Рішення № 119291057, 16.05.2024, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2-а/447/6/24 Справа №447/215/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

16.05.2024 Миколаївський районний суд Львівської області у складі: судді Павліва В.Р., з участю секретаря судового засідання Стронської Р.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві Львівської області справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відділу поліцейської діяльності №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

представник позивача: Циган П.В.

представниця відповідача 2: Муха О.В.

встановив:

24.01.2024 представник позивача адвокат Скоробогатько Володимир Юрійович звернувся в Миколаївський районний суд Львівської області з позовною заявою до ВПД №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. В обґрунтування позовної заяви покликається на те, що 12.01.2024 відповідно до постанови Серія БАБ № 194299 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень. Згідно постанови позивач керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування транспортними засобами, а саме Жидачівським районним судом Львівської області, терміном на 1 (один) рік. Із вказаною постановою позивач не згІдний та вважає її незаконною, оскільки під час зупинки транспортного засобу він не знав, що був позбавлений права керування транспортним засобом, рішення, яким він був позбавлений права керування, не отримував, а дізнався про його наявність лише після зупинки поліцейськими 12.01.2024. Наголошує, що позивач не мав на меті скоювати правопорушення передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП України, бо не мав умислу на його скоєння. Вважає, що працівники ухилившись від встановлення об`єктивних обставин повідомили, що його пояснення не приймаються до уваги та винесли постанову. Зазначає, що постанова від 12.01.2024 не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, зокрема, показання свідків, показання технічних приладів та засобів, на офіційні документи, тощо, на підставі яких поліцейським зроблено висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.

25.01.2024 суд виніс ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, які позивач ОСОБА_1 усунув у встановлений судом строк.

Ухвалою суду від 29.01.2024 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі.

06.03.2024 від ОСОБА_2 представника ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення у справі. Покликається на те, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 4 ст. 126 КУпАП, оскільки на час винесення оспорюваної постанови ОСОБА_1 не знав що постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 27.12.2023 на нього накладено стягнення у виді позбавлення права керування транспортними зсобами строком на один рік. Наголошує, що у вказаній постанові зазначено, що розгляд справи відбувався за відсутності ОСОБА_1 .. Крім того покликається на те, що станом на 12.01.2024 ОСОБА_1 не отримував рекомендованим листом з описом вкладення постанову суду першої інстанції про накладення адміністративного стягнення з відміткою про набрання нею законної сили. У відповіді Жидачівського районного суду Львівської області на адвокатський запит ОСОБА_3 станом на 24.01.2024 відсутня інформація про отримання ОСОБА_1 копії постанови суду від 217.12.2023 у справі №447/1371/23 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст. 126 КУпАП. Вважає, що у діях ОСОБА_1 був відсутній умисел на вчинення адміністративного правопорушення, а тому у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

Крім того, ОСОБА_2 вказує на те, що у оскаржуваній постанові відсутні відомості про технічний засіб, яким здійснено фото та відеозапис адміністративного правопорушення.

07.03.2024 від начальника ВПД №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області надійшов лист про долучення до матеріалів адміністративної справи №447/215/24 DVD-R диску з відеозаписом правопорушення та постанову Жидачівського районного суду Львівської області на підставі якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності.

07.03.2024 суд виніс ухвалу про залучення до участі у справі як співвідповідача Головне управління Національної поліції у Львівській області.

У судовому засіданні представник позивача Циган П.В. надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Наголосив, що ОСОБА_1 постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не отримував та така йому не надсилалась. Наголошує, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки в нього був відсутній умисел на вчинення правопорушення, тобто відсутня суб`єктивна сторона вчинення адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом. Пояснив, що 19.01.2024 він дізнався про винесення постанови притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП коли звернувся у Жидачівський районний суд Львівської області з метою отримати інформацію щодо розгляду справи. Його було повідомлено, що у справі винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності, проте вона не набула законної сили та він має право на її оскарження. Зазначив, що про розгляд апеляційної скарги на постанову Жидачівського районного суду Львівської області знав. Після винесення постанови Львівським Апеляційним судом, а саме 14.02.2024 транспортними засобами не керував. Не заперечував факту керування транспортним засобом 12.01.2024. Просив суд скасувати постанову серії БАБ № 194299 від 12.01.2024, оскільки про позбавлення права керування транспортним засобом не знав та про це належним чином його не було повідомлено.

