Рішення № 119233892, 23.05.2024, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.05.2024 Справа №607/6918/24 Провадження №2-а/607/186/2024

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Дзюбича В.Л., за участю секретаря судового засідання Кочмар С.М., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Кондрат Л.Р., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанов про накладення адміністративних стягнень,

УСТАНОВИВ:

26.03.2024 позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, в якій просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1716679 від 22.03.2024 та постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1716879 від 22.03.2024.

В позовній заяві позивач вказав, що 22.03.2024 був незаконно зупинений біля закладу «Маяк» працівником поліції, який не зміг пояснити законної причини зупинки, посилаючись на п.7 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію». Однак, на даній ділянці дороги не було встановлено знаків обмежуючих рух та не було інформації про обмеження чи заборону руху на вказаній ділянці дороги. Приблизно при п`ятихвилинній дискусії з працівником поліції, для того щоб припинити його протиправні дії, він зателефонував на лінію 102. Під час цього, інший працівник поліції підійшов та вимагав перемістити автомобіль з проїзної частини дороги, оскільки пів корпуса транспортного засобу було на проїзній частині дороги. Після даної вимоги, він відпустив «ручне гальмо» та автомобіль скотився з проїзної частини дороги, оскільки стояв на похилій частині дороги, за наслідок чого працівник поліції з грубим порушенням вимог закону, склав постанову серії ЕНА №1716679 від 22.03.2024. Після цього, не припиняючи протиправних дій, поліцейський склав постанову серія ЕНА №1716879 від 22.03.2024, з його слів про те, що він керував транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії. Однак, дане твердження є невірним, оскільки в нього є посвідчення водія категорії «В», «В1», що дозволяє керувати вищевказаним транспортним засобом. Позивач вважає, що оскаржувані постанови суперечить нормам діючого законодавства та порушують його права, оскільки жодних задокументованих доказів будь-яких порушень ПДР України ним не вчинено, на підставі чого він не пред`явив документ поліцейським, тому просить скасувати постанову серії ЕНА №1716679 від 22.03.2024 та постанову серії ЕНА №1716879 від 22.03.2024, в зв`язку з відсутністю в його діях правопорушень, передбачених ч.2 ст. 122 КУпАП та ч.1 ст.126 КУпАП.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27.03.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку, визначеному для розгляду окремої категорії термінових адміністративних справ, з урахуванням вимог параграфу 2 глави 11 КАС України.

19.04.2024 судом зареєстровано відзив на позовну заяву, поданий представником відповідача, із змісту якого вбачається, що відповідач позов не визнає та заперечує проти його задоволення, оскільки працівник поліції діяв відповідно до вимог чинного законодавства при прийняті оскаржуваних рішень. Вважає, що відповідачем були дотримані вимоги КУпАП при розгляді справи, ним було роз`яснено позивачу права, повідомлено про вчинені ним порушення, після зупинки роз`яснено причину зупинки. Оскільки позивач являється водієм транспортного засобу, зупинку транспортного засобу здійснено на підставі п. 7 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про національну поліцію, про що було повідомлено позивача та озвучено законну вимогу про пред`явлення документів, відповідності до п. 2.4.а ПДР України.

Оскільки зупинка транспортного засобу позивача мала місце в умовах воєнного стану під час проїзду мобільного блокпоста тому в поліцейського було достатньо підстави для зупинки транспортного засобу.

Таким чином, причина зупинки працівником поліції позивача, який проїжджав на транспортному засобі через мобільний блокпост, а також вимога поліцейського до позивача пред`явити документи, визначені п. 2.1 Правил дорожнього руху, відповідали вимогам закону і такі дії поліцейського були вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Отже, зупинка транспортного засобу на мобільному блокпосту, і вимога пред`явити посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб є законними.

Крім того, відповідно до приписів п. 2.9. д) ПДР України водієві забороняється під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв`язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).

Оскільки водій, користуючись засобами зв`язку, тримає їх у руці під час руху, він керує транспортним засобом за допомогою однієї руки і при цьому відволікається від сприйняття дорожньої обстановки, що може призвести до виникнення аварійної обстановки або навіть до дорожньо-транспортної пригоди, тому введена заборона на користування ними під час руху. Для забезпечення безпеки дорожнього руху слід використовувати пристрій «вільні руки» або зупинятися на час телефонної розмови в дозволеному Правилами місці.

