Ухвала суду № 119184615, 17.05.2024, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/4385/24

Номер провадження 1-кс/495/1093/2024

17 травня 2024 рокум. Білгород-Дністровський

Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участюпрокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного (власникамайна) ОСОБА_4

захисника підозрюваного(власникамайна) ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судум.Білгород-Дністровськомуклопотання слідчогоСВ Білгород-ДністровськогоРВП ГУНПв Одеськійобласті старшоголейтенанта поліції ОСОБА_6 про накладення арешту на майно,

В С Т А Н О В И В:

17.05.2024 року слідчий СВБілгород-ДністровськогоРВП ГУНПв Одеськійобласті старшийлейтенант поліції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з погодженним прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури клопотанням про накладення арешту на майно.

В клопотаннізазначено,що слідчим відділом Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування об`єднаного кримінального провадження за №42024164220000061, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.05.2024, за ознаками складу кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 369, ч.3 ст. 332 КК України.

09.05.2024 року Білгород-Дністровською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону на підставі повідомлення ВВБ по 25 прикордонному загону ГВВБ «Південь» зареєстровано кримінальне провадження за №42024164220000061 від 09.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин надав пропозицію службовій особі ДПСУ, яка займає відповідальне становище щодо надання неправомірної вигоди за вчинення/не вчинення дій в інтересах третьої особи, з використанням наданої їй влади та службового становища.

В ході досудового розслідування кримінального провадження №42024164220000061 від 09.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, було встановлено, що громадянин України має намір організувати переправлення особи через державний кордон України шляхом усунення перешкод, з корисливих мотивів.

За вказаним фактом 16.05.2024 року зареєстроване кримінальне провадження за №12024162240000722 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

В подальшому 16.05.2024 року було винесено постанову про об`єднання матеріа лів досудового розслідування кримінальних проваджень №42024164220000061 від 16.05.2024 року за ч. 3 ст. 369 КК України та №12024162240000722 за ч. 3 ст. 332 КК України в одне провадження та присвоєно спільний номер № НОМЕР_1 .

Так, 16.05.2024 року об 20 годині 16 хвилин було складено протокол про фактичне затримання в порядку ст. 208 КПК України у кримінальному провадженні №42024164220000061 від 09.05.2024 року ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично був затриманий о 18 годині 30 хвилині, в ході проведення якого було здійснено обшук затриманої особи в ході проведення якого було виявлено та вилучено купюри номіналом 100 доларів США з серійними номерами PF15818229P PF15818230P PF15818233P PF15818234P PF15818257P PF15818243B PF15818244P PK312380391 PK31238139I PK31238140I PB59218864S PE35302154D PL94098542D PL94098546P PF66476159J PK03126831I PB08099751G PE55357380G PA40770956C PG65249118C купюри номіналом 20 доларів США серійні номери JL05474724E IB42161735E, купюри номіналом 10 доларів США серійні номери BK43447592А GC24668346A IG61327331A PH07579031A NL16679576A PB42196382B DH07579014A, купюри номіналом 5 доларів США серійні номери MG13720564B MB62243759B ML84477325B ML18572810J MD66042776B MB56365724D ML59538181I MB89952947A MB422312008E MK11801338B MB36131199E, які було упаковано до сейф-пакету RIC2015289.

Постановою слідчого СВБілгород-ДністровськогоРВП ГУНПв Одеськійобласті старшоголейтенанта поліції ОСОБА_6 від 17.05.2024року,вищевказані предмети вилучені в ході проведення обшуку, у відповідності до ст. 98 КПК України, визнано речовими доказами, оскільки в органу досудового розслідування є достатньо підстав вважати що воно є об`єктом протиправних дій, які зберегли на собі сліди вчинення зазначених протиправних діянь, виявити які вдасться лише за допомогою проведення слідчих дій та відповідних експертиз із залученням судових експертів.

Враховуючи, що у вилучених під час проведення обшуку міститься інформація, яка носить доказових характер у зазначеному кримінальному провадженні, яка здатна відтворити слідову картину скоєння кримінального правопорушення та послужити доказами у вказаному кримінальному провадженні, в зв`язку з чим накладання арешту на вилучене майно є необхідним для проведення додаткових, детальних оглядів, аналізу, проведенні слідчих дій, призначенні судових експертиз, з метою отримання доказів та сприянню розкриттю злочину, тому мають суттєве значення для подальшого розслідування вказаного кримінального провадження.

На підставі викладеного слідчий просить клопотання задовольнити.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_7 клопотання слідчого підтримав в повному обсязі та просив накласти арешт на майно, зазначене в клопотанні.

Підозрюваний (власникмайна) ОСОБА_4 та йогозахисник адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання. Зазначили, що вилучені кошти із зазначеними в клопотанні купюрами, є особистими коштами ОСОБА_4 та не мають ніякого відношення до скоєного злочину, вилучені кошти не є речовими доказами у даному кримінальному провадженні. Арешт вказаних коштів порушує права ОСОБА_4 , як власника майна.

