Рішення № 119057994, 16.05.2024, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/891/24

Провадження № 2/950/350/24

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2024 року м. Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Косолапа В.М.,

за участі секретаря судового засідання Ткаченко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в залі судових засідань в м. Лебедин цивільну справу за позовом приватного сільськогосподарського підприємства «Комишанське» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Приватне сільськогосподарське підприємство «Комишанське» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 у якій просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 95200,00 грн., в тому числі 20000,00 грн. заборгованості за договором позики та 75200,00 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.01.2022 між ПСП «Комишанське» та ОСОБА_1 було укладено договір позики, відповідно до якого відповідач отримав позику в розмірі 20000,00 грн., яку зобов`язався повернути до 24.01.2023.

Позика була надана ОСОБА_1 шляхом перерахування на картковий рахунок. У встановлений договором строк позика повернута не була. Згідно з п. 6.1 договору, способом забезпечення виконання зобов`язання є неустойка. При порушенні строку повернення позики, відповідач повинен сплатити пеню в розмірі 1 % від розміру позики за кожен день прострочення повернення позики. Позика не була повернута позивачем у встановлений договором строк. Позивач зазначає, що строк повернення позики з 25.01.2023 по 06.02.2024 становить 376 днів. Пеня становить 200,00 грн. на день, а тому її розмір складає 75200,00 грн., яку позивач просить стягнути разом з сумою основного боргу (позики) в розмірі 20000,00 грн.

Ухвалою від 21.03.2024 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, до суду надіслав заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, справу просив розглядати без його участі.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за адресою місця реєстрації, у судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подав. За таких обставин суд вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення.

Враховуючи неявку в судове засідання усіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 24.01.2022 між ПСП «Комишанське» (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір позики.

Відповідно до п. 1.121 договору, за даним договором позикодавець передає у власність позичальника грошові кошти в розмірі, що обумовлені цим договором, а позичальник зобов`язується повернути таку саму суму грошових коштів в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 2.1, 4.1 договору розмір позики становить 20000,00 грн. Сторони домовились, що позичальник повертає позику шляхом повного повернення суми позики до 24.01.2023.

Відповідно до п. 6.61, 6.2 способом забезпечення виконання зобов`язань позичальника за цим договором є неустойка. При порушенні позичальником строку повернення позики (п. 4.2 договору) він повинен сплатити позикодавцю пеню в розмірі 1 % від розміру позики за кожен день прострочення повернення позики (а.с. 4).

Як свідчить копія платіжної інструкції від 24.01.2022 № 3622 та відомості, ПСП «Комишанське» перерахувало в тому числі ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 20000,00 грн. (а.с. 6, 8, 10 зворот. стор.).

Докази виконання ОСОБА_1 зобов`язань за договором в частині повернення суми позики в матеріалах справи відсутні. Відповідач таких доказів суду не надав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦПК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Аналіз викладених вище норм вказує, що за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона позичальник зобов`язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином вимоги щодо стягнення позики в розмірі 20000,00 грн. суд вважає правомірними та обґрунтованими.

В частині вимог про стягнення із ОСОБА_1 суми неустойки, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.

Як встановлено судом, відповідно до п. 6.2 договору позики, при порушенні позичальником строку повернення позики (п. 4.2 договору) він повинен сплатити позикодавцю пеню в розмірі 1 % від розміру позики за кожен день прострочення повернення позики.

Позивач зазначає, що прострочення повернення суми позики мало місце з боку відповідача у період з 25.01.2023 по 06.02.2024. Оскільки установлена договором пеня становить 1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, її розмір складає 200,00 грн. на день, а загальна сума 75200,00 грн. (200,00 грн. х 376 днів прострочення).

При цьому суд зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 на усій території України оголошено воєнний стан (Указ затверджено Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ). У подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався та триває до цього часу.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX, який набрав чинності 17.03.2022, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено п. 18.

Відповідно до указаного пункту, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в силу закону позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь позикодавця неустойки (штрафу, пені) за прострочення грошового зобов`язання. При цьому неустойка (штраф, пеня), нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання зобов`язання, підлягають списанню позикодавцем.

Таким чином сума пені в розмірі 75200,00 грн. не підлягає стягненню з відповідача.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПСП «Комишанське» підлягають частковому задоволенню, та на користь позивача із ОСОБА_1 підлягає стягненню сума заборгованості в розмірі 20000,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь ПСП «Комишанське» підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до розміру позовних вимог в сумі 508,90 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов приватного сільськогосподарського підприємства «Комишанське» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь приватного сільськогосподарського підприємства «Комишанське» (42721, Сумська область, Охтирський район, с. Комиші, вул. Київська, 1, код ЄДРПОУ 30794436) заборгованість за договором позики від 24.01.2022 в розмірі 20000,00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь приватного сільськогосподарського підприємства «Комишанське» (42721, Сумська область, Охтирський район, с. Комиші, вул. Київська, 1, код ЄДРПОУ 30794436) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 508,90 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Лебединським районним судом Сумської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16.05.2024.

Суддя Вадим КОСОЛАП