Рішення № 11932324, 14.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/23614.09.10 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк»

до товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Лізингова група»

про стягнення 108468,65 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Лінніченко І.В.–представник за довіреністю № 361 від 21.06.2010 року;

від відповідача: не з’явився.

встановив :

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Лізингова група»про стягнення 108468,65 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 19.09.2007 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», що підтверджується Статутом АК «Укргазбан», в особі заступника директора Київської регіональної дирекції ВАТ АБ «Укргазбанк»Коцупатрого Сергія Михайловича, що діє на підставі довіреності та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група», в особі генирального директора Василенка Дениса Юрійовича, який діє на підставі Статуту було укладено кредитний договір № 162, згідно умов якого банк надає позичальнику кредит в сумі 139289,60 грн. для фінансування операції фінансового лізингу паливозаправника строком з 19 вересня 2007 року по 17 вересня 2010 року.

Відповідно до умов договору за використання кредитних коштів у межах встановленого терміну кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 18% річних.

Факт отримання позичальником кредитних коштів підтверджується випискою з рахунку № 206375418581.980 з 19.09.2007 року по 30.12.2009 рік.

Відповідно д пп. 1.4.1, 1.4.2 Кредитного договору, за використання кредитних коштів у межах встановленого згідно п. 1.3. кредитного договору термін кредитування процента ставка встановлюється в розмірі 18% річних, при цьому, за користування кредитними коштами понад термін, визначений в п. 1.3 цього Договору, процента ставка встановлюється в розмірі 28 % річних.

Позичальник свої зобов’язання за кредитним договором, щодо сплати процентів належним чином не виконав в зв’язку з чим, станом на 30.12.2009 рік утворилась заборгованість по процентах за період з 01.12.2009 р. по 30.12.2009 рік –1296 (одна тисяча двісті дев’яносто п’ять) грн. 25 коп.; заборгованість по процентах –18480 (вісімнадцять тисяч чотириста вісімдесят) грн. 75 коп.; заборгованість штрафних санкцій за несвоєчасне повернення кредиту – 194 (сто дев’яносто чотири) грн. 13 коп.; заборгованість штрафних санкцій за несвоєчасну сплату процентів –948 (дев’ятсот сорок вісім) грн. 92 коп.

Відповідно до п. 5.1. договору у випадку порушення позичальником зобов’язань по цьому договору (пов’язаних договорах), банк має право відмовитися від виконання своїх зобов’язань та/або розірвати цей договір, при цьому позичальник зобов’язаний відшкодувати банку збитки, а також сплатити штрафні санкції, пеню, та інші видатки, понесені банком за цим договором.

Відповідно до п. 5.3. договору за порушення строків (визначених у цьому договорі) повернення кредитних коштів, наданих банком позичальнику на умовах цього договору та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та комісій, позичальник зобов’язаний сплатити банку неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період існування заборгованості, обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов’язань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості.

Керуючись п. 5.1. та 5.3. договору за невиконання зобов’язань за кредитним договором банком нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту та сплату процентів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.05.2010 року порушено провадження у справі № 33/236 і призначено розгляд справи на 15.06.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2010 року розгляд справи було відкладено на 13.07.2010 р. на 15:30 год.

13.07.2010 року судове засідання не відбулося, оскільки до відділу діловодства надійшло клопотання б/н від 13.07.2010 року про колегіальний розгляд справи, а також клопотання про відкладення розгляду справи.

Листом заступника Голови Господарського суду міста Києва Іванової Л.Б. повідомлено сторін про відсутність достатніх підстав для введення до складу додатково двох суддів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2010 року розгляд справи призначено на 14.09.2010 р. на 10:25.

В судовому засіданні представник позивач підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, вимоги ухвали суду від 13.05.2010 року не виконав, про причини неявки суду не повідомив, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

19 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група»(надалі за текстом - Позичальник) було укладено Кредитний договір №164.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2., Кредитного договору, Банк надає кредит в сумі 139289,60 грн. Цільове призначення (мета) кредиту: для фінансування операції фінансового лізингу паливозаправника.

Відповідно до п.п. 1.3.1. Кредитного договору (зі змінами і доповненнями №6 від 30.03.2009р.), кредит надається з 19 вересня 2007 року по 17 березня 2011 року.

У разі ненадходження платежів від Позичальника у встановлений Договором строки суми непогашених у строк платежів перераховуються на рахунок обліку простроченої заборгованості за кредитом та простроченої заборгованості за процентами.

