Рішення № 119274479, 24.05.2024, Оболонський районний суд міста Києва

24.05.2024 Справа № 756/1704/22

Справа № 756/1704/22

Провадження № 2/756/225/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2024 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Тихої О.О.,

за участі секретаря судового засідання - Косянчук Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк Золтан Золтанович, про витребування майна з чужого незаконного володіння,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Бабич К.М., 01.02.2022 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (далі АТ «СЕНС БАНК»), третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк З.З., змінивши під час підготовчого провадження предмет позову, про витребування майна - квартири АДРЕСА_1 , з чужого незаконного володіння.

В обґрунтування позову зазначено, що 24.11.2006 між ОСОБА_1 (позичальником) та АКБ «Укрсоцбанк» був укладений кредитний договір № 44.05-675/ІІ (далі - Кредитний договір) на поточні потреби, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 96 000 доларів США на умовах сплати процентів за користування кредитом у розмірі 12,85% річних, з кінцевим терміном повернення до 23.11.2016.

У забезпечення виконання зобов`язань позичальника за Кредитним договором між АКБ «Укрсоцбанк» (іпотекодержателем) та ОСОБА_1 (іпотекодавцем) було укладено Іпотечний договір № 44.02-904/ІІ від 24.11.2006 (далі - Договір іпотеки), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гавловською І.О., за яким в іпотеку було передано належну позивачу на праві власності квартиру АДРЕСА_1 .

Рішенням Апеляційного суду м.Києва від 07.12.2016 відмовлено у задоволенні позову ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 44.05-675/ІІ від 24.11.2006 у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

За відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 26.11.2021 право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за АТ «Альфа-банк» (змінило назву на АТ «СЕНС БАНК»). Відповідні зміни щодо власника нерухомості були внесені до державного реєстру 29.09.2021 державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З.; підставою для державної реєстрації зазначено дублікат Іпотечного договору № 44.02-904/ІІ від 24.11.2006, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гавловською І.О. за реєстровим номером 4776; дублікат виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гавловською І.О. 18.09.2020.

Позивач вважає таке набуття відповідачем права власності на предмет іпотеки незаконним з тих підстав, що рішення державним реєстратором про реєстрацію права власності на квартиру за відповідачем на підставі Договору іпотеки прийнято з порушенням вимог ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; п.п. 40, 61 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127; ст. 35 Закону України «Про іпотеку». Так, ОСОБА_1 не отримував від відповідача вимоги про усунення порушення основного зобов`язання, яка повинна була надсилатися поштою рекомендованим листом і лише після спливу тридцятиденного строку з моменту її отримання іпотекодавцем могли бути вчинені відповідні дії по зверненню стягнення на іпотечне майно. Проте відповідачем не виконано вимог закону в цій частині, у зв`язку з чим порушено порядок здійснення державної реєстрації речового права відповідача на нерухоме майно.

У зв`язку з наведеним позивач вважає дії відповідача щодо реєстрації за собою права власності на належне йому нерухоме майно в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки незаконними, а тому, з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц, просить витребувати в АТ «СЕНС БАНК» на свою користь нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , а також стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва від 02.02.2022 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою судді від 02.02.2022 в порядку забезпечення позову накладено заборону відчуження квартири АДРЕСА_1 .

15.09.2022 представником позивача - адвокатом Бабич К.М., у судовому засіданні подано заяву про зміну предмету позову та позовну заяву у новій редакції з урахуванням змінених позовних вимог.

У судовому засіданні 15.09.2022 представником відповідача подано письмові пояснення, у яких останній зазначив про безпідставність заявлених позивачем вимог з огляду на те, що на виконання вимог ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» та п. 61 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127, АТ «Альфа-Банк» (нова назва - АТ «СЕНС БАНК»), 26.08.2020 на адресу позивача ОСОБА_1 , зазначену в Договорі іпотеки, направлялося повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання від 07.08.2020 № 6301, в якому поряд з вимогою про усунення порушень Кредитного договору зазначалося, що у випадку невиконання вказаної вимоги банк застосує своє право на позасудове врегулювання шляхом набуття права власності на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 (номер поштового відправлення 1402405818994). Вказана вимога позивачем не отримана та повернулася на адресу банку за закінченням терміну зберігання.

04.09.2020 відповідачем повторно на адресу позивача, зазначену у Договорі іпотеки, направлялося повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання від 03.09.2020 № 6758 аналогічного змісту (номер поштового відправлення 1402405820239), яке отримане позивачем ОСОБА_1 08.09.2020, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення вказаного поштового відправлення, яке і було надане приватному виконавцю Русанюку З.З. для проведення державної реєстрації права власності на іпотечне нерухоме майно за відповідачем в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки. Враховуючи, що відповідачем було надано усі необхідні документи для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, правові підстави для задоволення позову відсутні.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 27.10.2022 позовну заяву у редакції заяви про зміну предмету позову прийнято до провадження, залучено приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка З.З. до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою суду від 28.11.2022 задоволено клопотання представника позивача, витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка З.З. належним чином засвідчені копії документів, які стали підставою для реєстрації 29.09.2021 права власності на квартиру АДРЕСА_1 за Акціонерним товариством «Альфа-банк» (номер запису про право власності 44322659).

20.01.2023 до Оболонського районного суду м. Києва надійшли письмові пояснення третьої особи - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка З.З., у яких зазначено про неможливість надати витребувані судом докази, оскільки після проведення державної реєстрації вони були повернуті заявнику - АТ «Альфа-Банк». Крім того зазначено, що оспорювані позивачем реєстраційні дії проведені приватним нотаріусом з дотриманням вимог діючого законодавства.

Ухвалою суду від 27.01.2023 за клопотанням представника позивача витребувано у Департаменті з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) матеріали реєстраційної справи у паперовій формі, яка була сформована у зв`язку з реєстрацією права власності на квартиру АДРЕСА_1 за Акціонерним товариством «Альфа-Банк» (нова назва - Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ 23494714), на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка Золтана Золтановича № 60776430 від 05.10.2021.

21.02.2023 реєстраційна справа № 2472360080000 надійшла на адресу Оболонського районного суду м. Києва.

Ухвалою суду від 14.03.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, надіслала до суду заяву, у якій просила розглянути справу за її відсутності.

Представник відповідача у судове засідання надав заяву, у якій просив розглянути справу за його відсутності, у задоволенні позовних вимог просив відмовити з підстав, зазначених у письмових поясненнях.

Приватний нотаріус Русанюк З.З. у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши обставини в їх сукупності, надавши оцінку наявним у справі доказам, прийшов до наступного.

Згідно зі ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст. 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Тому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Встановлено, що 24.11.2006 між ОСОБА_1 (позичальником) та АКБ «Укрсоцбанк» був укладений кредитний договір № 44.05-675/ІІ, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 96 000 доларів США на умовах сплати процентів за користування кредитом у розмірі 12,85% річних, з кінцевим терміном повернення до 23.11.2016.

У забезпечення виконання зобов`язань позичальника за Кредитним договором між АКБ «Укрсоцбанк» (іпотекодержателем) та ОСОБА_1 (іпотекодавцем) було укладено Іпотечний договір № 44.02-904/ІІ від 24.11.2006, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гавловською І.О., за яким в іпотеку було передано належну позивачу квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно з п. 4.1 Договору іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов`язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п.п. 4.5.3 п. 4.5. Договору іпотеки іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки, зокрема, шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

Внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» правонаступником усього майна, майнових прав та обов`язків з 15.10.2019 стало АТ «Альфа-Банк» (у подальшому змінило назву на АТ «СЕНС БАНК»).

Вказана обставина стороною позивача не заперечувалася.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (довідка № 287104887 від 26.11.2021) право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за АТ «Альфа-банк» (змінило назву на АТ «СЕНС БАНК»), про що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З. внесено відповідний запис про право власності № 44322659 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 60776430 від 05.10.2021.

Підставою для державної реєстрації права власності на нерухоме майно - АДРЕСА_1 , за АТ «СЕНС БАНК» зазначено дублікат Іпотечного договору № 44.02-904/ІІ від 24.11.2006, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гавловською І.О. за реєстровим номером 4776.

Вказане підтверджується також матеріалами реєстраційної справи №2472360080000, наданої Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За приписами ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Враховуючи викладене спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про іпотеку» від 05.06.2003 № 898-IV (надалі - Закон № 898-IV) в редакції закону станом на 24.11.2006, тобто станом на час укладення Іпотечного договору № 44.02-904/ІІ від 24.11.2006.

Відповідно до ст.1 Закону № 898-IV іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частинами 1, 3 ст. 33 Закону № 898-IV передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч.1 ст. 35 Закону N 898-IV у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Статтею 36 Закону N 898-IV визначено можливість позасудового врегулювання, а саме: сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати, зокрема, передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.

Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними.

Відповідно до ст. 37 Закону N 898-IV іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Таким чином, іпотекодержателем АТ «СЕНС БАНК» згідно з умовами Договору іпотеки обрано спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання на підставі ст. 37 Закону № 898-IV.

При цьому, вимоги ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» пов`язують можливість задоволення вимог кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки з дотриманням іпотекодержателем процедури належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання.

Належним слід вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договором порядку на адресу отримувача, яка вказана в договорі або додатково повідомлена відповідно до умов договору. Якщо такий порядок договором не визначений, відповідно до звичаїв ділового обороту належне направлення вимоги може здійснюватися засобами поштового зв`язку чи кур`єрської служби, які дозволяють встановити зміст відправлення та підтвердити його вручення, наприклад, цінним листом з описом вкладеного відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270.

В разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов`язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку.

За відсутності такого належного надсилання вимоги відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець не набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.

Метою повідомлення іпотекодержателем іпотекодавця та інших осіб є доведення до їх відома наміру іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Тому іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання лише за умови належного надсилання вимоги, коли іпотекодавець фактично отримав таку вимогу або мав її отримати, але не отримав внаслідок власної недбалості чи ухилення від такого отримання. У разі направлення іпотекодержателем іпотекодавцю вимоги про усунення порушення основного зобов`язання відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» з одночасним повідомленням про обраний спосіб задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про іпотеку» (одним документом) слід виходити з пріоритету дотримання саме частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку».

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна визначено Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV).

Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок №1127), визначаються умови, підстави та процедура проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедура взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Згідно з пунктом 57 Порядку № 1127 (в редакції від 05.10.2021) для державної реєстрації прав, що набуваються, змінюються або припиняються у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість набуття, зміни чи припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

У відповідності до п. 61 Порядку № 1127 (в редакції від 05.10.2021) для державної реєстрації прав на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, набуття права оренди земельної ділянки, права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) чи права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), також подаються: 1) засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, або засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв`язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, або засвідчені іпотекодержателем паперові копії електронного листа, яким за допомогою засобів інформаційної, телекомунікаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує обмін електронними документами, надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, та електронного службового повідомлення відповідної системи, яким підтверджується доставка відповідного електронного листа за адресою електронної пошти адресата (у разі коли договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, передбачено можливість обміну електронними документами); 3) довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням станом на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації; 4) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

У разі подання документа, зазначеного в абзаці першому або четвертому підпункту 2 цього пункту, державна реєстрація проводиться після спливу тридцятиденного строку з моменту отримання адресатом вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту, якщо у такій вимозі не зазначений більш тривалий строк.

З копій матеріалів реєстраційної справи №2472360080000 убачається, що разом з заявою від 29.09.2021 № 48177466 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень АТ «СЕНС БАНК» (стара назва - АТ «Альфа-Банк») подало державному реєстратору наступні документи: дублікат Іпотечного договору № 44.02-904/ІІ від 24.11.2006; свідоцтво про право на спадщину за законом - на квартиру АДРЕСА_1 , видане ОСОБА_1 державним нотаріусом Одинадцятої київської державної нотаріальної контори Івановою-Островською Є.Г. 13.10.2006, з вчиненим на ньому реєстраційним написом КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації»; довідку про суму боргу за основним зобов`язанням станом на 27.09.2021, згідно з якою сума боргу становить 341 973,73 доларів США, та про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, станом на 12.08.2021, яка становить 1 254 400,00 грн.; звіт про незалежну оцінку іпотечного майна від 12.08.2021; повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання (вимогу про усунення порушення) від 03.09.2020 № 6758, в якому, поряд з вимогою про усунення порушень Кредитного договору № 44.05-675/ІІ від 24.11.2006, зазначалося, що у випадку невиконання вказаної вимоги протягом тридцяти днів АТ «Альфа-Банк» застосує своє право на позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Вказана письмова вимога надіслана іпотекодавцю та боржнику ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправлення з описом вкладення (номер поштового відправлення 1402405820239), за адресою іпотекодавця, зазначеною у Договорі іпотеки. Як убачається з рекомендованого повідомлення про вручення вказане поштове відправлення отримане особисто ОСОБА_1 08.09.2020.

Факт отримання іпотекодавцем ОСОБА_1 письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання за Кредитним договором у тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги стороною позивача під час розгляду справи не спростовано належними та допустимими доказами.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що іпотекодержатель - АТ «СЕНС БАНК», дотримався порядку належного надсилання вимоги іпотекодавцю ОСОБА_1 про усунення порушення основного зобов`язання, копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржнику ОСОБА_1 , разом з копією повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення надавалися державному реєстратору разом з іншими документами, а отже державна реєстрація права власності на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , за АТ «СЕНС БАНК» на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, шляхом набуття права власності на предмет іпотеки проведена відповідно до вимог Закону України «Про іпотеку» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права суд зазначає наступне.

Позивачем заявлено вимогу про витребування на його користь нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , з незаконного володіння АТ «СЕНС БАНК» (віндикаційний позов).

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Тож, віндикаційний позов - це спосіб захисту права власності, який полягає у витребуванні майна в особи з незаконного, без достатніх правових підстав, володіння.

За загальним правилом речово-правові способи захисту прав особи застосовуються тоді, коли сторони не пов`язані зобов`язально-правовими відносинами, що визначають їх зміст та правову природу.

Разом з тим, підставою виникнення в АТ «СЕНС БАНК» права власності на об`єкт спірного нерухомого майна є Іпотечний договір № 44.02-904/ІІ від 24.11.2006; іпотекодавцем за цим договором є позивач ОСОБА_1 , а іпотекодержателем - АТ «СЕНС БАНК».

Тобто, між позивачем та АТ «СЕНС БАНК» наявні договірні відносини (Іпотечний договір № 44.02-904/ІІ від 24.11.2006), які регулюють звернення стягнення на спірне нерухоме майно. АТ «СЕНС БАНК» звернуло стягнення на спірне нерухоме майно на підставі зазначеного договору у позасудовому порядку. Спірне нерухоме майно не було відчужено до третіх осіб.

Отже, враховуючи обставини даної справи, те, що правовідносини між сторонами щодо спірного нерухомого майна мають договірний характер та таке майно не було відчужено до третіх осіб, суд приходить до висновку, що позивачем невірно обраний спосіб захисту, а належним способом захисту у даному випадку є вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права на нерухоме майно.

Вказаних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц; від 01.02.2023 у справі № 316/2082/19.

Разом з тим, враховуючи, що відповідачем дотримано процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку шляхом набуття права власності на предмет іпотеки на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, суд дійшов обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, а отже обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не впливає на висновки суду.

Відповідно до ст.141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк Золтан Золтанович, про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», код ЄДРПОУ - 23494714, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк Золтан Золтанович, місцезнаходження: 01014, м. Київ, вул. Михайла Драгомирова, буд. 20.

Дата складення повного судового рішення - 24.05.2024.

Суддя О.О. Тиха