Рішення № 119268392, 23.05.2024, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2024 року Справа № 280/2190/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді МаксименкоЛ.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29013, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, 10, код ЄДРПОУ 21318350), Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний 158-б, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання дій та рішення неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі відповідач 1), Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області (далі відповідач 2), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області і дії та скасувати рішення № 084050005129 від 05.02.2024 Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у видачі довідок, переведенні, перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перевести, здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ з 29.01.2024 в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, від її окладу, з урахуванням виплачених сум та зарахувати періоди роботи до стажу державної служби з 14.08.1995 по 09.06.2008;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області видати та врахувати при визначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ: довідки відповідно до пунктів 10, 12 розділу XI Закону України від 10.12.2015 № 889-УІІІ Про державну службу за формою, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3: довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за січень 2024 року; довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) за період з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2023 року; довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш ніж 20 років стажу роботи на посадах віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, за грудень 2023 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про надання: довідки відповідно до пунктів 10,12 розділу XI Закону України від 10.12.2015 № 889- VIII «Про державну службу» за формою, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3: довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) за період з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2023 року; довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш ніж 20 років стажу роботи на посадах віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби; довідку про стаж роботи на державній службі. Однак листом відповідача 1 від 18.01.2024 позивачу відмовлено у задоволенні її заяви. Також позивач вказує, що звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про перехід з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VІІІ. Однак рішенням Головного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області області від 05.02.2024 №084050005129 позивачу відмовлено у задоволенні її заяви. Такі дії відповідачів вважає протиправними . На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач 1 позов не визнав. У письмовому відзиві від 15.04.2024 вх. № 17583 вказав, що Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області заяву позивача про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» не розглядав та рішення щодо неї не приймав, отже не вчиняв протиправних дій щодо позивача, тому не має відповідати в частині зобов`язання перевести, здійснити нарахування та виплату пенсії та зарахувати період роботи позивача. Також вказує, що оскільки у позивачки станом на 01.05.2016 не має необхідного стажу державної служби на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, що визначені ст.37 Закону України «Про державну службу», а має стаж державної служби 07 років 09 місяців 18 днів, прийнято рішення відмовити в призначенні пенсії згідно Закону України Про державну службу у зв`язку з відсутністю права. Також вказує, що враховуючи, що стаж державної служби позивачки станом на 01.05.2016 року становить 07 років 09 місяців, Головне управління не вбачає підстав для видачі довідок відповідно до вимог постанови правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 року № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям». Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач 2 відзиву на позовну заяву не надав.

Ухвалою суду від 18.03.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/2190/24 без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Приписами ч. 4 ст. 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 звернулась до органів Пенсійного фонду із заявою про із заявою про надання довідки відповідно до пунктів 10,12 розділу XI Закону України від 10.12.2015 № 889- III «Про державну службу» за формою, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3, переведення її з пенсії за віком, призначену відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком у відповідності до норм Закону України «Про державну службу» від 10.12.2005 №889 (далі Закон №889).

Листом Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області від 18.01.2024 повідомлено, що стаж державної служби станом на 31.05.2016 року становить 07 років 09 місяців, тому Головне управління не вбачає підстав для видачі довідок відповідно до вимог постанови правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 року № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям».

Також, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 05.02.2024 було відмовлено у переведенні її з пенсії за віком на пенсію за віком у відповідності до норм Закону України «Про державну службу».

Позивач, не погодившись з діями та рішенням відповідачів, з вимогою вчинити певні дії, звернувся до суду із вказаним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України № 889-VIII, який набрав чинності 01.05.2016 року та відповідно до Прикінцевих положень, якого передбачено право на пенсійне забезпечення окремих категорій осіб відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 року № 3723-XII "Про державну службу".

Статтею 37-1 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII) (у редакції, чинній до 01.05.2016) закріплено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

01.05.2016 р. набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. №889-VІІІ (далі - Закон № 889-VІІІ).

Статтею 90 Закону № 889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а стаття 42 цього Закону визначає підстави перерахунку призначених пенсій.

У зв`язку з набранням чинності Законом № 889-VІІІ з 01.05.2016 втратив чинність Закон № 3723-VIII окрім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Згідно із пунктом 10 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

В силу вимог пункту 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Водночас, для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону № 3723-ХІІ передбачені додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: вік і страховий стаж.

За приписами пункту 3 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 р. № 622 (далі - Порядок №622), право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10.12.2015 р. № 889-VIII "Про державну службу" не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають: жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Як встановлено ст.37 Закону України "Про державну службу" пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 4 Порядку № 622 передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні.

у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;

матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

Абзацом 2 пункту 4 Порядку № 622 передбачено, що за бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Аналіз наведених положень законодавства дає суду підстави для висновку, що розмір виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії, може за бажанням особи, яка має не менше 20 років стажу державної служби, визначатися в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії.

Пунктом 5 Порядку № 622 передбачено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.

Постановою Правління ПФУ від 17.01.2017 р. № 1-3, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 р. № 180/30048 затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям, а саме:

1. довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);

2. довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);

3. довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.

Так, з матеріалів справи вбачається, що листом від 25.01.2024 року Головним управлінням ПФУ в Запорізькій області позивачу було відмовлено у видачі довідок за формою згідно з Постановою Правління ПФУ від 17.01.2017 р. № 1-3, з посиланнмя на те, що стаж державної служби позивача, обчислений станом 01.05.2016, становить лише 07 років 09 місяців.

З цих же підстав Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області винесено спірне рішення, яким відмовлено у переведенні на інший вид пенсії. У рішенні заначено, що період роботи в органах державної податкової служби з 14.08.1995 по 09.06.2008 не враховано до стажу роботи на посаді державної служби.

Аналізуючи такі доводи, суд зазначає наступне.

Так, пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII передбачено, що стаждержавної службизаперіоди роботи (служби) донабрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Згідно з частиною 18 статті 37 Закону №3723-XIIперіод роботи посадових осібворганах державної податковоїта митної служб напосадах,наякихвідповіднодозакону присвоювалисяспеціальніта /або персональнізвання,зараховуєтьсядо стажу державної служби,незалежно від місцяроботина час досягнення зазначеного віку.

Постановою Кабінету Міністрів України №283 від 03.05.1994 затверджено Порядок обчисленнястажу державної служби(діявдонабрання законної сили Законом України №889-VIII), яким визначено посади і ранги, часроботивякихзараховуєтьсядо стажу державної служби.

Абзацами другим та третім пункту другого Порядку обчисленнястажу державної служби,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283), передбачено, щодо стажу державної службизараховується робота (служба) напосадахкерівних працівників і спеціалістів в апаратідержавної податковоїта контрольно-ревізійноїслужби,а також напосадахсуддів, слідчих, прокурорів, інших службовихосіб,яким присвоєно персональнізвання.

Спеціальним законом, що визначав статусдержавної податкової службив Україні, її функції та правові основи діяльності уперіод роботипозивача навідповідних посадах,був Закон України від 04.12.1990 №509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (далі - Закон №509-XII), а з 12.08.2012 - Податковий кодекс України.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону №509-XII державна податкова служба, якій за змістом частини другої цієї статті підпорядковані державні податкові інспекції в областях, районах, містах і районах у міста, є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплатидобюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів і внесківдо державнихцільових фондів, встановлених законодавством України.

Посадовою особою органудержавної податкової служби,за правилами частини першої статті 15 Закону №509-XII, може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Міністерством фінансів України. Посадові особи органівдержавної податкової службипідлягають атестації, після якої таким особам присвоюютьсяспеціальні звання(частини 1, 4 статті 15 цього Закону).

Цією ж нормою установлено умови, заякихособинеможуть бути службовцями податкових органів, які кореспондують вимогам статей 5, 12 Закону №3723-ХІІ щодо обмежень пов`язаних із прийняттям на державну службу та її проходженням.

Статтею 6 Закону №509-XII було встановлено, що видатки на утримання органівдержавної податкової службивизначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що посадові особидержавної податкової служби,яким за наслідками атестації присвоєноспеціальні звання,які обіймали посади вдержавних органахдля виконання завдань і функцій держави (зокрема, у сферіподатковоїполітики), одержували заробітну плату за рахунок державного бюджету, - мають право на зарахування періодів такоїроботи до стажу державної служби.

Відповіднодоп.343.1 - 343.2 ст.343 Податкового кодексу України посадовим особам контролюючих органів присвоюються такіспеціальні звання:головний державний радникподатковоїта митної справи; державний радникподатковоїта митної справи I рангу; державний радникподатковоїта митної справи II рангу; державний радникподатковоїта митної справи III рангу; радникподатковоїта митної справи I рангу; радникподатковоїта митної справи II рангу; радникподатковоїта митної справи III рангу; інспекторподатковоїта митної справи I рангу; інспекторподатковоїта митної справи II рангу; інспекторподатковоїта митної справи III рангу; інспекторподатковоїта митної справи IV рангу; молодший інспекторподатковоїта митної справи. Положення проспеціальні званнята порядок їх присвоєння, співвідношення з рангамидержавних службовців,розмір надбавок за спеціальнезваннязатверджуються Кабінетом Міністрів України. У разі присвоєння посадовій особі спеціальногозваннявідповіднодопункту 343.1 цієї статті надбавка за ранг державного службовцяневиплачується.

