Рішення № 119232678, 22.05.2024, Єланецький районний суд Миколаївської області

Справа № 476/218/24

Провадження № 2/476/128/2024

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.05.2024 року с.м.т. Єланець

Єланецький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Чернякової Н.В.

за участю секретаря Козаченко Л.М.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні упорядку спрощеногопозовного провадженняу залісуду с.м.т.Єланець цивільнусправу запозовом публічногоакціонерного товариства"Страховакомпанія "АрсеналСтрахування"до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування

В С Т А Н О В И В:

20.03.2024 року представник ПАТ "Страховакомпанія "АрсеналСтрахування",Сакун А., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 10.11.2020 року між ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" та ТОВ «ФА Інтертрейдінг Україна» було укладено договір страхування наземного транспорту №400/20-Т/ЦІ, згідно якого ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Ford Transit» д/н НОМЕР_1 , його окремих складових частин та додаткового обладнання внаслідок ДТП.

26.03.2021 року на дорозі Н-14 Олександрівка-Кропивницький-Миколаїв, 4 км, 5 м, СТОВБ сталася ДТП за участю автомобіля марки «Ford Transit» д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та «ВАЗ 21114» д/н НОМЕР_2 із напівпричепом д/н НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 . Дана ДТП сталася в результаті порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 , що підтверджується постановою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 20.04.2021 року у справі №383/290/21.

Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу марки «Ford Transit» д/н НОМЕР_1 становить 34680,41 грн. Саме у вказаній сумі позивач поніс збитки відповідно до умов договору срахування.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «ВАЗ 21114» д/н НОМЕР_2 була застрахована в страховій компанії «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», яке здійснило перерахунок страхового відшкодування на рахунок ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" у сумі 14078,54 грн. з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу. Невиплаченою залишається сума у розмірі 20601,87 грн. Стосовно вказаної суми позивач направляв на адресу відповідача претензію про відшкодування збитків, яка залишена останнім без уваги.

З огляду на викладене, просила стягнути з відповідача на користь позивача 20601,87 грн. у рахунок відшкодування витрат, заподіяних позивачу, та 3028 грн. у рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Ухвалою судді Єланецького районного суду Миколаївської області від 15.04.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, до суду направила заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, також просила провести заочний розгляд справи у разі відсутності належним чином повідомленого про час та місце розгляду справи відповідача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, судом відповідно до ч.ч. 7, 8ст. 128 ЦПК Українивважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи за місцем його реєстрації, причину неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не направив.

У відповідності до ст. ст. 280, 281 ЦПК України, за заявою представника позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Виходячи з викладеного, суд вбачає за можливе розглянути справу по суті за відсутності належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи учасників.

Вивчивши письмові матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до слідуючого висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.11.2020 року між ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" та ТОВ «ФА Інтертрейдінг Україна» було укладено договір страхування наземного транспорту №400/20-Т/ЦІ, згідно якого ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Ford Transit» д/н НОМЕР_1 , його окремих складових частин та додаткового обладнання внаслідок ДТП (а. с. 5-17).

26.03.2021 року на дорозі Н-14 Олександрівка-Кропивницький-Миколаїв, 4 км, 5 м, СТОВБ сталася ДТП за участю автомобіля марки «Ford Transit» д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та «ВАЗ 21114» д/н НОМЕР_2 із напівпричепом д/н НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 . Дана ДТП сталася в результаті порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 , що підтверджується постановою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 20.04.2021 року у справі №383/290/21 (а. с. 19-27).

Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу марки «Ford Transit» д/н НОМЕР_1 становить 34680,41 грн. (а. с. 28-39). Саме у вказаній сумі позивач поніс збитки відповідно до умов договору страхування.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «ВАЗ 21114» д/н НОМЕР_2 була застрахована в страховій компанії «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», яке здійснило перерахунок страхового відшкодування на рахунок ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" у сумі 14078,54 грн. з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу (а. с. 41-42).

Невиплаченою залишається сума у розмірі 20601,87 грн. Стосовно вказаної суми позивач направляв на адресу відповідача претензію про відшкодування збитків, яка залишена останнім без уваги (а. с. 43-44).

Так, відповідно до ч.ч. 1,2,ст.1187 ЦКджерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В силу частини 1статті 1188 ЦК Українишкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Разом із покладанням на винну особу обов`язку з відшкодування шкоди (статті1166,1188 ЦК України) правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Відповідно достатті 999 ЦК Українизаконом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цьогоКодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем (страховим внеском, страховою премією) (частина 1статті 10 Закону України «Про страхування»).

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).

Законом передбачено добровільну та обов`язкову форми страхування (стаття 5 Закону України «Про страхування»).

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальнимЗаконом України від 01 липня 2004 р. № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності вищевказаний Закон визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).

Згідно зістаттею 6 Закону № 1961-IVстраховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістомЗакону № 1961-IV(статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до пункту 3 частини 1статті 988ЦК Українистрахова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Пунктом 22.1статті 22 Закону № 1961-IVвстановлено правило, згідно з яким, при настанні страхового випадку, страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цимЗакономпорядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтями28,29 Закону № 1961-IVпередбачено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди. У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до частин 1, 2статті 22 ЦК Україниособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правилстатті 22 ЦК України, оскільки частиною 1 визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

В силу вимог частини 3 статті12, частини 1 статті81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2статті 77 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1статті 76 ЦПК України).

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частина 2статті 76 ЦПК України).

Докази у цивільному процесі мають бути належними та допустимими.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування частина 1статті 77 ЦПК України).

Згідно із частиною 4статті 82 ЦПК Україниобставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Предметом позову у даній справі є вимога про відшкодування страховику завданої майнової шкоди у вигляді сплаченого страхового відшкодування у розмірі 20601,87 грн.

Вирішуючи спір, суд виходить з того, що позивач, виконавши за відповідача обов`язок з відшкодування завданої останнім шкоди потерпілому, шляхом сплати страховику потерпілого, виплаченої ним суми потерпілому, набуло право регресної вимоги до завдавача шкоди на підставі положень статті 38 Закону.

Так, відповідно до частини першоїстатті 1191 ЦК Україниособа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Стаття 38 Закону№ 1961-IV передбачає право страховика подати після виплати страхового відшкодування регресний позов до страхувальника за наявності певних умов.

Таким чином, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченомузаконом № 1961-IVпорядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених устатті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Обмеження набуття страховиком завдавача шкоди права зворотної вимоги (регресу) випадками, які визначені устатті 38 Закону № 1961-IVзумовлене тим, що набуття вказаного права щоразу після відшкодування цим страховиком шкоди потерпілому суперечило би меті страхування цивільно-правової відповідальності, об`єктом якого є майнові інтереси завдавача шкоди та яке забезпечує, зокрема, їх захист.

Відповідно до підпункту «в» пункту 38.1.1.статті 38 Закону № 1961-IVстраховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.

З огляду на викладене, суд вважає, що належними та допустимими доказами підтверджено наявність передбаченихстаттею 38 Закону № 1961-IVпідстав для пред`явлення до відповідача вимог про відшкодування сплаченої позивачем як страховиком цивільно-правової відповідальності страхувальника завданої останньої шкоди, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 20601,87 грн. у рахунок відшкодування витрат, заподіяних позивачу.

Також у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3028 грн. у рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст.141,258,259,263-265,282,284,289 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов публічногоакціонерного товариства"Страховакомпанія "АрсеналСтрахування"до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_4 ,на користь акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"(ЄДРПОУ 33908322, МФО 300528, UA543005280000026505601339688)20601 (двадцять тисяч шістсот одна) грн. 87 коп. у рахунок сплаченого страхового відшкодування.

Стягнути з ОСОБА_1 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_4 ,на користь акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"(ЄДРПОУ33908322,МФО 300528,UA543005280000026505601339688) 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. у рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Єланецьким районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Єланецький районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.В.Чернякова