Ухвала суду № 119167921, 08.05.2024, Господарський суд Харківської області

Господарський суд Харківської області

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"08" травня 2024 р. Справа № 922/4587/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Пугачові Д.І.

розглянувши заяву фізичної особи-підприємця Бабича І.Ю. (вх. № 11296 від 19.05.2020) про визнання незаконним включення до ліквідаційної маси нерухомого майна банкрута та виключення його зі складу ліквідаційної маси подану у справі

за заявою Mramor LLP, Wales про визнання банкрутом Фізичної особи-підприємеця Бабича Ігоря Юрійовича , за участю представників сторін:

ліквідатора - Кошовський С. В.;

кредитори та боржник своїх представників не направили;

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Харківської області (суддя Байбак О.І.) перебуває справа № 922/4587/13 за заявою Mramor LLP, Wales про визнання банкрутом Фізичної особи-підприємця Бабича Ігоря Юрійовича.

Постановою Господарського суду Харківської області від 10.12.2013 фізичну особу-підприємця Бабича І.Ю. визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора.

Розгляд звіту ліквідатора неодноразово відкладався.

В процесі розгляду справи, Фізична особа-підприємець Бабич Ігорь Юрійович звернувся до суду з заявою (вх. № 11296 від 19.05.2020) про визнання незаконним включення до ліквідаційної маси нерухомого майна банкрута та виключення його зі складу ліквідаційної маси в якій просить суд визнати незаконним включення до ліквідаційної маси майна банкрута - житлового будинку, розташованого за адресою: м. Полтава, пров.Бумажний, 7 та виключити його зі складу ліквідаційної маси.

Ухвалою Господарського суду Харківської області (суддя Усатий В.О.) від 03.08.2020 по справі № 922/4587/13 призначити заяву Бабмча І.Ю. (вх.№ 11296 від 19.05.2020) про визнання незаконним включення до ліквідаційної маси майна банкрута та виключення його зі складу ліквідаційної маси до розгляду на 24.09.2020.

Розгляд заяви неодноразово відкладався попереднім складом суду.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2023 для розгляду даної справи визначено суддю Байбака О. І.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.10.2023 призначено заяву фізичної особи-підприємця Бабича І.Ю. (вх. № 11296 від 19.05.2020) про визнання незаконним включення до ліквідаційної маси нерухомого майна банкрута та виключення його зі складу ліквідаційної маси до розгляду в судовому засіданні на 20.11.2023.

Разом з тим, на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга фізичної особи-підприємця Бабича Ігоря Юрійовича (вх. № 2262Х/1-18) у даній справі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи № 922/4587/13.

На відповідний запит, справа № 922/4587/13 справа була скерована на адресу Східного апеляційного господарського суду.

Після повернення матеріалів справи, ухвалою Господарського від 23.01.2024 № 922/4587/13 призначено до розгляду у справі звіт ліквідатора та заяву фізичної особи-підприємця Бабича І.Ю. (вх. № 11296 від 19.05.2020) про визнання незаконним включення до ліквідаційної маси нерухомого майна банкрута та виключення його зі складу ліквідаційної маси на 12.02.2024.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.02.2023 відкладено розгляд заяви фізичної особи-підприємця Бабича І.Ю. (вх. № 11296 від 19.05.2020) про визнання незаконним включення до ліквідаційної маси нерухомого майна банкрута та виключення його зі складу ліквідаційної маси на 11.03.2024 р.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.03.2024 розгляд заяви фізичної особи-підприємця Бабича І.Ю. (вх. № 11296 від 19.05.2020) про визнання незаконним включення до ліквідаційної маси нерухомого майна банкрута та виключення його зі складу ліквідаційної маси на 10.04.2024 р. та запропоновано сторонам надати письмові пояснення щодо правової позиції у даній справі щодо заяви фізичної особи-підприємця Бабича І.Ю. (вх. № 11296 від 19.05.2020) про визнання незаконним включення до ліквідаційної маси нерухомого майна банкрута та виключення його зі складу ліквідаційної маси.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.04.2024 розгляд заяви фізичної особи-підприємця Бабича І.Ю. (вх. № 11296 від 19.05.2020) про визнання незаконним включення до ліквідаційної маси нерухомого майна банкрута та виключення його зі складу ліквідаційної маси на 08.05.2024 р. за відповідним клопотанням та в зв`язку з неявкою на судове засідання уповноважених представників сторін.

