Рішення № 11906257, 21.10.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.10.2010                                                             Справа № 8/62

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ФАЛВА”, м. Мукачево

до відповідача Приватного підприємства „ЛІР”, м.Ужгород

про стягнення 24891,32 грн.

Суддя В.С. Русняк

Представники:

Від позивача – не з’явився;

Від відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю „ФАЛВА”, м. Мукачево заявлено позов до Приватного підприємства „ЛІР”, м. Ужгород про стягнення 24891,32 грн., в т.ч. 21711,87 грн. основного боргу, 195,41 грн. інфляційних нарахувань, 226,63 грн. 3% річних, 2757,41 грн. неустойки (штрафу) та 3000 грн. на юридичну допомогу

Від позивача надійшла телеграма №062 від 20.10.10 в якій просить розглянути справу без участі уповноваженого представника. Позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідно до відзиву на позовну заяву №91 від 04.10.10 відповідач позовні вимоги визнає частково на суму 23675,20 грн. Зокрема, вважає, що розрахунок штрафних санкцій нарахованих позивачем є необґрунтованим та помилковим. З огляду на це, сума штрафних санкцій повинна складати 1882,73грн.

Оскільки, сторони в дане судове засідання не з’явилися, то суд вирішує спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ТзОВ „ФАЛВА” (Продавцем) та Приватним підприємством „ЛІР” (Покупцем) укладено Договір поставки товару №101 від 23.01.09. Відповідно до умов Договору Продавець зобов’язується передавати у власність Покупця товар, а Покупець зобов’язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору. Предметом поставки є продукти харчування. Розрахунок за кожну поставлену партію товару здійснюється згідно накладних на протязі 7 банківських днів.

Продавцем умови Договору виконано. На підставі Договору та накладних на відвантаження Продавцем поставлено Покупцю товар, а Покупцем прийнято. Матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем умов Договору щодо своєчасної оплати вартості товару, внаслідок чого станом на 28.02.10 у відповідача виникла заборгованість перед позивачем на суму 21711,86 грн. (підтверджено копією оборотно-сальдової відомості по рахунку: 361, підписаної сторонами). У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору.

Згідно з п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до п. 9.2 Договору ТзОВ „ФАЛВА” нараховано ПП „ЛІР” неустойку (штраф). Отже, позивачем нараховано відповідачу 195,41 грн. інфляційних нарахувань, 226,63 грн. 3% річних, 2757,41 грн. неустойки (штрафу).

В частині стягнення штрафних санкцій на суму 2757,41 грн. позов підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Згідно з ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штраф як різновид неустойки характеризується тим, що він обчислюється у відсотках від суми невиконаного чи неналежно виконаного зобов’язання. Базою для обчислення штрафу є сума невиконаного чи неналежно виконаного зобов’язання. Для пені як різновиду неустойки характерним є те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Отже, пеня, як і штраф, завжди виражається у відсотках. Однак, базою обчислення пені є сума несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Пунктом 9.2 Договору сторони передбачили, що в разі несвоєчасної оплати Покупець сплачує штраф у розмірі 0,1% від ціни несплаченого товару за кожен день прострочення. З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що в даному випадку сторонами під штрафними санкціями застосовано пеню як різновид неустойки. Крім того, суд вважає, що проведені позивачем нарахування штрафних санкцій (пені) в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення є неправомірним, оскільки в силу Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, розрахунок суми прострочених платежів здійснено позивачем невірно, а тому згідно проведеного судом перерахунку пені, розмір штрафних санкцій (пені), яка підлягає до стягнення складає 1882,73 грн. (за період з 01.03.10 по 05.07.10).

Позивач просить стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 3000 грн. пов’язані з юридичною допомогою, а саме витрати на послуги адвоката, які задоволенню не підлягають, оскільки згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ухвалами від 03.09.10, 21.09.10 та 06.10.10 від позивача вимагалось подати докази на підтвердження понесених витрат на оплату послуг адвоката, а саме: касовий ордер на 3000 грн., про що було зазначено в додатках до позовної заяви, але не подано, копію адвокатського посвідчення, які позивачем надані не були, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката.

Отже, оцінивши докази на предмет їх допустимості та доказової сили, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково на суму 24016,64 грн., в т.ч. 21711,87 грн. основного боргу, 195,41 грн. інфляційних нарахувань, 226,63 грн. 3% річних, 1882,73 грн. неустойки (пені), в іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України в розмірі 476,16 грн., в т.ч. 240,16 грн. по оплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства „ЛІР” (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Українська, 16, код 30376231) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ФАЛВА” (Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Підопригори, 5, код 22073212, р/р 26001000005379 в ВАТ „Фольскбанк” м. Мукачева, МФО 325213) суму 24016,64 (двадцять чотири тисячі шістнадцять гривень шістдесят чотири копійки) грн. (в т.ч. 21711,87 грн. основного боргу, 195,41 грн. інфляційних нарахувань, 226,63 грн. 3% річних, 1882,73 грн. неустойки (пені)) та суму 476,16 (чотириста сімдесят шість гривень шістнадцять копійок) грн. відшкодування судових витрат (в т.ч. 240,16 грн. по оплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

          Видати наказ.

3.          В решті позовних вимог відмовити.

Суддя В.С. Русняк