Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 56/11613.09.10 Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л. Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом Приватного підприємства «Такопром»
доТовариства з обмеженою відповідальністю "М’ясний альянс"
простягнення 196 000 грн.
Представники сторін: від позивача не з‘явились від відповідачане з‘явились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства «Такопром»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "М’ясний альянс" заборгованості за договором поставки від 01.01.2009 № 04/09 на загальну суму 196 000 грн., у тому числі основного боргу у розмірі 170997, 35 грн., 3% річних у розмірі 5129,92грн., інфляційні нарахування у розмірі 11322,86 грн., штраф у розмірі 8549,87грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на юридичну допомогу, в розмірі 9791грн. та забезпечити позов, шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у розмірі ціни позову та витрат, пов’язаних з розглядом справи, а саме 207987грн, що знаходяться на поточному рахунку № 26009028192351 в КМФФБ «Укрсоцбанк».
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов’язання за Договором поставки, оскільки не своєчасно та не в повному обсязі здійснив розрахунок за поставлені позивачем товари. Станом на момент звернення до суду з позовом відповідач має заборгованість по Договору на загальну суму 170997, 35 грн., яку позивач просить стягнути з урахуванням штрафних санкцій.
Представник позивача з»явився у судове засідання, яке було призначено на 13.08.10року, однак вимог ухвал суду про порушення провадження не виконав.
У судове засідання, яке відбулось 13.09.10року представник позивача не з»явивя, хоча був повідомлений про час та дату розгляду справи, про що свідчить розписка про відкладення розгляду справи.
Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва
В С Т А Н О В И В:
01.01.09р. між Приватним підприємством «Такопром», як продавцем (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "М’ясний альянс", як покупцем (відповідач) укладено договір поставки №04/09/-1 за умовами якого продавець бере на себе зобов‘язання відповідно до умов даного договору поставляти Покупцеві м’ясну продукцію (товар), а покупець зобов‘язується прийняти і оплатити товар, в строки та порядку, передбаченими цим договором.
Даний договір вступає в силу з моменту його підписання повноважними представниками Сторін та діє до 31.12.09року або до виконання сторонами своїх зобов»язань. (п.п.10.1, 10.2 Договору)
Вищевказаний договір за своїм змістом та правовою природою є нічим іншим, як договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України.
Розділом 3 Договору, сторони визначили, що продавець зобов2язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов»язується прийняти Товар за ціною, визначеною умовами даного договору. Ціна товару, що передається у власність Покупцеві вказується у видаткових накладних, які надаються Продавцем для проведення оплати.
Загальну суму договору складає сума продукції, отриманої по всім видатковим накладним (п. 3.2 Договору)
На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар згідно видаткових накладних від 04.09.2009 № РН-0001537 на загальну суму 7070,40 грн.; від 02.09.2009 № РН-0001525 на загальну суму 4274,40грн.; від 28.08.2009 № РН-0001505 на загальну суму 5771,40грн; від 26.08.2009 № РН-0001491 на загальну суму 3877,90грн.; від 25.08.2009 № РН-0001485 на загальну суму 12382,60грн; від 21.08.2009 № РН-0001480 на загальну суму 3205,94грн.; від 20.08.2009 № РН-0001474 на загальну суму 20227грн; від 17.08.2009 № РН-0001453 на загальну суму 8848,74грн.; 14.08.2009 № РН-0001448 на загальну суму 17084,75 грн.; від 12.08.2009 № РН-0001438 на загальну суму 11469,50грн; від 11.08.2009 № РН-0001433 на загальну суму 12271,69грн; від 09.08.2009 № РН-0001414 на загальну суму 9955,20грн; 04.08.2009 № РН-0001399 на загальну суму 14136,60грн; від 03.08.2009 № 1396 на загальну суму 11561,20грн; від 29.07.2009 № 1380 на загальну суму 10029грн; від 24.07.2009 № 1368 на загальну суму 2182,50грн.; 22.07.2009 № 1361 на загальну суму 4156,10 грн.; від 17.07.2009 № 1342 на загальну суму 9251,40грн.; від 14.07.2009 № 1329 на загальну суму 2613,90грн; від 08.07.2009 № 1305 на загальну суму 7104,10грн; 06.07.2009 № 1287 на загальну суму 4012,40 грн.; від 01.07.2009 № 1278 на загальну суму 11284,80грн.; від 30.06.2009 № 1266 на загальну суму 8991,68грн; від 25.06.2009 № 1257 на загальну суму 2542,36грн; 24.06.2009 № 1254 на загальну суму 1639,44грн.; від 23.06.2009 № 1246 на загальну суму 3584,16грн.; від 22.06.2009 № 1238 на загальну суму 7827,35грн; від 18.06.2009 № 1228 на загальну суму 3190грн; 03.06.2009 № 1175на загальну суму 38832,50 грн.; від 28.05.2009 № 1161 на загальну суму 25350грн.; від 26.05.2009 №1152 на загальну суму 4926,24грн; від 25.05.2009 № 1150 на загальну суму 5480грн; 20.05.2009 № РН-0001134 на загальну суму 2560 грн.; від 19.05.2009 № РН-0001128 на загальну суму 3191,24грн.; від 18.05.2009 № 1123 на загальну суму 2900грн; від 15.05.2009 № РН-01121/1 на загальну суму 9973,80грн.; 15.05.2009 № 1121 на загальну суму 37694 грн.; від 13.05.2009 № 1107 на загальну суму 16909грн.; від 12.05.2009 № 1097 на загальну суму 5957,75грн; від 08.05.2009 № 1091 на загальну суму 12080грн.; 06.05.2009 № 1083 на загальну суму 11564,65грн.; від 29.04.2009 № 1063 на загальну суму 25657,62грн.; від 05.05.2009 № 1074 на загальну суму 48093,50грн; від 27.04.2009 № 1046 на загальну суму 34622грн; 17.04.2009 № 1018 на загальну суму 7163,52грн.; від 24.04.2009 № 1044 на загальну суму 3750грн.; від 16.04.2009 № 1008 на загальну суму 12617,53грн; від 15.04.2009 № 1004 на загальну суму 7362,40грн; 13.04.2009 № 988 на загальну суму 14112,70грн.; від 08.04.2009 № 968 на загальну суму 8783грн.; від 07.04.2009 № 957 на загальну суму 10537,01грн; від 03.04.2009 № 950 на загальну суму 20124.30грн; 02.04.2009 № 941 на загальну суму 13050грн.; від 01.04.2009 № 935 на загальну суму 10462,40грн.; від 31.03.2009 № 926 на загальну суму 11630,30грн; від 26.03.2009 № 913 на загальну суму 65000грн; 25.03.2009 № 903 на загальну суму 6153,50грн.; від 18.03.2009 № 872 на загальну суму 5200грн.; від 17.03.2009 № РН-0000868 на загальну суму 3247,20грн; від 16.03.2009 № 862 на загальну суму 9086грн; 13.03.2009 № РН-0000856 на загальну суму 5200грн.; від 12.03.2009 № 849 на загальну суму 7967грн.; від 10.03.2009 № 840 на загальну суму 10625,17грн; від 106.03.2009 № 834 на загальну суму 9991,20грн; 03.03.2009 № 820 на загальну суму 23703,30грн.; від 25.02.2009 № 802 на загальну суму 26677,04грн.; від 17.02.2009 № 771 на загальну суму 17100грн; від 20.01.2009 № 663 на загальну суму 14754,20грн. Всього на загальну суму 812211,50грн. Отримання відповідачем товару підтверджується копіями довіреностей на отримання товаро –матеріальних цінностей, які долучені до матеріалів справи.
Відповідно до п. 3.4 Договору, оплата товару здійснюється за договірною ціною на розрахунковий рахунок Подавця, шляхом 100% попередньої оплати або по факту відгрузки товару.
Водночас, взяті на себе, згідно Договору обов’язки, відповідач не виконав. В зазначений у п. 3.4 Договору строк, останнім не були перераховані грошові кошти на рахунок позивача, у зв’язку з чим виникла заборгованість в сумі 170997,35грн., що підтверджено матеріалами справи, актом звірки, в період з 01.01.09-01.11.09р., який підписаний обома сторонами, скріплений печатками підприємств.
