Постанова № 11929523, 18.10.2010, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2010 р. Справа № 2а-4335/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.

за участю секретаря судового засідання-Сахно М.В.,

представників позивача - Жулавського С.А.,Геращенка Ю.І.,

представника відповідача - Сіренко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Спільного українсько-білоруського підприємства "Укртехносинтез" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Спільне українсько-білоруське підприємство «Укртехносинтез» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі по тексту позивач, ТОВ «Укртехносинтез») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі відповідач, ДПІ в м. Суми), в якому, просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми від 20.04.2010 року №0000462306/0/28169. Свої вимоги мотивує тим, що ДПІ в м. Суми неправомірно було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині зменшення заявленої ТОВ «Укртехносинтез» до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість (далі ПДВ) за січень 2009р. на 93544грн. 17коп. через відсутність можливості встановити факт надходження до бюджету суми ПДВ сплаченої позивачем за надані послуги. Позивач стверджує, що Закон України «Про податок на додану вартість» не містить обовязкової умови для відшкодування ПДВ з бюджету, як підтвердження надходження цих сум до бюджету, за умови якщо платник виконав всі передбачені законом вимоги для отримання такого відшкодування, та має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідач з позовними вимогами не погодився, обґрунтовуючи свою позицію тим, що за змістом Закону України «Про податок на додану вартість», право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість до бюджету, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару (наданих послуг). При цьому відсутність одного з контрагентів за його місцезнаходженням унеможливлює перевірку даних податкових декларацій, поданих позивачем, на відповідність документам бухгалтерського та податкового обліку, а тому ДПІ в м. Суми не має можливості підтвердити заявлене позивачем бюджетне відшкодування (а.с.76-78).

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги, з підстав, викладених у позові, уточнили та просили скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, зазначених у письмових запереченнях, при цьому в судовому засіданні ним було висловлено думку про можливу безтоварність даних операцій, однак, жодних суттєвих доказів та обставин на підтвердження такої позиції не навів.

Суд, заслухавши представників позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Укртехносинтез» з 27.09.1994 року зареєстроване юридичною особою, взято на облік як платника податків в ДПІ в м. Суми 11.10.1994 року, зареєстроване платником ПДВ згідно свідоцтва від 27.03.01року № 25760722, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію серії А 01 № 103480 (а.с.10) та вбачається із акта перевірки від 13.04.2010р. № 2986/23-6/21127532/75 (а.с.14).

Відповідно до підпункту 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

З пояснень сторін вбачається, що ТОВ «Укртехносинтез» 20 лютого 2010р. та 06 березня 2010р. подало до ДПІ в м. Суми податкову декларацію з податку на додану вартість, а також уточнюючий розрахунок разом з розрахунком суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування за січень 2009р. (а.с.67-72). У рядку 25 декларації за січень 2009р. зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 1419131,00грн., в уточнюючому розрахунку дана сума за рахунок самостійно виправленої помилки була зменшена на 17626,00грн., а тому сума, що підлягала бюджетному відшкодуванню за січень 2009р. склала в загальному розмірі 1403505,00грн. (а.с.72).

Підпунктом 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

З 20.03.2009р. по 02.04.2009р. ДПІ в м. Суми було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Укртехносинтез» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку в тому числі за січень 2009 р., яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період за грудень 2008р. За підсумками перевірки, результати якої зафіксовані в довідці від 09.04.2009р. за №2764/23-6/21127532 (а.с.57-59), було зроблено висновок, яким повністю підтверджено відображене ТОВ «Укртехносинтез» у декларації за січень 2009р. бюджетне відшкодування у сумі 1401 505,00грн., при цьому зазначено, що при отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку субєкта господарювання, що перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

13.04.2010р. посадовими особами ДПІ в м. Суми проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Укртехносинтез» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2009 р., за наслідками якої складено акт від 13.04.2010р. №2986/23-6/21127532/75 (а.с.13-20). Перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог п.10.2 ст.10, пп.7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування за січень 2009р. в розмірі 93544грн. 17коп. На підставі даного акта відповідачем 20.04.2010р. винесено податкове повідомлення-рішення №0000462306/0/28169 (а.с.21),яким відповідач зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2009р. на 93544грн. 17коп. Як вбачається з акта перевірки (а.с.13-20), підставою для зменшення податковим органом суми бюджетного відшкодування стало не підтвердження заявленої позивачем до відшкодування суми податку на додану вартість, оскільки в перевіреному підприємстві по ланцюгу постачання (наданих робіт) позивачу, не виявлено факту надмірної сплати до бюджету податку на додану вартість. До вказаного висновку відповідач дійшов у зв'язку з неможливістю провести зустрічну перевірку одного з виконавця наданих робіт ТОВ «Конгаро Груп» (сума ПДВ 93544грн. 17коп.), через те, що згідно з отриманої довідки від 23.03.10р. №3440/7/23-1106 діяльність даного підприємства припинено, але не знято з обліку (а.с.80).

Однак, суд не погоджується з даними висновкам відповідача та зазначає наступне.

В судовому засіданні встановлено, що в перевіряємому періоді одним із постачальників позивачу був ВАТ «Полтавський турбомеханічний завод» (сума ПДВ 664466грн. 67коп.). Між ВАТ «Полтавський турбомеханічний завод», ЗАТ «Укрросметал» та ТОВ «Укртехносинтез», 31.05.2007р. був укладений договір за №11-35/2007, а також додаткові угоди до нього, згідно якого сторони домовились про участь в інвестиційному проекті щодо будівництва торгово-офісного центру з вбудованими підземними гаражами на розі вулиць Зінківська та Павленківська в м. Полтава (а.с.22-26). Згідно даного договору замовником виступає ВАТ «Полтавський турбомеханічний завод», підрядником - ЗАТ «Укрросметал», а ТОВ «Укртехносинтез» - інвестором. Згідно довідок зустрічних перевірок (а.с.17-18) частково виконавцем робіт було ТОВ «Конгаро Груп» (сума ПДВ 93544грн. 17коп.)

За місцем реєстрації даного платника на адресу ДПІ в Шевченківському району м. Києва направлено запит від 23.02.2010р. № 10991/7/23-610/259 (а.с.79). Згідно отриманої довідки від 23.03.10р. №3440/7/23-1106 діяльність даного підприємства припинено 01.07.2009р., але не знято з обліку. При цьому згідно даної довідки контрагент на момент вчинення операцій був зареєстрованим платником податку на додану вартість, з обліку в органах ДПІ не знімався (а.с.80).

Посилаючись на те, що за змістом Закону України «Про податок на додану вартість», право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару, відповідач виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення. При цьому суд зазначає, що згідно п. 1.8 ч.1 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування є сумою, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у звязку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Згідно з п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

В розумінні Закону України «Про податок на додану вартість» існують декілька підстав для формування податкового кредиту, в тому числі наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, а також сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній.

Так п 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Варто звернути увагу на те, що на виконання умов договору №11-35/2007 від 31.05.07р. (а.с.22-24), позивачем була здійснена оплата ВАТ «Полтавський турбомеханічний завод», що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с.36-44). Після оплати зобовязань по наведеному вище договору, ВАТ «Полтавський турбомеханічний завод» надав позивачеві податкові накладні (а.с.45-56). Зобовязання сторін за договором № 11-35/2007 від 31.05.07р. були виконанні, його мета була досягнута - завершено будівництво торгово-офісного центру з вбудованими підземними гаражами на розі вулиць Зінківська та Павленківська в м. Полтава. Дана обставина, зокрема, підтверджується копіями актів форми КБ-3 та КБ-2 (а.с.118-121), копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27.03.2009 року (а.с.60-61), копією акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта з рішенням державної приймальної комісії (а.с.91-98).

Таким чином, в судовому засіданні було достовірно встановлено, що на виконання зазначеного вище договору позивачем та ВАТ «Полтавський турбомеханічний завод» були виконані взаємні зобовязання, грошові кошти за даним договором були позивачем оплачені. Дані обставини не заперечувались відповідачем під час проведення перевірки та в доданих письмових запереченнях (а.с.76-78). Таким чином правочин, укладений між позивачем та ВАТ «Полтавський турбомеханічний завод» носив реальний характер. Зобовязання виконані сторонами належним чином. Доказів на спростування даного факту представником відповідача згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні надало не було. Із вказаного випливає, що суму податкового кредиту та, відповідно, суму бюджетного відшкодування позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої позивачем ВАТ «Полтавський турбомеханічний завод».

Таким чином, для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні наданих послуг до податкового кредиту та подальшого відшкодування податку на додану вартість з бюджету, в розумінні Закону України «Про податок на додану вартість», не передбачається обовязкова умова про сплату цих сум до бюджету контрагентами. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Обставин, які б свідчили про порушення позивачем порядку визначення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, відповідач суду не повідомив. Тому суд вважає, що ДПІ в м. Суми безпідставно зменшила заявлену позивачем до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість за січень 2009р. в розмірі 93544грн. 17коп. На переконання суду, своїм рішенням відповідач встановив для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та суперечать вимогам ст. 19 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи та досліджені докази, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення суперечить вимогам чинного законодавства, є необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням вимог ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України, а тому воно підлягає скасуванню.

На підставі ст.94 КАС України за рахунок Державного бюджету України належить стягнути на користь позивача судові витрати судовий збір в сумі 3грн.40коп. (а.с.3), сплачений позивачем при подачі позову до суду.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Спільного українсько-білоруського підприємства "Укртехносинтез" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення за № 0000462306/0/28169 від 20 квітня 2010 року про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в загальному розмірі 93544грн. 17коп.

Стягнути з Державного бюджету на користь Спільного українсько-білоруського підприємства "Укртехносинтез" у формі товариства з обмеженою відповідальністю сплачений при подачі позову до суду судовий збір в розмірі 3грн. 40коп. <Текст >

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя (підпис) І.Г. Шевченко

<Список ><Дата >

З оригіналом згідно

Суддя І.Г. Шевченко

Повний текст постанови складено 22.10.2010року.