11.04.2024 від відповідача ВПД №1 Стрийського РУП надійшов відзив на позовну заяву. Покликається на те, що доводи позивача про те, що він не знав про винесення Жидачівським районним судом Львівської області постанови про позбавлення права керування транспортним засобом є неправдивими, оскільки позивач був присутнім при складенні протоколу про адміністративне правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, про судові засідання повідомлявся, але в судові засідання не з`являвся. Представник відповідача вважає, що ОСОБА_1 повинен був слідкувати та цікавитись прийнятими рішеннями відносно нього у випадку неможливості з`явитись особисто до суду. Крім того, вважає що ОСОБА_1 міг отримати вказану інформацію у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Представник відповідача Головного управління патрульної поліції у Львівській області Муха О.В. у судовому засіданні надала пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву від 11.04.2024. Повідомила, що відсутня інформація про те чи ОСОБА_1 отримав копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до постанови Серія БАБ № 194299 від 12.01.2024 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень. Згідно постанови позивач керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування транспортними засобами, а саме Жидачівським районним судом Львівської області, терміном на 1 (один) рік.

Відповідно до копії постанови Жидачівського районного суду Львівської області від 27.12.2023 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу у розміру однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортним засобами строком на 1 рік.

У постанові Жидачівського районного суду Львівської області вказано, що ОСОБА_1 у судове зсідання не з`явився.

Відповідно до копії відповіді Жидачівського районного суду Львівської області на запит адвоката Скоробагатька В.Ю. станом на 24.01.2024 суду не відомо чи отримав ОСОБА_1 копію постанови від 27.12.2023 у справі № 443/1371/23.

Відповідно до копії постанови Львівського апеляційного суду від 14.02.2024 у справі №443/1371/23 ОСОБА_1 поновлено строк на апеляційне оскарження, оскільки ОСОБА_1 не прибув у судове засідання, а в матеріалах справи відсутні відомості про його належне повідомлення часу і місце розгляду справи, а тому Львівський апеляційний суд поновив строк на апеляційне оскарження постанови Жидачівського районного суду Львівської області від 23.12.2023.

Частиною 4 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Пунктом 8.1.А ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Позивачем заперечується факт вчинення ним правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, при цьому, представником відповідача докази вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення у постанові про притягнення позивача до відповідальності не зазначені. Поданий представником відповідача відзив на позовну заяву не містить належних та допустимих доказів вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, зокрема не доведено, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Суд зазначає, що саме із цих підстав ОСОБА_1 . Львівським апеляційни судом поновлено строк на апеляційне оскарження постанови Жидачівського районного суду Львівської області від 23.12.2023.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Суд при прийнятті рішення враховує, що станом на момент винесення постанови 12.01.2024 позивач не був обізнаний про винесення відносно нього постанови Жидачівського районного суду Львівської області від 23.12.2023 про позбавлення права керування транспортними засобами. Крім того відсутнє будь-яке пітвердження про отриманні ОСОБА_1 копії постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що свідчить про відсутність у позивача умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, адже на час керування автомобілем водію не було відомо про прийняте щодо нього рішення про позбавлення права керування транспортним засобом. Позивач повідомляв працівників поліції, що у нього вилучені права у зв`язку із складенням щодо нього протоколу по ч. 1 ст. 130 КУпАП, однак про прийняте рішення суду йому не було відомо. За таких обставин доказів того, що ОСОБА_1 було відомо про прийняте щодо нього судом рішення про позбавлення права керування транспортними засобами, а також наявності в останнього умислу на керування автомобілем попри згадане рішення суду, немає.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суд звертає увагу на те, що представником відповідача не надано жодного належного чи допустимого доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.

Відповідно до закріпленого в ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справі "Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії" Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).

Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення(п. 21 рішення).

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

Отже, суд вважає, що зазначені принципи і положення Закону при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не були дотримані, оскільки докази вини позивача в матеріалах справи відсутні.

Згідно вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Складення самої постанови про адміністративне правопорушення не може бути належним та допустимим доказом вчинення особою правопорушення.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що позовна заява є обґрунтовою, тому постанову серії Серія БАБ № 194299 від 12.01.2024, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст.126 КУпАП, слід скасувати, а також у відповідності до ст. 286 КАС України закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у позовній заяві позивачем вказано два відповідача ВПД №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівської області та Головне управління Національної поліції у Львівській області.

ВПД №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівської області у Львівській області не є самостійною юридичною особою, а тому є неналежним відповідачем у справі. Зважаючи на це позовну заяву ОСОБА_1 до відділу поліцейської діяльності №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 205, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 251, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд ,

ухвалив:

Позовну заяву задовольнити частково.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії БАБ №194299 від 12.01.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП винесену інспектором патрульної поліції міста Новий Розділ ГУНП у Львівській області про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 20400 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач 1: Відділ поліцейської діяльності №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, юридична адреса: пр.Шевченка, 21 м. Новий Розділ, Стрийського р-ну Львівської обл.

Відповідач 2: Головне управління Національної поліції у Львівській області, юридична адреса: пл. Генерала Григоренка, 3 м. Львів, 79003.

Повний текст рішення складено 27.05.2024.

Суддя Павлів В. Р.