Рішення № 11931566, 21.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/434(3/124-10)21.09.10 За позовомкомунального підприємства «Васильківтепломережа»

докомунального підприємства Київської обласної ради «Київоблкіно»

простягнення 62764,04 грн.

СуддяКирилюк Т.Ю.

Представники сторін: від позивача:представник Кашуба Л.Г. (довіреність №23 від 18.01.2010 року) від відповідача:представник Бронило І.М. (довіреність №115 від 20.09.2010 року) ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Васильківтепломережа»звернулось до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з комунального підприємства Київської обласної ради «Київоблкіно»заборгованості за договором №1/31 від 01.01.2008 року про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води на суму 62764,04 грн. (у тому числі 58930,97 грн. основного боргу; 2576,50 грн. пені; 888,49 грн. інфляційних втрат та 368,08 грн. трьох процентів річних).

Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за поставлену йому теплову енергію.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.06.2010 року порушено провадження у справі №3/124-10 та призначено її розгляд на 07.07.2010 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.07.2010 року справу №3/124-10 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2010 року прийнято справу до провадження, присвоєно їй новий номер №23/434(3/124-10) та призначено розгляд на 21.09.2010 року.

В судовому засіданні представник Позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача надав суду відзив, відповідно до якого визнав позов у повному обсязі.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 21.09.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем було укладено договір №1/31 від 01.01.2008 року про постачання теплової енергії.

Відповідно до пункту 1.1 договору №1/31 від 01.01.2008 року Позивач зобов’язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та гарячого водопостачання, а Відповідач - своєчасно у встановлений договором термін, оплачувати надані послуги.

Договір №1/31 від 01.01.2008 року на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі –енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Як вбачається із матеріалів справи у період з жовтня 2009 року по березень 2010 року Відповідач несвоєчасно розраховувався за використану теплову енергію та допустив виникнення заборгованості у розмірі 58930,97 гривень.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами шостою та сьомою статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно пункту 3.1 договору №1/31 від 01.01.2008 року оплата за теплову енергію проводиться не пізніше п’яти банківських днів, наступних за розрахунковим місяцем.

Відповідач визнав борг у повному обсязі.

Враховуючи наведене, суд встановлює, що позовна вимога про стягнення суми основного боргу у розмірі 58930,97 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пунктом 4.3 договору №153С від 23.10.2008 року за несвоєчасне внесення платежів передбачено нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню у розмірі та за період заявленому Позивачем.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних підлягають задоволенню у розмірі та за період заявлений Позивачем.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з комунального підприємства Київської обласної ради «Київоблкіно»(03040, м. Київ, вул. Васильківська, 3, ідентифікаційний код 02403676) на користь комунального підприємства «Васильківтепломережа»(08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Декабристів, 60-А, ідентифікаційний код 31916457) 58930,97 грн. (п’ятдесят вісім тисяч дев’ятсот тридцять гривень 97 копійок) основного боргу; 2576,50 грн. (дві тисячі п’ятсот сімдесят шість гривень 50 копійок) пені; 368,08 грн. (триста шістдесят вісім гривень 08 копійок) трьох процентів річних; 888,49 грн. (вісімсот вісімдесят вісім гривень 49 копійок) інфляційних втрат; 627,64 грн. (шістсот двадцять сім гривень 64 копійки) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

СуддяТ.Ю. Кирилюк

Повне рішення складено: 22.09.2010 року.