Рішення № 11902496, 25.10.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" жовтня 2010 р.Справа № 19/95-10-2481

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Ряд”,

м. Дніпропетровськ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Деметра-Лідер”, м. Одеса

за участю товариства з обмеженою відповідальністю „Агровіта-Південь” (м. Миколаїв) у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача

про стягнення 127083,76 грн.

За позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Агровіта Південь”, м. Миколаїв

до позивача: товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Ряд”,

м. Дніпропетровськ

та відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Деметра-Лідер”, м. Одеса

про стягнення 63541,88 грн.

                                                                                           Суддя Петренко Н.Д.

                                                                                 при секретарі Гавриловій А.А.

За участю представників сторін:

від позивача: Десятникова К.І., довіреність у матеріалах справи

від відповідача: не з’явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлених належним чином, що підтверджується відміткою канцелярії суду на зворотньому боці ухвали суду від 11 жовтня 2010 року про відкладення розгляду справи № 19/95-10-2481 на 25 жовтня 2010 року (т.2, а.с. 71)

від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Філевський Р.М., довіреність у матеріалах справи

СУТЬ СПОРУ: позивачем у справі –товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий Ряд” (ТОВ „Торговий Ряд”) заявлені до відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю “Деметра-Лідер” (ТОВ “Деметра-Лідер”) вимоги з уточненнями про розірвання договору про переведення боргу № 1 від 24 червня 2009 року з 10 жовтня 2009 року і стягнення 127083,76 грн. боргу.

          11 жовтня 2010 року позивач уточнив заявлені вимоги (вх. № 26964). В наданому суду клопотанні просив припинити провадження у справі в частині розірвання договору про переведення боргу № 1 від 24 червня 2009 року у зв’язку з наданням угоди про розірвання договору про переведення боргу № 1 від 24 червня 2009 року від 10 жовтня 2009 року, укладеної між ТОВ „Торговий Ряд” та ТОВ „Деметра-Лідер” і стягнути 127083,76 грн. з ТОВ „Деметра-Лідер” (т.2, а.с. 61-63).

          Залучене до участі у справі у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю „Агровіта-Південь” (ТОВ „Агровіта-Південь”) подало позовну про стягнення з ТОВ „Торговий Ряд” 63541,88 грн. заборгованості за договором про переведення боргу № 1 від 24 червня 2009 року.

          Позивач у справі заперечував проти задоволення позову ТОВ „Агровіта-Південь” з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву третьої особи (т.2, а.с. 19-20, 23-24).

          Процесуальні документи по справі № 19/95-10-2481 направлялись сторонам у справі, зокрема відповідачу, за адресами, вказаними в позовній заяві. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача –ТОВ “Деметра-Лідер” (код 34506140) вказаний буд. № 61 по вул. Великій Арнаутській у м. Одесі. Всі процесуальні документи, направлені за данною юридичною адресою відповідача повертались до суду з відміткою пошти “за зазначеною адресою не проживає”.

          Особи, які беруть участь у справі вважаються належним чином повідомленими про час, місце та дату її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. До повноважень господарського суду не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час виникнення тих чи інших процесуальних дій, оскільки згідно роз’яснень, викладених у п. 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/530 від 10 грудня 2009 року відмітка про відправку процесуального документа про призначення судового засідання у справі, зроблена відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом ВГСУ №75 від 10 грудня 2002 року на першому примірнику цього документу є підтвердженням повідомлення сторони про дату, час і місце судового засідання у справі.

          Відповідач відзиву на позов, в порядку ст. 59 ГПК України не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

9 червня 2009 року між ТОВ „Агровіта-Південь” (покупець) та ТОВ „Деметра-Лідер” (продавець) був укладений договір купівлі-продажу № 13 (основний договір), згідно умов якого продавець зобов’язався продати покупцю 305 тонн кукурудзи в заліковій вазі у строк до 15 червня 2009 року по ціні 1250,00 грн. з ПДВ за одну метричну тонну на суму 381251,22 грн. на умовах 100% попередньої оплати, а покупець – оплатити та прийняти обумовлений договором товар.

          9 червня 2009 року продавець виписав покупцю рахунок-фактуру № 48 про оплати 305 тонн кукурудзи на суму 381251,22 грн.

          10 червня 2009 року платіжним дорученням № 24 ТОВ „Агровіта-Південь” перерахувало на рахунок ТОВ „Деметра-Лідер” 381251,22 грн. за кукурудзу.

Свої зобов’язання за договором купівлі-продажу в обумовлений договором строк продавець не виконав, у зв’язку з чим покупець звернувся до останнього з претензією № 21 від 20 червня 2009 року про повернення попередньої оплати, перерахованої на виконання умов договору купівлі-продажу № 13 від 9 червня 2009 року.

На виконання положень ст. 520 ЦК України про згоду кредитора на заміну боржника у зобов’язанні у разі переведення боргу ТОВ „Агровіта-Південь” листом від 24 червня 2009 року направило на адресу ТОВ „Деметра-Лідер” повідомлення про згоду на переведення боргу в сумі 381251,22 грн., який виник на підставі договору купівлі-продажу № 13 від 9 червня 2009 року від первісного боржника – ТОВ „Деметра-Лідер” до нового боржника –ТОВ „Торговий Ряд” (т.1, а.с. 59).

24 червня 2009 року між первісним боржником за договором купівлі-продажу № 13 від 9 червня 2009 року ТОВ „Деметра-Лідер” та новим боржником –ТОВ „Торговий Ряд” на підставі письмової згоди кредитора був укладений договір про переведення боргу № 1, згідно умов якого первісний боржник переводить свій борг у сумі 381251,22 грн. за договором купівлі-продажу № 13 від 9 червня 2009 року, укладеним між ним та ТОВ „Агровіта-Південь” та зобов’язується здійснювати вантажні перевезення новому боржникові за прийняття боргу на суму 381251,22 грн., а новий боржник замінює первісного боржника у основному договорі та приймає на себе обов’язки первісного боржника у зобов’язаннях про повернення попередньої оплачених грошових коштів (п. 1.1.).

Сторони договору про переведення боргу обумовили, що первісний боржник здійснює вантажні перевезення автотранспортом, який знаходиться у його користуванні на умовах договорів лізингу №_ новому боржнику в рахунок сплати за прийняття боргу (п. 2.1.).

Розділом 3 договору про переведення боргу сторони визначили, що новий боржник має право висувати проти вимог кредитора всі заперечення, засновані на відносинах між кредитором і первісним боржником (п. 3.1.) та зобов’язаний протягом 7-ми днів із дня виконання ним обов’язків перед кредитором письмово повідомити первісного боржника про таке виконання із зазначенням дати, суми і форми виконання та з додаванням копій документів, що підтверджують виконання зобов’язання.

Документи, що підтверджують дійсність вимог кредитора за основним зобов’язанням первісний боржник повинен був передати новому боржникові у строк до 26 червня 2009 року у відповідності з положеннями п.п. 4.2.,.4.2.1.

Сторони погодили графік платежів по погашенню заборгованості протягом 12-ти місяців рівними частинами у сумі 31770,94 грн.

Означений договір про переведення боргу скріплений печатками підприємств та підписаний уповноваженими представниками сторін, частково виконаний –ТОВ „Торговий Ряд” –оплачено по 31770,94 грн. відповідно 3 липня та 3 серпня 2009 року, що підтверджується банківськими виписками.

Первісний та новий боржники у п. 6.2. визначили , що строк цього договору починає свій перебіг з моменту його підписання та визначається часом, достатнім для належного виконання цього договору сторонами.

Однак первісний боржник ТОВ „Деметра-Лідер” визначені п. 2.1. зобов’язання щодо здійснення перевезень на суму прийнятого боргу не виконував, хоча його підприємство має ліцензію на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом України строком дії до 22 липня 2013 року.

Матеріали справи містять заявки позивача до відповідача про здійснення вантажних перевезень на виконання умов договору про переведення боргу № 1 від 24 червня 2009 року (т.1, а.с. 129), які залишені без виконання та остаточного погодження. Також позивач у справі вказує на укладання інших договорів перевезення з іншими перевізниками, що призводило до додаткових витрат підприємства.

З посиланням на недобросовісне виконання ТОВ „Деметра-Лідер” зобов’язань щодо перевезення на суму прийнятого боргу позивач вказує на листи від 10 вересня 2009 року № 10/09 про розірвання договору № 1 від 24 червня 2009 року направлений на адресу відповідача з відміткою про отримання 11 вересня 2009 року (т.1, а.с. 130) та № 10/09-1, направлений на адресу кредитора ТОВ „Агровіта-Південь”, що підтверджується описом вкладення та поштовим повідомленням про його отримання ТОВ „Агровіта-Південь” 13 вересня 2010 року.

6 жовтня 2009 року між первісним боржником, новим боржником і кредитором була підписана додаткова угода № 1 до договору про переведення боргу № 1 від 24 червня 2009 року, згідно умов якої сторони дійшли згоди про зміну положень п. 1.1., п. 4.1. та часткове виконання новим боржником обов’язку за основним договором у сумі 190625,64 грн. Розділ 3 договору доповнено пунктом 3.3. і визначено графік погашення заборгованості у сумі по 31770,94 грн. з оплатою 3 липня, 3 червня 2009 року та по 63541,88 грн. –6 жовтня та 3 листопада 2009 року.

Також сторони погодили про зміну п. 6.2. договору про переведення боргу та викладення його у наступній редакції: „6.2. Строк дії цього договору починає свій перебіг у момент підписання та до 31 грудня 2009 року, але у всякому разі до повного виконання сторонами своїх зобов’язань”.

На виконання умов додаткової угоди ТОВ „Торговий Ряд” 6 жовтня 2009 року було перераховано 63541,88 грн.

Отже наявні у матеріалах справи банківські виписки свідчать про перерахування ТОВ „Торговий Ряд” на користь ТОВ „Агровіта-Південь” 127083,76 грн.

Зважаючи на неотримання відповіді на пропозицію про розірвання договору від 10 вересня 2009 року ТОВ „Торговий Ряд” припинило виконувати обумовлені додатковим погодженням вимоги і останній платіж у сумі 63541,88 грн. від 3 листопада 2009 року не здійснило.

18 січня 2010 року ТОВ „Агровіта-Південь” звернулась до ТОВ „Торговий Ряд” з претензією про неналежне виконання умов додаткової угоди № 1 від 6 жовтня 2009 року до договору про переведення боргу № 1 від 24 червня 2009 року у зв’язку з нездійсненням 3 листопада 2009 року передбаченої п. 3.3. оплати у розмірі 63541,88 грн.

Зазначена претензія новим боржником залишилась без відповіді та задоволення.

22 квітня 2010 року ТОВ „Торговий Ряд” на адресу ТОВ „Деметра-Лідер” направлена претензія № 22/04 про повернення перерахованих кредитору –ТОВ „Агровіта-Південь” 127083,76 грн., яка також залишилась без відповіді і задоволення.

Невиконання взаємних зобов’язань первісного кредитора змусило нового кредитора звернутись до суду з позовом та уточненнями про розірвання укладеного з ТОВ „Деметра-Лідер” договору про переведення боргу № 1 від 24 червня 2009 року з 10 жовтня 2009 року і стягнення з ТОВ „Деметра-Лідер” сплачених 127083,76 грн., обґрунтовуючи свої вимоги посиланням на ст.ст. 188, 193 ГК України, ст.ст. 520, 526, 530, 610, 625 ЦК України.

Вказаний позов вимусив залучене до участі у справі у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ „Агровіта-Південь” звернутися з вимогами про стягнення решти заборгованості у сумі 63541,88 грн. з нового кредитора –позивача у справі ТОВ „Торговий Ряд” з посиланням на положення ст. 526 ЦК України.

          11 жовтня 2010 року ТОВ „Торговий Ряд” звернувся до суду з клопотанням про припинення провадження у справі в частині розірвання договору про переведення боргу № 1 від 24 червня 2009 року у зв’язку з добровільним вирішенням спору в цій частині та стягнення з ТОВ „Деметра-Лідер” сплачених в рахунок погашення боргу 127083,76 грн., обґрунтовуючи свої вимоги посиланням на ст.ст. 520,526, 530, 610, 625, 653 ЦК України, 188,193 ГК України.

          В наданих суду поясненнях (вх. 28416 від 25 жовтня 2010 року) ТОВ „Агровіта-Південь” вказувала на відсутність згоди кредитора в порядку ст. 520 ЦК України на розірвання договору про переведення боргу та, як наслідок нікчемність наданої угоди від 10 жовтня 2009 року про розірвання договору про переведення боргу № 1 від 24 червня 2009 року.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог ТОВ „Торговий Ряд” та задоволення позовних вимог ТОВ „Агровіта-Південь”, виходячи з наступного:

- первісний та новий боржники уклали спірний договір керуючись принципом свободи договори на підставі вільного волевиявлення. Положення укладеного договору про переведення боргу не суперечать вимогам ст.ст. 3, 6, 627, 628 ЦК України, ст. 179 ГК України.

Положеннями ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

          Положеннями ст. 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати іншій стороні пропозиції про це. Інша сторона у двадцятиденний строк повинна повідомити про результати розгляду такої пропозиції, і у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

          З матеріалів справи вбачається, що позивач –ТОВ „Торговий Ряд” звернувся до ТОВ „Деметра-Лідер” та ТОВ „Агровіта-Південь” з листами від 10 вересня 2009 року з пропозицією про розірвання договору про переведення боргу № 1 від 24 червня 2009 року.

          Наслідком розгляду вказаної пропозиції стало підписання первісним боржником, новим боржником та кредитором додаткової угоди № 1 від 6 жовтня 2009 року до договору про переведення боргу № 1 від 24 червня 2009 року щодо зменшення розміру відповідальності нового кредитора до суми 190625,64 грн.

Первісні вимоги нового боржника ТОВ „Торговий Ряд” про розірвання договору про переведення боргу № 1 з 10 жовтня 2009 року не могли бути задоволені судом, оскільки суд позбавлений права розривати договір заднім числом в силу наведених вище положень ст. 188 ГК України.

          Вказане дає підстави суду критично оцінювати надану новим боржником 11 жовтня 2010 року угоду про розірвання договору про переведення боргу № 1 від 24 червня 2009 року, яка підписана первісним та новим боржником 10 жовтня 2009 року, внаслідок чого у суду відсутні підстави для задоволення клопотання про припинення провадження у справі в частині заявлених вимог про розірвання договору про переведення боргу.

          Згідно положень ст. 520 боржник у зобово’язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

          Підписання 10 жовтня 2009 року угоди про розірвання договору про переведення боргу № 1 від 24 червня 2009 року без згоди та належного повідомлення кредитора є порушенням положень ч. 3 ст. 203 ЦК України, що дає підстави вважати його нікчемним в силу ч. 2 ст. 215 ЦК України.

          Положеннями ст. 651 ЦК України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відсутність з боку первісного боржника ТОВ „Деметра-Лідер” виконання передбаченого п. 2.1. обов’язку щодо здійснення вантажних перевезень автотранспортом в рахунок сплати за прийняття боргу дає підстави стверджувати про істотне порушення умов укладеного договору, але в матерілах справи відстутні докази належного виконання умов п. 3.2. договору про переведення боргу щодо повідомлення первісного боржника про виконання із зазначенням дати, суми і форми виконання з додаванням копій документів, що підтверджують виконання зобов’язання, що виключає можливість стверджувати обізнаність первісного кредитора про проведене виконання.

Зобов’язанню нового боржника сплатити кредитору частину боргу первісного боржника у сумі 190625,64 грн., кореспондує обов’язкок первісного боржника надати послуги з вантажного перевезення новому боржнику за прийняття боргу.

Обмеження сторін лише посиланням на необхідність здійснення вантажних перевезень на умовах договору лізингу, без конкретизації порядку перевезення на необхідного документального підтвердження заявленого унеможливлює розгляд вимог про стягнення 127083,76 грн. з заявленим правовим обґрунтуванням, хоча в матеріалах справи наявний акт звірки розрахунків від 8 вересня 2010 року про визнання ТОВ „Деметра-Лідер” боргу у сумі 127083,76 грн.

ТОВ „Торговий Ряд” не обмежений правом звернутися до суду як з позовом про зобов’язання ТОВ „Деметра-Лідер” виконати вимоги договору про переведення боргу № 1 від 24 червня 2009 року з урахуванням додаткової угоди № 1 від 6 жовтня 2009 року на суму сплаченого боргу, так і з позовом до первісного боржника про стягнення збитків у розмірі здійсненого виконання кредитору у зв’язку з неналежним виконання первісним боржником свого обов’язку щодо здійснення перевезень.

          Заявлені третьою особою позовні вимоги про стягнення обумовленої додатковою угодою від 6 жовтня 2009 року відповідають вимогам положень статей 193 ГК України , 530 ЦК України і підлягають задоволенню.

Судові витрати у справі за позовом ТОВ „Агровіта-Південь” покладаються на ТОВ „Торговий Ряд”, а судові витрати за позовом ТОВ „Торговий Ряд” покладються на його підприємство.

Керуючись ст. ст. 44 ,49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.          Відмовити у задоволенні заявлених вимог товариству з обмеженою відповідальністю „Торговий Ряд”.

2.          Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Агровіта-Південь” задовольнити.

3.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий ряд” (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевського, б. 24, код ЄДРПОУ 25529670, п/р. 26008060285291 у КБ Приватбанк, МФО 305299) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Агровіта-Південь” (54030, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 23/2а, код ЄДРПОУ 30083107) 63541 (шістдесят три тисячі п’ятсот сорок одну) грн. 88 коп. боргу, 635 (шістсот тридцять п’ять) грн. 41 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Рішення суду підписане 27 жовтня 2010 року.

Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Суддя