Ухвала суду № 119266453, 24.05.2024, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/4478/24

н/п 1-кс/953/3845/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2024 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню за № 12024221130000852 від 23.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

24.05.2024 до Київського районного суду м. Харкова поштою надійшло клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , в якому прокурор просить накласти арешт на майно, вилучене 23.05.2024 під час затримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: светр сірий у смужку, шорти темні з надписом «Adidas», тапки гумові темні.

Місцем зберігання арештованого майна визначити камеру схову речових доказів Харківського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Харківській області, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, буд. 49.

На обґрунтування клопотання прокурор вказує, що 23.05.2024 о 05.21 год. надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 23.05.2024 о 05.21 год. за адресою: м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 37, пожежа на літній веранді ресторану «Мафія».

Так, 23.05.2024 під час затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено: светр сірий у смужку, шорти темні з надписом «Adidas», тапки гумові темні, які належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як зазначає прокурор, вищевказані предмети постановою слідчого від 23.05.2024 були визнані речовими доказами.

Прокурор посилаючись на ч. 1 ст. 98, ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, з метою повного, об`єктивного та всебічного розслідування всіх обставин скоєного кримінального правопорушення, збереження речових доказів, просить накласти арешт на тимчасово вилучене 23.05.2024 під час затримання ОСОБА_4 майно.

В судове засідання прокурор не з`явився, повідомлявся належним чином продату,час та місце розгляду клопотання.24.05.2024 прокурор Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання про арешт майна без його участі, клопотання підтримав (а.с. 15).

Власник майна ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися, викликалися належним чином. 24.05.2024 через канцелярію суду подали заяви про розгляд клопотання прокурора про арешт майна без їх участі, проти задоволення клопотання не заперечують (а.с. 16-18).

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі власника майна, його захисника та прокурора.

Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що Харківським районним управлінням поліції № 1 ГУ НП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному 23.05.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221130000852, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України (а.с. 6).

23.05.2024 під час затримання гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у останнього вилучено майно, перелік якого зазначено у протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину (а.с. 10-11).

Клопотання про арешт майна подано до суду 24.05.2024 о 15:27 год. (а.с. 1).

Відповідно до вимог ст. 116 КПК України, строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.

Таким чином, прокурором дотримано вимоги закону щодо звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням про арешт майна до суду.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідновимогп.1ч.2ст.170КПКУкраїниарештмайнадопускаєтьсязметоюзабезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Згідноч.2ст.173КПКУкраїни,привирішенніпитанняпроарештмайнаслідчийсуддя,судповиненвраховувати: 1)правовупідставудляарештумайна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Постановою старшого слідчого СВ Харківського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Харківській області майора поліції ОСОБА_6 від 23.05.2024, майно вилучене під час проведення огляду місця події від 23.05.2024, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024221130000852 від 23.05.2024 (а.с. 12).

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Прокурором доведено, що вищевказане майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98КПК України.

Вилучене відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23.05.2024 майно, яке зазначено в клопотанні прокурором, підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.

Отже, на виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України прокурор довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

На підставі викладеного вище, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 98, 107, 132, 167, 170-173, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню за № 12024221130000852 від 23.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, - задовольнити.

Накласти арештна майно, вилучене 23.05.2024 під час затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: светр сірий у смужку, шорти темні з надписом «Adidas», тапки гумові темні, - до скасування арешту у встановленому нормами КПК України порядку.

Місцем зберігання арештованого майна визначити камеру схову Харківського районного управління № 1 ГУ НП в Харківській області, що розташоване за адресо ю: м. Харків, вул. Алчевських, буд. 49, згідно з Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1