Ухвала суду № 119070173, 14.05.2024, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/89/24

2-п/368/10/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2024 р. Кагарлицький районний суд Київської області

у складі: головуючого - судді Шевченко І.І

за участі секретаря Варлам Є.Р.

представника заявника адвоката Матюшенкова Д.В.

та заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Кагарлик цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , представник заявника адвокат Матюшенков Дмитро Вікторович про перегляд заочного рішення від 29.02.2024 р. у справі № 368/89/24, -

встановив:

03 травня 2024 року до суду надійшла заява від відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 05.03.2024 року, обґрунтовуючи заяву наступним.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до суду із позовною заявою та просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Росвен Інвест Україна" заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №10137- 09/2022 від 11.09.2022 року у розмірі 53 600,00 грн. та заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 16055-09/2022 від 17.09.2022 року у розмірі 16100 грн.; вирішити питання про судові витрати.

В обґрунтування своїх позовних вимог, відповідач вказав, що 11.09.2022 року між ним та відповідачем було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 10137-09/2022 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію".

Позивач 11.09.2022 року направив відповідачу пропозицію (оферту) укласти Договір про надання фінансового кредиту № 10137-09/2022 після заповнення відповідачем відповідної електронної заявки на отримання фінансового кредиту на сайті Первісного кредитора в мережі Інтернет.

11.09.2022 року відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору № 10137-09/2022, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони позивачем направлено відповідачу, через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор, котрий боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 11.09.2022 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання фінансового кредиту №10137-09/2022 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію".

Відповідно до п.1.1 Договору Товариство надає клієнту фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором. ТОВ "ФК "ІНВЕСТРУМ" свої зобов`язання за кредитним договором виконав, та надав позичальнику грошові кошти.

Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, не здійснивши повернення суми наданого йому кредиту і процентів, нарахованих з строк користування кредитом, в повному обсязі або не сплативши взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

25.04.2023 року між ТОВ "ФК "ІНВЕСТРУМ" та відповідачем було укладено Договір факторингу № 25042023, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору факторингу у порядку та строки встановлені договором факторингу.

Відповідно до додатку 1 (реєстру боржників) до договору факторингу № 25042023 від 25.04.2023 року, заборгованість відповідача за кредитним договором (станом на дату відступлення права вимоги) складала: 53 600,00 грн.

Відповідач на користь нового кредитора жодних платежів станом на дату подання позовної заяви не здійснював, тому станом на дату складання позовної заяви заборгованість за договором №10137-09/2022 від 11.09.2022 року становить: заборгованість по тілу кредиту - 14 000,00 грн., заборгованість по відсотках 39

грн., а загальна заборгованість 53600,00 грн.

Крім того, позивач зазначає, що 17.09.2022 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання фінансового кредиту №16055-09/2022 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію".

Позивач 17.09.2022 року направив Відповідачу, пропозицію (оферту) укласти Договір про надання фінансового кредиту N916055-09/2022 після заповнення відповідачем відповідної електронної заявки на отримання фінансового кредиту на сайті первісного кредитора в мережі інтернет.

17.09.2022 року відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору № 16055-09/2022, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони позивачем направлено відповідачу, через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор, котрий боржником було введено відправлено.

Таким чином, 17.09.2022 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання фінансового кредиту №16055-09/2022 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію".

Відповідно до п.1.1 договору товариство надає клієнту фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором Позивач свої зобов`язання за Кредитним договором виконав, та надав позичальнику грошові кошти.

Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, не здійснивши повернення суми наданого йому кредиту і процентів, нарахованих з строк користування кредитом, в повному обсязі або не сплативши взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 95 ЦПК України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Враховуючи, що відповідач ставить під сумнів укладення Кредитного договору № 10137 та Кредитного договору N° 16055 та клопоче перед судом про витребування від позивача оригіналів даних договорів для огляду у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1046 цього кодексу договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

11 лютого 2021 року між сторонами був укладений кредитний договір № 566027838 шляхом його підписання відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором (п. 4.4. Договору).