Підпунктом 3.1.1. Кредитного договору передбачено, що Банк зобов'язується на умовах Договору відкрити Позичальнику позичковий рахунок № 206375418581.980 в ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478 та надати Позичальнику кредитні кошти на умовах, в сумі та термін, обумовлені цим Договором за умови оформлення відповідного забезпечення, що задовольняє вимоги Банку за цим Договором.

Факт отримання Позичальником кредитних коштів підтверджується випискою з рахунку №206375418581.980 з 19.09.2007р. по 30.12.2009р.

Як вбачається з матеріалів справи, Банк належним чином виконав свої зобов'язання за Кредитним договором, визначені п.3.1.1. даного договору.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 1069 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Відповідно до п.3.3.1. Кредитного договору Позичальник зобов'язується забезпечити повернення отриманого кредиту і сплату нарахованих процентів та комісій у порядку та терміни, встановлені цим Договором.

Відповідно до умов договору Позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі: - в терміни встановлені графіком погашення кредиту (Додаток №1 до Договору) якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін до цього Договору або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу IV цього Договору.

Пунктом 1.4.4. Кредитного договору (зі змінами та доповненнями №6 від 30.03.2009 р.) встановлено строк сплати процентів - один раз на місяць, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3. цього Договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього Договору.

Сторонами обумовлено, що проценти нараховані за період з 01 жовтня 2008 року по 31 серпня 2009 року необхідно сплатити не пізніше 01 жовтня 2009 року, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п.1.3. цього Договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього Договору.

Умовами договору встановлено, що проценти сплачуються на рахунок №206825418581.980 в ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, або на рахунок №3600805018581.980 (у разі погашення процентів у термін до останнього робочого дня місяця, за який сплачуються проценти), а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3. цього Договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання нього Договору.

Проценти, що нараховані за період з 19 вересня 2007 року по 30 вересня 2007 року включно сплатити на рахунок №206825418581.980 в ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, або на рахунок № 3600805018581.978 (у разі погашення процентів у термін до останнього робочого дня місяця, за який сплачуються проценти) не пізніше 05 листопада 2007 року, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п.1.3. цього Договору, вдень дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього Договору.

Згідно з п.п. 1.4.1., 1.4.2. Кредитного договору, за використання кредитних коштів у межах встановленого згідно п.1.3. цього договору терміну кредитування процента ставка встановлюється в розмірі 18% річних. При цьому, за користування коштами понад термін, визначений в п.1.3. цього Договору, процента ставка встановлюється в розмірі 28% річних.

Відповідач взяті на себе зобов’язання виконав не належним чином в зв’язку з чим станом на 30.12.2009 року заборгованість за кредитним договором складає: 18 480,75 гривень - прострочена заборгованість по процентах.

П. 5.3. Кредитного договору встановлено, що за порушення строків (визначених в цьому Договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом Позичальник зобов'язаний сплатити Банку неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період існування заборгованості, обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов'язань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості.

У відповідності ст. 232 Господарського кодексу України сторони домовляються, що нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань (щодо строків (визначених в цьому Договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом) припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Сплата штрафних санкцій (неустойки, пені) за цим Договором не звільняє Позичальника від відшкодування збитків, завданих Банку, в повному обсязі.

Станом на 30.12.2009 року Банком нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту та сплату процентів у сумі 1143,05 гривень.

П. 3.2.7. Кредитного договору встановлено, що Банк має право відмовитися від надання Позичальникові передбаченого Договором кредиту частково або в повному обсязі, а також дострокового вимагати погашення заборгованості Позичальника за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом, комісії та штрафні санкції у випадках: невиконання Позичальником умов цього Договору.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору, станом на 30.12.2009 року сума кредиту, що підлягає достроковому стягненню дорівнює 87 549,60 гривні, сума процентів нарахованих Банком за період з 01.12.2009р. по 30.12.2009р. - 1295,25 гривень.

В цій частині позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростовані вимоги позивача, тому позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості та заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.1. договору у випадку порушення позичальником зобов’язань по цьому договору (пов’язаних договорах), банк має право відмовитися від виконання своїх зобов’язань та/або розірвати цей договір, при цьому позичальник зобов’язаний відшкодувати банку збитки, а також сплатити штрафні санкції, пеню, та інші видатки, понесені банком за цим договором.