Дослідивши матеріали клопотання про накладення арешту та додані до нього документи, вислухавши всіх учасників судового процессу, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Згідно із ч.1 ст.172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Із матеріалів клопотання вбачається, що досудове розслідування здійснюється у кримінальному провадженні №42024164220000061 від 09.05.2024 року за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч.3 ст.332 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 7 ч.2 ст.131КПК України передбачено такий вид заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Частиною 1 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ч.2 ст.167 КПК України, а саме: є достатні підстави вважати, що предмети, зокрема, підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберігали на собі його сліди.

Згідно з ч.2 ст.173 КПК України,при вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати:1)правову підставудля арештумайна;2)можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому п.1ч.2ст.170КПК України);3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність; 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна; 4)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань сектором дізнання здійснюється досудове розслідування за наступним фактом: пропозиція танадання службовійособі,яка займаєвідповідальне становищанеправомірної вигодиза вчиненняслужбовою особою,в інтересахтретьої особидій звикористанням наданоїїй владита службовогостановища таорганізація незаконногопереправлення осібчерез державнийкордон України,керівництво такимидіями,сприяння їхвчиненню порадами,вказівками,наданням засобівта усуненням перешкод, вчинені з корисливих мотивів.

Встановлено, що ОСОБА_4 (власнику майна) було повідомлено про те, що він підозрюєтьсяу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України пропозиція та надання службовій особі, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди за вчинення службовою особою, в інтересах того, хто надає таку вигоду дій з використанням наданої їй влади та службового становища.

Постановою слідчого СВБілгород-ДністровськогоРВП ГУНПв Одеськійобласті старшоголейтенанта поліції ОСОБА_6 від 17.05.2024року,вищевказані предмети вилучені в ході проведення обшуку, у відповідності до ст. 98 КПК України, визнано речовими доказами, оскільки в органу досудового розслідування є достатньо підстав вважати що воно є об`єктом протиправних дій, які зберегли на собі сліди вчинення зазначених протиправних діянь, виявити які вдасться лише за допомогою проведення слідчих дій та відповідних експертиз із залученням судових експертів.

Згідно із п.1 ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Дослідивши надані матеріали клопотання слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим не зазначено завдання, для виконання (досягнення) якого слідчий просить суд накласти арешт, не міститься посилання на докази, що свідчать про намір власника чи іншої особи знищити майно. У клопотанні у якості обґрунтування необхідності накладення арешту лише зазначено, що вилучене у ОСОБА_4 майно є речовим доказом по матеріалам кримінального провадження.

В ході дослідження клопотання слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим в ході розгляду питання про накладення арешту на майно, не встановлено з якою саме метою необхідно накласти арешт на вилучено майно (кошти), не обґрунтовано вірогідність його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Отже, слідчий суддя дійшов висновку про те, що у клопотанні не доведено мету накладення арешту - збереження речових доказів.

Статтею 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод від 04 листопада 1950 року зазначено, що право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд та процесуальною гарантією доступу до суду. Виходячи зі змісту цієї статті справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. В клопотанні слідчим зазначено, що необхідно накласти арешт на майно з метою збереження речових доказів, які мають суттєве значення для кримінального провадження.

Слідчий суддя при вирішенні питання про накладення арешту на майно зазначає, що дізнавач в розумінні вимог ст.132КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.

Відповідно до ч.3 ст.173 КПК України відмова у задоволенні клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі тимчасово вилученого майна.

Враховуючи те, що орган досудового розслідування у розумінні ст.132КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, зокрема щодо необхідності збереження речового доказу, а також не надав оцінку правовим підставам арешту майна, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання.

Керуючись ст.ст. 98, 132, 170, 171, 172, 173 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенніклопотанняслідчого СВБілгород-ДністровськогоРВП ГУНПв Одеськійобласті старшоголейтенанта поліції ОСОБА_6 про накладення арешту на майно відмовити.

Майно вилучене16.05.2024року вході проведенняобшуку затриманоїв порядкуст.208КПК Україниособи ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,а самена купюриноміналом 100доларів СШАз серійниминомерами PF15818229P,PF15818230P,PF15818233P,PF15818234P,PF15818257P,PF15818243B,PF15818244P,PK312380391,PK31238139I,PK31238140I,PB59218864S,PE35302154D,PL94098542D,PL94098546P,PF66476159J,PK03126831I,PB08099751G,PE55357380G,PA40770956C,PG65249118Cкупюри номіналом20доларів СШАсерійні номериJL05474724E,IB42161735E,купюри номіналом10доларів СШАсерійні номериBK43447592А,GC24668346A,IG61327331APH07579031A,NL16679576A,PB42196382B,DH07579014A,купюри номіналом5доларів СШАсерійні номериMG13720564B,MB62243759B,ML84477325B,ML18572810J,MD66042776B,MB56365724D,ML59538181I,MB89952947A,MB422312008E,MK11801338B,MB36131199E повернути особі, у якої дане майно було вилучено - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду Одеської області протягом п`яти діб з дня проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 22.05.2024 року об 11:00 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1