вулиця Загородня, 15, офіс 118/2, ЄДРПОУ: 44559822;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Суддя: І.С. Мруць