Ухвала суду № 11930413, 14.09.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шальєва В.А.

Суддя-доповідач - Горбенко К.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2010 року справа №2а-8771/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Горбенко К.П.

суддів Лях О.П., Блохіна А.А.,

розглянувши у порядку письмового провадженя апеляційну скаргу Колективного підприємства «Інститут геолого-екологічних проблем Донбасу» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2010 року по адміністративній справі за позовом Колективного підприємства «Інститут геолого-екологічних проблем Донбасу» до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про скасування вимоги та рішення про застосування фінансових санкцій, зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про скасування вимоги та рішення про застосування фінансових санкцій, зобовязання вчинити певні дії. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідачем була проведена перевірка позивача з питання правильності нарахування, повноти нарахування й своєчасності сплати страхових внесків на обовязкове державне пенсійне страхування за період з 01.04.2000 року по01.05.2009 року, яким встановлені порушення Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», що призвело до не нарахування сум страхових внесків. Відповідачем було завищено суми донарахування страхових внесків і, відповідно завищена фінансова санкція, нараховання фінансової санкції здійснив без відрахування платежів позивача в складі єдиного податку, що призвело до завищення суми штрафу. Просили скасувати або визнати нечинними вимогу про сплату боргу від 29 травня 2009 року №Ю-172/03-23/3 та рішення про застосування фінансових санкцій від 16.07.2009 року № 825/02-51/13519123, зобовязати відповідача узгодити з позивачем суму недоїмки з урахуванням грошових коштів, які були отримані від суми сплаченого єдиного податку і виправлення помилки при нарахуванні страхових внесків на фонд оплати праці інваліда, утриматись від прийняття рішення про застосування фінансових санкцій за донарахування неузгодженої суми недоїмки, прийняти рішення про розстрочку сплати позивачем узгодженої суми недоїмки до грудня 2013 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2010 року позовні вимоги було задоволено частково: визнано протиправною вимогу про сплату боргу від 29.05.2009 р. № Ю-172/03-23/3, спрямовану управлінням пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька на адресу Колективного підприємства «Інститут геолого-екологічних проблем Донбасу» в частині визначення недоїмки з внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 64617,85 грн.; визнано протиправним рішення від 16.07.2009 р. № 825/02-51/13519123, прийняте управлінням пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька, про застосування фінансових санкцій до Колективного підприємства «Інститут геолого-екологічних проблем Донбасу» в частині застосування санкцій в розмірі 75730,76 грн. В задоволенні інших вимог відмовлено.

Позивачем подана апеляційна скарга, в якій вони просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову якою повністю задовольнити їх позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовують невірним застосуванням норм матеріального права, а саме: суд першої інстанції при постановленні рішення безпідставно відмовив позивачеві у задоволенні позовних вимог щодо зобовязання виконавчого органу Пенсійного фонду утриматись від виконання своїх обовязків, встановлених Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», а також щодо зобовязання Пенсійного фонду прийняти рішення про розстрочення сплати узгодженої суми недоїмки строком до грудня 2013 року.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колективне підприємство «Інститут геолого-екологічних проблем Донбасу» є юридичною особою, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичною особи, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, знаходиться на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується свідоцтвами про право сплати єдиного податку.

Відповідачем була проведена планова перевірка правильності обчислення, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування Колективного підприємства «Інститут геолого-екологічних проблем Донбасу» за період з 01.01.2000 року по 01.05.2009 року, за результатами якої був складений акт № 03-18/194 від 29.06.2009 року.

Актом встановлені порушення ч. 1 ст. 19 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», що призвело до не нарахування сум страхових внесків, на підставі чого позивачу були виставлені вимога № Ю-172/03-23/3 від 29.05.2005 про сплату боргу зі страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 257575,32 грн., а також прийняте рішення № 515/02-51/13519123 від 01.06.2009 про застосування фінансових санкцій в розмірі 229110,86 гр.