З огляду на вищевикладене, акт звірки бухгалтерів є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов’язань сторін підтверджується первинними документами (накладними, рахунками), але позивач додав до позовної заяви акти-рахунки, які підтверджують суму заборгованості
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
В ст. 692 Цивільного кодексу України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідач доказів оплати вартості товару на загальну суму 170997,35 грн. не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За таких обставин та з урахуванням строку оплати передбаченого п. 3.4 Договору позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 170997,35 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 11322,86 грн. та 3% річних у розмірі 5129,92 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3% річних, суд визнає його арифметично невірним, оскільки за розрахунком суду, за допомогою інформаційно-аналітичного центру «Ліга», сума 3% річних складає 4286, 65грн, тому суд відмовляє в задоволені 3% річних у розмірі 5129,92 грн., а задовольняє в сумі 4286,65грн. в частині стягнення 853,27грн. суд відмовляє.
Перевіривши розрахунок інфляційних нарахувань у розмірі 11 322,86 грн., суд вважає його арифметично не вірним, оскільки за розрахунком суду, за допомогою інформаційно-аналітичного центру «Ліга», сума інфляційних нарахувань складає 19322,70грн., що є більше ніж заявлено позивачем. Однак, приймаючи до уваги, що суд не може виходити на позовні вимоги, то суд задовольняє вимоги позивача про стягнення 11322,86грн-інфляційних нарахувань у повному обсязі.
Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У зв’язку з порушенням відповідачем вимог п. 3.4 Договору, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення штрафу у розмірі 5 % від суми, від сплати якої відповідач ухилився, посилаючись на п. 57 Постанови Рада Міністрів СРСР, від 25.07.1988, № 888 "Про затвердження Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, Положення про поставки товарів народного споживання і Основних умов регулювання договірних відносин при здійсненні експортно-імпортних операцій, в межах чинності, встановлених Постановою верховної ради України від 12.09.1991р. «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР.
Приймаючи до уваги, що серед умов спірного Договору відсутнє посилання на вищевказане Положення, для застосування відповідальності за порушення зобов'язань, то суд відмовляє в задоволені вимоги, стосовно стягнення 8549,87грн.
Також позивач просить в якості забезпечення позову, накласти арешт на грошові кошти що належать відповідачу, відповідно до ст.ст. 66, 67 ГПК України.
Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” від 22.12.06р. № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Жодних доказів, або належного правового обґрунтування в підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову, позивачем суду не представлено, тому суд залишає без задоволення заяву позивача про забезпечення позову.
Відносно вимог позивача про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката в сумі 9791грн., судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Оскільки статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд вважає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника.
Згідно статті 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”. Статтею 12 Закону України „Про адвокатуру" зазначено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між юридичною особою і адвокатом.
В позовній заяві позивач посилається на укладання договору № 01/06/10 від 01.06.10р., однак в матеріалах справи такий договір відсутній.
Крім того, в матеріалах справи відсутні документи, які свідчать про право Чепурного Юрій Олександровича займатись адвокатською діяльністю, а в підтвердження факту сплати послуг за договором на надання юридичних послуг у розмірі 9791грн. надана копія платіжного доручення № 1039 від 06.06.10р., оригіналу якої на огляд суду надано не було.
Виходячи з наведеного, суд робить висновок, що відсутність зазначених документів є підставою для відмови у задоволені зазначених витрат.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги Приватного підприємства «Такопром»до Товариства з обмеженою відповідальністю "М’ясний альянс" про стягнення 196 000 грн.- задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М’ясний альянс" (02081, м. Київ, вул. Сортувальна, буд. 5, код ЄДРПОУ 31723193 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Приватного підприємства «Такопром»(02002, м. Київ, вул. Сагайдака, буд 114-А, код ЄДРПОУ 33346090) основну суму заборгованості у розмірі 170997 (сто сімдесят тисяч дев’ятсот дев’яносто сім) грн. 35 коп., 3% річних у розмірі 4286(чотири тисячі двісті вісімдесят шість) грн. 65 коп., інфляційні нарахування у розмірі 11322 (одинадцять тисяч триста двадцять дві) грн. 86 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 1866 (одна тисяча вісімсот шістдесят шість) грн. 07 коп. та 247 (двісті сорок сім) грн. 90 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині задоволення 853,27грн.-відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
СуддяВ.В. Джарти
Дата підписання 17/09/10
Судове рішення № 11931623, Господарський суд м. Києва було прийнято 13.09.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 56/116. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: