Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2024 рокуСправа №160/2088/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
23.01.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3, під. 3, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Пенсійного фонду України в Харківській області № 047050024949 від 11.12.2023 про відмову у призначенні пенсії;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до її страхового стажу період роботи з 12.09.1994 по 01.02.1995 та з 02.02.1995 по 07.04.1995;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу її роботи за Списком № 2 період роботи з 15.04.1997 по 04.10.2012;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу її роботи за Списком № 1 період роботи з 03.10.1996 по 15.04.1997, з 05.10.2012 по 03.12.2023;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 починаючи із дати звернення, а саме - 06.12.2023.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач 06.12.2023 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пільгової пенсії за віком за Списком №1. Відповідач-1 відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з тим, що вона не досягла необхідного пенсійного віку, крім того позивачу не зараховані до пільгового стажу періоди роботи, щодо яких надані уточнюючи довідки заповнені з порушенням чинного порядку; до страхового стажу не зараховано періоди роботи у зв`язку з невірним заповненням вкладишу до трудової книжки. Позивач не погоджується з відмовою у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки вважає, що має право на призначення пенсії на пільгових умовах, досягла встановленого пенсійного віку та має необхідний пільговий стаж роботи. Вказане стало підставою для звернення до суду з позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
08.03.2024 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшов письмовий відзив на позов, в якому відповідач-1 не визнає позовні вимоги в повному обсязі з наступних підстав. Так, відповідач-1 вказує, що позивач 06.12.2023 звернулась із заявою з питання призначення пенсії за віком по Списку №1 відповідно до ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». На момент звернення позивачці виповнилось 45 років. Загальний стаж складає 28 років 05 місяців 16 днів, з них стаж за Списком №1 відсутній. Рішенням про відмову в призначенні пенсії № 047050024949 від 11.12.2023 орган Пенсійного фонду повідомив Позивачку про відсутність права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 станом на дату звернення, оскільки заявниця не досягла пенсійного віку та повідомлено, що дата, з якої позивач матиме право на пенсійну виплату з 25.08.2039. Щодо спірних періодів незарахованих до пільгового стажу, відповідачем зазначено, що зарахування даних періодів можливо тільки за умови підтвердження повноважень особи, що підписала уточнюючу довідку. Щодо незарахування до страхового стажу позивача періодів роботи згідно до вкладишу до трудової книжки, позивачці необхідно внести запис про виправлення прізвища заявниці на титульній сторінці вкладишу до трудової книжки згідно законодавства, або надати уточнюючі довідки по всім періодам, зазначеним у даній трудовій книжці, які ще не були підтверджені, або звернутися до суду за підтвердженням приналежності вкладишу до трудової книжки.
02.04.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій остання наполягає на задоволенні позову, посилається на необґрунтованість заперечень відповідача у справі.
Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 .
06.12.2023 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 047050024949 від 11.12.2023 складено рішення про відмову в призначенні пенсії.
Зі змісту вказаного рішення встановлено наступне
«Відмова про призначення пенсії: ОСОБА_1 .
Призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ІНН заявниці: 2799513260.
Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України: 06.12.2023.
Необхідний вік згідно п.2 ч.1 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 50 років.
Вік заявниці: 47 років.
Необхідний страховий стаж становить: 20 років у жінок.
Страховий стаж заявниці становить: 28 років 5 місяців 16 днів.
Необхідний пільговий стаж становить: 7 років 6 місяців.
Пільговий стаж особи становить за Списком № 1: відсутній.
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
До загального страхового стажу не зараховано періоди з 12.09.1994 по 01.02.1995, з 02.02.1995 по 07.04.1995 згідно вкладишу до трудової книжки НОМЕР_3 від 15.02.1995, оскільки вона заведена з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України 29 липня 1993 р. № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за № ПО. а саме наявне виправлення у прізвищі завниці, яке не завірено належним чином.
Для зарахування до загального страхового стажу зазначених періодів згідно вкладишу до трудової книжки НОМЕР_4 від 15.02.1995 необхідно внести запис про виправлення прізвища заявниці на титульній сторінці вкладишу до трудової книжки згідно законодавства, або надати уточнюючі довідки по всім періодам, зазначеним у даній трудовій книжці, які ще не були підтверджені, або звернутися до суду за підтвердженням приналежності вкладишу до трудової книжки НОМЕР_3 від 15.02.1995 заявниці.
Довідку № 143-892 від 05.12.2023, видана ПАТ «Камет-сталь» не прийнято до розгляду, оскільки вона не відповідає додатку № 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. Відповідно до цього Порядку в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). А саме: у довідці мас бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Довідка повинна бути завірена трьома підписами (голови підприємства, начальника відділу кадрів та головного бухгалтера).
Надана довідка завірена підписом начальника управління планування та розвитку А. О. Даниловим. Документів на право підпису цієї особи надано не було.
Для зарахування даної пільгової довідки необхідно надати документ, що підтвердить право на підпис пільгових довідок ПАТ «Камет-сталь» А.О. Данилова.
Враховуючи зазначене, вирішено: відмовити в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із недосягненням необхідного віку та відсутністю необхідного пільгового стажу, передбачених статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Дата, з якої особа матиме право на пенсійну виплату: 25.08.2039.
Заявниця працює.
На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.
Рішення відділу про відмову в призначенні пенсії може бути оскаржено в судовому порядку».
Не погоджуючись з відмовою відповідача-1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком№1, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Судом встановлено, що спір у справі виник, в тому числі, й у зв`язку з недосягненням позивачем, на думку відповідачів, встановленого законодавством віку для призначення пенсії.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються, зокрема, Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції на час звернення позивача із заявою).
Згідно з пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 року (далі Закон №1788-XIІ), у редакції чинній до прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015 року на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 (36-2003-п) виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148-VIII від 03.10.2017, текст Закону №1058-IV доповнений, зокрема, статтею 114, згідно із п. 1 ч. 2 якої на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Вказана норма набула чинності з 01.10.2017.
Згідно з частиною першої статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі по тексту - Закон №1788-XII) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 13 Закону №1788-XII (в редакції від 02.03.2015) фактично введено поетапне збільшення пенсійного віку та стажу для працівників, зайнятих на роботах, визначених вказаною нормою, необхідних для призначення пенсії на пільгових умовах.
Рішенням Конституційного Суду України за № 1-р/2020 від 23.01.2020, у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII вирішено: визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII.
Стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: «На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 (36-2003-п) виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.»
Таким чином, враховуючи відновлення рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15) редакції статті 13 Закону №1788-XII, яка діяла до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, суд зазначає, що на даний час існує дві чинних норми, якими по різному встановлено вік жінок, необхідний для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1, а саме:
- пунктом «а» частини другої статті 13 Закону №1788-XII передбачено право на пенсію за віком працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 (36-2003-п) виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах;
- статтею 114 Закону України №1058-IV передбачено право на пенсію за віком працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
При цьому статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» також передбачено поетапне збільшення пенсійного віку та стажу для працівників, зайнятих на роботах, визначених вказаною нормою, необхідних для призначення пенсії на пільгових умовах.
Відповідно до абзаців першого другого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Також, згідно з абзацом першого пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відтак, суд констатує, що з 23.01.2020 в Україні існують два закони, котрі одночасно регламентують правила призначення пенсій для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, які входять до Списку №1, а саме: пункт «а» статті 13 Закону № 1788-ХІІ у редакції до внесення змін Законом № 213-VІІІ та пункт 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ.
При цьому, у спірних правовідносинах, норми вказаних законів містять розбіжність у величині показника вікового цензу, який складає:
- 45 років за пунктом «а» статті 13 Закону 1788-ХІІ (у редакції до внесення змін Законом № 213-VІІІ);
- 50 років за пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ.
Суд зазначає, що відповідачем відмовлено позивачу у призначенні пенсії за Списком № 1 зі зниженням пенсійного віку з підстав не досягнення позивачем віку 50 років.
Питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених Конституцією України випадках інших актів вирішує Конституційний Суд України в порядку, визначеному Законом України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України».
Органи судової влади під час здійснення судочинства застосовують законодавчі норми та не наділені повноваженнями (крім Конституційного Суду України) визнавати закони України такими, що втратили чинність або скасовувати їх у інший спосіб.
Відповідно до частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а, що у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи, суд вважає обґрунтованою позицію позивача щодо необхідності застосування до спірних правовідносин п. «б» ст. 13 Закону № 1788 у редакції, яка діяла до Закону України від 02.03.2015 № 213.
З огляду на викладене, суд робить висновок, що при вирішенні даної справи норми пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не підлягають застосуванню, адже остання суперечить принципам правової визначеності та положенням Конституції України з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020.
Отже, на момент звернення позивача до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком Список №1, норми Закону № 1788-XII були чинними. Цей закон не скасований, його положення не визнавалися неконституційними або незаконними і на сьогодні.
Відтак, умови та порядок призначення пенсії за віком на пільгових умовах визначалися Законом № 1788-XII на момент виникнення спірних правовідносин.
Суд звертає увагу, що оскільки однією з підставою для відмови у призначенні пенсії було посилання відповідачем на приписи статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а тому, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, суд вважає, що при зверненні позивача до відповідача-1 із заявою про призначення пенсії пільгової пенсії за віком за Списком №1, відповідач повинен був при вирішенні заяви керуватися нормами Закону № 1788.
Так, підтверджений страховий стаж роботи ОСОБА_1 28 років 5 місяців 16 днів, з них стаж за Списком №1 відсутній.
Так, з наявного у матеріалах справи паспорту позивача серії НОМЕР_2 встановлено, що датою її народження є 24.08.1976, тобто станом на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії позивачу виповнилося 45 років.
Враховуючи той факт, що позивачем досягнуто віку, який надає право для призначення пільгової пенсії, суд робить висновок, що позивач має право на пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку за Списком № 1 згідно з пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а отже позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від № 047050024949 від 11.12.2023 щодо відмови у призначенні пільгової пенсії ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Щодо незарахування до страхового стажу періодів роботи з 12.09.1994 по 01.02.1995, з 02.02.1995 по 07.04.1995, суд зазначає наступне.
Так, згідно до спірного рішення про відмову у призначенні пенсії, зазначено, згідно вкладишу до трудової книжки НОМЕР_3 від 15.02.1995, оскільки вона заведена з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України 29 липня 1993 р. № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за № 110. а саме наявне виправлення у прізвищі заявниці, яке не завірено належним чином.
Разом з тим, суд не має можливості дослідити протиправність відмови в зарахуванні даної частини страхового стажу позивача через відсутність в матеріалах справи вкладишу до трудової книжки НОМЕР_3 від 15.02.1995. За таких обставин в задоволенні даної частини позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити.
Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадянам на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Тобто, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначеніЗаконом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»(Закон № 1058-IV).
За ч. 1 ст. 24 Закону України № 1058-IVстраховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (ч. 2 ст. 24 Закону України № 1058-IV.
Відповідно до ч. 4ст. 24 Закон України № 1058-IVперіоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах (Порядок №383).
Пунктом 3 Порядку №383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, які були чинними на період роботи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637.
Статтею 62 закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, щ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 N 58 затверджена Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників (Інструкція №58).
До трудової книжки вносяться, зокрема:
відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження;
відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення (п. 2.2.Інструкції №58).
Відповідно до п. 2.14 Інструкції якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Показники, зазначені у цих Списках обов`язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (Порядок №637).
Відповідно до п. 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка (п. 20 Порядку №637).
Трудова книжка серії НОМЕР_5 ОСОБА_1 містить наступні записи:
- Навчання в ПТУ-69 м. Дніпродзержинська з 01.09.1992 по 22.06.1994;
- 04.06.1996 - прийнята на роботу у Дніпровський металургійний комбінат ім.. Ф.Е. Дзержинського в цех підготовки виробництва прибиральником території тимчасово;
- 08.10.1996 - переведена в агломераційний цех № 2 дозувальником гарячого повертання 3 розряду;
- 15.04.1997 переведена тимчасово машиністом насосних установок 4 розряду;
- Дніпровський металургійний комбінат ім.. Ф.Е. Дзержинського з 28.02.1997 перейменований у Відкрите акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім.. Ф.Е. Дзержинського»;
- 15.11.1997- переведена там же по тій самі професії постійно;
- Робоче місце атестовано;
- Відкрите акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім.. Ф.Е. Дзержинського» з 23.05.2011 перейменовано у Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім.. Ф.Е. Дзержинського»;
- 21.01.2012 - у зв`язку із удосконаленням структури управління комбінатом, переведена там же відділення циклу повертання, дільниця прибирання гарячого мішкового пилу вивантажувачем 2 розряду за строковим договором;
- 05.10.2012 - переведена там же конвеєра А19-ЗОШ машиністом конвеєра 4 розряду;
- Робоче місце атестовано по Списку № 2 (розділ II, позиція 2а), затвердженому постановою КМУ від 16.01.2003 № 36;
- 11.07.2017 - переведена там же конвеєри А1-2Ш машиністом конвеєра 4 розряду;
- Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім.. Ф.Е. Дзержинського» з 25.01.2017 перейменовано у Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат»;
- Робоче місце атестоване - за Списком № 1 Розділ II «Підготовка руд, збагачення, окускування (агломерація, брикетування, огрудкування), випалювання руд і нерудних копалин;
- 02.08.2021 - звільнена у зв`язку з переведенням до ПРАТ «ДКХЗ» за п.5 ст.36 КЗпП України;
- 03.08.2021 - прийнята на роботу у Приватне акціонерне товариство «Дніпровський коксохімічний завод» в агломераційний цех № 2, відділення агломерації, дільниця спікання агломерату машиністом конвеєра 4 розряду за переведенням з ПАТ «ДМК»;
- Робоче місце атестоване за Списком № 1 ;
- Приватне акціонерне товариство «Дніпровський коксохімічний завод» з 11.02.2022 перейменовано у Приватне акціонерне товариство «КАМЕТ-СТАЛЬ»;
- Робоче місце атестоване за Списком № 1.
Трудова книжка містить всі необхідні відомості щодо роботи позивача у спірні періоди, в тому числі щодо атестації робочих місць.
Відповідно до постанови № 813 від 20.10.1994 «Про атестацію робочих місць за умовами праці», професія позивача «дозувальник гарячого повертання» була атестована за Списком № 1, P II, код професії 1020100а-1 1863. Постанова № 813 від 20.10.1994 була діючою до 31.12.2001, з урахуванням продовження строку дії постанови листами Головного держексперта області за умовами праці № 14/1-121 від 26.10.1999 та № 14/1- 261 від 27.12.2000.
Відповідно до постанови № 992 від 29.12.2006 «Про атестацію робочих місць за умовами праці», професія позивача «машиніст насосних установок» були атестовані за Списком № 2, РІІ, поз. 2а. Постанова № 992 від 29.12.2006 була діючою до 29.12.2012, з урахуванням продовження строку дії постанови листом Головного держексперта області за умовами праці № 003-07-1-406 від 29.11.2011.
Відповідно до постанови № 657 від 26.12.2012 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці працівників агломераційного цеху № 2», професія позивача «машиніст конвеєра» була атестована за Списком № 1, P II, поз. 2а-3в «Працівники, зайняті на дробильних, випалювальних, збагачувальних, огрудкувальних, щихтових фабриках (цехах) рудних і нерудних копалин, які містять в пилу 2% і більше кристалічного (вільного) двооксиду кремнію: машиністи конвеєра.
Відповідно до постанови № 22 від 26.12.2017 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці працівників агломераційного цеху № 2», професія позивача «машиніст конвеєра» була атестована за Списком № 1, Р II Працівники, зайняті на дробильних, випалювальних, збагачувальних, огрудкувальних, щихтових фабриках (цехах) рудних і нерудних копалин, які містять в пилу 2% і більше кристалічного (вільного) двооксиду кремнію: машиністи конвеєра.
Відповідно до спільної постанови № 1МВ від 03.08.2021 «Про підтвердження пільг та компенсацій за роботу із шкідливими (особливо шкідливими) та важкими (особливо важкими) умовами праці за результатами атестації робочих місць за умовами праці працівникам агломераційного цеху № 2 металургійного виробництва ПРАТ «ДКХЗ», професія позивача «машиніст конвеєра» була атестована за Списком № 1, Р II Працівники, зайняті на дробильних, випалювальних, збагачувальних, огрудкувальних, щихтових фабриках (цехах) рудних і нерудних копалин, які містять в пилу 2% і більше кристалічного (вільного) двооксиду кремнію: машиністи конвеєра.
Відповідно до спільної постанови № 20 від 26.12.2022 «Про результати чергової атестації робочих місць за умовами праці працівників агломераційного цеху № 2 дирекції з виробництва ПРАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ», професія позивача «машиніст конвеєра» була атестована за Списком № 1, Р II Працівники, зайняті на дробильних, випалювальних, збагачувальних, огрудкувальних, щихтових фабриках (цехах) рудних і нерудних копалин, які містять в пилу 2% і більше кристалічного (вільного) двооксиду кремнію: машиністи конвеєра.
Крім того, на підтвердження спірних періодів позивачем також були надані довідку ПрАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №143-892 від 05.12.2023, відповідно до якої ОСОБА_1 працювала повний робочий день в Приватному акціонерному товаристві «КАМЕТ-СТАЛЬ» в агломераційному цеху №2 агломераційного виробництва машиністом конвеєра в період з 03.08.2021 по 03.12.2023 (02 роки 02 місяці 16 днів), що передбачено Списком №1 розділу ІІ підрозділ код КП, відповідно до постанови КМУ №461 від 24.06.2016.
Додаткова інформація: робочі місця атестовані в спільній постанові по підприємству «Про підтвердження пільг та компенсацій за роботу із шкідливими (особливо шкідливими) та важкими (особливо важкими) умовами праці за результатами атестації робочих місць за умовами праці працівників агломераційного цеху №2 металургійного виробництва ПРАТ «ДКХЗ» №1 МВ від 03.08.2021; спільна постанова «Про результати чергової атестації робочих місць за умовами праці працівників агломераційного цеху №2 дирекції з виробництва ПРАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» №20 від 26.12.2022.
Довідка підписані посадовими особами і засвідчена печаткою підприємства.
Відповідно до п. 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Наведене спростовує доводи відповідача-1 щодо необхідності надання документів підтверджуючих повноваження ОСОБА_2 , що завізував довідку, для зарахування пільгового стажу. Оскільки довідка №143-892 від 05.12.2023 містить всі необхідні реквізити відповідно до Додатку №5 Порядку 637.
Таким чином, позивачем належними доказами підтверджено наявність підстав для зарахування спірних періодів до пільгового стажу.
За наведених обставин, враховуючи вищенаведені норми, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харьківській області що полягали у не зарахуванні ОСОБА_1 до стажу її роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 період роботи з 15.04.1997 по 04.10.2012; за Списком № 1 період роботи з 03.10.1996 по 15.04.1997, з 05.10.2012 по 03.12.2023.
Щодо позовних вимог позивача про зобов`язання відповідача-2 призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, суд зазначає наступне.
Як видно з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980 р., під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 р. № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 року № 21-87а13.
Так, призначення та обрахунок пенсії є дискреційними повноваженнями пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Відповідно до частин 1, 2 статті 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України).
У випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З урахуванням наведеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію вважає за можливе зобов`язати належний орган призначення пенсії зарахувати підтверджений пільговий стаж позивача та розглянути її заяву від 06.12.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року, та з урахуванням висновків суду у цій справі.
При цьому суд враховує ту обставину, що у силу абзацу 13 пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
А відповідно до абзацу 1 пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
За таких обставин, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, то саме цей орган і має завершити процедуру призначення позивачу пенсії за віком.
Позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в загальному розмірі 1211,20 грн, що документально підтверджується квитанцією від 17.01.2024.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1211,20 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог у сумі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Пенсійного фонду України в Харківській області № 047050024949 від 11.12.2023 про відмову у призначенні пенсії.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3, під. 3, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до пільгового стажу її роботи за Списком № 2 період роботи з 15.04.1997 по 04.10.2012; за Списком № 1 період роботи з 03.10.1996 по 15.04.1997, з 05.10.2012 по 03.12.2023.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3, під. 3, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 06.12.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року, та з урахуванням висновків суду у цій справі.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3, під. 3, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати за подачу позову до суду у розмірі 605 грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна
Судове рішення № 119273864, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 03.04.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/2088/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: