Ухвала суду № 119116700, 16.05.2024, Романівський районний суд Житомирської області

Україна

Романівський районнийсуд Житомирської області

290/852/22

У Х В А Л А

16 травня 2024 року смт. Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Кірічука М.М., з участю секретаря судового засіданняПанасюк К.О., заявника ОСОБА_1 , представника боржника ТОВ «Київфарм» - адвоката Якубова Яшара Елхан огли, розглянувши заяву ОСОБА_1 про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником,-

В С Т А Н О В И В :

У січні2024року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про звернення стягнення на грошові кошти, що належать Брусилівській селищній раді Житомирського району Житомирської області та комунальному некомерційному підприємству «Центр первинної медіко-санітарної допомоги» Брусилівської селищної ради (далі КНП «ЦПМСД»), які мають заборгованість перед товариством з обмеженою відповідальністю «Київфарм» (далі ТОВ «Київфарм»), яка підтверджується рішенням господарського суду Житомирської області від 28 листопада 2019 року, яким стягнуто з КНП «ЦПМСД» на користь ТОВ «Київфарм стягнуто 11908,20 грн заборгованості та 736,32 грн судового збору, та рішенням господарського суду Житомирської області від 8 жовтня 2020 року, яким стягнуто з Брусилівської селищної ради Житомирської області на користь ТОВ «Київфарм стягнуто 14003,07 грн заборгованості та 2102,00 грн судового збору.

Заява обґрунтована тим, що заочним рішенням Романівського районного суду від 16 січня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, на користь останнього стягнуто з ТОВ «Київфарм» на відшкодування майнової шкоди, завданої ушкодженням здоров`я 41012,41 грн та на відшкодування моральної шкоди 10000,00 грн. На виконання заочного рішення видано виконавчий лист, на підставі якого приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Довгань В.В. відкрито виконавче провадження №71581114. Посилаючись на те, що КНП «ЦПМСД» та Брусилівська селищна рада Житомирського району Житомирської області має заборгованість перед ТОВ «Київфарм», яка підтверджується рішеннями Господарського суду Житомирської області, заявник просить звернути стягнення на грошові кошти КНП «ЦПМСД» та Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області.

В судовому засіданні ОСОБА_1 просив заяву задовольнити з підстав зазначених в ній. Представник боржника ТОВ «Київфарм» просив відмовити у задоволенні заяви посилаючись на те, що заочне рішення яким стягнуто з ТОВ «Київфарм» кошти, скасовано.

Інші учасники у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 440 Цивільного процесуального кодексу України (даді ЦПК України) суд розглядає заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в судовому засіданні з викликом такої особи та учасників справи, проте їх неявка не перешкоджає розгляду справи за умови належного їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи.

Суд заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, заочним рішенням Романівського районного суду від 16 січня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, на користь останнього стягнуто з ТОВ «Київфарм» на відшкодування майнової шкоди, завданої ушкодженням здоров`я 41012,41 грн та на відшкодування моральної шкоди 10000,00 грн.

Відповідно до ухвалиРоманівського районногосуду Житомирськоїобласті від27лютого 2024рокузаочне рішенняРоманівськогорайонногосуду Житомирськоїобластівід16січня2023рокууцивільній справізапозовом ОСОБА_1 до товаристваз обмеженоювідповідальністю «Київфарм» про стягнення моральної та матеріальної шкоди скасовано.

Відповідно до інформації з автоматизованої системи виконавчих проваджень відсутні відкриті виконавчі провадження в яких ТОВ «Київфарм» є стягувачем.

Частиною 1 статті 440 ЦПК Українивстановлено, що суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили.

Відповідно до частини 2 статті 440 ЦПК України суд відмовляє в задоволенні такої заяви, якщо вона подана після закінчення строку позовної давності для відповідної вимоги боржника до такої особи, або строку на пред`явлення до виконання виконавчого документа про стягнення коштів з такої особи на користь боржника за судовим рішенням, що набрало законної сили.

Згідно положень частин 1, 2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 910/7023/19 (провадження № 12-146гс19) вказано, що «порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, визначено статтею 336 ГПК України. Так, суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Заява розглядається судом протягом десяти днів з дня її надходження. Суд розглядає заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в судовому засіданні з викликом такої особи та учасників справи, проте їх неявка не перешкоджає розгляду справи за умови належного їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. За заявою стягувача суд може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Про задоволення заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, або про відмову у її задоволенні суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви судове рішення може бути виконано шляхом звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі в межах заборгованості такої особи перед боржником. Звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, є підставою для визнання виконавчого документа, за яким боржник виступає стягувачем, таким, що не підлягає виконанню в розмірі стягнутої суми.Тобто, особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджено судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою». На постанову Великої Палати Верховного Суду посилається також Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 15.09.2021 року по справі № 761/47759/19.

Враховуючи,що заочнерішення скасовано,та навиконанні ворганах державної виконавчої служби та у приватних виконавців відсутні виконавчі документи стягувачем за якими є ТОВ «Київфарм», суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником.

Керуючись статтями 258-261, 263, 353, 354,440 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником -відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її постановлення в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

П`ятнадцятиденний строк на оскарження даного судового рішення слід обчислювати з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали буде складено 20 травня 2024 року.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя М.М. Кірічук