Рішення № 119157959, 02.04.2024, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/11461/23

Провадження № 2/201/561/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

02 квітня 2024 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Наумової О.С., за участю секретаря судового засідання Моренко Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

21.09.2023р. АТ КБ «Сенс Банк» звернулося з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (а.с. 1 - 2).

В обґрунтування заявленого позову представник позивача посилається на те, що 26.01.2015р. між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 630251442. Відповідно до умов кредитного договору банк зобов`язався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується у порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі у сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Умовами кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов договору останній зобов`язаний достроково виконати всі боргові зобов`язання перед банком протягом 30 календарних днів з дня отримання від банку інформації. Банк належним чином виконав свій обов`язок, надав позичальнику кредит. 12.08.2022р. позачерговими загальними зборами акціонерів АТ «Альфа Банк» прийнято рішення про зміну найменування банку з АТ «Альфа Банк» на АТ «Сенс Банк».

В зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов договору станом на 22.01.2023р. у ОСОБА_1 перед банком виникла заборгованість в сумі 39795,69 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачки, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн.

В судові засідання, призначені на 25.01.2024р. та на 02.04.2024р. представник позивача не з`явився, про дати та час слухання повідомлявся належним чином, шляхом направлення повідомлення про виклик до суду на поштову адресу для листування зазначену у позові, про що в матеріалах справи наявні відповідні докази. При цьому, у поданому позові представник позивача ОСОБА_2 (діє на підставі довіреності № 019254/23 від 10.03.2023р.- а.с. 32) просив суд розглянути дану цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами справи (а.с. 2 зворот).

Відповідачка ОСОБА_1 в судові засідання, призначені на 25.01.2024р. та на 02.04.2024р. не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином шляхом направлення поштової кореспонденції на підтверджену адресу місця її реєстрації (а.с. 37, 39, 40, 49, 50). Один конверт повернувся до суду з відміткою «адресат відмовився від отримання», а другий конверт був вручений відповідачці 01.02.2024р. (а.с. 40, 50).

Крім того представник відповідачки - адвокат Ковальов А.О. (діє на підставі ордера серії АЕ № 1244424 від 01.12.2023р. а.с. 42) 01.12.2023р. ознайомився з матеріалами справи, що свідчить про те, що відповідачка обізнана зі слуханням справи судом (а.с. 41).

Про причини неявки суду не повідомила, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звернулась, відзив на позов не надала, а також не надала доказів оплати нарахованої заборгованості або конткрозрахунок на неї.

Отже, належним чином повідомлена про розгляд справи судом, відповідачка в судові засідання повторно не з`явилася, про причини своєї неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не надавала, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не зверталася, а також не скористалася правом надання заперечень проти позову.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК Українинеявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що відповідач, виходячи з положень ч. 8, ч. 11ст. 128 ЦПК України, вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, згідно зіст. 280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно з ч. 2ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1ст. 4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексув межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1ст. 13 ЦПК України).

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов наступних висновків.

Згідност. 12 ч. 3 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше, як за зверненням особо, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Судом встановленота підтвердженоматеріалами справи,що26 травня 2015 року відповідачка ОСОБА_1 уклала з АТ «Альфа Банк» угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 630251442 (кредитний договір) (а.с. 4 - 6).

Відповідно до укладеного кредитного договору ліміт відновлювальної кредитної лінії становить 75 000,00 грн. Сума кредиту, що є доступною клієнту на момент видачі клієнту картки та підписання додатку до договору, з встановленого договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб та вказаного в додатку ліміту відновлюваної кредитної лінії, складає 10000,00 грн. При цьому, сторони погоджуються, що сума кредиту, що може бути доступна клієнту в будь-який час протягом строку дії відновлювальної кредитної лінії та відрізняється від суми, що вказана в цьому пункті, повідомляється банком клієнту у порядку та спосіб визначений умовами договору. Сторони також погоджуються, що сума кредиту, що може бути доступна клієнту в будь-якому випадку не може перевищувати ліміт відновлювальної кредитної лінії, який становить 75000,00 грн. Процентна ставка за користування коштами відновлювальної кредитної лінії складає 40% річних на торгові операції та на операції зняття коштів.

Розмір обов`язкового мінімального платежу складає 7% від суми загальної заборгованості за відновлювальною кредитною лінією, при цьому сторони погоджуються, що розмір обов`язкового мінімального платежу не може бути меншим за 50 грн. Дата сплати обов`язкового мінімального платежу за кредитом до останнього операційного дня платіжного періоду, який починається з дня наступного за останнім днем попереднього розрахункового періоду і закінчується на 25 день з моменту закінчення попереднього розрахункового періоду.