Згідно п.1 ст. 11 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» встановлено, що загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, інших відокремлених підрозділах цих підприємств, організацій, в обєднаннях громадян, у фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності й інших осіб, включаючи юридичних і фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Пунктом 1 статті 14 вказаного Закону передбачено, що страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону належать до платників страхових внесків і зобовязані на підставі пункту 6 частини другої статті 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки й у повному обсязі страхові внески.

Відповідно до вимог ст.18 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообовязковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обовязкових платежів, що складають систему оподаткування; на ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування і сплати таких внесків або звільнення від їх сплати.

Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону фізичні та юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (включаючи тих, які обрали особливий спосіб оподаткування) є страхувальниками для фізичних осіб, що працюють у них на умовах трудового договору (контракту) або інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, а згідно зі статтею 15 - платниками страхових внесків.

Тобто суд першої інстанції вмотивовано дійшов до висновку про те, що зазначені суб'єкти зобов'язані нараховувати на суми фактичних витрат на оплату праці працівників та допомоги по тимчасовій непрацездатності страхові внески у розмірі 32,3 відсотка (до 31.03.2005 р. - 32 відсотки) і сплачувати їх в установлені строки та в повному обсязі, а обовязок сплачувати страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування не залежить від системи оподаткування, на якій перебуває платник податків.

Між тим, позивачем сплачувався єдиний податок, з якого 42 відсотки відраховувались до Пенсійного фонду України, що становить 63306,74 грн. за перевіряємий період.

Колективним підприємством «Інститут геолого-екологічних проблем Донбасу» сплачувались суми єдиного податку, з якого зараховувались кошти в розмірі 42 відсотків, що спрямовувались до Пенсійного фонду, але всупереч цьому у вимозі № Ю-172/03-23/3 від 29.05.2009 року вказані суми зараховані не були, що призвело до завищення суми недоїмки зі сплати страхових внесків, завищено суми донарахування страхових внесків за період квітень-грудень 2005 року на ФОТ інваліда (нараховано внесків в розмірі 32,3% та 4%). Також рішенням № 825/02-51/13519123 від 16.07.2009 року нараховані суми фінансових санкцій без врахування платежів позивача в складі єдиного податку та розрахунків ФОТ інваліда.

Відповідачем було уточнено розрахунки суми недоїмки за вимогою та фінансові санкції з урахуванням суми внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, сплачених у складі єдиного податку, помилки при нарахуванні страхових внесків та фонд оплати праці інваліда, згідно яких сплата внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування Колективним підприємством «Інститут геолого-екологічних проблем Донбасу» складає 192957,47 грн., фінансова санкція на суму страхових внесків, які донараховані страхувальником або органом Пенсійного фонду України, своєчасно не обчислених та не сплачених платником складає 153380,10 грн.

Одже, суд першої інстанції правильно визначився про те, що вимога управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про сплату боргу від 29.05.2009 року № Ю-172/03-23/3 в сумі 257575,32 підлягає скасуванню в розмірі 64617,85 грн., а рішення від 16.07.2009 року № 825/02-51/13519123 про застосування фінансових санкцій в сумі 229110,86 грн. підлягає скасуванню в сумі 75730,76 грн.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції щодо зобовязання виконавчого органу Пенсійного фонду утриматись від виконання своїх обовязків, встановлених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також про те, що не має повноважень щодо зобовязання Пенсійного фонду прийняти рішення про розстрочення сплати узгодженої суми недоїмки строком до грудня 2013 року, оскільки такий порядок встановлюється правлінням Пенсійного фонду України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Колективного підприємства «Інститут геолого-екологічних проблем Донбасу» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2010 року залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2010 року у справі № 2-а-8771/10/0570 за позовом Колективного підприємства «Інститут геолого-екологічних проблем Донбасу» до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про скасування вимоги та рішення про застосування фінансових санкцій, зобовязання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п?ять днів після одержання їх копій особами, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: