Рішення № 119199660, 21.05.2024, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 21.05.2024Справа № 554/3537/23 Провадження № 2/554/1242/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.05.2023 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі: головуючого судді - Бугрія В.М., за участю секретаря судового засідання Янушкевіч К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ КБ «Приват Банк» звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на його користь заборгованості по кредитному договору № б/н від 28.02.2011 року, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом. Відповідач умови кредитного договору не виконує, має заборгованість по кредиту у розмірі 31286,67 грн. Позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по кредитному договору та судові витрати.

Відповідач не виконала своїх обов`язків перед позивачем за вказаним договором, а тому представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги повністю, стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості та судові витрати понесені позивачем при подачі позову до суду.

Ухвалою суду від 25.04.2023 року відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позивач надав до суду заяву про розгляд справи у відсутність його представника. Просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

04.01.2024 року відповідач надав відзив на позовну заяву АТ КБ «Приват Банк», де вважає, що позовні вимоги банку є необґрунтованими та недоведеними, такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а отже у задоволенні позову банку має бути відмовлено у повному обсязі за безпідставністю та недоведеністю.

В обґрунтуванні відзиву вказує, що відповідачка заперечує, що нею було підписано 28.02.2011р. «Анкету- Заяву» про приєднання до умов та правил надання банківських послуг

«Приватбанку», яка фігурує в додатку в якості доказу-копія заяви позичальника. Пам`ятка клієнта, яка видається позичальнику, та визначає, зокрема умови кредитування, вид кредитної картки відсутня у матеріалах справи , що підтверджує відсутність між сторонами відносин кредитування. Відповідачка заперечує проти самого факту підписання «Анкети-Заяви» від 28.02.2011р. та просить визнати неналежними та недопустимим копію витягу з «Умов та Правил надання банківських послуг» та копію наказу банку про затвердження вищезазначених умов, то у суду відсутні підстави для стягнення з неї грошових коштів, оскільки наявними доказами по справі не підтверджується її заборгованість перед позивачем.

В позовній заяві фігурує, що станом на 04.04.2023р. відповідачка має заборгованість перед позивачем 31286,67грн., яка складається з 30923,79 грн. заборгованості за кредитом та 362,88грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом. Надані банком розрахунки заборгованості за договором № б/н від 28 лютого 2011 року, укладеним між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 , станом на 04.04.2023 року не є належними та допустимими доказами існування заборгованості в заявленому позивачем до стягнення розмірі, оскільки вони подані банком без зазначення будь-яких даних, що ідентифікують виконавця документа (посади, прізвища). Розрахунок заборгованості не є первинним документом за своєю природою, а інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитної угоди, а також відображає стан нарахувань за певний період часу. Крім того, ці розрахунки не є первинними документами, оскільки не відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а також вимогам положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75. Відповідно до підпункту 14 пункту 1 цього Положення первинним є документ, що містить відомості про операцію. Згідно з пунктами 43, 44 Положення первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг.

Не надано також підтверджуючих даних про те, на який строк надавався кредит, про зміну відсоткової ставки, на підставі яких фінансових документів відповідач отримав кредит та в якому розмірі, яких саме платежів, коли саме і в яких сумах відповідач не сплатив заборгованість. Окрім того в позовній заяві не вказано як то передбачено ст. 83 ЦПК України, зокрема щодо типу виданої відповідачу картки, законності зміни банком кредитного ліміту відповідачу, про його повідомлення про такі зміни, щодо погодження процентної ставки та інших умов договору. Із наданих в додатку до позову тарифів з обслуговування кредитних карт «Універсальна» вбачається, що кожний вид банківської карти ("Універсальна, 55 днів пільгового періоду", "Універсальна CONTRACT", "Універсальна GOLD") передбачає різний пільговий період, базову процентну ставку на місяць, обов`язковий щомісячний платіж, пеню за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів, даний документ не містить особистого підпису відповідача, відтак неможливо встановити, який тип картки "Універсальна" було відкрито відповідачу і яким чином вона була ознайомлена з умовами кредитування.

Вважає, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може

бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ "ПриватБанк" в період - з часу виникнення спірних правовідносин (28 лютого 2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом , тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Тарифів та витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. До того ж самі Умови та правила подані в якості доказу на мові країни-агресора і в будь-якому разі повинні визнаватись недопустимим доказом. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку, за відсутності факту підписання анкети-заяви всі домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку достовірно не підтверджують вказаних у позові обставин, зокрема й факту користування кредитними грошовими коштами (надана банком виписка по рахунку не містить всіх обов`язкових реквізитів щодо номеру особового рахунку, коду валюти, номер документа і т.і.). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Ухвалою суду від 04.03.2024 року у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів відмовлено.

Дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов наступних висновків.

Між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір б/н від 25.02.2011 року, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 30923,79 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Станом на 04.04.2023 року заборгованість складає: 31286,67 грн. з яких: 30923,79 грн. тіло кредиту; 362,88 грн. нараховано відсотків за користування кредитом.

Відповідно дост. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно дост. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно дост. 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно дост. 610 ЦК України, порушення зобов`язання є його невиконанням або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Суд бере до уваги та покладає в основу мотивування рішення розрахунок заборгованості наданий позивачем і вважає такий вірним, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 31286,67 гривень (а.с. 4-14).

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

По аналогічному судовому спору зробив безпосередньо свої висновки Верховний Суд у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року по справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.

Щодо даних правовідносин, Верховний Суд зазначає наступне, відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідач звертає увагу, що не вона підписувала Анкету-заяву, однак дослідивши матеріали справи суд вважає, що підпис який поставлений в копії паспорта схожий з підписом поставленим в Анкеті заяві. Крім цього, рішенням у справі №554/5771/22 від 15.05.23, яке було залишено в силі Постаново Полтавського апеляційного суду від 18.10.23 встановлено, що фінансовий номер телефону НОМЕР_1 було надано ОСОБА_1 при укладені договору і клієнтом не змінювався, в тому числі і 28.06.22.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ПАТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

При цьому, згідно з ч. 4 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Наданий позивачем витяг з умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95, § 61,). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення від 29 листопада 2016 року у справі «Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії», заява № 76943/11, § 123).

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення від 11 листопада 1996 року у справі «Кантоні проти Франції», заява № 17862/91, § 31-32; від 11 квітня 2013 року у справі «Вєренцов проти України», заява № 20372/11, § 65). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (рішення від 22 листопада 1995 року у справі «S. W. проти Сполученого Королівства», заява № 20166/92, § 36).

З огляду на те, що принцип верховенства права передбачає наявність правової визначеності, зокрема і при вирішенні питання щодо необхідності відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, Велика Палата Верховного Суду зазначає про відступ від висновку Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладений у раніше прийнятій постанові від 24 вересня 2014 року (провадження № 6-144цс14).

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.

За таких обставин суд, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, дійшов висновку про можливість задоволення позову повністю.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись Постановою Верховного Суду України від 13 травня 2015 року № 6-71 цс 15 ст. 525, 615, 629, 634,1054 ЦК України, ст. 12, 13, 77-82, 141, 263-265, ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов АТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ,проживаючої заадресою: АДРЕСА_1 ,на користьАТ КБ"ПриватБанк"код ЄДРПОУ14360570,рах.№ НОМЕР_3 ,МФО №305299заборгованість урозмірі 31286,67грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АТ КБ "Приват Банк" код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_3 , МФО № 305299 судовий збір в розмірі 2684 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Найменування сторін.

Позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк», місце знаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя В.М.Бугрій