Рішення № 11932476, 13.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/23013.09.10           

Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Шаповалов А.М..

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Аптека Біокон»

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Мегсифарм»

простягнення 5088,04грн.

Представники сторін: від позивача Титарчук О.Л. –представник за довіреністю від 23.11.2009, №21; від відповідачаГладченко С.І., - наказ № 01/01/2000 від 28.08.2000р. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека Біокон" (позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегсифарм»(відповідач) про стягнення 40876,18 грн., у тому числі 35779,14грн- основної заборгованості, пені- 712,45грн, штрафу - 3577,91грн., 3% річних - 122,68грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач передав лікарські засоби на загальну суму 37799,14 грн., а відповідач виконав грошове зобов’язання за договором №0342/07 від 18.04.2007 р. не в повному обсязі, перерахувавши за отриманий товар лише 2000грн.

В судовому засіданні від 13.09.10р., представник позивача подав клопотання про зменшення позовних вимог в частині стягнення основного боргу, в зв’язку з повною сплатою суми боргу відповідачем, та просив стягнути з відповідача 5088,04грн, з яких 712,45 грн. пені, 3577,91 грн. штрафу, 122,68грн. 3% річних та 675грн.- витрат, понесених у зв»язку із захистом та відновленням свого порушеного права.

Представник відповідача у судове засідання 13.08.2010 р. з’явився, подав докази повної сплати суми основної заборгованості (банківські виписки) та акт звірки розрахунків, підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками обох підприємств.

Крім того, представник відповідача заявив клопотання про відмову в задоволенні вимог позивача, стосовно стягнення 712,45 грн. пені; 3577,91 грн. штрафу; 122,68грн. 3% річних та 675грн.- витрат, понесених у зв»язку із захистом та відновленням свого порушеного права.

В судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Представниками сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Суд розглядає остаточні вимоги позивача.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

ВСТАНОВИВ:

18.04.2007 р. між ТОВ "Аптека Біокон" (постачальник) та ТОВ "Мегсифарм" (покупець) було укладено договір поставки товару №0342/07 (надалі –"Договір"), який набирає чинності з моменту підписання його сторонами і в будь- якому випадку діє до виконання сторонами взаємних зобов»язань і проведення взаємних розрахунків, у випадку, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити Договір, даний Договір вважається пролонгованим на кожний календарний рік.

Вищевказаний договір за своїм змістом та правовою природою є нічим іншим, як договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України.

Відповідно до п 1.1 Договору, постачальник зобов’язується поставити та передати у власність лікарські засоби та вироби медичного призначення, а покупець зобов’язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах Договору.

Згідно з п. 2.1 Договору ціна та загальна вартість товару, який поставляється покупцю, вказана у видаткових накладних на кожну поставку, які є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов Договору у період з 20.05.2010 р. по 04.06.2010 р. поставив товар на загальну суму 37799,14 грн., що підтверджується видатковими накладними, які є в матеріалах справи.

Під час розгляду справи, відповідачем було сплачено суму основного боргу, що підтверджується банківськими виписками, актом звірки розрахунків та позивачем не заперечується.

З огляду на викладене, суд припиняє провадження стосовно стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 35779,14грн., у зв’язку з її сплатою після направлення позовної заяви до суду на підставі п.1-1 ст.. 80 ГПК України.

Стосовно вимоги про стягнення штрафу та пені суд відзначає наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 3577,91 грн. та пеню у розмірі 712,45 грн. за прострочення по оплаті 35779,14грн. у період з 19.06.2010 р. по 10.08.2010 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Підставою для стягнення штрафу визначено п.7.2 Договору, а підставою для стягнення пені –п. 7.3 Договору.

Відповідно до п.7.2 Договору у випадку прострочки платежу, покупець сплачує постачальнику одноразовий штраф у розмірі 10% від суми несплаченого в строк товару.

Відповідно до п.7.3 Договору покупець за порушення термінів оплати товару сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,7% від заборгованої суми за кожний день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Тобто, підставою для стягнення штрафу позивач вказує допущення прострочки платежу, а пені –порушення термінів оплати товару.

Суд відзначає, що диспозиція положення п.7.2 Договору "у випадку прострочення платежу" та п. 7.3 Договору "за порушення термінів оплати" є визначенням одного порушення –несвоєчасного виконання відповідачем грошового зобов’язання.