З виписки по рахунку за кредитною картою відповідачки видно, що останній було встановлено на карту кредитний ліміт у розмірі 10000,00 грн. (а.с. 10 22).

Отже, банк належним чином виконав свій обов`язок, надав позичальнику кредит.

Підписанням цієї оферти ОСОБА_1 надала власну згоду банку на передачу до Кредитного реєстру Національного банку України інформації у випадках і обсязі, строки та у порядку, передбачених чинним законодавством України, а також беззаперечно підтвердила, що перед укладанням угоди ознайомлена у письмовій формі зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту, з нормамиЗУ «Про споживче кредитування»та нормативними актами НБУ, із інформацією, зазначеною у ч. 2ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», яка розміщена на офіційній сторінці банку, зі змістом довідки про систему гарантування вкладів.

Окрім того, ОСОБА_1 погодила з банком графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та орієнтовної реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг.

26.01.2015р. ОСОБА_1 заповнила анкету - заяву про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про банківське обслуговування осіб в АТ «Альфа-Банк» (а.с. 4 - 6).

Таким чином сторонами погоджено усі істотні умови договору, зокрема умови кредитування та розмір процентів за користування кредитними коштами.

12.08.2022р. позачерговими загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» прийнято рішення про зміну найменування банку з АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк», а також внесено зміни до статуту АТ «Альфа-Банк» шляхом затвердження його в новій редакції. 30.11.2022р. були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, а саме змінено найменування банку з АТ «Альфа-банк» та АТ «Сенс Банк» (а.с. 29 - 30).

У зв`язку з неналежним виконанням боргових зобов`язань у ОСОБА_1 перед АТ «Сенс Банк» виникла заборгованість у розмірі 39795,69 грн., про що надано позивачем розрахунок та виписку по особовим рахункам відповідачки, які є належними та допустимими доказами стосовно надання банком кредитних коштів клієнту, отримання і використання таких коштів клієнтом, нарахування банком відсотків, а також часткове погашення позичальником заборгованості за кредитним договором (а.с. 9, 10 - 22).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що він є зрозумілим та узгоджується з умовами кредитного договору.

Відповідно до розрахунку загальна заборгованість за кредитом станом на 22.01.2023р. становить 39795,69 грн. (а.с. 9).

Доказів на спростування вказаного розрахунку заборгованості матеріали справи не містять.

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини перша та другастатті 633 ЦК України).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина першастатті 634 ЦК України).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина першастатті 202 ЦК України).

Відповідно достатті 204 ЦК Україниправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Згідно з частиною першоюстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною першоюстатті 626 ЦК Україниустановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина першастатті 628 ЦК України).

Відповідно до частини першоїстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першоюстатті 641 ЦК Українипропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Частинами першою другоюстатті 642 ЦК Україниустановлено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина першастатті 526 ЦК України).

Згідно з частиною першоюстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048цього Кодексу (частина другастатті 1050 ЦК України).

Відповідно до частини першоїстатті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Як вбачається з виписки по особовим рахункам за період з 26.01.2015р. по 22.01.2023р. ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами та періодично здійснювала їх погашення.

Доказів на спростування вказаного розрахунку, відповідачкою не надано.

Отже, позивачем доведено факт отримання кредиту та наявності заборгованості у відповідача.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019р. у справі № 342/180/17, провадження №14-131цс19.

Також, АТ «Сенс Банк» було надіслано ОСОБА_1 досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань до подання позовної заяви, проте відповідачем ця вимога залишена без задоволення (а.с. 23 - 28).

З наданих позивачем доказів вбачається, що ОСОБА_1 не виконала свої зобов`язання перед банком, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача. Таким чином, позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно дост. 141 ЦПК Україниз відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір (а.с. 3).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526,527,530,599,610,629,1048,1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.13,81,141,274-279,280-282,263-265,352,354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за кредитним договором № 630251442 від 26.01.2015р. станом на 22.01.2023р. у розмірі39795,69 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (ЄДРПОУ 23494714) сплачену суму судового збору у розмірі2 684,00 грн.

Копії цього рішення суду направити сторонам.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченомуст. 289 ЦПК України, а саме, заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлений05 квітня 2024 року.

Суддя Наумова О.С.