Вирок № 11921959, 13.10.2010, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 1-150

2010 рік

В И Р О К

Іменем України

13 жовтня 2010 року Баришівський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Лисюка О.Д.

при секретарі Ющенко Л.А.

з участю прокурора Табалюка С.К.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Хутір Гора Бориспільського району Київської області, громадянин України, освіта вища, одружений, неповнолітніх дітей не має, працює на посаді головного державного санітарного лікаря Баришівського району, проживає АДРЕСА_1, раніше не судима,

в скоєнні злочинів передбачених ч.1 ст. 320, ч. 1 ст. 367 КК України, -

в с т а н о в и в :

суд визнав доведеним, що ОСОБА_1 перебуваючи на посаді головного лікаря ДЗ «Баришівська районна санітарно-епідеміологічна станція » МОЗ України, порушив встановлені правила зберігання, обліку, розподілу та використання прекурсорів, призначених для виробництва чи виготовлення психотропних речовин. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив службову недбалість, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам.

Злочин було скоєно за наступних обставин.

Наказом № 72 від 23.09.97 року по Баришівській рай санепідемстанції, ОСОБА_1 було призначено на посаду головного санітарного лікаря Баришівського району.

Відповідно до п. 23 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» культивування рослин, включених до таблиці І Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Кабінетом Міністрів України, розроблення, виробництво, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, реалізація (відпуск), ввезення на територію України, вивезення з території України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, включених до зазначеного Переліку здійснюються на підставі ліцензії.

Згідно ч. 1 ст. 10 вказаного Закону, суб'єкт господарювання, який має намір провадити певний вид господарської діяльності, що ліцензується, особисто або через уповноважений ним орган чи особу звертається до відповідного органу ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії.

Статтею 29 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори». діяльність з обігу прекурсорів, включених до таблиці IV Переліку, на території України здійснюється в порядку, встановленому цим Законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами. Юридичні особи можуть придбавати та використовувати у власному виробництві прекурсори, включені до таблиці IV Переліку, за наявності в них ліцензії на цей вид діяльності.

Відповідно до п. 1.2 Інструкції про порядок придбання сировини, що містить наркотичні і психотропні речовини, прекурсорів, виробництва наркотичних і психотропних засобів, здійснення їх обліку, зберігання, перевезення, пересилання і збуту, затвердженої наказом Комітету медичної та мікробіологічної промисловості України № 41 від 02.04.99, відповідальність за дотримання на підприємствах і організаціях порядку обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів несуть керівники підприємств та організацій, що займаються діяльністю, пов'язаною з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. У відповідності до п. 2.1.1 Інструкції зберігання та виробництво наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів здійснюється в приміщеннях, що знаходяться під охороною та обладнані засобами охоронно - пожежної сигналізації.

У період з травня місяця 2000 по лютий місяць 2009 року головний державний санітарний лікар Баришівського району ОСОБА_1, достовірно знаючи, що очолювана ним Баришівська районна санітарно-епідеміологічна станція використовує у своїй діяльності прекурсори (ефір диетиловий, сірчана кислота, соляна кислота, ацетон, перманганат калія) в порушення вищевказаних вимог законодавства, через неналежне ставлення до виконання своїх службових обов'язків не отримав у встановленому порядку ліцензію на здійснення такої діяльності, не забезпечив їх належне зберігання в приміщеннях, які повинні знаходитися під охороною та обладнані засобами охоронно-пожежної сигналізації.

20 лютого 2009 року під час проведення працівниками Баришівського РВ ГУ МВС України в Київській області перевірки щодо додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності та порядку обігу прекурсорів в ДЗ «Баришівська районна санітарно-епідеміологічна станція» МОЗ України, виявлені не обліковані прекурсори, а саме: сірчана кислота у 5-ти скляних пляшках, загальною ємністю 5 літрів, соляна кислота в 3-х пластмасових каністрах, загальною ємністю близько 10 літрів, та толуол в 7-ми скляних пляшках загальною ємністю близько 6 літрів.

03 серпня 2010 року прекурсори, які зберігалися з грубим порушенням ст. 29 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», а саме: ефір диетиловий - 5150 гр., сірчана кислота - 6740 гр., соляна кислота - 250 гр., ацетон - 140 гр., перманганат калія - 100 гр. були вилучені працівниками міліції

Висновки суду про винність ОСОБА_1 в скоєних злочинних діяннях ґрунтується на доказах, безпосередньо досліджених судом при розгляді даної справи.

Так, допитаний на досудовому слідстві і в залі суду ОСОБА_1 свою вину визнав повністю та пояснив, що він працює на посаді головного державного санітарного лікаря Баришівського району з жовтня місяця 1997 року. В його посадові обов'язки входить безпосереднє забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення Баришівського району. При цьому, головний санітарний лікар несе персональну юридичну відповідальність за виконання покладених на санепідемслужбу завдань та функцій згідно з чинним законодавством.

В своїй діяльності, для здійснення лабораторних досліджень використовуються прекурсори, що передбачено методиками проведення лабораторних досліджень. Зокрема, лабораторіями ДЗ «Баришівська районна СЕС» МОЗ України до 2009 року використовувались сірчана кислота, соляна кислота, ацетон, ефір диетиловий, перманганат калію, толуол. Із 2009 року після перевірки УБНОН Київської області, прекурсори не використовуються.

Прекурсори, необхідні для використання при лабораторних дослідженнях, закуповувались у ЗАТ «Макрохім» та ТОВ «Хімлаборреактив», з якими були укладені відповідні угоди купівлі-продажу. Прекурсори які закуплялися , централізовано не доставлялися, а за ними їздили працівники СЕС та отримували їх згідно виписаних довіреностей, які підписувалися ним та головним бухгалтером.

Ліцензії на право зайняття діяльністю пов'язаною з придбанням, використанням прекурсорів, яку в силу своїх службових обов'язків повинен отримувати головний державний санітарний лікар, він по ряду обєктивних та субєктивних причин не робив та почали застосовувати прекурсори з 2000 року, тобто з того часу, коли реактиви, які використовуються згідно методик для проведення лабораторних досліджень були включенні до таблиці IV Переліку. З 2000 року після включення реактивів (ефір диетиловий, сірчана кислота, соляна кислота, ацетон, перманганат калія) до таблиці IV Переліку, вони були визнанні як прекурсори та зберігались в сейфі, в. кабінеті хімічної лабораторії ДЗ «Баришівська районна СЕС». Приміщення хімічної лабораторії де зберігались прекурсори, не було обладнано сигналізацією.

Про те, що для придбання, використання та перевезення прекурсорів необхідна наявність ліцензії він знав, але із-за відсутності відповідних коштів не мав можливості оплатити її вартість.

Свою вину визнав повністю та чистосердечно розкаюється.

ОСОБА_1 заявив клопотання про розгляд справи у спрощеному порядку. Від вивчення письмових доказів, показів свідків відмовився. Пояснив, що правильно розуміє значення свого клопотання.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 не оспорює фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, вислухавши думку учасників судового розгляду та розяснивши їм положення ст.199 КПК України суд визнає не доцільним подальше дослідження інших доказів по справі.

З урахуванням викладеного, суд визнає підсудного ОСОБА_1 винним у порушенні встановлених правил зберігання обліку, перевезення, використання, прекурсорів, а тому його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.320 КК України.

Також суд визнає винним ОСОБА_1 у бездіяльності, яка виразилася у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обовязків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам, а тому його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 367 КК України.

Обираючи міру покарання ОСОБА_1, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєних злочинів, особу винного, який виключно позитивно характеризується за місцем проживання.

Згідно представлених суду довідок, ОСОБА_1 на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

Помякшуючими відповідальність обставинами суд визнає те, що ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаюється в скоєному, активно сприяв органам досудового слідства розкриттю даного злочину. Окрім того, суд визнає як помякшуючу відповідальність обставину те, що ОСОБА_1 здійснював закупівлю даних прекурсорів, організовував їх перевезення та зберігання не для власних інтересів, не з особистої зацікавленості, в інтересах забезпечення належного функціювання ввіреної йому служби.

Обставин, які б обтяжували відповідальність, в ході судового розгляду справи не встановлено.

З урахуванням вищенаведеного суд приходить до переконання, що міра покарання ОСОБА_1 повинна бути обрана в межах санкції вказаних статей. При цьому, суд враховуючи всі обставини справи вважає за можливе застосувати ст.69 КК України та не обирати ОСОБА_1 додаткову міру покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Керуючись ст.ст. 321, 323 324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочинів передбачених ч.1 ст.320 та ч.1 ст.367 КК України та призначити покарання:

- за ч.1 ст.320 КК України 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн;

- за ч.1 ст.367 КК України із застосуванням ст.69 КК України 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн;

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 підписка про невиїзд скасувати.

Речові докази по справі, а саме : сірчана кислота у 5-ти скляних пляшках, загальною ємністю 5 літрів, соляна кислота в 3-х пластмасових каністрах, загальною ємністю близько 10 літрів, та толуол в 7-ми скляних пляшках загальною ємністю близько 6 літрів, які зберігаються в кімнаті речових доказів Баришівського РВ ГУ МВС України в Київській області знищити.

Речові докази по справі, а саме документи, які готувалися для подачі до комітету з контролю за наркотиками для отримання ліцензії на придбання, використання, зберігання прекурсорів ДЗ « Баришівська районна СЕС» МОЗ України, які знаходяться при матеріалах справи, повернути ДЗ « Баришівська районна СЕС» МОЗ України

Стягнути з ОСОБА_1 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Київській області Код ЗКПО: 25574713, реєстраційний рахунок 31250272210700, Банк одержувача : УДК у Київській області МФО 821018 1744 ( одну тисячу сімсот сорок чотири ) грн.42 коп. за проведення судово-хімічної експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів

На даний вирок протягом 15 днів може бути подана апеляція до Апеляційного суду Київської області через Баришівський районний суд Київської області.

Суддя: О.Д.Лисюк