Постанова № 119132270, 17.05.2024, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/856/24

Номер провадження 3/298/576/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2024 року смт. Великий Березний

Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Зизич В.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця м.Ужгород Закарпатської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово непрацюючого, за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ №014669 від 11 квітня 2024 року, ОСОБА_1 о 22 год. 40 хв. 10 квітня 2024 року був виявлений та затриманий на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на околиці населеного пункту Мирча (Ужгородський район, с. Мирча) на відстані 5000 метрів до державного кордону на напрямку 170 прикордонного знаку, прикордонним нарядом «Група реагування» за вчинення злісної непокори неодноразово повтореним законним вимогам військовослужбовця Державної прикордонної служби України, а саме під час затримання вдався до втечі, чим вчинив злісну непокору законному розпорядженню військовослужбовця ДПСУ. Своїми діями порушив вимоги ст.34 Закону України «Про державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 року, відповідальність за що передбачено ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причину неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Суд зауважує, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №014669 від 11 квітня 2024 року, складеному стосовно ОСОБА_1 , міститься підпис останнього про ознайомлення з тим, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Великоберезнянському районному суді.

Крім цього, у матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 , про розгляд справи без участі в якій він просить розглянути справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП без його участі. У заяві зазначив, що повідомлений, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться в приміщенні Великоберезнянського районного суду Закарпатської області за адресою: Ужгородський район, смт. Великий Березний, вул. Шевченка, 22. Свою вину визнає.

Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

При цьому, суддею зауважується, що ОСОБА_1 мав об`єктивну можливість особисто або через представника в повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП, та не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення, однак такими своїми правами останній не скористався.

Вищевказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання, знаючи, що в провадженні суду знаходиться відповідна справа, про що свідчать наведені вище обставини.

За таких обставин, неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, на судовий розгляд справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав.

Відповідно до ч.1 ст.268КУпАП України справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Від ОСОБА_1 клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

За змістом ст.268КУпАП України присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративні правопорушення передбачені ст. 204-1 КУпАП України, не є обов`язковою.

За таких обставин, суд у відповідності до вимог ст.268КУпАП вважає, що дану справу може бути розглянуто.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Положеннями ч.1ст. 185-10 КУпАПпередбачено адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.

Об`єктивна сторона складу зазначеного адміністративного правопорушення полягає у вчиненні такого діяння: відкритої відмови виконати законне розпорядження чи вимогу, військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні або члена громадського формування: а охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України а так само іншого умисного невиконання зазначених розпоряджень та вимог. Розпорядження та вимоги, які зазначені у диспозиції статті мають бути законними, тобто походити від правомочних осіб та знаходитися у межах їхньої компетенції. Права органів, підрозділів, військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України викладено уст.20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України».

Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника прикордонної державної служби при виконанні ним службових обов`язків.

У відповідності до ст. 34 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», відповідальність за неправомірні дії, що перешкоджають реалізації повноважень Державної прикордонної служби України - непокора або опір законним вимогам військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України, неправомірне втручання в їх законну діяльність тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11.10.2011 №10-рп/2011 надав тлумачення визначенню непокори: «Слово «непокора» означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги».

Суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, дії останнього за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, як злісна непокора законній вимозі працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, кваліфіковані вірно.

Винуватість ОСОБА_1 у злісній непокорі законним вимогам працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, доведена протоколом про адміністративне правопорушення та іншими документами, які є у справі.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 22 год. 40 хв. 10 квітня 2024 року був виявлений та затриманий на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на околиці населеного пункту Мирча (Ужгородський район, с. Мирча) на відстані 5000 метрів до державного кордону на напрямку 170 прикордонного знаку, прикордонним нарядом «Група реагування» за невиконання неодноразово повторених законних вимог військовослужбовця Державної прикордонної служби України, а саме: під час затримання вдався до втечі, чим вчинив злісну непокору законному розпорядженню військовослужбовця ДПСУ.

Факт скоєння адміністративного правопорушення та винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП, повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ №014669 від 11 квітня 2024 року, вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, як щодо змісту так і щодо форми, містить підпис ОСОБА_1 про ознайомлення зі змістом протоколу, отримання примірнику протоколу;

- інформацією з протоколу про адміністративне затримання від 10 квітня 2024 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 було затримано о 22 год. 40 хв. 10 квітня 2024 року, на термін до трьох діб з метою з`ясування обставин правопорушення, о 20 год. 30 хв. 13 квітня 2024 року був звільнений на підставі з`ясування обставин правопорушення;

- протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 11 квітня 2024 року, за відомостями якого інспектор прикордонної служби 3 категорії водій відділення інженерного облаштування державного кордону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » сержант ОСОБА_2 , у присутності двох понятих провів особистий огляд, огляд речей ОСОБА_1 ;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 10 квітня 2024 року, в яких він пояснює, що підійшов до магазину на радванці і запитав у хлопців, які стояли, хто їде в сторону Перечина, хлопець на чорному фольксвагену сказав підвезе, він з ним випив пиво і сів у машину. На задньому сидінні сидів хлопець, вони поїхали та доїхали до Мирча. Він його поросив чи хлопець може на його карту вислати кошти, він відповів може, але на карту його сина. Кошти вислали на його карту, їх висадили біля церкви, і потім затримали;

- рапортом помічника начальника відділу начальника відділення моніторингу обстановки відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) старшого лейтенанта ОСОБА_3 від 11 квітня 2024 року, яким останній доповідає, що близько 21.00 від начальника підрозділу оперативно-розшукового відділу (з м.д. н.п. Великий Березний) надійшла інформація про можливе порушення державного кордону з України в Словацьку Республіку в межах 171-169 прикордонних знаків в період з 21.00 по 23.00, після чого вибув до місця можливої появи правопорушників. Близько 22.40 у якості старшого прикордонного наряду «Група реагування» спільно з представниками підрозділу оперативно-розшукового відділу (з м.д. Великий Березний) на околиці АДРЕСА_2 на напрямку 170 прикордонного знаку в 5000 метрів до державного кордону України затримано 2-ох громадян України (чоловік з документами), один з яких вдався до втечі. Після затримання утікача, ним виявся гр.України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , житель міста Ужгород Закарпатської області, в ході опитування встановлено, що гр.України ОСОБА_4 не міг пояснити мету перебування в контрольованому прикордонному районі, та закликав що не знає гр. України ОСОБА_4 , а тільки попутньо слідував в автомобілі чорного кольору марки «Фольсваген», зі слів гр. ОСОБА_1 , до брата який проживає в АДРЕСА_3 , до якого їхав щоб навідати, в подальшому відмовився надавати пояснення;

- копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон виданного на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; довідкою про проведення фільтраційно-перевірочних заходів від 10 квітня 2024 року з додатками; схемою виявлення на ділянці відповідальності ОСОБА_4 та ОСОБА_1 ; копією протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ №014668 від 10 квітня 2024 року, складеного відносно громадянина ОСОБА_4 ; копією протоколу про адміністративне затримання громадянина ОСОБА_4 від 10 квітня 2024 року; письмовими поясненнями громадянина ОСОБА_4 від 10 квітня 2024 року;

- даними дослідженого у судовому засіданні відео файлу, що наявний на оптичному диску, на якому зафіксовано рух двох осіб в лісистій місцевості до державного кордону, та їхню спробу втекти від працівників державної прикордонної служби.

Суд констатує, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного станув Україні» №2102-ІХ від 24.02.2022року, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який відповідно до Указів Президента України неодноразово продовжувався.

Правопорушення ОСОБА_1 вчинив у період дії воєнного стану.

Проаналізувавши зібрані та дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності з точки зору допустимості, об`єктивності та достатності, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та його наслідків, обставин справи, характеризуючих особу порушника даних, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що буде достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним протиправних дій в подальшому.

Даних про притягнення протягом року ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності матеріали справи не містять.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, щодо ОСОБА_1 є повне визнання порушником вини.

Відповідно до ст.35 КУпАП суд визнає обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, щодо ОСОБА_1 - вчинення правопорушення в умовах надзвичайних обставин, а саме воєнного стану.

Обставин, що виключають адміністративну відповідальність, визначених ст.17 КУпАП, у даній справі не встановлено, передбачені ст.38КУпАП строки накладення адміністративного стягнення на момент розгляду справи не закінчились.

У порядку вимог ст.ст. 33- 35 КУпАП суд враховує встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, характер скоєного проступку, умови та ситуацію, в яких правопорушення вчинено, особу порушника, відсутність обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, наявність обставини, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, враховуючи ступінь провини винної особи та її майновий стан, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення за ч.1 ст.185-10КУпАП в межах санкції вказаної частини статті у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На переконання суду, таке стягнення буде достатнім для виправлення ОСОБА_1 і відповідатиме визначеній ст.23КУпАП меті адміністративного стягнення.

Згідно положень ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.4Закону України «Про судовийзбір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, з ОСОБА_1 слід стягнути в даній справі судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.

Керуючись ст. ст. 185-10, 252, 283, 284, 285, 287 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок на рахунок №UА908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету 22030106.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подано апеляційну скаргу до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області.

Суддя Зизич В.В.