Абзацами 1, 2 пункту 344.1 статті 344 Податкового кодексу України передбачено, що пенсійне забезпеченняпосадових осібконтролюючих органів, крім діючих у них підрозділівподатковоїміліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу".Період роботизазначенихосіб(у тому числі тих, якимприсвоєнні звання) у контролюючихорганахзараховуєтьсядо стажу державної службитастажу роботинапосадах, віднесених до категорій посад державних службовців,що дає право на призначення пенсії відповіднодоЗакону України "Про державну службу" незалежно від місцяроботина час досягнення віку, передбаченого зазначеним законом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №465/7218/16а та постанові Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №586/965/16-а, зокрема, колегія суддів дійшла висновку, що посадові особидержавної податкової служби,яким присвоєноспеціальні звання,є державними службовцями зі спеціальним статусом, а томуперіодпроходження такоїслужбив податковихорганахмає зараховуватисядо стажу державної служби,який дає право на пенсію державного службовця відповіднодостатті 37 Закону України "Про державну службу".

Виходячи з наведеного слідує, що посадові особидержавної податкової служби,яким присвоєноспеціальні звання,є службовцями зі спеціальним статусом, а томуперіодпроходження такоїслужбив податковихорганахмає зараховуватисядо стажу державної служби,який дає право на пенсію державного службовця відповідного статті 37 Закону №3723-ХІІ.

Отже,період державної службив податковихорганаху спеціальному званні зараховуєтьсядо стажу державної служби,який дає право на пенсію державного службовця відповіднодостатті 37 Закону №3723-ХІІ.

Таким чином, доводи відповідачів про те, що посадові особи контролюючих органів, яким присвоюютьсяспеціальні звання, неналежатьдо категорій посад державної служби,- є безпідставними.

Відтак, мають бути зараховані періоди роботи позивачки з 14.08.1995 по 09.06.2008 до стажу державної служби, з огляду на що висновок відповідачів про те, що стаж державної служби ОСОБА_1 становить 07 років 09 місяців 18 днів не відповідає фактичним обставинам та вищевказаним вимогам законодавства.

Враховуючи викладене, оскільки позивачу відмовлено у видачі довідок з підстав, щодо яких суд дійшов висновку про їх необґрунтованість, то дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області щодо видачі позивачці довідок відповідно до пунктів 10, 12 розділу XI Закону України від 10.12.2015 № 889-VІІІ Про державну службу за формою, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3: довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за січень 2024 року; довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) за період з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2023 року; довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш ніж 20 років стажу роботи на посадах віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, за грудень 2023 року слід визнати протиправними та зобов`язати відповідача 1 видати такі довідки.

Крім того, у зв`язку з неврахуванням періоду роботи в органах державної податкової служби до стажу роботи на посаді державної служби, що призвело до невірного обрахунку стажу державної служби та стало підставою для відмови у переведенні її з пенсії за віком на пенсію за віком у відповідності до норм Закону України «Про державну службу», суд висновує про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 05.02.2024 №084050005129 та необхідність його скасування.

Щодо заявлених позовних вимог про зобов`язання здійснити переведення, нарахування, виплату позивачу пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу", та врахувати при визначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ: довідки відповідно до пунктів 10, 12 розділу XI Закону України від 10.12.2015 № 889-УІІІ «Про державну службу» за формою, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3, то суд зазначає, що вказане формулювання позовних вимог не відповідає меті судового захисту, оскільки вказана вимога заявлена на майбутнє.

Так, довідки, відповідно до пунктів 10, 12 розділу XI Закону України від 10.12.2015 № 889-УІІІ «Про державну службу» за формою, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 станом на день розгляду справи позивачу не видані, а між позивачем та відповідачем наявний спір щодо їх видачі, що є предметом розгляду у даній справі.

Відтак, вимоги про переведення, нарахування та виплату позивачці пенсії є передчасними та не підлягають задоволенню за відсутності порушеного права позивача в цій частині, станом на день розгляду справи.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно дост. 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування своєї позиції та не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону. З огляду на викладене, позов слід задовольнити частково.

Відповідно до ч.3ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З урахуванням положень статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору у розмірі 908,40 грн. підлягають стягненню на користь позивача, з яких 605,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та 302,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29013, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, 10, код ЄДРПОУ 21318350), Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний 158-б, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій та рішення неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області щодо відмови у видачі ОСОБА_1 довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 084050005129 від 05.02.2024 про відмову у переведенні з одного виду пенсії на інший.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області видати ОСОБА_1 довідки відповідно до пунктів 10, 12 розділу XI Закону України від 10.12.2015 № 889-VІІІ «Про державну службу» за формою, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.

В іншій частині вимог,- відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 302 (триста дві) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 23.05.2024.

Суддя Л.Я. Максименко