Ухвала суду № 119226238, 23.05.2024, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/6125/24

Провадження № 2/752/4131/24

У Х В А Л А

Іменем України

23 травня 2024 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Слободянюк А.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Фізично особи-підприємця ОСОБА_2 , про відшкодування збитків, -

в с т а н о в и в:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшла зазначена позовна заява.

Відповідно до ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 01 квітня 2024 року наведену позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позову, з моменту отримання ним копії ухвали суду.

Як вбачається, вказану ухвалу суду було направлено засобами поштового зв`язку на адресу, зазначену позивачем у позові для листування.

Відповідно до матеріалів справи, ухвала про залишення позову без руху позивачем не отримана, оскільки направлений конверт повернувся до суду з причини відсутності адресата за вказаною адресою.

Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК україни).

Отже, фактично направлення ухвали на поштову адресу позивача слід розцінювати як його належне повідомлення про залишення позовної заяви без руху.

Також, варто зазначити, що дана ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 01 квітня 2024 року була внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень та перебуває у вільному доступі.

Разом з тим, слід зауважити, що з моменту надходження наведеної позовної заяви до Голосіївського районного суду м. Києва сторона позивача не цікавився на якій стадії судового розгляду перебуває зазначена справа.

Станом на 23 травня 2024 року сторона позивача не усунула недоліки позову, вказані в ухвалі суду від 01 квітня 2024 року.

Крім того, в даному випадку суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні «Чірікоста і Віола проти Італії», у якому визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання.

Відповідно до п. 2, 6 ч. 2 ст. 43, ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники справи та їх представники зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії встановлені судом та добросовісно користуватися своїми процесуальними правами.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач у встановлений термін в ухвалі про залишення позовної заяви без руху не усунув недоліки, позовна заява вважається не поданою та повертається позивачеві.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Отже, враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що повернення позовної заяви, відповідно до ч. 6 ст. 185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, так як після усунення вказаних недоліків позивач має право повторно звернутися до суду із вказаною позовною заявою, суд вважає за необхідне позовну заяву визнати неподаною та повернути позивачу, у зв`язку з не усуненням недоліків.

Разом з цим, до суду засобами поштового сполучення надійшла заява ОСОБА_1 в якій він просить повернути судовий збір, до заяви додає квитанцію про сплату судового збору датовану 02 квітня 2024 року на суму 1211,20 грн.

В той же час, згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, в разі повернення заяви або скарги.

Таким чином, враховуючи вищенаведені положення закону, а також те, що у даній справі було постановлено ухвалу суду про повернення заяви, суд вважає можливим задовольнити заяву позивача та повернути йому сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК Україні, суддя,

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Фізично особи-підприємця ОСОБА_2 , про відшкодування збитків - повернути позивачу.

Повернути ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з державного бюджету судовий збір у розмірі 1211(одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок, сплачений за квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №43 від 02 квітня 2024 року у АТ "Ощадбанк".

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стати підставою для повернення позовної заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині повернення позовної заяви може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя А.В. Слободянюк