Рішення № 11931063, 06.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/40806.09.10 За позовом Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова база «Київська спеціалізована фірма № 22»

про розірвання договору

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова база «Київська спеціалізована фірма № 22»

до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

про визнання права власності на обєкт нерухомого майна

Суддя М.Є. Літвінова

Представники сторін:

Від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Шех К.Г. предст. за довір. №б/н від 06.09.2010р.;

Від відповідача (позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_2. предст. за довір. №б/н від 23.07.2010р.

В судовому засіданні 06.09.2010р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова база «Київська спеціалізована фірма № 22»про розірвання попереднього договору купівлі продажу обєкту нерухомості майнового комплексу від 15.06.2010р. та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2010р. порушено провадження у справі № 35/408. Розгляд справи призначено на 11.08.2010р.

09.10.2010р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова база «Київська спеціалізована фірма № 22»надійшла зустрічна позовна заява про визнання права власності на нерухоме майно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2010р. прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова база «Київська спеціалізована фірма № 22»до розгляду з первісним позовом.

В судовому засіданні 11.08.2010р. представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/408 від 30.07.2010р.

В судовому засіданні 11.08.2010р. представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/408 від 30.07.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 35/408 від 11.08.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 06.09.2010р.

В судовому засіданні 06.09.2010р. представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) надала документи на виконання вимог ухвали суду; підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила суд первісний позов задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову ТОВ «Промислова база «Київська спеціалізована фірма № 22»- відмовити.

В судовому засіданні 06.09.2010р. представник відповідача (позивача за зустрічним позовом), надав документи на виконання вимог ухвали суду; проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити Субєкту підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 у задоволенні первісного позову, а зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15 червня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова база «Київська спеціалізована фірма № 22»(надалі-продавець) та Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою Іщенко Світланою Леонідівною (надалі-покупець) було укладено Попередній договір купівлі-продажу обєкту нерухомості майнового комплексу (надалі договір).

Відповідно до п. 1 вищезазначеного договору продавець зобовязався на умовах, зазначених у цьому попередньому договорі, у строк не пізніше «29»червня 2010 року продати покупцю, відокремлений обєкт нерухомого майна майновий комплекс гаражу-технічної стоянки, загальною площею 3148,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з: адміністративно-побутової будівлі, літера «А», загальною площею 638,0 кв.м.; гараж-стоянка технічного обладнання, літера «Б», загальною площею 103,2 кв.м.; матеріальний склад, літера «В», загальною площею 368,1 кв.м.; зварювальна дільниця з навісом для зберігання обладнання, літера «Г», загальною площею 141,1 кв.м.; прибудова, літера «Г1», загальною площею 189,3 кв.м.; склад кисню, літера «Е», загальною площею 9,0 кв.м.; склад, літера «Є», загальною площею 10,7 кв.м.; гараж, літера «Ж», загальною площею 18,4 кв.м.; службові приміщення, літера «З», загальною площею 81,8 кв.м.; столярний цех, літера «І», загальною площею 76,3 кв.м.; нежитлове приміщення, літера «М», загальною площею 896,3 кв.м.; нежитлове приміщення, літера «Н», загальною площею 542,6 кв.м.; навіс, літера «П», загальною площею 73,3 кв.м. (надалі «Майновий комплекс»), а покупець зобовязався прийняти «Майновий комплекс»і сплатити за нього обговорену цим договором грошову суму, що оформити договором купівлі-продажу (основний договір).

Даним договором визначено, що «Майновий комплекс», який буде обєктом купівлі-продажу, належить продавцю на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу майнового комплексу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. від 06.12.2007 року та зареєстровано в реєстрі за № 4143. Також право власності на обєкт нерухомості майновий комплекс зареєстровано Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на обєкти нерухомого майна»03.01.2008 року, про що зроблено запис у реєстрову книгу № 15з-132 за реєстровим № 874-з. (пункти 3, 4 договору).

Відповідно п. 2 договору технічний стан «Майнового комплексу»на час укладання договору купівлі-продажу повинен відповідати функціональному призначенню цього нерухомого майна з можливістю здійснення у них трудової діяльності фізичних осіб.

