Рішення № 119170595, 09.05.2024, Чорнухинський районний суд Полтавської області

Cправа №549/122/24

Провадження№2/549/67/24

РІШЕННЯ

Іменем України

09 травня 2024 року Чорнухинський районний суд Полтавської області

у складі: головуючого - судді Крєпкого С.І.

за участю: секретаря судового засідання Кривчун Я.А.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача адвоката Кузьмич Н.О.

розглянувши урежимівідеоконференціїувідкритому судовомузасіданніузалісудуселищаЧорнухиу порядкузагальногопозовногопровадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чорнухинської селищної ради Лубенського району Полтавської області, третя особа: Лубенська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

установив:

Позивач через свого представника адвоката Кузьмич Н.О. звернувся до суду з вказаним позовом і свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 .

Після її смерті залишилася спадщина.

22 квітня 1997 року ОСОБА_2 склала заповіт, яким заповіла йому належну їй на підставі сертифікату, серія ПЛ №0147191, земельну частку (пай), розміром 8,00 в умовних кадастрових гектарах.

На час смерті ОСОБА_2 проживала у с.Гостюхіно Ковровського району Володимирської області, російська федерація, куди виїхала разом з чоловіком (батьком позивача) у 1997 році до своєї дочки на постійне місце проживання.

Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не відкривалася, інших спадкоємців ні за законом, ні за заповітом немає. Чоловік спадкодавця та батько позивача ОСОБА_3 помер у 2007 році у росії.

З наявними документами позивач звернуся до Лубенської державної нотаріальної контори, але у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 йому було відмовлено з підстав пропуску строку прийняття спадщини.

Про існування заповіту він не знав, оскільки за життя ОСОБА_2 не повідомила його про те, що склала заповіт на його ім`я. Заповіт, виходячи із дати його складання, вона склала перед самим її від`їздом на постійне місце проживання у росію, забравши заповіт та сертифікат на земельну частку (пай) з собою.

Після переїзду матері до сестри позивач не спілкувався ні з матір`ю ні з сестрою, відповідно ніхто ніколи не говорив про існування заповіту. Про те, що його мати померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , він був повідомлений смс-повідомленням від свого племінника, сина сестри. На поховання не їздив, сестра також після смерті матері в Україну не приїзджала.

Сам заповіт і правовстановлюючі документи сертифікат на земельну частку (пай), свідоцтво про смерть позивачу передали зовсім незнайомі люди, які повернулися з росії у лютому 2024 році.

У кінці січня 2024 році позивачу зателефонували з невідомого номеру та повідомили, що йому передали документи (сертифікат та заповіт) з росії, за якими йому необхідно приїхати в місто Житомир, щоб їх забрати.

Після чого розпочав процес оформлення своїх спадкових прав.

Після вторгнення росії в Україну спілкування позивача з його сестрою зовсім немає через політичні переконання, оскільки ОСОБА_1 тримає надзвичайно сильну проукраїнську позицію, брав участь у відсічі російського наступу у складі ТРО на території Сумської області у лютому-квітні 2022 року.

Посилаючись на те, що пропустив строк для подачі заяви про прийняття спадщини з поважних причин, прохав визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини як спадкоємцю за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 в три місяці.

Ухвалою Чорнухинського районного суду Полтавської області від 20.03.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, встановлено строки для надання відзиву, пояснень.

17 квітня 2024 року ухвалою Чорнухинського районного суду Полтавської області відмовлено у прийнятті визнання відповідачем Чорнухинською селищною радою позову, призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача та позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позові.

Крім того позивач пояснив, що перед переїздом батьки продали будинок в селі та інше майно. На той час він проживав в м.Лубни. Грошові кошти від продажу віддали сестрі. Йому взагалі нічого не залишили. З цього приводу між ними відбувся скандал, вони не спілкувались. Про наявність будь-якого майна після продажу будинку у матері та батька, а також про складений на нього заповіт, документів на майно, він не знав.

Представник відповідача Чорнухинської селищної ради в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій прохав розгляд справи провести без його участі, проти заявлених вимог не заперечував (а.с.31-32,55-56,58-59).

Представник третьої особи Лубенської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву, в якій прохала розглянути справу без її участі (а.с.34).

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню зважаючи на таке.

