Рішення № 11931519, 31.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/29231.08.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетта»; До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Прімасервіс»;

Про                    стягнення 7166,20 грн.;

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Римська А.П., представник, довіреність б/н від 20.07.2010 р.;

Від відповідача:          не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 7152,28 грн. основного боргу, 13,92 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 102,00 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Представник позивача у судовому засіданні 31.08.2010 р. надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 238,43 грн. основного боргу, 13,92 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 102,00 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідач —Товариство з обмеженою відповідальністю «Прімасервіс», повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Матеріали справи свідчать про те, що позивач поставив, а відповідач отримав продукцію на загальну суму 7152,54 грн., що підтверджується видатковими накладними:

—№Р-00000497 від 19.01.2010 р. на суму 1526,23 грн.;

—№Р-00000499 від 19.01.2010 р. на суму 1428,60 грн.;

—№Р-00001474 від 10.02.2010 р. на суму 1771,01 грн.;

—№Р-00004601 від 12.04.2010 р. на суму 2426,70 грн.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Частиною 2 статті 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як визначено частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Вищезазначені документи свідчать про те, що між сторонами були укладені угоди.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

22.06.2010 р. позивачем на адресу відповідача була направлена письмова вимога, в якій позивач просив відповідача в семиденний строк від дня пред’явлення вимоги оплатити вартість отриманої продукції у сумі 7152,28 грн., що підтверджується поштовим фіскальним чеком №0044 від 22.06.2010 р. та описом вкладення у цінний лист від 22.06.2010 р.

Відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання за договором, поставлену позивачем продукцію не оплатив. Станом на день подання позовної заяви до господарського суду сума боргу відповідача перед позивачем складала 7152,28 грн.

Як визначено абзацом 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарюванні та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Після подачі позовної заяви до господарського суду відповідач погасив частину заборгованості у розмірі 6913,85 грн. Станом на день слухання справи у судовому засіданні сума боргу відповідача перед позивачем складає 238,43 грн.

За прострочку виконання зобов’язань позивачем нараховані три проценти річних з простроченої суми у розмірі 13,92 грн.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи ту обставину, що відповідач після подачі позову до господарського суду погасив на користь позивача 6913,85 грн., провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмета спору.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 80 п. 1-1, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прімасервіс»(м. Київ, проспект Григоренка, 9, кв. 150, код ЄДРПОУ 31722912) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетта»(м. Київ, вул. Струтинського, 6, оф. 1000, код ЄДРПОУ 31405839) 238 (двісті тридцять вісім) грн. 43 коп. заборгованості, 13 (тринадцять) грн. 92 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          В іншій частині позову провадження у справі припинити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.В. Мандриченко

Дата складання рішення 06.09.2010 р.