Відповідно до п. 5.3. договору за порушення строків (визначених у цьому договорі) повернення кредитних коштів, наданих банком позичальнику на умовах цього договору та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та комісій, позичальник зобов’язаний сплатити банку неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період існування заборгованості, обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов’язань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості.

У відповідності до ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України сторони домовились, що нарахування пені за прострочення виконання зобов’язань (щодо строків (визначених у цьому договорі) повернення овердрафту та/або сплати процентів за користування овердрафтом) припиняється через один рік від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Сплата штрафних санкцій (неустойки, пені) за цим договором не звільняє позичальника від відшкодування збитків, завданих банку, в повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, за невиконання умов договору позивач правомірно нарахував відповідачеві пеню, нараховану на суму простроченого кредиту 1 295,25 гривень - заборгованість по процентах за період з 01.12.2009р. по 30.12.2009 р.;18 480,75 гривень - заборгованість по процентах; 194,13 гривень - заборгованість штрафних санкцій за несвоєчасне повернення кредиту; 948,92 гривень - заборгованість штрафних санкцій за несвоєчасну сплату процентів, тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Банком та Позичальником, було укладено Договір застави від 26 вересня 2007 року.

Відповідно до п. 1.1. Договору Застави (зі змінами і доповненнями №1 від 30.03.2009 року) дійсний договір забезпечує вимогу Заставодержателя, що випливає з кредитного договору №164 від 19 вересня 2007 року, укладеного між Заставодержателем та Заставодавцем, за умовами якого Заставодавець зобов'язаний Заставодержателю не пізніше 17 березня 2011 року повернути кошти в сумі 139 289,60 (сто тридцять дев'ять тисяч двісті вісімдесят дев'ять грн. 60 коп.) гривень, надані для фінансування операції фінансового лізингу паливозаправника марки АТЗ - 6,5 на шасі ЗИЛ-433371, з відповідним графіком погашення.

Відповідно до п. 2.1. Договору Застави, предметом застави є: транспортний засіб, марка ЗИЛ, модель 433371, 2007 року випуску, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу А АС 148540, видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 18 вересня 2007 року, реєстраційний номер АА 6175 ЕС, шасі (кузов, рама) № 43336273492501 ХТг43337173492501, тип вантажний спеціальний, колір - синій, який належить Заставодавцю на праві власності.

Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язань, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

У ч. 2 ст. 590 ЦК України зазначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

П. 3.2.8. Кредитного договору (зі змінами та доповненнями №1 від 26.10.07р.) встановлене право Банку, у разі невиконання зобов'язань Позичальником, здійснити погашення заборгованості за дійсним Договором шляхом звернення стягнення на предмет застави згідно договору застави, визначеного в п.2.1. цього договору, у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Враховуючи викладене, оскільки Позичальник порушує свої зобов'язання за кредитним договором, суд приходить до висновку, що позивач має право задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майна.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з статтею 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група»(місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, ідентифікаційний код 33602854, п/р №2650618581/980 в АБ «Укргазбанк»м. Київ, МФО 320478) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк»(юридична адреса: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1; поштова адреса: 02152, м. Київ, вул. Серафимовича, 1-а; код ЄДРПОУ 23697280) суму основної заборгованості по кредиту, що підлягає достроковому поверненню –87549 (вісімдесят сім тисяч п’ятсот сорок дев’ять) грн. 60 коп., заборгованість по процентах за період з 01.12.2009 р. по 30.12.2009 рік –1296 (одна тисяча двісті дев’яносто п’ять) грн. 25 коп.; заборгованість по процентах – 18480 (вісімнадцять тисяч чотириста вісімдесят) грн. 75 коп.; заборгованість штрафних санкцій за несвоєчасне повернення кредиту – 194 (сто дев’яносто чотири) грн. 13 коп.; заборгованість штрафних санкцій за несвоєчасну сплату процентів –948 (дев’ятсот сорок вісім) грн. 92 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1084 (одна тисяча вісімдесят чотири) грн. 68 коп., 236 (двісті тридцять шіссть) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу звернувши стягнення на предмет застави, а саме транспортний засіб, марки ЗИЛ, модель 433371, 2007рік випуску, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ААС 148540, видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 18 вересня 2007 року, реєстраційний номер АА 6175 ЕС, шасі (кузов, рама) № 43336273492501, ХТZ43337173492501, тип вантажний спеціальний, колір –синій, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група»на праві власності.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 23.09.2010 року.