В процесі розгляду заяви ліквідатором Кошовським С.В. направлено до суду відзив (вх. № 1909 від 27.01.2022) на заяву боржника про визнання незаконним включення до ліквідаційної маси нерухомого майна банкрута та виключення його зі складу ліквідаційної маси, в якому ліквідатор просить суд відмовити в задоволенні заяви боржника з огляду на її необгрунтованість.

У судове засідання 08.05.2024 прибув ліквідатор Кошовський С. В., який заперечував проти заяви фізичної особи-підприємця Бабича І.Ю. та просив відмовити суд у задоволені такої заяви.

Кредитори та боржник своїх уповноважених представників на судове засідання не направили, про причини неприбуття суд не повідомили, хоча судом вжито передбачених законом заходів з метою їх повідомлення про дату, час та місце проведення судового засідання.

Враховуючи викладене а також те, що неявка на судове засідання представників кредиторів та боржника не перешкоджає розгляду заяви, суд вважає за необхідне розглядати заяву за їх відсутності, за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши заяву (вх. № 11296 від 19.05.2020), суд зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, 19.03.2007 між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CNL-D0Ц/018/2018 відповідно до умов якого ЗАТ «ОТП Банк» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит в сумі 248950 дол. США зі строком сплати до 19 березня 2013 року, щомісячної сплатою 2500 дол. США + сума нарахованих процентів на дату платежу.

В забезпеченням виконання зобов`язань за кредитним договором між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки наступної черги № CNL-D00 118 2018, предметом якого є нерухоме майно - будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельна ділянка загальною площею 0,0774 га. За цією ж адресою. Як стверджує ОСОБА_1 , станом на дату подання заяви у вказаному будинку він проживає зі своєю родиною, в т.ч., неповнолітнім сином ОСОБА_2 .

18.03.2011 між Приватним акціонерним товариством "ОТП Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого у зв`язку з укладанням договору купівлі-продажу кредитного портфелю б/н від 18.03.2011 між фактором та клієнтом, за яким ПрАТ "ОТП Банк" передав першому ТОВ "ОТП Факторинг Україна" права вимоги за кредитними договорами, перелік яких міститься в Додатку № 1 до даного договору, укладеними між другим відповідачем та позичальниками клієнта, перелік яких міститься в додатку № 1 до даного договору (далі - боржники), що забезпечений іпотекою/заставою за договорами іпотеки/договорами застави, перелік яких міститься в додатку № 1 до даного договору, укладеними між другим відповідачем та боржниками.

За цим договором до ТОВ "ОТП Факторинг Україна" переходять всі права ПрАТ "ОТП Банк" як сторони, що іменується "Іпотекодержатель/Заставодержатель" у зобов`язаннях, що виникли на підставі договорів забезпечення в обсязі та на умовах, що існують на момент набрання чинності цим договором (включаючи право звернення стягнення на предмет іпотеки/застави) (п.1.2 договору відступлення права вимоги).

Таким чином, з 18.03.2011 року права ЗАТ «ОТП Банк» до Позичальника за кредитним та іпотечним договорами були переуступлені ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

При зверненні до суду з заявою (вх. № 11296 від 19.05.2020) про визнання незаконним включення ліквідатором до ліквідаційної маси нерухомого майна банкрута та виключення його зі складу ліквідаційної маси ФОП Бабич І.Ю. вказує, що з поданої ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заяви до суду від 12.12.2017 він дізнався, що житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 було включено ліквідатором до ліквідаційної маси.

Такі дії ліквідатора ФОП Бабич І.Ю. вважає такими, що суперечать вимогам ст. ст. 90-91 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), оскільки кредитний договір та договір іпотеки укладався ОСОБА_1 як фізичною особою, а не фізичною особою підприємцем, цільовим призначенням кредиту є ремонт нерухомого майна, а не підприємницька діяльність.

При цьому, оскільки нерухоме майно боржника, а саме, житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ., який є предметом іпотеки за договором № CNL-D00/018/2007 від 19.03.2007 був придбаний боржником як фізичною особою та це не пов`язано зі здійсненням ним підприємницької діяльності, ФОП Бабич І.Ю. зазначає про відсутність підстав для включення майна до ліквідаційної маси у справі про банкрутство.

Надаючи правову кваліфікацію поданій заяві, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 3 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства дії (бездіяльність) ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

Провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця Бабича І.Ю. до 21.10.2019 здійснювалось відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції закону від 22.12.2011 № 4212-VI з особливостями, що визначені в статтях 90 - 92 цього Закону

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону боржник - юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності або фізична особа за зобов`язаннями, які виникли у фізичної особи у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов`язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно з пунктом 1 частини 2 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з пунктами 1-2 статті 90 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов`язаних з визнанням банкрутом фізичної особи за боргами, які виникли у неї у зв`язку зі здійсненням підприємницької діяльності.

Підставою для визнання фізичної особи банкрутом є його нездатність задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов`язаннями та/або виконати обов`язок із сплати обов`язкових платежів.

Згідно з ч. 8 статті 90 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, у разі визнання фізичної особи банкрутом до складу ліквідаційної маси не включається майно фізичної особи, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення, та майно, яке перебуває у заставі з підстав, не пов`язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

Згідно з ч. 10 ст. 91 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом продажу підлягає все майно фізичної особи, за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси, якщо інше не передбачено цим Законом.

Разом з тим, з 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі КУзПБ).

У зв`язку з наведеним, починаючи з 21.10.2019 провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця Бабіча І.Ю. здійснюється відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно з пунктами 2, 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Тобто, перехід від регулювання передбаченого Законом до регулювання передбаченого Кодексом здійснюється негайно (безпосередня дія як спосіб дії в часі нормативно-правових актів) шляхом здійснення подальшого розгляду справи про банкрутство відповідно до положень Кодексу.

Відповідно до статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював і Конституційний Суд України. Зокрема, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З аналізу вказаних правових норм випливає, що з моменту набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутство саме подальший розгляд справи про банкрутство здійснюється за правилами цього Кодексу.

Суд наголошує, що відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 28.10.2021 у справі № 911/1012/13, критерієм для застосування Кодексу України з процедур банкрутства та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у тому числі і до заяв, поданих після введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства, є дата відкриття провадження у справі про банкрутство.

Тлумачення пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що законодавцем за темпоральним принципом (принцип дії закону в часі) визначено пряму дію норм Кодексу України з процедур банкрутства та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу (21.10.2019) перебувають на стадії санації (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 01.10.2020 у справі № 913/849/14).

До того ж, застосування до спірних правовідносин приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є неможливим з огляду на те, що даний Закон станом на час винесення цієї ухвали не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, подальший розгляд справи здійснюється за правилами КУзПБ.

При цьому, діючі положення КУзПБ, не ставить в залежність можливість розгляду справи про банкрутство фізичної особи від того, з яких підстав кредитором заявлено грошові вимог до боржника, та який правовий статус мав боржник (фізична особа чи фізична особа - підприємець) набуваючи боргові зобов`язання.

В даному випадку ФОП Бабич І.Ю. має грошові зобов`язання перед кредиторами, в т.ч. перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

В зв`язку з винесенням судом Постанови про визнання ФОП Бабич І.Ю. банкрутом, його кредитори мають правомірні очікування на задоволення своїх вимог в процедурі ліквідації ФОП Бабич І.Ю. Станом на даний час ліквідаційна процедура не завершена.

Згідно з вимогами ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.

ТОВ «ОТП Факторинг Україна», як кредитор, вимоги якого забезпечені іпотекою, має право на задоволення власних грошових вимог за рахунок предмета іпотеки в визначеному Законом порядку.

Згідно зі ст. 131 Кодексу України з процедур банкрутства, майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу. До складу ліквідаційної маси включається все майно боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде отримано боржником у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури погашення боргів боржника, крім майна, визначеного частинами шостою і сьомою цієї статті та статтею 132 цього Кодексу. До складу ліквідаційної маси може бути включено майно, що є часткою боржника у спільній власності. У такому разі відбувається виділення частки боржника із спільного майна за правилами, передбаченими цивільним законодавством. З моменту визнання боржника банкрутом розпорядження усіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси, здійснює керуючий реалізацією від імені боржника. З моменту визнання боржника банкрутом і до винесення судового рішення про закриття процедури банкрутства реєстрація переходу права власності від/до боржника та обтяжень майна боржника, включаючи нерухоме майно і цінні папери, що існують в бездокументарній формі, відбувається виключно на підставі заяви керуючого реалізацією. До складу ліквідаційної маси не включається житло, яке є єдиним місцем проживання сім`ї боржника (квартира загальною площею не більше 60 квадратних метрів або житловою площею не більше 13,65 квадратного метра на кожного члена сім`ї боржника чи житловий будинок загальною площею не більше 120 квадратних метрів) та не є предметом забезпечення, а також інше майно боржника, на яке згідно із законодавством не може бути звернено стягнення. До складу ліквідаційної маси не включаються кошти, що перебувають на рахунках боржника у пенсійних фондах та фондах соціального страхування. Продаж майна банкрута здійснюється відповідно до умов та в порядку, визначених цим Кодексом для юридичних осіб.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджується, що загальна площа житлового будинку, розташованого за адресою: м. Полтава, пров. Бумажний, 7, становить 537, 1 кв.м., що з огляду на кількість членів сім`ї боржника свідчить про неможливість виключення зазначеного будинку з ліквідаційної маси на підставі ч. 6 ст. 131 Кодексу України з процедур банкрутства

Стаття 132 Кодекс України з процедур банкрутства встановлює підстави для виключення окремих майнових об`єктів боржника із складу ліквідаційної маси. Господарський суд має право за вмотивованим клопотанням боржника та інших учасників провадження у справі про неплатоспроможність виключити із складу ліквідаційної маси майно боржника, на яке згідно із законодавством може бути звернено стягнення, але воно є необхідним для задоволення нагальних потреб боржника або членів його сім`ї. Господарський суд має право виключити із складу ліквідаційної маси майнові об`єкти вартістю не більше 10 розмірів мінімальної заробітної плати, які є неліквідними чи дохід від реалізації яких істотно не вплине на задоволення вимог кредиторів. Загальна вартість майна боржника, що виключається із складу ліквідаційної маси відповідно до положень цієї статті, не може перевищувати 30 розмірів мінімальної заробітної плати.

В даному випадку, боржником не надано суду будь-яких доказів, що житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , площею 537, 1 кв.м. підпадає під категорію майна, визначеного статтею 132 Кодекс України з процедур банкрутства.

Окрім того, відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України Про споживче кредитування, споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Як свідчать матеріали справи, в процесі розгляду заяви боржника попереднім складом суду, ухвалою суду від 30.11.2020 задоволено клопотання арбітражного керуючого Кошовського С.В. про витребування документів (вх. № 26873 від 17.11.2020). Витребувано у АТ "ОТП Банк" відомості щодо встановлених (визначених) банком або іншим суб`єктом у сфері банківської діяльності меж/лімітів сум надання споживчих кредитів фізичним особам на момент укладання договору від 19.03.2007; витребувано у АТ "ОТП Банк" звіти позичальника - ОСОБА_1 про цільове використання наданих за кредитним договором коштів, своєчасним і повним їх погашенням, сплатою процентів, комісій та інших платежів, за кредитним договором від 19.03.2007 № CNL-D00/018/2007. Ухвалено витребувані документи надати в строк до 25.12.2020.

07.12.2021 до суду від АТ ОТП Банк на виконання вимог ухвали суду від 04.02.2021 надійшли пояснення, в яких банк зазначив про те, що звіти позичальника - ОСОБА_1 про цільове використання наданих за кредитним договором коштів, своєчасним і повним їх погашенням, сплатою процентів, комісій та інших платежів, за кредитним договором № CNL-D00/018/2007 від 19.03.2007 у АТ ОТП Банк відсутні. Крім того, АТ ОТП Банк зазначило про те, що відповідно до пункту 12 параметри кредиту анкети-заяви за кредитним договором № CNL-D00/018/2007 від 19.03.2007, позичальник ОСОБА_1 не визначив цей кредит як споживчий.

Разом з тим, відповідно до копії анкети-заяви, наданої АТ ОТП Банк, у розділі кредитна історія ОСОБА_1 вказує ціль, на яку ним отримувалися кредити - кредит на розвиток бізнесу; у додатку № 2 до анкети-заяви міститься інформація про ОСОБА_1 як про фізичну особу-підприємця. Крім того, у поясненнях АТ ОТП Банк зазначається, що позичальник ОСОБА_1 не визначав цей кредит як споживчий.

Вказані відомості також можуть свідчити про те, що отримані грошові кошти за кредитним договором від 19.03.2007 № CNL-D00/018/2007 могли використовуватися з метою ведення підприємницької діяльності.

До того ж, згідно зі ст. 52 ЦК України, фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Фізична особа - підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.

Статтею 53 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов`язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

У постанові Верховного Суду у справі №9/679/07-НР від 10.10.2018 зроблено висновок, що відповідно до статей 51, 52, 598 - 609 ЦК України однією з особливостей припинення зобов`язань для фізичної особи - підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа - підприємець відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Аналогічна правова позиції викладена у постановах Верховного Суду України у постановах від 04.12.2013 у справі №6-125цс13 та від 09.08.2017 у справі №915/1056/16 та у постанові Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17.

В даному випадку, як вже зазначалося, ТОВ «ОТП Факторинг Україна», як кредитор, вимоги якого забезпечені іпотекою, має право, у зв`язку з невиконанням боржником своїх зобов`язань за кредитним догвором, на задоволення власних грошових вимог за рахунок предмета іпотеки в визначеному Законом порядку.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що ФОП Бабичем І.Ю. не обґрунтовано необхідність та не надано суду доказів наявності правових підстав для виключення нерухомого майна - житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з ліквідаційної маси банкрута. Відповідно в діях в діях ліквідатора при формуванні ліквідаційної маси банкрута відсутні порушення вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

Зазначене зумовлює необхідність прийняття судом ухвали про відмову в задоволенні відповідної заяви ФОП Бабича І.Ю.

Згідно з ст. 26 Закону України Про правовий режим воєнного стану скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну загострену обстановку, введення особливого режиму роботи, та складну ситуацію з електропостачанням м. Харкова, суд при виготовленні повного тексту ухвали був вимушений вийти за межі строку, встановленого статтею 233 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 60-61, 131 КзПБ, статтями 234-235 ГПК, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Бабича І.Ю. (вх. № 11296 від 19.05.2020) про визнання незаконним включення до ліквідаційної маси нерухомого майна банкрута та виключення його зі складу ліквідаційної маси.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені статтями 254-258 ГПК України з урахуванням вимог пп. 17.5 п. 17 ч. 1 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст ухвали підписано 21.05.2024

Суддя Байбак О.І.