Ухвала суду № 11906472, 26.10.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"26" жовтня 2010 р. № 21/1290-10

СУДДЯ ЗЕЛЕНОВ Г.М., розглянувши заяву Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Київському районі м. Одеси зареєстровану за № 9216 про визнання банкрутом відсутнього боржника –Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) „СТРОЙ-ПРАЙС ДЕВЕЛОПМЕНТ” (65088, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 92/94 каб.211, код ЄДРПОУ 35992243).

ВСТАНОВИВ: 22.10.2010р., ДПІ у Київському районі м. Одеси звернулася до господарського суду із заявою про визнання відсутнього боржника ТОВ „СТРОЙ-ПРАЙС ДЕВЕЛОПМЕНТ” - банкрутом за спрощеною процедурою банкрутства, відповідно до ст. 52 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ( надалі Закон №2343-ХІІ ), у зв’язку з наявною заборгованістю у боржника перед податковою інспекцією по сплаті штрафних санкцій у сумі 2550 грн. та відсутністю боржника за місцезнаходженням.

Заява ДПІ у Київському районі м. Одеси про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника ТОВ „СТРОЙ-ПРАЙС ДЕВЕЛОПМЕНТ” підлягає поверненню з наступних підстав:

Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону (№ 2343-ХІІ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 Закону (№ 2343-ХІІ), передбачено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Пунктом 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду, є не подання доказів на яких ґрунтується заява.

Відповідно до статті 52 Закону (№ 2343-ХІІ) у разі, якщо громадянин –підприємець –боржник або керівні органи боржника –юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов’язань.

Наведена норма передбачає, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених статтею 52 Закону (№ 2343-ХІІ).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону (№ 2343-ХІІ), яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Стаття 52 Закону (№ 2343-ХІІ), яка має назву „Особливості банкрутства відсутнього боржника”, передбачає ці самі „інші випадки” та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону (№ 2343-ХІІ), зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Відповідно ст. 1 Закону (№ 2343-ХІІ) грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

При визначенні розміру вимог за грошовими зобов’язаннями господарським судам слід враховувати, що грошове зобов’язання (абзац сьомий статті 1 Закону (№ 2343-ХІІ) –це зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов’язань боржника не зараховується недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду.

До складу грошових зобов’язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов’язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров’ю громадян, зобов’язання з виплати авторської винагороди, зобов’язання перед засновниками (учасниками) боржника –юридичної особи, що виникли з такої участі, як це передбачено п. 14 Постановою пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство".

Згідно наданих матеріалів, вбачається, що ДПІ у Київському районі м. Одеси, звернулася до суду з заявою про визнання банкрутом відсутнього боржника ТОВ „СТРОЙ-ПРАЙС ДЕВЕЛОПМЕНТ” у зв”язку з неспроможністю останнього сплатити заборгованість по штрафним санкція у сумі 2550 грн., які виникли на підставі Актів щодо перевірки своєчасності подання боржником податкової декларації по податку на додану вартість від 22.12.2009р. №4439/15-02/456, від 19.02.2010р. №1190/15-02/128, Акту про результати нев’їздної документальної перевірки податкової звітності по податку на додану вартість від 19.02.2010р №1193/15-02/131. На підставі виявлених порушень ДПІ у Київському районі винесені податкові повідомлення - рішення від 29.12.2009р. №0010231502/0 –та накладено штраф у сумі 1870 грн., від 23.03.2010р. №00012041502/0 накладено штраф у сумі 510 грн., від 23.03.2010р. №0002051502/0 накладено штраф у сумі 170 грн., а всього за штрафними санкціями 2550 грн.

Відповідно до ст. 13 Закону України „Про систему оподаткування” в Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки і збори (обов’язкові платежі), вичерпаний перелік яких міститься у статтях 14 і 15 цього Закону.

Податки і збори ( обов’язкові платежі), справляння, яких не передбачено Законом України „Про систему оподаткування” сплаті не підлягають.

На підставі наведеного, Закон не відносить суми неустойки (штрафів, пені) і фінансових санкцій тощо, що стягуються до бюджетів за порушення податкового законодавства до категорії податків і зборів ( обов’язкових платежів).

Згідно з положеннями Закону України „Про державну податкову службу в Україні” пеня, штраф, інші фінансові санкції є публічно-правовими санкціями, які застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства.

З такою правовою позицією погоджується Вищий господарський суд України у Постановах від 04.11.2008 р. по справі № 04-05/27-33-8б, від 23.12.2008р. по справі № 17/Б-1072, від 16.12.2009р. по справі № 26/18/09, від 16.03. 2010 р. по справі № Б24/413-09.

Отже, заборгованість по сплаті штрафних санкцій, враховуються окремо та не може являтись основним грошовим зобов’язанням боржника, в розумінні Закону (№ 2343-ХІІ) та не можуть бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

Разом з цим, Заявником не надано до господарського суду відомості, щодо ненадання боржником протягом року до органів податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності.

Крім того, суд звертає увагу на те, що Заявником не надано повних доказів статусу юридичної особи, а саме: статутні та установчі документи; довідку облстатуправління про включення боржника до ЄДРПОУ.

Відповідно до поданої заяви вказано юридична адреса боржника м.65088, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 92/94 кабінет 211.

На підставі довідки №7210783 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, та витягу Головного Управління статистики в Одеській області від 25.08.2010р. вказано юридична адреса боржника м.65088, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 92/94 квартира 211.

Відсутність установчих та статутних документів позбавляє господарський проаналізувати статутний фонд товариства його організаційно правову форму, засновників, види діяльності та оцінити фінансовий та майновий стан товариства.

Таким чином, заборгованість по сплаті штрафних санкцій не може являтись основним грошовим зобов’язанням боржника, а тому у господарського суду відсутні підстави порушення провадження у справі про банкрутство із застосуванням до боржника спрощеної процедури банкрутства, передбаченої ст.52 Закону (№ 2343-ХІІ), а тому заява ДПІ у Київському районі м. Одеси підлягає поверненню без розгляду на підставі ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. 3 ст. 63 ГПК України.

Повернення заяви про порушення справи про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 9, 52 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву ДПІ у Київському районі м. Одеси про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника –ТОВ „СТРОЙ-ПРАЙС ДЕВЕЛОПМЕНТ” (65088, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 92/94 каб.211, код ЄДРПОУ 35992243) - повернути без розгляду.

2. Заяву про порушення справи про банкрутство надіслати Заявнику.

3. Матеріали заяви про порушення провадження у справі про банкрутство на 26 аркушах та конверт.

Суддя Зеленов Г.М.