Вирок № 119065956, 07.05.2024, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2024 Справа №607/21365/23 Провадження №1-кп/607/1027/2024

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , у м.Тернополі в залі суду у відкритому судовому засіданні, розглянувши кримінальне провадження №12023210000000413, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Полупанівка Підволочиського району Тернопільської області, українця, громадянина України, неодруженого, працюючого поваром в ГРК «Камелот», зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше несудженого,

про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

встановив:

ОСОБА_4 13 травня 2023 року в 22 год. 02 хв., керуючи технічно справним автомобілем марки «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 , рухався без пасажирів автомобільною дорогою М-30 «Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине (через м. Вінницю, Кропивницький)» через с. Смиківці Великобірківської територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області. Керованим автомобілем водій ОСОБА_4 рухався у бік м. Хмельницький по правій смузі свого напрямку із швидкістю 97... 113 км/год, чим порушив вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року зі змінами та доповненнями (далі - ПДР), згідно з яким, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Окрім того, він не був уважним та не стежив належно за дорожньою обстановкою, щоб своєчасно реагувати на її зміну та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, чим порушив вимоги п. 2.3 (б, д) ПДР та вимоги, які наведенні у абзацах 1, 2 частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» (Ж3353-ХІІ від ЗО червня 1993 року), із змінами та доповненнями. В цей час, на ділянці вказаної автодороги в частині КМ 159+100, що в межах АДРЕСА_2 , в порушення вимог п.п. 4.7 та 4.14 (а, б, г) ПДР, поза пішохідним переходом, зліва направо відносно напрямку руху автомобіля «ВМW Х5» переходив проїзну частину пішохід ОСОБА_7 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння середнього ступеня. Рухаючись в порушення вимог п. 12.4 ПДР із перевищенням дозволеної у населеному пункті швидкості, водій автомобіля «ВМW Х5» ОСОБА_4 не забезпечив безпеку дорожнього руху та поставив себе в такі умови, що з моменту виникнення небезпеки для руху (настання конкретної видимості пішохода), при швидкості 97... 113 км/год був позбавлений технічної можливості шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування зупинитися до місця наїзду на пішохода і самим уникнути наїзду на останнього, однак мав таку можливість, при умові руху транспортного засобу із дозволеною швидкістю 50 км/год. Унаслідок порушення водієм ОСОБА_4 вказаних пунктів ПДР, на правій смузі руху транспортного потоку до м. Хмельницький, передньою правою частиною керованого ним автомобіля «ВМW Х5» був вчинений наїзд на пішохода ОСОБА_7 , якому спричинено масивну травму тіла з численними переломами кісток скелету та ушкодженнями внутрішніх органів, від чого настала його смерть на місці дорожньо-транспортної пригоди. Порушення водієм автомобіля «ВМW Х5» ОСОБА_4 вимог п. 12.4 ПДР, а також вимог, які наведені у абзацах 1, 2 частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», перебуває в прямому причинному зв`язку з настанням дорожньо- транспортної пригоди та спричиненням смерті потерпілого ОСОБА_7 .

У суді, в порядку передбаченому ч.1 ст.348 КПК України, на запитання головуючого судді обвинувачений ОСОБА_4 надав відповіді: суть обвинувачення зрозуміла, вину визнає, бажає надавати показання.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, враховуючи, що учасники не заперечували, суд визнав недоцільним досліджувати докази щодо обставин, які ніким не оспорюються, лише допитати обвинуваченого ОСОБА_4 .

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 надав показання: ввечері 13 травня 2023 року він їхав з роботи додому своїм автомобілем марки «BMW X5», номерний знак НОМЕР_1 . У зв`язку із втомою, він був не дуже уважним та не замітив пішохода, який рухався по його смузі руху, в результаті чого здійснив на нього наїзд. Автомобіль рухався із перевищенням дозволеної швидкості руху. Після ДТП він викликав швидку медичну допомогу; все було так, як вказано в обвинувальному акті; він нічого не заперечує; вину визнає повністю; шкоду потерпілій відшкодував; у вчиненому щиро розкаюється.

Суд вважає, що показання обвинуваченого ОСОБА_4 є належним і допустимим доказом його вини. Отже, ОСОБА_4 необхідно визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_7 .

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який вчиненого з необережності, особу винного, його молодий вік, позитивну характеристику з місця проживання і те, що він раніше не суджений та обставини, які пом`якшують покарання це визнання вини,щире каяття,активне сприяння встановленню істини, відшкодування шкоди потерпілій, а також, в порядку ч.2 ст.66 КК України визнає обставиною, яка пом`якшує покарання його громадянську позицію суспільно корисну дію під час збройної агресії Російської федерації проти України, а саме, надання матеріальної допомоги Збройним Силам України в сумі 10000 (десять тисяч) гривень, що підтверджується квитанцією АТ КБ «Приватбанк» відділення «Тернопільське №5» від 07.03.2024 року. Обставин, які обтяжують покарання в обвинувальному акті не зазначено. Отже, з метою виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень йому доцільно призначити покарання передбачене ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

В контексті ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, але й виправлення засудженого і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженим так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Враховуючи наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, правову позицію прокурора ОСОБА_3 щодо призначення покарання з випробуванням, заяву ОСОБА_4 від 16 квітня 2024 року про відмову від страхового відшкодування своєї частини витрат на поховання ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_6 і звернення потерпілої ОСОБА_6 , яка просить не позбавляти волі обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_4 може бути перевихований без ізоляції від суспільства. За таких обставин, відповідно до ст.75 КК України, його доцільно звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк із покладенням на нього обов`язків передбачених ч.1 ст.76 КК України.

В порядку передбаченому ч.4 ст.174 КПК України накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 травня 2023 року, справа ЄУН - 607/8928/23, арешт на автомобіль «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 необхідно скасувати.

На підставі ст.100 КПК України речові докази: автомобіль «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 , 2006 року випуску, повернути ОСОБА_4 ; оптичний диск DVD-R із відеозаписом «01010001205000000», зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Керуючись статтями 8, 129 Конституції України, Розділом IV КПК України, 50, 65, 66, 67, 75, 76, 286 КК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченогоч.2ст.286КК Україниі призначитийому покаранняу видіпозбавлення воліна строк5(п`ять)років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, з випробуванням та встановити йому іспитовий строк - 3 (три) роки.

Згідно з ч.1 ст.76 КК України на ОСОБА_4 покласти обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 травня 2023 року, справа ЄУН - 607/8928/23 на автомобіль «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , жителю АДРЕСА_1 .

Речовий доказ:автомобіль «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 , 2006 року випуску, повернути ОСОБА_4 ; оптичний диск DVD-R із відеозаписом «01010001205000000», зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку шляхом подачі апеляції, особами визначеними у ст.393 КПК України, до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Судове рішення не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Судове рішення, що набрало законної сили звертається до виконання не пізніше як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із суду апеляційної чи касаційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.

Головуючий суддяОСОБА_1