Постанова № 11928616, 11.08.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.08.2010 р. 15:30Справа № 2а-2478/10/1470

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В.С. при секретарі судового засідання Меленчук М.Ю. у відкритому судовому засіданні розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю ”Авітал”,

вул. Галини Петрової, 18, кв. 80, м. Миколаїв, 54029 доДержавної податкової інспекції у Заводському районі

м. Миколаєва,

вул. Г.Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029 провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001612301/0 від 07.04.2010 р., №0001622301/0 від 07.04.2010 р., за участю представників:

від позивача: Бессчастна А. В., довіреність б/н, від 16.04.10 р.

від відповідача: Чабанюк В. С., довіреність № 1487/9/10-00, від 02.06.10 р.

Позивач звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовними вимогами про скасування податкових рішень-повідомлень ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва №0001612301/0 та №0001622301/0 від 07.04.10р.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що дані рішення прийняті з порушенням закону оскільки позивач правомірно, у відповідності до вимог Закону України ”Про оподаткування прибутку підприємств” №334/94-ВР від 28.12.94 р. (далі Закон №334) відніс на валові витрати вартість експедиторських послуг та навантажувально-розвантажувальних робіт на загальну суму 143804 грн., та правомірно відповідно Закону України ”Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 3.04.97 р. (далі Закон №168) відніс до податкового кредиту з податку на додану вартість 29418 грн. від здійснення вищезазначених операцій.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач заперечив проти позову і зазначив, що витрати позивача на дані операції не можуть бути включені до складу валових витрат, оскільки позивачем при перевірці не доведено використання вищезазначених послуг у його фінансово-господарській діяльності. Відповідно позивач не обґрунтовано включив податкового кредиту з податку на додану вартість суми від здійснення таких операцій. В звязку з цим відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Представник відповідача підтримав заперечення проти позову.

У звязку з необхідністю надання сторонами додаткових пояснень та виклику свідка розгляд справи було відкладено на 11.08.10 р.

У судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, заслухавши пояснення сторін суд,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ ”Авітал” зареєстроване як юридична особа та є платником податків.

9-19.03.10р.р. ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва проведено планову виїзну перевірку позивача з питань додержання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 2.07.08р. по 31.12.09р.

24.03.10 р. за результатами перевірки було складено акт №1077/232-00/35989508, в якому крім іншого зазначено:

(п.3.1.2) на порушення п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334 підприємством завищені валові витрати у розмірі 143804 грн. в І, ІІ, та ІV кварталах 2009 р.

(п.3.2.2) на порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168 податкового кредиту з податку на додану вартість від здійснення операцій з придбання експедиторських послуг та навантажувально-розвантажувальних робіт, які не використовувались у його фінансово-господарській діяльності з 17.02. по 31.12.09 р. на загальну суму 29418 грн.

07.04.10р. на підставі даного акту відповідачем були прийняті податкові рішення-повідомлення:

№0001612301/0 за порушення п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334 на підставі п.п.”б” п.п.4.2.2 ст.4 Закону України ”Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. (далі Закон №2181) визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в загальній сумі (основний платіж та штрафні санкції) 31 245 грн.

№0001622301/0 за порушення п.4.5 ст.4, пп.7.4.1 п.7.4, пп7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168 на підставі п.п.”б” п.п.4.2.2 ст.4 Закону України ”Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. (далі Закон №2181) визначено податкове зобовязання з ПДВ в загальній сумі (основний платіж та штрафні санкції) 44 127 грн.

В березні, травні, жовтні, листопаді та грудні 2009 року позивач отримав від контрагентів експедиторські послуги та послуги навантаження та розвантаження зернових культур, які належали позивачу на підставі договорів купівлі-продажу:

ТОВ “Компанія Дніпро ВК” договір про надання експедиторських послуг б/н від 1.03.09 р., акт виконаних робіт від 31.03.09 р. на суму 108689,53 грн., договір про надання експедиторських послуг б/н від 1.05.09 р., акт виконаних робіт від 27.05.09 р. на суму 67000 грн., та акт виконаних робіт від 30.05.09 р. на суму 172543,96 грн.

ТОВ “Сістайл” договір про надання експедиторських послуг б/н від 1.10.09 р., акт виконаних робіт від 30.10.10 р. на суму 74 091,55 грн., договір про надання навантожувально-розвантажувальних послуг та експедирування б/н від 1.11.09 р., акт виконаних робіт від 30.11.10 р. на суму 52 000 грн.

ТОВ “Сервіс студія “Арморіка” договір про надання навантожувально-розвантажувальних послуг та експедирування б/н від 1.12.09 р., акт виконаних робіт від 29.12.10 р. на суму 126371,46 грн.

Таким чином позивачем, на підставі вищезазначених угод, були понесені витрати на оплату експедиторських послуги та послуг навантаження та розвантаження.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача з приводу того, що у позивача не було такої кількості зернових, оскільки додані до матеріалів справи договори купівлі-продажу та накладні на товар свідчать, що кількість зернових придбана позивачем відповідає кількості, яку експедирували та навантожували-розвантажували його контрагенти, що підтверджується актами виконаних робіт та зазначеною в них кількістю зернових культур.

Також суд не приймає до уваги заперечення відповідача відносно того, що під час перевірки позивачем були надані не всі накладні на придбаний товар, оскільки в акті перевірки немає переліку фактично наданих документів на перевірку. Тому не можливо встановити які саме документи не були надані при перевірці.

Не приймаються до уваги заперечення відповідача стосовно того, що по вищезазначеним угодам відсутні товарно-транспортні накладні, оскільки їх наявність угодами не передбачена, а виконання робіт підтверджується актами виконаних робіт.

В судовому засіданні представник відповідача та свідок ОСОБА_1 (головний держподатревізор-інспектор, яка проводила перевірку) пояснили, що зустрічних перевірок з контрагентами позивача на предмет дійсності даних угод не проводилось, угоди в судовому порядку недійсними не визнавались.

Таким чином в суду немає підстав вважати дані угоди недійсними, чи такими, що невиконані в належний спосіб.

Відповідно до п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334 валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва.

Таким чином позивач правомірно відніс на валові витрати вартість експедиторських послуг та навантажувально-розвантажувальних робіт на загальну суму 143804 грн.

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.4 Закон №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В звязку з цим позивач правомірно відніс до податкового кредиту з податку на додану вартість 29418 грн. від здійснення вищезазначених операцій.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що рішення-повідомлення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва №0001612301/0 та №0001622301/0 від 07.04.10р., підлягають скасуванню.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі присудити на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 69, 71, 86, 159-163, КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові рішення-повідомлення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва №0001612301/0 та №0001622301/0 від 07.04.10р.

3. Присудити на користь Товариство з обмеженою відповідальністю ”Авітал” судові витрати у розмірі 3,40 грн. з Державного бюджету України.

4. Розяснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня проголошення/отримання її копії. Апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Суддя В. С. Брагар

Повний текст рішення складений відповідно

до ч.3 ст. 160 КАС України та підписаний суддею 12.08.2010 р.