Рішення № 119132727, 01.04.2024, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/95/24

Провадження № 2/309/36/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2024 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в особі: головуючого-судді Савицького С. А.

при секретарі Мацунич В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, та у пред`явленому позові ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 загальну заборгованість за Договором про надання коштів у позику за № 2954785 від 18.02.2022 року в розмірі 34143,66 грн., та стягнути судовий збір в сумі 2684,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 18.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (надалі ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», Первісний кредитор) та ОСОБА_1 (надалі Позичальник, Відповідач) було укладено Договір про надання коштів у позику за № 2954785 (надалі Кредитний договір, Договір) шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 18.02.2022 року направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір про надання коштів у позику №2954785 після заповнення Відповідачем відповідної електронної заявки на отримання фінансового кредиту на сайті Первісного кредитора в мережі Інтернет, що знаходиться за адресою https://credit7.ua/

18.02.2022 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору № 2954785, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор В227, який ОСОБА_1 було введено/відправлено. Таким чином, 18.02.2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів у позику №2954785 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.1.2. Договору на умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» свої обов`язки за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти.

23.05.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» було укладено договір факторингу № 01.02-25/23, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитним договором та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні Договору факторингу у порядку та строки встановлені Договором факторингу.

Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до договору факторингу № 01.02-250 від 23.05.2023 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором (станом на дату відступлення права вимоги) складала 34143 (тридцять чотири тисячі сто сорок три) гривні 66 копійок.

Позичальник на користь Нового кредитора жодних платежів станом на дату подання позовної заяви не здійснював, тому станом на дату складання позовної заяви Договором №2954785 від 18.02.2022 року становить: заборгованість по тілу кредиту 6600,00 грн., заборгованість по відсотках 27543,66 грн., пеня 0,00 грн., загальна заборгованість 34143,66 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, позивач просить суд стягнути кредитну заборгованість в загальному розмірі 34143,66 грн., а також понесені судові витрати по справі.

В позовній заяві представник позивача ОСОБА_2 просив проводити розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про місце і час розгляду справи належним чином була повідомлена, шляхом розміщення оголошення на сайті судової влади від 29.02.2024 року, причини її неявки суду не відомі. Відзив на позов нею не подавався.

У відповідності до ст.280 ЦПК України, суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 18.02.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та позичальником ОСОБА_1 , за допомогою веб-сайту (https://credit7.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» було укладено електронний договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2954785, копія якого є в матеріалах справи (а.с.5-15). Згідно умов кредитного договору, позивач взяв на себе зобов`язання надати позичальнику ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб в сумі 6600,00 грн., зі строком кредитування на 360 днів (п.п.1.2, 1.3 Договору).

Вказаний договір про надання коштів у позику № 2954785 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Цього ж дня ТОВ «Лінеура Україна» направило відповідачу пропозицію (оферту) укласти Договір про надання коштів у позику № 2954785 після заповнення відповідачем відповідної електронної заявки на отримання фінансового кредиту на сайті первісного кредитора в мережі інтернет, що знаходиться за адресою https://credit7.ua/.

18.02.2022 року відповідачка ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладання договору, на умовах визначених офертою.

Таким чином, 18.02.2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір, за умовами якого відповідачу надано кредит у сумі 6600 гривень, строком на 360 днів. Стандартна процентна ставка склала 1,99 % в день, занижена процентна ставка 0,90 % в день. Реальна річна процентна ставка 44760,10 % річних.

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, надавши позичальнику ОСОБА_1 кредит, відповідно до умов укладеного договору. Проте, відповідачка виконувала взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, не здійснивши повернення суми наданого їй кредиту та відсотків, нарахованих зі строку користування кредитом, в повному обсязі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

23.05.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» було укладено договір факторингу № 01.02-25/23, відповідно до умов якого Первісний кредитор ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) Новому кредитору ТОВ «Росвен Інвест Україна», а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитним договором та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні Договору факторингу у порядку та строки встановлені Договором факторингу.

Згідно витягу з реєстру боржників №1 від 23.05.2022 року до Договору факторингу №01.02-25/23 вбачається, що ТОВ «Лінеура Україна» відступає ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» право вимоги до заборгованостей до боржників, у тому числі щодо вимоги про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 2954785 від 18.02.2022 року, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту в сумі 6600,00 грн., заборгованості по відсотках 27543,66 грн., пеня 0,00 грн., та загальна заборгованість за кредитом становить 34143,66 грн.

Відповідно до ст.3 ЦК України однією із засад цивільного законодавства є свобода договору.

Частиною2 ст.6 ЦК України передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1ст.1048 ЦК України).

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Отримання відповідачкою ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 6600,00 грн. підтверджено паспортом споживчого кредиту №2954785 від 18.02.2022 року, який підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором В227, відповідно до якого надана фінансова послуга, а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що кредитний договір № 2954785 від 18.02.2022 року укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України, з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Усі зазначені документи підписані відповідачкою за допомогою електронного цифрового підпису.

Позивач, надавши відповідачу кредит, свої зобов`язання за договором виконав. Однак, відповідачка прострочила взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню на користь позивача ТОВ «Росвен Інвест Україна», оскільки він, відповідно до укладеного договору факторингу отримав право вимоги.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, станом на 23.05.2023 року, загальна заборгованість відповідача ОСОБА_1 , за кредитним договором №2954785 від 18.02.2022 року становить 34143,66 грн., яка складається з: заборгованості по тілу кредиту - 6600,00 грн., заборгованості по відсотках 27543,66 грн.

Вказаний розрахунок заборгованості проведений ТОВ «Лінеура Україна» із дотриманням узгоджених сторонами вищевказаних істотних умов договору, а відповідачка не надала суду жодних належних та допустимих доказів на спростування встановлених судом обставин, а також розрахунку заборгованості.

Наведені обставини свідчать про те, що між сторонами у цій справі виникли договірні зобов`язання, які випливають з кредитного договору №2954785 від 18.02.2022 року, ними дотримано письмову форму укладення кредитного договору, цей договір є укладеним відповідно до вимог ст.ст. 639, 1054 ЦК України, оскільки передача грошей відбулася і сторонами кредитного договору було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов.

Такі ж висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), від 09.09.2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

За відсутності доказів, які б спростовували поданий позивачем розрахунок заборгованості за вищевказаним кредитним договором №2954785 від 18.02.2022, суд не має підстав піддавати їх сумніву.

Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частино 2 статті 77 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.81 ЦПК України відповідачем будь-яких заперечень на позовні вимоги станом на час розгляду справи не подано, як і не подано доказів, що свідчать про неправильність представлених позивачем розрахунків суми кредитної заборгованості, що нарахована згідно умов укладеного договору.

Таким чином, встановивши дані обставини, враховуючи, що між сторонами по справі виникли правовідносини за укладеним договором, відповідачкою грошові кошти отримано, але в порядку та на умовах кредитного договору позичальником ОСОБА_1 не повернуто, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі за вищенаведеними підставами.

Крім того, відповідності до приписів ч.1 ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2684,00 грн., що документально підтверджено платіжною інструкцією № 433 від 15.12.2023 року, копія якої є в матеріалах справи.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-283, 354, ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 623, 638, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА" (адреса місцезнаходження: 03124, м.Київ, бульвар Вацлава Гавела буд.6, код ЄДРПОУ - 37616221) - заборгованість за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2954785 від 18.02.2022 року в розмірі 34143 (тридцять чотири тисячі сто сорок три) гривні 66 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА" (адреса місцезнаходження:03124, м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 6, код ЄДРПОУ-37616221) судовий збір в сумі 2684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання через Хустський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Хустського

районного суду: Савицький С.А.