Рішення № 119049558, 15.05.2024, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2024 р. справа № 300/6349/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, відповідно до змісту якого просить: визнати неправомірними дії щодо неприйняття рішення про призначення пенсії за віком з 06.12.2021; зобов`язати зарахувати до страхового стажу періоди догляду за особою з інвалідністю 1-ї групи та престарілими з 01.07.1995 по 31.12.1996, з 01.02.1997 по 31.12.1997, з 01.01.1998 по 31.12.2003 та періоди роботи в ООО «КНГ-Сервис» з 16.05.2005 по 01.04.2013 та ООО «ВышТрансБур-Сервис» з 20.05.2013 та прийняти рішення про призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 06.12.2021.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що 06.12.2021 звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком. Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області 10.12.2021 прийняло рішення про відмову в призначенні пенсії, не зарахувавши до страхового стажу періоди догляду за особою з інвалідністю І групи з 01.07.1995 по 31.12.1996, з 01.02.1997 по 31.12.1997, з 01.01.1998 по 31.12.2003. Також Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області 20.12.2021 прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії за віком, не зарахувавши до стажу роботи періоди роботи в росії з 16.05.2005 по 01.04.2013, з 20.05.2013 по 31.12.2014. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.12.2022 в справі №300/2231/22, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду у відповідній частині, вказані вище рішення відповідачів були скасовані, у зв`язку із чим позивач звернувся до останніх із заявами про призначення пенсії, однак Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області протиправно відмовили у задоволенні такого прохання позивача. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

У відзиві на позов Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області стосовно заявлених позовних вимог заперечує. Зазначає, що позивач фактично оскаржує рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за №09275550004620. Вважає, що обчислення страхового стажу є повноваженнями відповідача, які реалізовуються в процесі прийняття рішення про призначення (перерахунок) пенсії. Час догляду за особою з інвалідністю, починаючи з 01.01.2004 зараховуються до страхового стаду виключно за умови отримання відповідної допомоги або компенсації в органах соціального захисту населення і сплати страхових внесків. Звертає увагу на пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до суду із цим позовом (а.с.43).

Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області також скористалося правом подання відзиву на позовну заяву, в якому стосовно заявлених позовних вимог заперечує. Зазначає, що 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. До страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території РРФСР від 31.12.1991. До страхового стажу позивача не зараховані періоди догляду за особою з інвалідністю 1-ї групи та престарілими з 01.07.1995 по 31.12.1996, з 01.02.1997 по 31.12.1997, з 01.01.1998 по 31.12.2003, оскільки до 01.01.2004 час догляду встановлюється на підставі акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду, який складається органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей житлово-експлуатаційних та інших організацій за місцем проживання (реєстрації), сільських, селищних рад, опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їх сусідів, інших даних - документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для осіб з інвалідністю І групи та дітей з інвалідністю) і вік (осіб похилого віку). З 01.01.2005 такий стаж зараховується згідно реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Також не зараховано періоди роботи в росії з 16.05.2005 по 01.04.2013 в ООО «КНГ-Сервис» та з 20.05.2013 по 31.12.2014 в ООО «ВышТрансБур-Сервис», оскільки цей період роботи перетинається із періодами роботи в Україні і відсутні відомості про сплату страхових внесків. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.80).

Позивач скористався правом подання відповіді на відзив, в якій не погоджується із доводами відповідачів з підстав, аналогічних позовній заяві (а.с.106).

Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.

Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.

06.12.2021 ОСОБА_1 , у віці 60 років звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком (а.с.88).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області області від 10.12.2021 №092750004620 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Зазначено, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди догляду за пенсіонерами з 01.07.1995 по 31.12.1996, з 01.02.1997 по 31.12.1997, з 01.01.1998 по 31.12.2003(а.с.87).

16.12.2021 ОСОБА_1 повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком (а.с.78).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 20.12.2021 №092750004620 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу. Зазначено, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 16.05.2005 по 01.04.2013 та з 20.05.2013 по 31.12.2014.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.12.2022 в адміністративній справі №300/2231/22 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 10.12.2021 за №0927500046 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 20.12.2021 за №092750004620 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до його страхового стажу періоди догляду за особою з інвалідністю 1-ї групи та престарілими з 01.07.1995 по 31.12.1996, з 01.02.1997 по 31.12.1997, з 01.01.1998 по 31.12.2003 та періоди роботи в ОООЛ «КНГ-СЕРВІС» з 16.05.2005 по 01.04.2013 та ООО «Виштрансбур Сервіс» з 20.05.2013 по 31.12.2014. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 06.12.2021, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2023 рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2022 року скасовано в частинах: зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до його страхового стажу періоди догляду за особою з інвалідністю 1-ї групи та престарілими з 01.07.1995 по 31.12.1996, з 01.02.1997 по 31.12.1997, з 01.01.1998 по 31.12.2003 та періоди роботи в ОООЛ "КНГ-СЕРВІС" з 16.05.2005 по 01.04.2013 та ООО "Виштрансбур Сервіс" з 20.05.2013 по 31.12.2014; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 06.12.2021, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Прийнято постанову, якою в задоволенні позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відмовлено. Залишено без змін рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2022 року, в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 10.12.2021 № 0927500046 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 20.12.2021 № 092750004620 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 . Вказана постанова набрала законної сили 06.04.2023.

02.05.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою, в якій просив розглянути його заяву про призначення пенсії (а.с.27).

Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомили позивача про те, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2023 на них не покладено зобов`язань в частині призначення пенсії за віком (а.с.28, а.с.30).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі також - Закон №1058-IV, в редакції станом на час спірних правовідносин).

Статтею 1 зазначеного Закону визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

За змістом абзацу 1 частини 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4 ст.24 Закону №1058-IV).

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (надалі також - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно із статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (надалі також - Порядок №637, в редакції станом на час спірних правовідносин) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 вказаного Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За змістом трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 позивач у спірний період:

- 16.05.2005 прийнятий на роботу електромонтером 5 розряду в прокатно-ремонтний цех електрообладнання до ООО «КНГ-Сервис», вахтовим методом роботи, на підставі наказу 16.05.2005 №217-ос;

- 12.02.2007 переведений в тому ж цеху електромонтером по 6 розряду, згідно наказу №96 о/с від 12.02.2007;

- 01.10.2008 призначений на посаду електромеханіка з обслуговування електрообладнання бази виробничого забезпечення, згідно наказу від 29.03.2013 №304 о/с;

- 01.04.2013 звільнений у зв`язку із закінченням терміну трудового договору згідно п. 2 ч. 1 ст. 77 трудового кодексу російської федерації, на підставі наказу від 29.05.2013 №304 о/с;

- 20.05.2013 прийнятий на роботу до ООО «ВышТрансБур-Сервис» електромеханіком прокатно-ремонтний цех електрообладнання вахтово-експедиційним методом роботи, згідно наказу від 20.05.2013 за №107-к;

- 19.03.2016 звільнений у зв`язку із закінченням терміну дії дозволу, п. 9 ч. 1 ст. 83 трудового кодексу російської федерації, згідно наказу від 18.03.2016 №215-к.

- 11.09.2012 прийнятий на посаду на 0,5 ставки завгоспа Дзвиняцького палацу культури, згідно розпорядження сільського голови Дзвиняцької сільської ради від 11.09.2012 №85-р;

- 31.12.2014 - звільнений за переводом згідно статті 36 КЗпП України, на підставі розпорядження сільського голови Дзвиняцької сільської ради від 31.12.2014 №77.

Згідно трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 05.07.1978 позивач:

- 01.12.2005 прийнятий на роботу сторожем до ТОВ «МЖК Експрес-24» на підставі наказу від 01.12.2005 №102/а/ос;

- 05.06.2008 звільнений з роботи згідно статті 38 КЗпП України за власним бажанням, на підставі наказу від 05.06.2008 №25/а/ос.

Стосовно твердження Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у відзиві на позов про те, що 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, тому до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території РРФСР від 31.12.1991, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка підписана та набрала чинності 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають. Вказана Угода підписана Україною та російською федерацією та відповідно, була обов`язкова для застосування в спірний період державними органами вказаних держав.

Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Згідно з абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом російської Федерації "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14 січня 1993 року, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Отже, наведені положення вказаних міжнародних договорів передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.

Відповідно до статті 13 Угоди від 13.03.1992 кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди стосовно цього учасника припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення. Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

За приписами частини 2 статті 24 Закону України "Про міжнародні договори України" припинення та зупинення дії міжнародного договору України здійснюються: в) щодо міжнародних договорів, які укладено від імені Уряду України та які не потребували надання згоди на їх обов`язковість Верховною Радою України або затвердження Президентом України, а також щодо міжвідомчих договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України, - у формі постанови Кабінету Міністрів України.

Згідно з частиною 1 статті 25 Закону України "Про міжнародні договори України" припинення дії міжнародного договору України звільняє Україну від будь-якого зобов`язання щодо виконання договору і не впливає на права, зобов`язання чи правове становище України, що виникли в результаті виконання договору до припинення його дії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року №1328 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійною забезпечення" постановлено про вихід з Угоди про гарантії прав громадян-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року у м. москві.

Листом Міністерства закордонних справ України від 29 грудня 2022 року №72/14-612-108210 повідомлено Міністерство юстиції України, Кабінет Міністрів України, Офіс Президента України, що відповідно до пункту 11 Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2001 №376 (із змінами), після письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав про рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року в м. Москва, зазначений міжнародний договір України припинить свою дію для України 19 червня 2023 року.

Міністерство юстиції України своїм повідомленням від 10.01.2023, яке було опубліковано у Офіційному віснику України від 10.01.2023, підтвердило припинення Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року для України 19 червня 2023 року.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 №639 "Про припинення дії Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" припинено дію Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, вчиненої 14 січня 1993 р. в м. Москві.

Листом Міністерства закордонних справ України від 10.07.2023 № 72/14-612/1-80209 повідомлено Міністерство юстиції України, Кабінет Міністрів України, Офіс Президента України, Апарат Верховної Ради України, що відповідно до пункту 11 Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2001 № 376 (із змінами), Угода між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993, припинила дію 4 липня 2023 року.

З огляду на визначені наслідки припинення дії міжнародного договору України суд виснує, що денонсація Угоди від 13.03.1992 та Угоди від 14.01.1993 означає, що вказані Угоди припинили породження зобов`язань для сторін у майбутньому, але не впливає на права, зобов`язання або юридичне становище учасників цих Угод, які виникли в результаті її виконання, - вони зберігаються і після припинення зазначених Угод.

Відтак, Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 та Угода між Урядом України і урядом російської федерації "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14.01.1993 підлягають застосуванню при зарахуванні спірного стажу роботи позивача, оскільки вказані Угоди були чинними на час роботи позивача в росії і позивач мав легітимні очікування щодо його пенсійного забезпечення.

Таким чином, стаж набутий на території російської федерації до денонсації Угоди від 13.03.1992 та Угоди від 14.01.1993 та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, повинні враховуватись при встановленні права ОСОБА_1 на пенсію і її обчисленні.

Стосовно доводів Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про те, що до страхового стажу позивача не підлягають зарахуванню періоди роботи в росії з 16.05.2005 по 01.04.2013 та з 20.05.2013 по 16.02.2015 у зв`язку із відсутністю відомостей про сплату страхових внесків, суд зазначає, що за змістом Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 та Угоди між Урядом України і урядом російської федерації «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14.01.1993, пенсія призначається за нормами законодавства країни, де проживає особа, а стаж, набутий на території однієї із зазначених в Угоді держав, зараховується у разі, якщо такий стаж взаємно визначений Сторонами. Як законодавством України, так і законодавством російської федерації передбачено зарахування періоду трудової діяльності до страхового стажу при умові сплати страхових внесків до пенсійного фонду тієї країни, на території якої здійснювалась така діяльність.

У спірному випадку суд враховує, що Івано-Франківський окружний адміністративний суд в рішенні від 02.12.2022 у адміністративній справі №2231/22 дійшов висновку, який підтримано Восьмим апеляційним адміністративним судом в постановою від 06.04.2023, про те, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. Внаслідок невиконання підприємством обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним засадам у сфері соціального захисту. Відмова відповідача зарахувати період роботи в ООО «КНГ-Сервіс» з 16.05.2005 по 01.04.2013 та ООО «Виштрансбур-Сервис» з 20.05.2013 по 31.12.2014 до страхового стажу ОСОБА_1 є протиправною, адже несплата страхових внесків не може порушувати право позивача на соціальний захист.

Отже, доводи відповідача про те, що вказані періоди роботи позивача в ООО «КНГ-Сервис» та ООО «ВышТрансБур-Сервис» не підлягають зарахуванню до його страхового стажу з підстав відсутності відомостей про сплату страхових внесків, є безпідставними.

У позовній заяві позивач просить зарахувати до його страхового стажу періоди роботи в росії в ООО «КНГ-Сервис» з 16.05.2005 по 01.04.2013 та ООО «ВышТрансБур-Сервис» з 20.05.2013 по 31.12.2014.

При цьому, як встановлено судом, позивач у період з 01.12.2005 по 05.06.2008 працював сторожем у ТОВ «МЖК Експрес-24», а у період з 11.09.2012 по 31.12.2014 працював завгоспом Дзвиняцького палацу культури (0,5 ставки).

Згідно розрахунку стажу позивача при визначенні його страхового стажу враховано, зокрема, вказаний вище період роботи сторожем у ТОВ «МЖК Експрес-24» з 01.12.2005 по 05.06.2008, а також зараховано періоди роботи завгоспом Дзвиняцького палацу культури .

Також, до страхового стажу роботи позивача зараховано періоди догляду за пенсіонером з 25.07.2005 по 30.11.2005 (а.с.64).

Таким чином, період, який просить зарахувати позивач (з 16.05.2005 по 01.04.2013 в ООО «КНГ-Сервис» та з 20.05.2013 по 31.12.2014 в ООО «ВышТрансБур-Сервис») перетинається із періодом роботи сторожем у ТОВ «МЖК Експрес-24» (з 01.12.2005 по 05.06.2008), з періодом догляду за пенсіонером (з 25.07.2005 по 30.11.2005) та з періодом роботи завгоспом Дзвиняцького палацу культури.

Відповідно до абзацу 9 частини 3 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

Місцезнаходження підприємств, на яких працював ОСОБА_1 в періоди, які перетинаються між собою, зважаючи на територіальну віддаленість, викликає сумніви можливості працювати на таких підприємствах одночасно. Так, ООО «КНГ-Сервис» і ООО «ВышТрансБур-Сервис» знаходилось в російській федерації в місті Нягань та місті Нижнєвартівськ Ханти-Мансійського автономного округу, а ТОВ «МЖК Експрес-24» знаходилось в місті Івано-Франківську, Дзвиняцький палац культури - с.Дзиняч, Богородчанський район Івано-Франківської області.

Наявні відомості щодо перетинання періодів роботи позивача, які містяться в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 16.05.2005 та трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 05.07.1978, за умови не підтвердження спірних періодів роботи позивача з 16.05.2005 по 01.04.2013 в ООО «КНГ-Сервис» та з 20.05.2013 по 31.12.2014 в ООО «ВышТрансБур-Сервис» іншими документами (довідками, копіями відповідних наказів по підприємству, даними щодо нарахування, виплати заробітної плати), не дає можливості суду зробити висновок про необхідність зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 спірного періоду роботи, що припадає на періоди згідно записів в трудовій книжці з 16.05.2005 по 01.04.2013 в ООО «КНГ-Сервис» та з 20.05.2013 по 31.12.2014 в ООО «ВышТрансБур-Сервис».

Таким чином, позовна вимога позивача в цій частині за наявних в цій справі доказів є передчасною і не підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов`язання відповідачів зарахувати до страхового стажу періоди догляду за особою з інвалідністю 1-ї групи та престарілими з 01.07.1995 по 31.12.1996, з 01.02.1997 по 31.12.1997, з 01.01.1998 по 31.12.2003, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту «ж» частини першої статті 3 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на трудову пенсію мають особи, які здійснюють догляд за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.

Згідно з пунктом «є» частини третьої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також час догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.

За змістом довідки Управління соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації від 31.03.2021 за №276, ОСОБА_1 здійснював догляд за особою з інвалідністю І групи ОСОБА_2 , 1908 року народження, у період з 01.07.1995 по 31.12.1996 та з 01.02.1997 по 31.12.1997, а також за перестарілим ОСОБА_3 , 1917 року народження, у період з 01.01.1998 по 31.05.2004 (а.с.72).

Також у вказаній довідці зазначено, що ОСОБА_1 призначено компенсаційну виплату по догляду за особою з інвалідністю І групи ОСОБА_2 , 1908 року народження.

За змістом акту перевірки Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №112/БГ/2/5 від 21.10.2021 в Управлінні соціального захисту населення Івано-Франківської РДА документів про період догляду за інвалідом І групи та період догляду за перестарілим, який проводився ОСОБА_1 за період з 01.07.1995 по 31.12.1996, з 01.02.1997 по 31.12.1997, з 01.01.1998 по 31.12.2003, що відображений у довідці від 31.03.2021 №276, перевіркою особового рахунка ОСОБА_1 виявлено, що за період з 01.07.1995 по 31.12.1996, з 01.02.1997 по 31.12.1997, з 01.01.1998 по 31.12.2003 йому нараховувалися та виплачувалися компенсаційні виплати (допомога) відповідно до Постанови КМУ №832 від 26.07.1996 (а.с.73).

Суд зазначає, що сам факт догляду позивачем за особою з інвалідністю І групи та за особою, яка досягла 80-річного віку, пенсійним органом не заперечується, однак вказується, що умовою для зарахування цього періоду до страхового стажу є наявність акту обстеження фактичних обставин здійснення догляду, який позивач не долучив до заяви про призначення пенсії.

Слід зазначити, що в рішенні від 02.12.2022 у адміністративній справі №2231/22 Івано-Франківський окружний адміністративний суд дійшов висновку, який підтримано Восьмим апеляційним адміністративним судом від 06.04.2023, про те, що пенсійний орган протиправно не зарахував до страхового стажу позивача періоди догляду за особою з інвалідністю І групи та перестарілими особами, що досягли 80-річного віку з 01.07.1995 по 31.12.1996, з 01.02.1997 по 31.12.1997, з 01.01.1998 по 31.12.2003.

Отже, з врахуванням наявних у справі доказів та встановлених обставин, вказані періоди підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача.

Суд зауважує, що не може перебирати на себе повноваження пенсійного органу та обраховувати страховий стаж позивача, а тому в спірних правовідносинах суд не вправі зобов`язати пенсійний орган призначити пенсію.

Таким чином, ефективним способом захисту порушеного права позивача в цій справі буде зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача та прийняти відповідне рішення, із врахуванням встановлених обставин та викладених судом висновків у цьому рішенні суду.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень статті 29 цього Закону призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з такого дня.

За приписами ч. 5 ст. 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005.

Відповідно до п. 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

За змістом пункту 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.3 Порядку № 22-1 передбачено, що рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до п.п. 4.7, 4.10 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.

Після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач у віці 60 років звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою від 06.12.2021 про призначення пенсії за віком. Вказана заява за принципом екстериторіальності розглядалася Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області.

В подальшому, позивач вдруге з тими самими документами звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою від 16.12.2021 про призначення пенсії за віком, яка розглядалася Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Отже, позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії 06.12.2021 і після реєстрації 16.12.2021 повторної заяви ОСОБА_1 із тими самими доданими документами, органом пенсійного забезпечення, який її розглядав і вирішував за принципом екстериторіальності питання про наявність чи відсутність права на пенсію, є Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Відтак, з метою ефективного захисту порушених прав і інтересів позивача, слід зобов`язати саме Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу позивача періоди догляду позивачем за особами з інвалідністю І групи і особами, що досягли 80-річного віку з 01.07.1995 по 31.12.1996, з 01.02.1997 по 31.12.1997, з 01.01.1998 по 31.12.2003 та повторно розглянути заяву позивача від 16.12.2021 про призначення пенсії та прийняти відповідне рішення, із врахуванням встановлених обставин та викладених судом висновків у цьому рішенні суду.

Доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з приводу пропущення позивачем шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду з позовом є безпідставними, оскільки із заявами до відповідачів позивач звернувся 02.05.2023, відповіді на них датовані - 23.05.2023 та 05.06.2023, відповідно. До суду із позовом ОСОБА_1 звернувся у 12.09.2023, тобто в межах шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого частиною 2 статті 122 КАС України.

Також є безпідставними доводи відповідача про відсутність підстав розгляду цієї справи за поданою позовною заявою, оскільки судове рішення в справі №300/2231/22, яке набрало законної сили, не містить зобов`язання зарахувати спірних періодів роботи до страхового стажу та призначення пенсії позивачу за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 06.12.2021 або повторно розглянути відповідну заяву.

Підсумовуючи наведене вище, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Згідно із частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем згідно квитанції від 12.09.2023 №9165-2530-1363-8504 підтверджено сплату судового збору на суму 1073,60 гривень (а.с.1).

Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли з вини як Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, так і Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, суд дійшов до висновку, що підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в солідарному порядку сплачений судовий збір в сумі 536,50 грн. (50% задоволених позовних вимог).

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним незарахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області до страхового стажу ОСОБА_1 періоди догляду за особами з інвалідністю І групи та особами, що досягли 80-річного віку з 01.07.1995 по 31.12.1996, з 01.02.1997 по 31.12.1997, з 01.01.1998 по 31.12.2003.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди догляду за особами з інвалідністю І групи і особами, що досягли 80-річного віку з 01.07.1995 по 31.12.1996, з 01.02.1997 по 31.12.1997, з 01.01.1998 по 31.12.2003 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.12.2021 про призначення пенсії за віком з прийняттям відповідного рішення, із врахуванням встановлених обставин і викладених судом висновків у цьому рішенні суду.

В задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 268,25 грн. (двісті шістдесят вісім гривень 25 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 268,25 грн. (двісті шістдесят вісім гривень 25 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ),

відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, проспект Соборний, 158-б, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69005).

відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (код ЄДРПОУ 13559341, вул. О. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирська область, 10003).

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.