Рішення № 119119684, 14.05.2024, Герцаївський районний суд Чернівецької області

Справа № 2/714/104/24

ЄУН: 714/77/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2024 р. м.Герца

Герцаївський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Костишин Н.Я.

секретар судового засідання Ротар М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Герца цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі ТОВ «БІЗПОЗИКА») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивований тим, що 21 лютого 2022 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір № 440538-КС-003 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями.

21 лютого 2022 року позивач направив відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір № 440538-КС-003 про надання кредиту.

Того ж дня відповідач прийняв пропозицію на умовах визначених офертою.

ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено відповідачу, через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-9727, на номер телефону, що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, котрий боржником було введено/відправлено.

Таким чином 21 лютого 2022 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір № 440538-КС-003 про надання кредиту у розмірі 36 000 грн, шляхом перерахування на банківську карту № НОМЕР_1 , підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим у нього станом на 09 січня 2024 року утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 94080,68 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 36000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах 52680,68 грн.; суми прострочених платежів за комісією 5 400 грн.

Посилаючись на викладене, ТОВ «БІЗПОЗИКА» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на їх користь заборгованість за договором № 440538-КС-003 про надання кредиту від 21 лютого 2022 року, що становить 94080,68 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився, однак надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити та розглянути справу у відсутності їхнього представника.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надіслав до письмові пояснення, в яких вказав на те, що позивачем не надано належні та допустимі докази укладення між сторонами кредитного договору та отримання ним кредитних коштів в сумі 36 000,00 грн., в тому числі, що укладався кредитний договір у вказаний день та був ним підписаний електронним підписом, а також позивачем не надано належних і допустиним доказів на підтвердження того, що долучені до матеріалів справи анкета-заява та правила надання споживчих кредитів є складовою частиною кредитного договору, тому з урахуванням викладеного позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом та матеріалами справи встановлено, що 21 лютого 2022 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір № 440538-КС-003 про надання кредиту з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом обміну електронними повідомленнями.

За умовами договору позичальнику надані грошові кошти в розмірі 36 000 грн. на засадах строковості, платності, а позивальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та правил про надання грошових коштів у кредитів ТОВ «БІЗПОЗИКА». Плата за користування кредитом є фіксованою та становить 0,865875 процентів за кожен день користування кредитом. Комісія за надання кредиту 5 400 грн.

Сторонами відповідно до умов договору кредиту погоджено, що кредит надається строком на 24 тижні, до 08 серпня 2022 року.

Пропозицію (оферта) на укладення договору про надання позики договір № 440538-КС-003 підписана ОСОБА_1 21 лютого 2022 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-9727, що стверджується пункт 8 договору «Реквізити та підписи сторін».

21 лютого 2022 року ОСОБА_1 прийняв (акцент) пропозиції (оферти) щодо укладення договору № 440538-КС-003 про надання кредиту, на умовах, визначених офертою.

Таким чином договір про надання кредиту було укладено в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) на укладення електронного договору про надання кредиту № 440538-КС-003 від 21 лютого 2022 року, що акцептована відповідачем 21 лютого 2022 року, шляхом підписання електронним підписом відповідача.Отже укладення договору підтверджується візуальною формою послідовності дій клієнта щодо укладення електронного договору про надання кредиту № 440538-КС-003 від 21 лютого 2022 року.

ТОВ «БІЗПОЗИКА» своєчасно та в повному обсязі виконало зобов`язання за договором кредиту № 440538-КС-003 про надання кредиту, перерахувавши 21 лютого 2022 року 36 000 грн. через АТ КБ «Приват Банк» відповідачу на картковий рахунок, що відкритий у АТ КБ «Приват Банк».

За інформацією АТ КБ «Приват Банк» та виписки з особового рахунку зазначена в укладеному договорі кредиту № 440538-КС-003 платіжна картка, на яку перераховані кредитні кошти, належить відповідачу.

ОСОБА_1 належним чином не виконав свої зобов`язання за кредитним договором щодо своєчасного повернення та у визначеному розмірі кредитних коштів, внаслідок чогоза наданим позивачем розрахунком станом на 09 січня 2024 року утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 94080,68 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 36000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах 52680,68 грн.; суми прострочених платежів за комісією 5 400 грн.

Зобов`язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема із договорів.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

При цьому, в частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Встановивши обставини справи, суд дійшов висновку про доведеність позивачем як факту укладання договору, так і отримання позичальником ОСОБА_1 грошових коштів на погоджених ним умовах фінансового кредиту шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором та не виконання останнім свого обов`язку зі своєчасного повернення кредитних коштів.

Суд відхиляє доводи відповідача про недоведеність укладення кредитного договору сторонами, в тому числі підписання ним кредитного договору електронним підписом, так як такі спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Встановивши, що без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений сторонами, суд доходить висновку, що цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20, які, відповідно до вимог частини 4 статті 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

З послідовності укладення договору № 440538-КС-003 від 21 лютого 2022 року в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця вбачається, що 21 лютого 2022 року о 13:17 клієнт, використовуючи номер телефону, зайшов у особистий кабінет, ознайомився з інформацією про доступні продукти товариства, отримав інформацію про обрані умови кредиту, ознайомився з паспортом споживчого кредиту та підписав його одноразовим ідентифікатором G-9727. Одноразовий ідентифікатор G-9727 направлявся відповідачу шляхом надсилання повідомлення на його мобільний номер, який вказувався ним при реєстрації на сайті. Відповідач підписав акцепт одноразовим ідентифікатором 21 лютого 2022 року о 13:45, опісля відбулося формування підписаного договору. В особистому кабінеті відповідача виведено договір, додатки до нього та правила користування для перегляду та скачування.

Окрім того, в кредитному договорі зазначено адресу ОСОБА_1 , його паспортні дані, ідентифікаційний код, телефон та електронну пошту, місце проживання, котрі належать останньому, що є підтвердженням здійсненою ним процедурою ідентифікації в розумінні положень Закону України «Про електронну комерцію».

Враховуючи доведеність наявними в справі належними та допустимими доказами факту укладення із відповідачем договору, беручи до уваги факт невиконання останнім обов`язків щодо повернення кредиту, а також ненадання відповідачем будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку розміру заборгованості за кредитним договором, суд доходить висновку про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 440538-КС-003 від 21 лютого 2022 року в розмірі 88 680,68 грн., яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 36000,00 грн. та суми прострочених платежів по процентах 52680,68 грн.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комісією в сумі 5 400 грн., суд виходить з таких підстав.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (частина друга статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Таким чином, Закон України «Про споживче кредитування» передбачив право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування. Але законодавство визначає і низку пов`язаних із цим обмежень для банку.

На виконання вимог, зокрема, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України Постановою від 8 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Отже, банк має надати споживачу за визначеною формою детальний розпис усіх складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів, включно з передбаченою у договорі комісією за обслуговування, за кожним платіжним періодом.

Пунктом 2.5 Договору № 440538-КС-003 від 21 лютого 2022 року передбачено сплату комісії за надання кредиту в розмірі 5 400,00 грн., розмір комісії залишається незмінним протягом усього строку договору, встановлений договором розмір комісії не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таким чином, за змістом загальних норм права об`єктом зобов`язання не можуть бути дії, які одна із сторін вчиняє на власну користь (аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (пункти 28, 29), у справі № 363/1834/17 (пункт 27).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК України). Отже, суть зобов`язання за кредитним договором полягає в обов`язку банку надати гроші (кредит) позичальникові та в обов`язку останнього їх повернути і сплатити за користування ними проценти (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (пункт 28).

Інакше кажучи, у кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів (аналогічний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (пункт 31.25).

Розрахунок для позичальника суми його чергового платежу, суми дострокового повернення заборгованості, а також інформування позичальника у вигляді SMS-повідомлень, довідок за телефоном, електронною поштою, через інтернет-сервіс банку або в іншій формі щодо суми платежу, щодо стану кредитної заборгованості, щодо надходження та зарахування коштів на рахунок для повернення заборгованості, щодо зарахування коштів платежу на рахунок для погашення заборгованості тощо, є діями, які банк вчиняє, насамперед, на власну користь. Надання за ціною встановленої у кредитному договорі комісії інших послуг за обслуговування, не пов`язаних із інформуванням позичальника, не передбачено.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону «Про банки і банківську діяльність»), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за обслуговування, встановленому у договорі, який підписали сторони, оскільки такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Принципи справедливості, добросовісності та розумності є фундаментальними засадами цивільного законодавства та основами зобов`язання (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України), спрямованими, зокрема, на реалізацію правовладдя та встановлення меж поведінки у цивільних відносинах. Добросовісність у діях їхнього учасника означає прагнення сумлінно використовувати цивільні права і сумлінно виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями, бездіяльністю шкоди правам та інтересам інших осіб.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (пункти 29-31).

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Враховуючи вищевикладене, умови кредитного договору № 440538-КС-003 від 21 лютого 2022 року щодо сплати комісії в розмірі 5 400,00 грн. за надання кредиту є нікчемними, а вимоги щодо стягнення заборгованості за комісією в сумі 5 400,00 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «БІЗПОЗИКА» задоволенню частково на 94% , судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 2277,06 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗПОЗИКА».

На підставі викладеного керуючись ст.ст.12,13,81,141,258,259,263-265,279, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрованемісце проживання: АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 ) на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«Бізнес Позика»(кодза ЄДРПОУ41084239,місцезнаходження:бульвар ЛесіУкраїнки 26,офіс 411,м.Київ,01133)заборгованість задоговором №4149-4991-4453-6537від 21лютого 2022року урозмірі 88680,68 (вісімдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят гривень 68 коп.) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 накористь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика»витрати посплаті судовогозбору урозмірі 2277,06 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Чернівецького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 20 травня 2024 р.

Суддя