Єдиний державний реєстр судових рішень
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21.05.2024 Справа №607/10964/24 Провадження №2-о/607/397/2024
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Герчаківської О. Я.,
з участю секретаря судового засідання Баб`як Н. О.,
заявниці ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Тернопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці - 61 рік, місце смерті - місто Макіївка Донецької області Україна (тимчасово окупована територія України).
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що чоловік заявниці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований та проживав у АДРЕСА_1 , яке на сьогоднішній день є непідконтрольною уряду України територією.
Факт смерті ОСОБА_2 підтверджується Свідоцтвом про смерть (Свидетельством о смерти) днр № НОМЕР_1 від 30 листопада 2021 року, виданими окупаційною адміністрацією та фото з місця поховання.
Факт родинних відносин ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданим 29 квітня 1984 року виконкомом Пліснянсьої сільської Ради народних депутатів Зборівського району.
Встановлення даного факту, що має юридичне значення необхідне для державної реєстрації смерті особи згідно чинного законодавства України та оформлення спадщини.
Ухвалою судді від 17 травня 2024 року відкрито окреме провадження у справі № 607/10964/24.
Заявниця ОСОБА_1 у судовому засіданні вимоги, викладені у заяві підтримала та просила задовольнити.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, однак про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, що не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає до задоволення, виходячи із таких міркувань.
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклали шлюб 29 квітня 1984 року про що виконкомом Пліснянської сільської Ради народних депутатів Зборівського району зроблено запис № 3 та видано 29 квітня 1984 року свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мав пенсійне посвідчення № НОМЕР_4 та отримував пенсію за віком, посвідчення видано 19 грудня 2007 року термін якого довічно, видане Пенсійним фондом України серія НОМЕР_5 .
Гірницький відділ ЗАГС Макіївського міського управління юстиції міністерства юстиції донецької народної республіки 30 листопада 2021 року видав свідоцтво про смерть серії НОМЕР_6 , ОСОБА_2 у віці 61 рік, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Макіївка Донецької області (на російській мові).
Зі змісту довідки від 16 серпня 2022 року № 6117-5002013175 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 зареєстрована АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання АДРЕСА_2 .
Також суду надано фото таблицю могили ОСОБА_2 з місця його поховання.
Встановлення факту смерті необхідно заявниці для державної реєстрації смерті особи згідно чинного законодавства України та оформлення спадщини.
За вказаних вище обставин, до правовідносин, які виникли підлягають застосуванню наступні норми.
В силу п. 5 ч. 2 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи, зокрема, про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 254-УІІІ «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, зазначені в Законі України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» також визначаються як тимчасово окуповані території.
Відповідно до «Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження», затверджених розпорядженням КМУ від 07 листопада 2014 року № 1085-р (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 року № 79-р), тимчасово окупованою територією визначається зокрема місто Макіївка.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено в Україні воєнний стан, який в подальшому було продовжено.
Даючи оцінку допустимості у даній цивільній справі таких доказів, як документи, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, суд керується вимогами міжнародно-правових актів і принципів, адже відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а також положеннями частини другої статті 19 Конституції України, якою визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ч.ч. 3, 4 ст. 49 Цивільного кодексу України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті в певний час або про оголошення її померлою.
Пунктом 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2, передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті, є, зокрема, лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545, а також рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення особи померлою.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права. Тимчасова окупація Російською Федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Зі змісту ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», вбачається, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Тобто Україна не визнає такі акти, але як виключення враховує документи, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території для державної реєстрації акту цивільного стану і таке врахування не є визнанням окупаційної влади. Такий підхід відповідає практиці ЄСПЛ, Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії від 21 червня 1971 року, а також судовій практиці України.
Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті, зокрема щодо реєстрації смерті, з метою захисту прав і свобод громадян України на тимчасово окупованих територіях, ніяким чином не легітимізує таку владу. Розгляд державними органами таких документів не означає автоматичного визнання окупаційної влади. У той же час держава має вживати заходів щодо ефективного захисту прав громадян на своїй території, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої держави.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вказав у постанові від 16 листопада 2022 року, справа № 759/1443/22, що документи, видані органами та установами (зокрема, закладами реєстрації актів цивільного стану), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом із іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку, зокрема, під час розгляду справ у порядку ст. 315 ЦПК України.
Встановлення факту смерті ОСОБА_2 має для заявнці юридичне значення, оскільки необхідне для реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану України факту його смерті.
На підтвердження факту смерті заявницею подано копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , видане органом, який розташований на окупованій території України, створений та діє у порядку, не передбаченому законом, згідно якого ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Макіївка Донецької області Україна.
Оцінюючи письмові докази, суд виходить з того, що смерть особи є юридичним фактом, що має наслідком припинення, зміну та виникнення багатьох правовідносин, а тому має безпосереднє значення для реалізації різними особами своїх прав.
На підставі наведеного, суд, як виключення, бере в якості доказів надані заявником документи, та у сукупності з іншими письмовими доказами, вважає їх достатніми для встановлення факту смерті ОСОБА_2 на тимчасово окупованій території України.
З урахуванням викладеного, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, беручи до уваги той факт, що заявниця має необхідність встановити факт смерті чоловіка на тимчасово окупованій території України, суд дійшов до висновку, що заяву слід задовольнити та встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - місто Макіївка Донецька область, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці - 61 рік, місце смерті - місто Макіївка Донецький район Донецька область Україна (тимчасово окупована територія України).
Частиною 4 статті 317 ЦПК України визначено, що ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Відповідно до вимог п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Пунктом 21 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору звільнені заявники - у справах за заявами про встановлення факту народження або смерті, поданих у зв`язку із воєнним станом, надзвичайним станом, збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 206, 258-268, 273, 293, 315-317, 319, 352-355 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В :
Заяву задовольнити.
Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - місто Макіївка Донецька область, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 оку у віці - 61 рік, місце смерті - місто Макіївка Донецький район Донецька область Україна (тимчасово окупована територія України).
Рішення суду допустити донегайного виконання.
Копію судового рішення невідкладно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи.
Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса місця проживання (перебування): АДРЕСА_2 .
Заінтересована особа: Тернопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ: 41346948, адреса місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 8, м. Тернопіль, 46021; e-mail: vcs@tem.te.drsu.gov.ua.
Повний текст рішення суду складено 21 травня 2024 року.
Головуючий суддя Герчаківська О. Я.
Судове рішення № 119216108, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області було прийнято 21.05.2024. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 607/10964/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: