Рішення № 119174556, 20.05.2024, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/2059/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (також - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка (через представника - адвоката Дзісь А.Р.) звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку і виплати пенсії; зобов`язати відповідача здійснити з 29.02.2024 перерахунок і виплату пенсії відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2019, 2020, 2021 роки.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону України № 1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Отже, пенсія позивача відповідно до зазначеного вище Закону має бути перерахована, виходячи з показника середньої заробітної плати в Україні за три останні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії за віком.

Представник відповідача подав відзив, у якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки переведення позивача на пенсію за віком за заявою від 22.02.2022 проведено у відповідності до вимог чинного законодавства (а.с.22-24).

Дослідивши подані сторонами документи, судом встановлено наступне.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, якій з 28.10.2014 було призначено пенсію за вислугу років як працівнику освіти.

В подальшому, на підставі заяви від 22.02.2022 позивача було переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, відповідно до Закону № 1058-ІV.

При цьому обчислення розміру пенсії проведено з урахуванням заробітної плати, обчисленої згідно зі статтею 40 Закону № 1058-ІV, із застосуванням показника проіндексованої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки.

29.02.2024 позивачка звернулася до відповідача із заявою про перерахунок і виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019, 2020, 2021 роки (а.с.9-10).

Листом від 14.03.2024 року відповідач повідомив про те, що підстави для застосуванням вказаного позивачем показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні відсутні (а.с.8-9).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно ст. 9 Закону № 1058-ІV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону № 1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Отже, вказана норма передбачає врахування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Частиною 3 статті 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 16.06.2020 (справа № 127/7522/17) Верховний Суд зазначив, що за змістом частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Таким чином, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини 3 статті 45 Закону № 1058-ІV щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Також, зазначені висновки Верховного Суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України, який у постанові від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV.

Вказана правова позиція Верховного Суду України була підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у праві № 876/5312/17.

Статтею 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) передбачено, що за цим Законом призначаються:

а) трудові пенсії:

за віком;

по інвалідності;

в разі втрати годувальника;

за вислугу років.

Згідно до статті 52 Закону № 1788-ХІІ (в редакції, чинній на день призначення позивачці пенсії за вислугу років) право на пенсію за вислугу років мають, зокрема: працівники освіти, охорони здоров`я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту "е" статті 55.

Пунктом е) статті 55 Закону № 1788-ХІІ було передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

З матеріалів пенсійної справи встановлено, що позивачці з 28.10.2014 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ. За призначенням пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV позивачка звернулася вперше 22.02.2022, а відтак в цьому випадку мало місце саме призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини 3 статті 45 Закону № 1058-IV.

З урахуванням наведеного, суд приходить висновку про наявність у позивача права на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком відповідно до норм Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2019, 2020 та 2021 роки.

Відтак, дії відповідача щодо застосування при призначенні позивачці пенсії за віком відповідно до вимог Закону № 1058-ІV показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2014, 2015, 2016 роки, є протиправними. У зв`язку з цим, слід зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії за віком з 29.02.2024 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2019, 2020 та 2021 роки.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частина 3 ст. 139 КАС України передбачає, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Фактично предметом позову є одна вимога немайнового характеру, яка хоч і задоволена частково, але розмір компенсації за сплачений судовий збір суд визначає, виходячи саме з кількості (а не з розміру) задоволених (незадоволених) позовних вимог. Саме такий механізм розподілу витрат зі сплати судового збору застосовано Верховним Судом у рішенні від 16.06.2020 по справі №620/1116/20.

При зверненні до суду з позовом позивачка сплатила судовий збір у сумі 969,00 грн (а.с.15-16), який в сумі 968,96 грн підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо застосування при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2014, 2015 та 2016 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 29.02.2024 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2019, 2020 та 2021 роки, з урахуванням фактично виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. ХИЛЬКО