Також пунктом 6 вищезазначеного договору визначено, що основний договір повинен бути укладений після здійснення продавцем технічної експертизи «Майнового комплексу»та отримання відповідних документів про це за умови відповідності її висновків щодо стану майна його цільовому призначенню відповідно до зазначеного у п.2 цього договору, але не пізніше 29 червня 2010 року.

30 червня 2010р. покупець направив продавцю лист, в якому вимагав розірвати попередній договір купівлі-продажу обєкту нерухомості майнового комплексу від 15.06.2010р., мотивуючи це тим що 29.06.2010р. продавець не зявився до нотаріальної контори для укладання основного договору купівлі-продажу та до теперішнього часу не предоставив покупцю технічну експертизу нежилих приміщень, чим порушив умови попереднього договору купівлі-продажу від 15.06.2010р.

У відповідь на вказану вище вимогу продавцем було направлено лист від 05.07.2010р., в якому продавець повідомив, що представник ТОВ «Промислова база «Київська спеціалізована фірма № 22»не мав можливості зявитися в нотаріальну контору для укладання основного договору купівлі-продажу обєкту нерухомості майнового комплексу, в звязку із тим, що ним була проведена реконструкція майнового комплексу, що є предметом попереднього договору і до теперішнього часу продавцем не отримано нових правовстановлюючих документів на обєкт нерухомості майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в звязку зі зміною загальної площі майнового комплексу.

Відповідно до ст. 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобовязуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Законом не може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Зобовязання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановлений попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Таким чином, законодавець визначив відповідні наслідки невиконання умов попереднього договору, а саме відшкодування збитків (в разі необґрунтованого ухилення від виконання договору) або припинення зобовязання.

Таким чином, вимоги Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 щодо розірвання попереднього договору купівлі-продажу обєкту нерухомості майнового комплексу від 15.06.2010р. не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому не підлягають задоволенню.

Щодо зустрічного позову слід зазначити наступне.

З наданих суду доказів вбачається, що обєкт нерухомого майна майновий комплекс гаражу-технічної стоянки, загальною площею 2065,80 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Промислова база «Київська спеціалізована фірма № 22»на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу майнового комплексу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. від 06.12.2007 року та зареєстровано в реєстрі за № 4143.

Також право власності на обєкт нерухомості майновий комплекс зареєстровано Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на обєкти нерухомого майна»03.01.2008 року, про що зроблено запис у реєстрову книгу № 15з-132 за реєстровим № 874-з.

Відповідно до технічного звіту зробленого в 2008 році Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_3, землекористувачем земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:62:020:0015), за адресою: АДРЕСА_1 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова база «Київська спеціалізована фірма № 22».

Згідно вимог ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зі ст. 41 Конституції України, ст. 321 Цивільного кодексу України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, право приватної власності є непорушним.

Здійснюючи повноваження власника, під час експлуатації майнового комплексу Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова база «Київська спеціалізована фірма № 22» самостійно, за власні кошти, в звязку з виробничою необхідністю та з метою покращення господарської діяльності, здійснило реконструкцію обєкту нерухомості і на даний час загальна площа обєкту нерухомого майна становить 3148,1 кв.м. та складається з наступних обєктів нерухомості: адміністративної-побудови, літера «А», загальною площею 638,0 кв.м.; гараж-стоянка технічного обладнання, літера «Б», загальною площею 103,2 кв.м.; матеріальний склад, літера «В», загальною площею 368,1 кв.м.; зварювальна дільниця з навісом для зберігання обладнання, літера «Г», загальною площею 141,1 кв.м.; прибудова, літера «Г1», загальною площею 189,3 кв.м.; склад кисню, літера «Е», загальною площею 9,0 кв.м.; склад, літера «Є», загальною площею 10,7 кв.м.; гараж, літера «Ж», загальною площею 18,4 кв.м.; службові приміщення, літера «З», загальною площею 81,8 кв.м.; столярний цех, літера «І», загальною площею 76,3 кв.м.; нежитлове приміщення, літера «М», загальною площею 896,3 кв.м.; нежитлове приміщення, літера «Н», загальною площею 542,6 кв.м.; навіс, літера «П», загальною площею 73,3 кв.м.

Однак реконструкція та нове будівництво було проведене ТОВ «Промислова база «Київська спеціалізована фірма № 22»без отримання належного дозволу на виконання будівельних робіт та згідно проекту, що не був належним чином затвердженим, оскільки вказані роботи здійснювались ТОВ «Промислова база «Київська спеціалізована фірма № 22»у звязку з терміновою необхідністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належного затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і прав.

Таким чином, реконструйований та збудований позивачем обєкт нерухомого майна майновий комплекс, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, є самочинним будівництвом.

Згідно зі ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном та має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, що не суперечать закону.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач самовільно збільшив площу належного йому на праві власності майнового комплексу, однак як свідчать матеріали справи, здійснив це у відповідності до вимог будівельних норм у межах належної йому та зареєстрованої в установленому порядку власності, а отже позовні вимоги про визнання права власності на обєкт нерухомого майна - майновий комплекс, загальною площею 3148,1 кв.м., що знаходиться у АДРЕСА_1, підлягають задоволенню.

Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може предявити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Зокрема, спеціальне визнання судом права власності на майно необхідно у випадку, коли щодо його належності у позивача відсутні відповідні правовстановлюючі документи.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, вимоги позивача за зустрічним позовом щодо визнання за ним права власності на обєкт нерухомого майна - майновий комплекс, загальною площею 3148,1 кв.м., що знаходиться у АДРЕСА_1, та складається з наступних обєктів нерухомості: адміністративно-побутової будівлі, літера «А», загальною площею 638,0 кв.м.; гараж-стоянка технічного обладнання, літера «Б», загальною площею 103,2 кв.м.; матеріальний склад, літера «В», загальною площею 368,1 кв.м.; зварювальна дільниця з навісом для зберігання обладнання, літера «Г», загальною площею 141,1 кв.м.; прибудова, літера «Г1», загальною площею 189,3 кв.м.; склад кисню, літера «Е», загальною площею 9,0 кв.м.; склад, літера «Є», загальною площею 10,7 кв.м.; гараж, літера «Ж», загальною площею 18,4 кв.м.; службові приміщення, літера «З», загальною площею 81,8 кв.м.; столярний цех, літера «І», загальною площею 76,3 кв.м.; нежитлове приміщення, літера «М», загальною площею 896,3 кв.м.; нежитлове приміщення, літера «Н», загальною площею 542,6 кв.м.; навіс, літера «П», загальною площею 73,3 кв.м. суд вважає обґрунтованими, правомірними та таким, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні первісного позову відмовити.

2. Зустрічний позов задовольнити.

3.Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова база «Київська спеціалізована фірма №22»(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 64, код ЄДРПОУ 35076230) право власності на обєкт нерухомого майна майновий комплекс, що знаходиться у АДРЕСА_1, який складається з наступних обєктів нерухомості: адміністративно-побутової будівлі, літера «А», загальною площею 638,0 кв.м.; гараж-стоянка технічного обладнання, літера «Б», загальною площею 103,2 кв.м.; матеріальний склад, літера «В», загальною площею 368,1 кв.м.; зварювальна дільниця з навісом для зберігання обладнання, літера «Г», загальною площею 141,1 кв.м.; прибудова, літера «Г1», загальною площею 189,3 кв.м.; склад кисню, літера «Е», загальною площею 9,0 кв.м.; склад, літера «Є», загальною площею 10,7 кв.м.; гараж, літера «Ж», загальною площею 18,4 кв.м.; службові приміщення, літера «З», загальною площею 81,8 кв.м.; столярний цех, літера «І», загальною площею 76,3 кв.м.; нежитлове приміщення, літера «М», загальною площею 896,3 кв.м.; нежитлове приміщення, літера «Н», загальною площею 542,6 кв.м.; навіс, літера «П», загальною площею 73,3 кв.м.

4. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (01023, АДРЕСА_2, Ідентифікаційний номер НОМЕР_1, інформація про банківські рахунки відсутня) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова база «Київська спеціалізована фірма № 22»(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 64, рахунок №26002060210929 в Печерській філії КБ «Приватбанк»м. Києва, МФО 300711, код ЄДРПОУ 35076230), 85,00 грн. (вісімдесят пять гривень 00 копійок) державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 10.09.2010