Рішення № 11902736, 25.10.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2010 року                                                                      Справа №05/1398

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого - судді Швидкого В.А., при секретарі судового засідання Холодній Л.В., за участю представників:

від позивача: Тітаренко Д.І. - за довіреністю;

від відповідача: Душевіної Н.М. - керівник;

від третьої особи: не з"явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом управління економічного розвитку виконавчого комітету Смілянської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю побутового підприємства "Красуня", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Смілянської міської ради           

про розірвання договору оренди та стягнення 31660,99 грн., -

ВСТАНОВИВ:

          Управлінням економічного розвитку виконавчого комітету Смілянської міської ради (далі за текстом позивач) заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю побутового підприємства "Красуня" (далі за текстом відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Смілянської міської ради, про розірвання договору оренди та стягнення 31660,99 грн., з яких: 31179,38 грн. заборгованість по орендній платі за період з 17.12.2008 по 31.05.2010 та 481,61грн. пеня.

          У судовому засіданні оголошувалась перерва з 15 по 25 жовтня 2010 року.

          Представник позивача позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві.

          Представник відповідача не заперечує факту наявної заборгованості по орендній платі у вказаній сумі, яку пояснює тяжким фінансовим становищем підприємства.

          Матеріалами справи і в судовому засіданні встановлено.

          31.12.1998 між відділом комунальної власності та господарського аналізу виконавчого комітету Смілянської міської ради, правонаступником якого є позивач, та відповідачем укладено договір оренди № 9, згідно з яким відповідачу передано в оренду частину нежитлового приміщення площею 149,6 кв.м. за адресою: м. Сміла Черкаської області, вул. Свердлова, 108 (п.1.1). Строк дії договору до 01.09.2007 (п.4.1). 12.09.2002 сторонами переукладено цей договір в новій редакції (далі за текстом Договір). Строк дії Договору до 01.09.2007.

          Відповідно до п. 5.1 Договору розмір орендної плати становить 215,00 грн. на місяць із врахуванням ПДВ. Угодою від 01.12.2003 сторони внесли зміни до Договору, згідно з якими розмір орендної плати з 01.09.2003 становить 777,20грн. на місяць із врахуванням ПДВ.

                    Ухвалою від 16.12.2008 у справі № 05/4983 затверджено мирову угоду сторін, згідно з якою відповідач визнав заборгованість у сумі 24259,20 грн. станом на 16.12.2008.

          Рішенням господарського суду Черкаської області від 03.12.2009 у справі №05/2482 виселено відповідача з орендованого приміщення.

          Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.07.2010 зазначене рішення суду скасовано. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що, уклавши мирову угоду, сторони погодились, що Договір є дійсним та продовжує діяти на тих самих умовах. Таким чином, на даний час Договір є дійсним.

          Позивач вказує, що, починаючи з дня укладення Договору (12.09.2002), відповідач поточних платежів за Договором не вносить, станом на 31.05.2010 має заборгованість по орендній платі у сумі 31179,38 грн. Тому просить розірвати Договір з підстав його невиконання в частині внесення орендної плати та стягнути заборгованість по орендній платі у сумі 31179,38 грн.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

          Згідно з ч. 4 ст. 284 ГК України та ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", cтрок договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

          Виходячи із положень вказаних статей, та приймаючи до уваги, що сторони не попереджали одна одну про припинення договірних відносин, Договір на даний час є дійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, умов договору.

Ухвалою від 16.12.2008 у справі № 05/4983 затверджено мирову угоду сторін, згідно з якою відповідач визнав заборгованість у сумі 24259,20 грн. станом на 16.12.2008.

Таким чином, починаючи з 17.12.2008 відповідач зобов"язаний вносити поточні платежі за Договором. Зазначені платежі відповідачем не вносились і станом на 31.05.2010 останній має заборгованість у сумі 31179,38 грн., проти чого не заперечує представник відповідача. Посилання представника відповідача на тяжкий матеріальний стан не звільняє його від виконання умов Договору.

Виходячи з наведеного, позов в частині стягнення 31179,38 грн. підлягає до задоволення.

          Позивач, посилаючись на 5.4 Договору, просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне внесення орендної плати у сумі 481,61 грн. Розрахунок вказаної суми зроблено вірно, у відповідності з вимогами ч. 6 ст. 231 та ч. 6 ст. 232 ГК України. Позов в цій частині також підлягає до задоволення.

          Суд вважає, що позов в частині розірвання Договору задоволенню не підлягає з наступних підстав.

          Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона у договорі, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.          У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч. 4 ст. 188 ГК України).

          Зазначений порядок позивачем не дотримано, проти чого не заперечує представник позивача.

          Представник позивача, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2008, вважає, що дотримання такого порядку не є обов"язковим. Така позиція представника позивача не може бути взята до уваги,

оскільки недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 188 ГК України щодо обов"язку надсилання іншій стороні пропозиції про розірвання договору лише не позбавляє позивача права на звернення до суду з позовом про розірвання оспорюваного договору.

          Щодо вирішення у судовому порядку питання про розірвання договору або внесення до нього змін, дотримання вимог ст. 188 ГК України є обов"язковим, оскільки сторони не позбавлені можливості врегулювати даний спір в позасудовому порядку. Недотримання зазначеного порядку є підставою для відмови у позові.

          Виходячи з наведеного, позов в цій частині задоволенню не підлягає.

          Позивач не позбавлений права на повторне звернення до суду з таким позовом за умови дотримання вимог ч. 2 ст. 188 ГК України.

          Керуючись ст. ст. 49, 82, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити частково.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Побутове підприємство "Красуня", м. Сміла Черкаської області, вул. Свердлова, 108, код 22796407, на користь управління економічного розвитку виконавчого комітету Смілянської міської ради, м. Сміла Черкаської області, вул. Тельмана, 2, код 22799133, 31179,38 грн. боргу, 481,61 грн. пені, 316,61 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині розірвання договору оренди - у позові відмовити.

          Суддя В.А. Швидкий