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 207 цього Кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку; він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс- коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

В той же час, слід зауважити, що саме по собі посилання позивача на ознайомлення відповідачем із договором та паспортом споживчого кредиту шляхом їх підписання цифровим підписом у мобільному додатку, без надання відповідних доказів, не може бути прийнято до уваги судом, оскільки будь-яка дія користувача додатком фіксується у відповідній програмі та в подальшому оброблюється спеціалістами банку, що і здійснюють реагування на відповідні дії з боку клієнта. При цьому, відсутність вказаних доказів, позбавляє можливості встановити Факт ознайомлення із вказаними умовами надання кредитних послуг та їх підписання, що є обов`язковим у разі, зокрема, нарахування та стягнення з позичальника процентів, неустойки, комісії тощо, які у зв`язку із відсутністю вказаних доказів до стягнення не підлягали та нараховувалися безпідставно.

Проте, позивачем не долучено до матеріалів справи належних доказів, які підтверджують, що одноразові ідентифікувати, які здійснені при підписанні кредитних договорів про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту, належить саме відповідачу.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду. Заяв та клопотань не надходило.

Суд, вислухавши представника відповідача та вивчивши матеріали справи, дійшов такого висновку.

29 лютого 2024 р. було винесено заочне рішення по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, яким було вимоги позивача задоволено.

Відповідач до судового засідання не з`явилася.

Відповідно до п.2 ч. 3ст. 287 ЦПК Українисуд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно дост. 288 ЦПК Українизаочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.2, п.5 ч.5 ст.12 ЦПК Україниосновними засадами (принципами) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Згідно зст. 44 ЦПК Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У відповідності зіст. 223 ч. 3 п. 1 ЦПК Україниякщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки

Так в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року було зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Слід звернути увагу і на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З огляду на вищезазначені обставини, та з урахуванням того, що відповідач повідомлялися про день та час судового засідання, однак лист повернувся, з відомостями, що зазначеною адресою не проживає, проте суд розглянув справу у відсутності відповідача та виніс заочне рішення.

Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви.

Керуючись ст.ст.. 280-289ЦПК України,суд,

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , представник заявника адвокат Матюшенков Дмитро Вікторович про перегляд заочного рішення від 29.02.2024 р. у справі № 368/89/24 - задовольнити.

Скасувати заочне рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 29.02.2024 р. у справі № 368/89/24 та призначити справу до спрощеного позовного провадження.

Призначити судове засіданняна 20.05.2024 р. на 11 год. 00 хв.в приміщенні Кагарлицького районного суду Київської області.

Повідомити учасників справи про судове засідання.

Запропонувати: відповідачевіу 15-деннийстрок з дня вручення даної ухвалинадіслати одночасно:

судувідзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачукопію відзиву та доданих до нього документів.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову, відзив підписується відповідачем або його представником з додаванням довіреності чи іншого документу, що підтверджує повноваження представника відповідача.

Відзив повинен містити:

1) найменування (ім`я) позивача і номер справи;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності;

3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем;

4) обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується;

5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;

6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання;

7) заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті;

8) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

До відзиву додаються:

1) докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем;

2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Роз`яснити відповідачеві, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Позивач має право у триденний строк з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, в якій він викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотивів їх визнання або відхилення.

Відповідь на відзив підписується позивачем або його представником.

До відповіді на відзив застосовуються вищезазначені правила, встановлені для відзиву.

Відповідач має право у триденний строк з дня отримання відповіді на відзив подати заперечення, в яких він викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

Заперечення підписується відповідачем або його представником.

До заперечень застосовуються вищезазначені правила, встановлені для відзиву.

Роз`яснити відповідачеві,що вінмаєправо пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву, тобтоу15-денний строк з дня вручення даної ухвали.

Інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 16.05.2024 р.

Суддя І.І. Шевченко