Судом встановлено,що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Гостюхино Ковровського району Володимирської області, російська федерація, померла мати позивача ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина, у тому числі на земельну частку (пай) розміром 8,00 в умовних кадастрових гектарах (а.с.8,11).

Згідно з сертифікатом на право на земельну частку (пай) серія ПЛ №0147191 від 28.12.1996, ОСОБА_2 на підставі рішення Чорнухинської райдержадміністрації від 19.12.1996 №330 належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП ім.Петровського, розміром 8,00 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а.с.16).

22 квітня 1997 року ОСОБА_2 у зв`язку з переїздом на інше місце проживання склала заповіт, номер у реєстрі 13, номер у спадкову реєстрі 54180627, відповідно до якого заповіла сину ОСОБА_1 земельну частку (пай) розміром 8,00 га, серія ПЛ №0147191 (а.с.13, 14-15,50-52).

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), номер інформаційної довідки 76649258, вбачається, що спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заведена (а.с.49).

Відповідно до довідки виконавчого комітету Чорнухинської селищної ради №46/08-07 від 26.02.2024, ОСОБА_2 проживала у АДРЕСА_1 до 1997 року, згідно з погосподарської книги АДРЕСА_2 (а.с.18).

Листом завідувача Лубенської державної нотаріальної контори №276/02-31 від 23.02.2024 ОСОБА_1 , роз`яснено,що оскількиним пропущенийшестимісячний строкдля подачізаяви проприйняття спадщинипісля смертіспадкодавця ОСОБА_2 ,йому потрібноу судовомупорядку встановитидодатковий строк,достатній дляподачі донотаріальної конторизаяви проприйняття спадщини(а.с.17).

Відповідно до ст.2ЦПК Українизавданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1, 3 ст.13ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч.1 ст.1ЦК Україницивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Статтею 3 ЦК України, зокрема, передбачено, щозагальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією Українита законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з ч.1 ст.12ЦК Україниособа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Відповідно до ч.2 ст.49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Частиною 1 ст.82ЦПК Українипередбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставина бо добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ч.4 ст.200ЦПК Україниухвалення у підготовчому судовому засіданні рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 ЦПК України.

Згідно з ч.4 ст.206ЦПК Україниу разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За правилами частини першої статті 1268ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно із частиною першою статті 1269ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст.1270ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Згідно з ч.ч.1,3 ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк на прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно з висновком, який міститься в постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 13 березня 2023 року у справі № 398/1796/20, у випадку, коли спадкодавець на час смерті проживав за межами України і до складу спадщини входять права на нерухоме майно, яке знаходиться на території України, прийняття спадщини відбувається у спосіб звернення спадкоємця з відповідною заявою до компетентного органу, уповноваженого на вчинення нотаріальних дій, за місцем знаходження нерухомого майна в Україні.

Якщо спадкоємець не подав у визначений законом строк нотаріусу за місцем знаходження нерухомого майна в Україні заяву про прийняття спадщини, він не може вважатися таким, що прийняв спадщину.

Прийняття спадщини за межами України не свідчить про прийняття спадщини, яка знаходиться в Україні. Такий факт не має юридичного значення для спадкування права на нерухоме майно, розташоване на території України.

У постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі №565/1145/17 вказано, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Крім цього, у вказаній постанові Верховний Суд зауважив, що у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Статтею 1277ЦК Українипередбачено, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов`язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до статті 1231 цього Кодексу.

З оглядуна викладене,враховуючи такожте,що заповітє волевиявленнямспадкодавця, відповідач позов визнав, виходячи з засад справедливості, виваженості та розумності суд вважає можливим визначити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки спадкова справа після смерті спадкодавця не заводилася, інші особи, в тому числі територіальна громада, на спадкове майно не претендують, а тому визнання відповідачем позову не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.1272 ЦК України, ст.ст.259, 263-268 ЦПК України, суд,

ухвалив:

1.Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) до Чорнухинської селищної ради Лубенського району Полтавської області (місцезнаходження: селище Чорнухи Лубенський район Полтавська область, вул.Центральна,39), третя особа: Лубенська державна нотаріальна контора (місцезнаходження: м.Лубни Полтавська область, площа Вокзальна,7), про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити повністю.

2.Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , додатковий строк три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 матері ОСОБА_2 .

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 20 травня 2024 року.

Суддя С.І.Крєпкий