Ухвала суду № 11930076, 10.08.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шальєва В.А.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2010 року справа №2а-1707/07/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого: Шишова О.О.

суддів Сухарьок М.Г., Жаботинської С.В.

при секретарі судового засідання:Чеплигіні П.І.

За участю:

представника позивача Дюміна А.Д., Гужавіна В.А.

представників відповідача Широкова В.Г., Івашури Т.В., Руденко Є.О.

розглянувши апеляційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24

вересня 2007 року по справі № 2а-1707/070570

(суддя Шальєва В.А.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Донецькгірмаш»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку

про визнання недійним податкових повідомлень - рішень ,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2007 року Відкрите акціонерне товариство «Донецькгірмаш» звернулося у суд з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку про визнання недійними податкових повідомленьрішень від 13 липня 2007 року №0000651311/0/24035/10/15-16-23/1 та від 13.07.2007 року №0000661311/0/24034/10/15-16-23/1.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2007 року по справі № 2а-1707/070570 (арк. спр. 378-382) позовні вимоги задоволені.

З постановою суду не погодилась Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку та звернулась з апеляційною скаргою у якій вказала, що суд першої інстанції прийняв постанову з порушенням вимог п.п.7.4.4, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме до складу податкового кредиту було віднесено суму ПДВ по товарно-матеріальним цінностім, які були використані в господарчій діяльності, оскільки позивач не займається безпосередньо, постійно діяльністю з продажу алюмінієвої чушки.

У судовому засіданні представники спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку підтримали доводи апеляційної скарги. Просили апеляційну скаргу задовольнити, рішення першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог ВАТ «Донецькгірмаш».

Представники позивача у судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги. Просили суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступного.

Позивач ВАТ «Донецькгірмаш» є суб'єктом господарювання, зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Донецької міської ради відповідно до свідоцтва від 28.11.1995 р., про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 42), перебуває на податковому обліку в СДПІ по роботі с ВПП у м.Донецьку та є платником податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво платника ПДВ № 06084628 від 13.07.2000р. та діє на підставі Статуту (а.с. 43-59).

Відповідач - СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку є субєктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.

За результатами проведеної СДПІ по роботі з ВПП у м.Донецьку виїзної позапланової перевірки ВАТ „Донецькгірмаш" був складений акт № 424/15-16-23/1-05763702 від 02.07.2007 року з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість і зменшення податкових зобов'язань ПДВ за березень 2007 року з урахуванням розрахунку суми бюджетного відшкодування, який здійснено на підставі даних податкової декларації з ПДВ за лютий 2007 року (а.с. 9-37).

На підставі даного акту СДПІ по роботі с ВПП у м. Донецьку було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000651311/0/24035/10-15-16-23/1 від 13.07.2007 року про зменшення суми бюджетного відшкодування позивачу за березень 2007 р. на 1069101 грн. (а.с. 38) та податкове повідомлення-рішення № 0000661311/0/24034/10/15-16-23/1 від 13.07.2007 р. про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1417430 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 708715 грн., а усього на суму 2126145 грн. (а.с. 39).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно зробив висновок що вказані рішення є протиправними з наступних підстав.

Згідно п.1.8. ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п. п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

ВАТ „Донецькгірмаш" з метою отримання бюджетного відшкодування на підставі пп. 7.7.3 п. 7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" до СДПІ по роботі з ВПП у м.Донецьку з травня 2007 року подав податкову декларація з ПДВ про розрахунок суми бюджетного відшкодування, розрахунок коригування сум ПДВ по податковій декларації з ПДВ за звітний період березень 2007 року в розмірі 1069101 грн.

На підставі акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м.Донецьку зменшено суму бюджетного відшкодування та визначена сума податкового зобов'язання.

Податковим органом вказується на порушення позивачем пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", а саме, до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ з придбання товарно-матеріальних цінностей, які не були використані в господарчій діяльності позивача у лютому 2007 р. в розмірі 2486530,86 грн.

Згідно підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4 п.7.4 ст.7 цього Закону визначено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Судом встановлено, що згідно договору № 7/О від 11.08.2005 р. ВАТ „Донецькгірмаш" придбав у ТОВ „Контур-Мет" алюміній нелегований та вторинний в зливках.

На підставі п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" до складу податкового кредиту у лютому 2007 р. позивачем віднесено суму ПДВ з придбання цих матеріальних цінностей в розмірі 2486530,86 грн. Ці господарські операції підтверджені договором купівлі-продажу, додатковою угодою, специфікаціями, накладними, податковими накладними (а.с. 60-61, 62, 63-63-а, 64-105, 106-127).

В подальшому з метою отримання доходу ВАТ «Донецькгірмаш», вказаний товар був реалізований на експорт на підставі укладеного з ТОВ „Контур-Мет" договору комісії № 8/О від 12.08.2005 р., відповідно до якого ТОВ „Контур-Мет" (комісіонер) за дорученням комітенту ВАТ „Донецькгірмаш" від свого імені та за рахунок комітенту (позивач) здійснює продаж металопродукції за межі митної території України (а.с. 128-130, 131).

Продаж металопродукції, яка раніше була придбана позивачем, підтверджені специфікаціями, звітами комісіонера, податковими накладними, рахунками-фактурами, актами приймання-передачі продукції на комісію, ВМД (а.с. 132-134, 135-138, 139-144, 145-198, 199-253).

Операції з придбання та експорту металопродукції були здійснені позивачем в межах господарської діяльності.

Місцевий суд вірно дійшов такого висновку з наступних підстав.

Згідно пункту 2.2.22 Статуту ВАТ „Донецькгірмаш" (а.с. 47) та довідки ЄДРПОУ (а.с. 40, 41), одним з видів діяльності позивача за КВЕД 51.52.2 є оптова торгівля чорними та кольоровими металами в первинних формах та напівфабрикатами з них, тобто, господарська діяльність позивача пов'язана з придбанням продукції для наступної реалізації.

Колегія суддів вважає підтвердженим, що ВАТ „Донецькгірмаш" законно, на правових підставах та у межах господарської діяльності, передбаченої статутом підприємства, здійснювались операції з купівлі-продажу металопродукції.

Пунктом 1.32 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, яка направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Судом встановлено, що позивачем купівля та наступний продаж металопродукції здійснювались регулярно, постійно, та об'єм реалізації металопродукції є значним по відношенню до загального об'єму реалізації ВАТ „Донецькгірмаш". Про це свідчить довідка, яка надана позивачем, відповідно до якої позивач здійснював реалізацію алюмінію в вересні, жовтні, листопаді, грудні 2005 р., січні, лютому, грудні 2006 р., січні, лютому, березні та щомісячно в 2007 р. При цьому об'єми реалізації в окремих місяцях сягали більш ніж 50% від загального об'єму реалізації. Дані, викладені в довідці, підтверджені наданими позивачем звітами комісіонера, ВДМ.

Тобто операції з металопродукцією мали регулярний, постійний характер, мали суттєві об'єми, при реалізації товару позивачем був отриманий доход, то судова колегія впевнена, що ці операції з купівлі-продажу металовиробів були здійснені у рамках господарської діяльності позивача.

При таких обставинах суд вважає, що посилання відповідача на те, що позивач не мав права експортувати металовиробі, є безпідставними.

Згідно ч.4 ст.9 Закону України „Про металобрухт" експорт продуктів (напівфабрикатів) металургійної переробки брухту кольорових металів та їх сплавів у формі зливків, чушок та пластин здійснюється за наявності експортного сертифіката якості виключно спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, на яких виготовлена ця продукція.

В даному випадку ТОВ „Контур-Мет", на якому була виготовлена ця металургійна продукція, фактично здійснював від імені ВАТ „Донецькгірмаш", який є власником продукції, експорт цієї продукції, має на металопродукцію як відповідні сертифікати якості, так і ліцензії на експорт і сертифікат на систему управління якістю, які приєднані до матеріалів справи.

Товари, які були експортовані, пройшли митне оформлення в Київський регіональній митниці, були вивезені за межі митної території України в повному обсязі, про що свідчать вантажно-митні декларації та товар (а.с. 199-253).

Таким чином, висновки податкового органу, викладені в акті перевірки щодо порушення ВАТ „Донецькгірмаш" вимог пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", є безпідставними, тому є протиправними і податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі акту перевірки.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням матеріального та процесуального права на підставах проаналізованих та викладених у цієї ухвалі, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а постанову суду без змін.

Ухвала складена у повному обсязі та підписана колегією суддів 12 серпня 2010 року.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2007 року по справі № 2а-1707/070570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2007 року по справі № 2а-1707/070570 залишити без змін.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення ухвали у повному обсязі відкласти на строк 5 днів.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені та підписані колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 10 серпня 2010 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: О.О.Шишов

Судді: М.Г.Сухарьок

С.В.Жаботинська