Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
05 жовтня 2010 року справа № 5020-2/163 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
іменем України
05 жовтня 2010 року справа № 5020-2/163
Господарський суд міста Севастополя у складі: судді Шевчук Н.Г., розглянувши матеріали справи за позовом:
Севастопольської міської Ради
(вул. Леніна, 3, місто Севастополь, 99011)
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Патио”
(пл. Повсталих, 4, місто Севастополь, 99008)
про спонукання виконати вимоги договору,
за участю представників сторін:
позивача –Антипенко А.В., довіреність №03-15/741 від 01.03.2010;
відповідача – Якубова І.С., довіреність №87 від 15.09.2010.
06.09.2010 Севастопольська міська Рада (далі –Позивач) звернулась до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Патио» (далі –Відповідач) про спонукання виконати вимоги договору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачем в порушення умов договору оренди земельної ділянки від 01.03.2010 не забезпечено дотримання встановлених обмежень на земельні ділянки площею 0,0543 га та площею 0,1221 га щодо благоустрою території та безперешкодного проходу громадян у відповідності до робочого проекту «Благоустрій пляжу Омега та паркової зони еспланади. Пляж Омега №4-9», чим порушуються права та охоронювані законом інтереси Севастопольської міської Ради.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву /а.с.46/.
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши в сукупності надані докази, заслухавши представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
01.03.2010 між Севастопольською міською Радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Патио»(Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, що зареєстрований в Севастопольському міському земельному кадастрі», про що у Державному реєстрі земель зроблений запис від 11.03.2010 за №041088400027(далі –Договір), відповідно до умов якого Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для завершення будівництва відсіку №9 прогулянкової еспланади з об’єктами соціально-культурного биту (культурно-розважальний центр з приміщеннями для рекреації) та його обслуговування, з віднесенням вказаних земель до категорії земель житлової настройки, який знаходиться за адресою: м. Севастополь, пляж Омега №4-9 (пункт 1.1 Договору) /а.с.12-20/.
Підпунктами «а», «б», «д», «ж», пункту 9.2.2 Договору Орендар зобов’язаний: дотримуючись плану земельної ділянки, виконувати встановлені відносно земельної ділянки обмеження та обтяження у обсязі, передбаченому законом або Договором; виконовути зобов’язання у відповідності до умов до умов даного Договору та Земельного кодексу України; будівництво відсіку №9 прогулянкової еспланади з об’єктами соціально-культурного биту (культурно-розважальний центр з приміщеннями для рекреації) здійснювати тільки у відповідності до проектної документації, що пройшла державну експертизу у встановленому порядку; передбачити благоустрій території перед будівлями.
Відповідно до пункту 10.2 Договору Орендар приймає на себе обов’язок дотримуватись встановлених обмежень площею 0,0543 га та площею 0,1221 га для благоустрою території згідно до затвердженого проекту та безперешкодного проходу громадян відповідно до доповнення до проекту землеустрою по встановленню меж і площі території обтяжень (обмежень) та плану обмежень земельної ділянки.
Згідно з рішенням планувальної ради, Рішенням 17 сесії, п’ятого скликання Севастопольської міської Ради №9293 від 26.01.2010 /а.с.10-11/ ділянка обтяжень виділена для приведення території у відповідність до затвердженого генерального плану забудови бухти Омега.
Так, на підставі доручення Відповідача, відповідно до ДБН 360-92* та ДБН 2.3.5-2001, Комунальним підприємством «Муніципальне житло», що діє на підставі ліцензії Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації серія АБ №321116, був розроблений Робочий проект «Благоустрій пляжу Омега та паркової зони еспланади. Пляж Омега №4-9»/а.с.26-35/, затверджений у встановленому порядку Управлінням гмістобудування та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації.
Виходячи із загальної концепції розвитку паркової зони пляжу Омега робочим проектом передбачено:
- у північній частині ділянки –благоустрій паркової зони;
- у південній частині ділянки –дольова участь у будуванні проїзду «В», що забезпечує проїзд до об’єктів соціальної культури пляжу Омега, облаштування парковки, озеленення ділянки;
У північній частині території розбивається частина парку з встановленням лавки, тіньових навісів –пергол, малих архітектурних форм з елементами паркового декору (фонтан або скульптура).
Земельна ділянка площею 0,0890 га, розташована за адресою: м. Севастополь, пляж Омега №4-9, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 01.03.2010 /а.с.24/.
Так, Позивач листом за вих.. №03015/2337 від 07.06.2010, посилаючись на прийняті Відповідачем зобов’язання щодо благоустрою орендованої території, звернувся до нього з вимогою виконати пункт 10.2 Договору.
Листом від 21.06.2010 за вих. №03-09/1773 Відповідач визнав за собою обов’язок передбачений пунктом 10.2 Договору, проте повідомив, що у зв’язку зі складною економічною ситуацією виконати покладені на нього обов’язки у місячний строк, як це передбачено пунктом 13.5 Договору, не має можливості, у зв’язку з чим просить надати кілька місяців для задоволення вимоги Позивача.
Відповідачем по теперішній час в порушення умов договору оренди земельної ділянки від 01.03.2010 не забезпечено дотримання встановлених обмежень на земельні ділянки площею 0,0543 га та площею 0,1221 га щодо благоустрою території та безперешкодного проходу громадян у відповідності до робочого проекту «Благоустрій пляжу Омега та паркової зони еспланади. Пляж Омега №4-9».
Спірні правовідносини врегульовані нормами Цивільного кодексу України (Закон України №435-ІV від 16.01.2003, далі –ЦК України) та Господарського кодексу України (Закон України №436-ІV від 16.01.2003 України, далі –ГК України), що набрали чинність з 01.01.2004, тому підлягають застосуванню при вирішенні цього спору.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання—відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Докази виконання Відповідачем пункту 10.2 Договору відсутні.
Суд не бере до уваги посилання Відповідача на те, що ним були здійснені намагання змінити умови договору, а саме надіслано Позивачу прохання змінити договір шляхом виключення з Договору пункту 10.2 виходячи з того, що на момент винесення рішення Договір діє у редакції на момент його укладення, тобто, пункт 10.2 не виключено, отже, Відповідач не звільнений від зобов’язання щодо благоустрою території та безперешкодного проходу громадян у відповідності до робочого проекту «Благоустрій пляжу Омега та паркової зони еспланади. Пляж Омега №4-9».
За таких обставин, позовні вимоги Севастопольської міської Ради є обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд покладає на відповідача згіно з положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Патио” (пл. Повсталих, 4, місто Севастополь, 99008, ідентифікаційний код 33276248) виконати зобов’язання передбачені договором оренди земельної ділянки від 01.03.2010, укладеного між Севастопольською міською Радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Патио», про що у Державному реєстрі земель зроблений запис від 11.03.2010 за №041088400027, а саме забезпечити дотримання встановлених обмежень на земельні ділянки площею 0,0543 га та площею 0,1221 га щодо благоустрою території та безперешкодного проходу громадян у відповідності до робочого проекту «Благоустрій пляжу Омега та паркової зони еспланади. Пляж Омега №4-9», що затверджені Управлінням містобудування та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Патио” (пл. Повсталих, 4, місто Севастополь, 99008, ідентифікаційний код 33276248 з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) в дохід Державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район міста Севастополя, р/р 31113095700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополь, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509, код платежу 22090200) державне мито в розмірі 85 грн. 00 коп. (вісімдесят п’ять грн. 00 коп.).
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Патио” (пл. Повсталих, 4, місто Севастополь, 99008, ідентифікаційний код 33276248 з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) в дохід Державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район міста Севастополя, р/р 31212264700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополь, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509, код платежу 22050003) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Н.Г.Шевчук
Рішення складено відповідно до вимог статті 84
Господарського процесуального кодексу України
та підписано 11.10.2010.
Розсилка:
1. Севастопольська міська Рада
(вул. Леніна, 3, місто Севастополь, 99011)
рекомендованим поштовим відправленням
з повідомленням про вручення
2. Товариство з обмеженою відповідальністю „Патио”
(пл. Повсталих, 4, місто Севастополь, 99008)
рекомендованим поштовим відправленням
з повідомленням про вручення
Всього: 2 прим.
Судове рішення № 11902571, Господарський суд м. Севастополя було прийнято 05.10.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 5020-2/163. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: