Рішення № 11902409, 20.10.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" жовтня 2010 р.Справа № 12/122-10-3665 Позивач: закрите акціонерне товариство „Українські радіосистеми”

Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1

про стягнення 1629,08 грн.

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Урум В.А. - довіреність №527 від 13.01.2010р.;

від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, закрите акціонерне товариство “Українські радіосистеми” (далі по тексту ЗАТ “Українські радіосистеми”), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту ФОП ОСОБА_1.), в якому просить суд стягнути з відповідача 1629,08 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.08.2010 р. порушено провадження у справі № 12/122-10-3665 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

27.09.2010р. позивача надав уточнену позовну заяву від 27.08.2010р. відповідно до якої просить стягнути з ФОП ОСОБА_1 2901,89 грн. заборгованості.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 19.10.2010р. наданими суду позивачем, але в судове засідання не зявився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, своє право на захист не використав.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

04.08.2008р. між ЗАТ “Українські радіосистеми” (Оператор) та ФОП ОСОБА_1 (Абонент) було укладено Договір про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку №115108886 (надалі Договір).

Згідно п. 2 позивач надає відповідачу послуги (мобільного) рухомого зв'язку відповідно до вказаного у Договорі Тарифного плану та надавати додаткові супутні послуги, а Відповідач зобовязується своєчасно їх оплачувати.

Згідно п. 1 Договору, договір укладений на підставі Правил надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку Оператора (надалі «Правила», є у матеріалах справи затверджені наказом в.о. генерального директора ЗАТ „Українські радіосистеми” № 55-з від 31.01.2008р.) та регулює відносини між Оператором та Абонентом при наданні Оператором послуг рухомого (мобільного) зв'язку.

Відповідно до додатку №1 до Договору відповідачу були надані в користування телефонні номери: (068)-345-7863, (068)-345-7864, (068)-345-7865, (068)-345-7867 (тарифний план «Максимум»). Рахунки за надані послуги зв'язку Відповідачу надсилалися способом, обраними ним відповідно до Договору.

З умов п. 10 Договору вбачається, що відповідач погодився з умовами Правил.

Згідно п. 4.1.8 Правил, Оператор зобов'язаний виставляти Абонентам рахунки на оплату Послуг у разі, якщо відповідний Тарифний план передбачає післяплату або якщо необхідність виставлення рахунків передбачено у Договорі.

Відповідно до п. 7.14 Правил, при неотриманні Абонентом від Оператора рахунку у строк, він зобов'язаний самостійно звернутися до Оператора, отримати від нього рахунок та оплатити його до граничної дати оплати, визначеної цими Правилами.

Згідно п. 7.10 Правил у разі, якщо відповідний Тарифний план передбачає внесення щомісячних платежів, Оператор до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, виставляє Абоненту рахунок на оплату Послуг та Додаткових послуг. Абонент здійснює оплату до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Як зазначає в своїй позовній заяві позивач та не спростовує відповідач, відповідачем не сплачені наступні рахунки Оператора (рахунки наявні в матеріалах справи):

-№100027996985 від 31.10.2008р.- на суму 664,84 грн. (рахунок частково оплачений на суму 345,31 грн. за рахунок гарантійного внеску);

-№100028021924 від 30.11.2008р. на суму 947,03 грн.;

-№100028048883 від 31.12.2008р. на суму 998,12 грн.;

-№100028072383 від 31.01.2009р. на суму 382,50 грн.;

-№100028094242 від 28.02.2009р. на суму 368,84 грн., а всього не сплачено на суму 2901,89 грн.

У звязку з чим за відповідачем утворилась заборгованість на суму 2901,89 грн.

Зобовязання згідно умов Договору, відповідачем не виконані, тому позивач був вимушений звернутись з позовом до господарського суду.

Дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних правових підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1,7 ст.193).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги ЗАТ “Українські радіосистеми”, щодо стягнення з ФОП ОСОБА_1 2901,89 грн. заборгованості за надання послуг рухомого (мобільного) звязку підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита на суму 102 грн. та ІТЗ судового процесу на суму 236 грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65091, АДРЕСА_1, ЄДР НОМЕР_1) на користь закритого акціонерного товариства “Українські радіосистеми” (04080, м. Київ, вул. Тульчинська, 6, код 23151188) 2901 (дві тисячі девятсот одну) грн. 89 коп. заборгованість; 102 (сто дві) грн. витрат на оплату державного мита; 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 22.10.2010 р.

Суддя