Рішення № 119120855, 14.05.2024, Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Справа № 385/567/24

Провадження № 2/385/277/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.05.2024 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Гришака А.М.,

з участю секретаря судового засідання Зеленко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Гайвороні Кіровоградської області справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

АТ «Сенс Банк» звернулося до Гайворонського районного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивований тим, що 29.08.2022 року між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 було укладено угоду про надання споживчого кредиту №500708710 (кредитний договір).

12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.

Відповідно до умов кредитного договору банк зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.

Умовами кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов договору останній зобов`язаний достроково виконати всі боргові зобов`язання перед Банком протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання від Банку інформації.

Банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання позичальнику кредиту.

Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором, яка становить 58572,82 грн.

З метою досудового, добровільного врегулювання спору на адресу позичальника направлено Досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань. Дану вимогу залишено відповідачем без реагування, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

У зв`язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по кредитному договору у сумі 58572,82 грн. та судові витрати.

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 19.04.2024 року відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, при зверненні до суду заявив клопотання про розгляд справи без його участі, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, судову повістку не отримувала, оскільки не проживає в зареєстрованому місці проживання, а тому відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України є такою, що належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи. Відзив на позовну заяву не надіслала.

Зважаючи на те, що відповідач була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, заяв про причини неявки чи про відкладення, відзиву не подала, тому суд на підставі п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України розглянув справу за її відсутності та згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також в інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

За вимогами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

29.08.2022 АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) уклали угоду про надання споживчого кредиту №500708710 від 29.08.2022 року (далі кредитний договір). ОСОБА_1 отримала споживчий кредит на наступних умовах: сума кредиту 51100,95 грн., процентна ставка, % річних 32,00 %, тип ставки фіксована, строк кредиту 84 місяці. Дата повернення кредиту 29.08.2029 року. Кредит надається позичальнику для: повернення заборгованості за кредитним договором 501338117 від 2021-07-12 року. Розмір 51100,95 грн., спосіб видачі переказ коштів на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Альфа-Банк». Угода вважається укладеною та набуває чинності з моменту підписання банком акцепту та надання кредиту відповідно до умов угоди та договору (а.с. 6-10).

Згідно меморіального ордера №1287067515 від 29.08.2022 року позивачем здійснено перерахунок коштів на виконання кредитного договору (а.с. 13).

Згідно з випискою по особовим рахункам ОСОБА_1 за період з 29.08.2022 по 28.02.2023 вбачається рух коштів на особових рахунках відповідача, в тому числі, перерахування коштів в сумі 51100,95 грн. на рахунок № НОМЕР_1 з призначенням «повернення заборгованості за кредитним договором 501338117 від 2021-07-12 року» (а.с. 14-16).

Відповідно до наданого представником позивача розрахунку заборгованості за кредитом, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №500708710 від 29.08.2022 року станом 28.02.2023 складає 58572,82 грн., з яких: 51100,95 грн. складає тіло кредиту, 7471,87 грн. відсотки (а.с. 12).

06.11.2023 року представником позивача на адресу відповідача ОСОБА_1 надіслано досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань (а.с. 17-21).

12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року (а.с. 22-25).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

До спірних правовідносин, які виникли між сторони, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, згідно з приписом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом ч. 2 ст. 1050, ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком чи фінансовою установою, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк чи фінансова установа має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку, фінансової установи) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем та АТ «Сенс Банк», було підписано договір про надання споживчого кредиту № 500708710 від 29.08.2022 року. Відповідно до умова даного кредитного договору ОСОБА_1 отримала споживчий кредит в розмірі 51100,95 грн., процентна ставка, % річних 32,00 %, тип ставки фіксована, строк кредиту 84 місяці. Дата повернення кредиту 29.08.2029 року. Кредит надано позичальнику для повернення заборгованості за кредитним договором 501338117 від 2021-07-12 року. Таким чином сторони погодили розмір кредиту, строк його повернення та вартість плати за користування кредитом.

АТ «Сенс Банк» на виконання своїх зобов`язань за Договором перерахувало на рахунок відповідача кредитні кошти, що вбачається з меморіального ордера наявного в матеріалах справи.

Відповідач же зі свого боку взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість за договором, яка нею не повернута.

Таким чином, суд погоджується з аргументами позивача, а також проведеним ним розрахунком заборгованості відповідача та вважає, що позивач довів належними та допустимими доказами факт, що сторонами погоджено розмір наданого кредиту, розмір, підстави стягнення процентів за користування кредитними коштами. Тому слід стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість у розмірі 58572,82 грн., з яких: 51100,95 грн. складає тіло кредиту, 7471,87 грн. відсотки за користування кредитом.

На підставі викладеного, позов підлягає задоволенню.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.141ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь АТ «Сенс Банк» сплачений судовий збір за подання до суду позовної заяви у розмірі 3028 грн. 00 коп., оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

На підставі статей 509, 525, 526, 527, 626, 628, 629, 1050, 1054 ЦК України та керуючись статями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268, 280-286 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк, код ЄДРПОУ 23494714, заборгованість за кредитним договором № 500708710 від 29.08.2022 року в розмірі 58572,82 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк, код ЄДРПОУ 23494714, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано в Гайворонський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20.05.2024 року.

Суддя: А. М. ГРИШАК

Дата документу 14.05.2024