Отже, позивач просить стягнути пеню та штраф за порушення відповідачем грошового зобов’язання за Договором.

Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Згідно із статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Приписи ст. 549 Цивільного кодексу України визначають пеню та штраф різновидами одного виду відповідальності –неустойки.

При цьому суд відзначає, що умови Договору не містять умови про стягнення штрафу, як додаткової міри відповідальності, понад нараховану пеню, а позивач хибно вказує про ніби-то встановлення цих різновидів одного виду відповідальності за різні порушення.

Таким чином, за встановлених обставин вимога про одночасне стягнення пені та штрафу за порушення відповідачем грошового зобов’язання за Договором не ґрунтується на приписах наведених норм права.

Розмір штрафних санкцій унормований статтею 231 Господарського кодексу України. За приписами пункту 6 наведеної норми штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Виходячи із викладеного та беручи до уваги встановлені п.6 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи ступінь вини відповідача та суть допущеного порушення, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню пеня за прострочення виконання грошового зобов’язання за період з 19.06.2010 р. по 10.08.2010 р., у розмірі 712,45 грн.

В задоволенні позову в частині стягнення штрафу у розмірі 3577,91 грн. необхідно відмовити із викладених підстав.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення 3% річних у розмірі 122,68грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання у період з 19.06.2010 р. по 10.08.2010 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та погоджується з наданими позивачем розрахунками 3% річних у розмірі 122,68 грн.

Також, позивач просить стягнути із відповідача 675 грн. збитків, які складаються із суми витрат, понесених позивачем у зв’язку із захистом та відновленням свого порушеного права.

01.08.2010 р. ТОВ "Аптека Біокон" та Приватне підприємство "Юридична фірма "Евіденс" (надалі –ПП "ЮФ "Евіденс") уклали договір про надання юридичних послуг, відповідно до п.1.1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов’язання виконати роботи по поверненню суми заборгованості та відшкодуванню збитків, завданих порушенням зобов’язань ТОВ "Мегсифарм".

Положеннями п.2.2 договору сторони визначили зміст зобов’язань ПП "ЮФ "Евіденс", а п.3.1 –вартість послуг –675,00 грн.

Платіжними дорученнями №1027 від 12.08.2010р. позивач сплатив на користь ПП "ЮФ "Евіденс" послуги по юридичному обслуговуванню у сумі 675,00 грн.

Статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Аналогічні норми містяться і в ст. 22 Цивільного кодексу України.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода –наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Оскільки статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд вважає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника.

Положенням 7.1 спірного договору, сторони погодили, що за порушення умов даного договору винна сторона відшкодовує завдані даними діями, а рівно бездіяльністю збитки, в тому числі усі витрати, пов’язані з юридичним забезпеченням повернення заборгованості.

Таким чином, можливість здійснення позивачем витрат на отримання юридичної допомоги та їх наступне відшкодування відповідачем погоджена сторонами в договорі.

Таким чином, суд вважає правомірними вимоги позивача про відшкодування збитків –витрат, понесених позивачем у зв’язку із захистом та відновленням свого порушеного права, в розмірі 675,00 грн., саме на виконання договору про надання юридичних послуг від 01.08.2010р.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ "Мегсифарм" на користь ТОВ "Аптека Біокон" пені у розмірі 712,45грн., 3% річних у розмірі 122,68 грн. та витрат, понесених у зв’язку із захистом та відновленням порушеного права, у розмірі 675,00 грн.

В задоволенні позову в частині стягнення штрафу за порушення відповідачем грошового зобов’язання у розмірі 3577,91грн. необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 47, 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека Біокон" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегсифарм" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12; код ЄДРПОУ 31113632, МФО 300982 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека Біокон" (02098, м. Київ, вул. Березняківська, 29; код ЄДРПОУ 30263519, МФО 300249) пеню у розмірі 712 (сімсот дванадцять) грн. 45 коп., 3% річних у розмірі 122 (сто двадцять дві) грн. 68 коп., витрати, понесені у зв’язку із захистом та відновленням порушеного права, у розмірі 675 (шістсот сімдесят п’ять) грн. 00 коп., державне мито у розмірі 151 (сто п’ятдесят одна) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 70 (сімдесят) грн. 04коп.

3. Припинити провадження стосовно стягнення 35779,14грн. основної заборгованості.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяВ.В. Джарти

Дата підписання 17.09.10