Відеозаписом з нагрудного відеореєстратора поліцейського зафіксовано, що позивачу під час його розмови телефоном було висловлено прохання перепаркувати транспортний засіб, аби не заважати іншим учасникам дорожнього руху. Замість того, щоб поставити дзвінок на утримання чи припинити його, позивач, продовжуючи розмову, здійснив рух транспортним засобом, виконуючи функції водія.

З цих підстав, представник відповідача просить суд в задоволені позову відмовити.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові та просив суд їх задоволити.

В судовому засіданні представник відповідача щодо задоволення позову заперечила, з підстав наведених у відзиві, додатково пояснивши, що надані позивачем листи про відсутність блокпостів, а також про те, що військовою адміністрацією не видавались розпорядчі документи про обмеження чи заборону руху, не свідчать про факт неправомірності зупинки позивача, оскільки останній був зупинений групою мобільного блокпосту в ході проведення антитерористичних контррозвідувальних заходів «Промінь», які проводились на підставі спільного наказу СБУ, Національної поліції та Національної гвардії України, який є таємним із грифом «Для службового користування», так як в державі оголошено воєнний стан.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступних висновків.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України, орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Судом встановлено, що 22.03.2024 інспектором 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області Кравець А.В. була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1716679, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 22.03.2024 о 10 год. 20 хв. в м.Тернополі по вул.Гетьмана Мазепи, 1, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «Chevrolet Lacetti» номерний знак НОМЕР_1 , під час руху транспортним засобом користувався засобом зв`язку, чим порушив п.2.9 (д) ПДР України.

Також, 22.03.2024 інспектором 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області ОСОБА_2 була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1716879, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 22.03.2024 о 11 год. 04 хв. в м. Тернополі по вул. Гетьмана Мазепи, 1, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «Chevrolet Lacetti» номерний знак НОМЕР_1 , не пред`явив посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п.2.4 (а) ПДР України.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач оскаржив постанови до суду та просить їх скасувати.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що біля кафе «Маяк» 22.03.2024 вона побачила як Стахіва зупинили поліцейські. Один із поліцейських зробив жест рукою в сторону, тобто дав наказ водію від`їхати в сторону. Далі вона підійшла до машини, де було багато поліцейських та чоловіків в камуфляжній формі та викликала слідчо-оперативну групу через те, що один із поліцейських відштовхнув її від машини. Коли вона попросила представитись чоловіків в камуфляжній формі, вони всі втекли, однак зробила їх фотографії та фотографії їх машин. Пояснила, що постанову про адміністративне правопорушення поліцейські не складали біля машини і вона також не бачила, щоб її Стахіву зачитували, однак з квитанціями поліцейський до Стахіва підходив. Додала, що вона не бачила, щоб поліцейські давали Стахіву читати, або ж зачитували йому правові акти про причину зупинки, а тому вважає, що Стахіва зупинили незаконно, оскільки він нічого не порушував. Вважає, що працівники ТЦК та поліцейські зупинили Стахіва для того, щоб погрузити в бус і відправити на передову.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Статтею 16 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що водій зобов`язаний мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб (у разі найму (оренди)/лізингу транспортного засобу замість реєстраційного документа на транспортний засіб водій може мати при собі та пред`являти його копію, вірність якої засвідчено нотаріально, разом з оригіналом або копією договору про найм (оренду)/лізинг транспортного засобу, вірність якої засвідчено нотаріально), а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат «Зелена картка»), пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред`явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до пунктів 2.1 «а», «б» ПДР України водій зобов`язаний мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон).

Згідно п.2.4.а ПДР, на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР.

Частиною 1 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Судом встановлено, що справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 була розглянута від імені Національної поліції уповноваженою особою у порядку, встановленому чинним законодавством, адміністративне стягнення накладено в межах санкції ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Суд не погоджується з доводами позивача про те, що ним не було вчинено жодного правопорушення, а тому поліцейський неправомірно вимагав в нього пред`явити документи, виходячи з наступного.

24.02.2022 по всій території України Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан, відповідно вступила в силу постанова Кабінету Міністрів України № 1455 від 29.12.2021.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року №259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року №2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року №341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року №2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року №573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року №2500-IX, Указом від 7 листопада 2022 року №757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року N° 2738-IX, Указом від 6 лютого 2023 року №58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року №2915-IX, та Указом від 1 травня 2023 року №254/2023, затвердженим Законом України від 2 травня 2023 року №3057-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, та Указом Президента України від 06 листопада 2023 року № 734/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.35 ЗУ «Про національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.

Пунктом 10 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021р. № 1456 (надалі Порядок №1456) визначено перелік підстав для зупинки транспортного засобу уповноваженою особою, серед яких порушення Правил ПДР та інші, аналогічні тим, які вказані у статті 35 Закону «Про Національну поліцію», а також інші підстави, що безпосередньо пов`язані з воєнним станом. Зокрема, уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби в разі проїзду транспортних засобів через блокпости та контрольні пункти в`їзду-виїзду.

Пунктом 5 Порядку № 1456 визначено, що право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта.

При цьому, вказаним Порядком №1456 не визначено підстав, за наявності яких уповноважена особа має право прийняти рішення про необхідність зупинити транспортний засіб, який проїжджає через блокпост.

У зв`язку з введенням з 24.02.2022 року Указом Президента України «Про ведення воєнного стану» №64/2022 воєнного стану на території України, право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції (п. 5 Порядку № 1456).

Інспектором, відповідно до п.7 ч.1 ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію» та Порядку №1456, було зупинено транспортний засіб «Chevrolet Lacetti» номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.3 ст.18 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейський назвав своє прізвище, спеціальне звання, а також повідомив, причину зупинки керованого позивачем транспортного засобу та наголосив ОСОБА_1 на його (інспектора) законній вимозі надати для перевірки документи, зазначені в п.2.1 ПДР.

Згідно п.10 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 29.12.2021 року №1456, уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби в разі необхідності обмеження чи заборони руху транспортних засобів.

Транспортний засіб «Chevrolet Lacetti» номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 було зупинено патрульними поліцейськими на мобільному блокпосту.

Питання розміщення блокпостів і здійснення заходів контролю на блокпостах врегульовані нормами Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1455 (надалі Порядок №1455).

Відповідно до пункту 3 Порядок №1455 блокпост - посилений контрольно-пропускний пункт, який за рішенням військового командування тимчасово встановлюється на вході/виході (в`їзді/виїзді) на територію/з території, де введено воєнний стан і встановлено особливий режим (за винятком державного кордону), на якому облаштовуються місця для перевірки осіб, транспортних засобів, багажу та вантажів, позиції вогневих засобів та бойової техніки, місця для відпочинку та забезпечення життєдіяльності особового складу, який виконує завдання на такому пункті, до складу якого можуть входити службові особи військових формувань та правоохоронних органів, які відповідно до закону залучені до здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Згідно з підпунктом 1 пункту 20 Порядку № 1455 заходи з контролю в`їзду/виїзду на блокпостах включають перевірку документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, тимчасове обмеження (заборону) руху транспортних засобів та осіб.

Суд вважає, що зупинка транспортного засобу позивача була правомірною та передбачена п.10 Порядку №1456, а також наявний у поліцейського УПП в Тернопільській області статус уповноваженої особи Національної поліції в розумінні п.5 Порядку №1456, який надає право оглядати транспортні засоби, перевіряти документи визначені законодавством, а у разі виявлення якихось правопорушень, реагувати на них відповідно до своїх службових обов`язків.

Таким чином, суд вважає, що вимога інспектора щодо пред`явлення для перевірки посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, є правомірною.

На підтвердження своїх доводів, щодо відсутності причин для зупинки автомобіля, позивач надав суду відповіді Тернопільської обласної військової адміністрації, згідно яких розпорядчі документи про обмеження чи заборону руху дорогами міста Тернополя 22 березня 2024 року в обласній військовій адміністрації не видавались, а також станом на 06 травня 2024 року радою оборони області рішення про встановлення в місті Тернопіль блокпостів у 2024 році не приймалось.

Натомість, Суд не приймає до уваги дані твердження позивача, оскільки згідно матеріалів відеофіксації наданих представником відповідача вбачається, що поліцейський надав позивачу для огляду та ознайомлення усі необхідні документи, які підтверджували законність такої зупинки. Також, з даного приводу суд бере до уваги пояснення представника відповідача про те, що зупинка позивача була правомірною, оскільки останній був зупинений групою мобільного блокпосту в ході проведення антитерористичних контррозвідувальних заходів «Промінь», які проводились на підставі спільного наказу СБУ, Національної поліції та Національної гвардії України, які є таємним із грифом «Для службового користування», так як в державі оголошено воєнний стан.

Крім цього, суд вважає, що незалежно від причин зупинки транспортного засобу, водій, відповідно до положень п. 2.4а Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 Правил дорожнього руху.

З відеозапису, який було надано суду представником відповідача разом з відзивом на позов, вбачається, що позивачу після зупинки транспортного засобу, роз`яснено причину зупинки. Оскільки позивач являється водієм транспортного засобу, зупинку транспортного засобу було здійснено на підставі п. 7 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про національну поліцію, про що було повідомлено позивача та озвучено законну вимогу про пред`явлення документів, відповідності до п. 2.4.а ПДР України. Однак, ОСОБА_1 в категоричній форм відмовився пред`являти документи, які передбачені п. 2.4.а та 2.1 ПДР України, в зв`язку із чим йому було повідомлено про відповідальність за таку відмову.

Таким чином, на думку суду, вимога поліцейського пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 Правил дорожнього руху була правомірною.

Судом встановлено, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 1716879 від 22.03.2024 складена правомірно, з огляду на непред`явлення позивачем посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, що підтверджується матеріалами справи.

Суд, звертає увагу на висновок Верховного Суду, зроблений у справі №127/19283/17 від 25.09.2019 про те, що право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та полісу обов`язкового страхування кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1716679 від 22.03.2024,Суд зазначає наступне.

Диспозиція частини 2 статті 122 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема за користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).

За змістом п. 2.9 «д» ПДР України водієві забороняється під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв`язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).

Оскільки водій, користуючись засобами зв`язку, тримає їх у руці під час руху, він керує транспортним засобом за допомогою однієї руки і при цьому відволікається від сприйняття дорожньої обстановки, що може призвести до виникнення аварійної обстановки або навіть до дорожньо-транспортної пригоди, тому введена заборона на користування ними під час руху. Для забезпечення безпеки дорожнього руху слід використовувати пристрій «вільні руки» або зупинятися на час телефонної розмови в дозволеному Правилами місці.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-відеозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З відеозапису, який було надано суду представником відповідача разом з відзивом на позов, вбачається, що позивачу під час його розмови телефоном було висловлено прохання перепаркувати транспортний засіб, щоб не заважати іншим учасникам дорожнього руху. Замість того, аби поставити дзвінок на утримання чи припинити його, позивач, продовжуючи розмову, здійснив рух транспортним засобом, виконуючи функції водія.

Таким чином, твердження позивача про те, що не порушував вимог п. 2.9 д) ПДР України, в даному випадку є повністю безпідставними та не підтвердженими належними доказами.

Відтак, проаналізувавши зібрані в судовому засіданні докази та норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, доведена, а дії інспектора поліції відповідають вимогам чинного законодавства.

У відповідності до ч.ч.1, 4 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних до нього причин.

Суд не приймає до уваги доводи позивача, стосовно необґрунтованості винесення постанови, а саме факту нездійснення правопорушення, що слугувало б підставою для перевірки документів за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП та недотримання патрульним поліцейським вимог закону при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.126 КУпАП та винесення за наслідками розгляду оскаржуваної постанови, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Суд, також звертає увагу на те, що матеріалами справи, зокрема відеофіксацією доведено факт вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч.2 ст.122 КУпАП та ч.1 ст. 126 КУпАП.

На переконання суду, відповідачем в порядку ч.2 ст.77 КАС України було доведено правомірність своїх рішень, оскільки судом було встановлено, що позивачем було вчинено порушення за які передбачена відповідальність за ч.1 ст.126 КУпАП та ч.2 ст.122 КУпАП.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскаржувані постанови у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126, ч.2 ст.122 КУпАП прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства України, у зв`язку з чим підстави для їх скасування відсутні, тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.

У відповідності до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що доводи позивача не знайшли свого підтвердження, факт вчинення правопорушення доводиться належними та допустимими доказами, а тому постанови серії ЕНА№1716679від 22.03.2024та серіїЕНА №1716879від 22.03.2024 є законними, у зв`язку з чим у задоволенні позовної заяви слід відмовити.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки згідно цієї норми судові витрати стягуються з відповідача лише при задоволенні позову, а тому відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульноїполіції вТернопільській областіДепартаменту патрульноїполіції на користь позивача сплаченого судового збору в розмірі 605, 60 гривень.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 14-2, 126, 245, 251, 265-4, 278, 279-1, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 5, 6, 8-10, 72, 77, 90, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1716679 від 22.03.2024, залишити без змін, залишити без змін.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1716879 від 22.03.2024, залишити без змін, залишити без змін.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанов про накладення адміністративних стягнень - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, адреса місця знаходження: вул.Котляревського, 24, м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 40108646.

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич