Рішення № 11902184, 26.10.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.10 Справа № 3/16/10

Суддя

За позовом: Дочірнього підприємства “Управління спеціальних машин № 2” Відкритого акціонерного товариства “Будмеханізація”, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Інжинірингова Компанія БУДАЛЬЯНС”, м. Запоріжжя

про стягнення боргу в сумі 16 632,24 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Василенко В.В.

Представники:

від позивача: Братков С.І., довіреність № б/н від 01.10.2010р.

від відповідача: не з’явився

ДП “Управління спеціальних машин № 2” ВАТ “Будмеханізація” звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ “Інжинірингова Компанія БУДАЛЬЯНС” про стягнення боргу в сумі 16 632,24 грн. за договором на виконання робіт (надання послуг) від 27.04.2010р.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 11, 509, 525, 526, 530, 629, 837, 854 ЦК України, ст. 193, 218 ГК України, ст. 1, 54-57, 63 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.09.2010р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/16/10, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 13.10.2010р. о 10 годині 00 хвилин.

Ухвалою від 13.10.2010р. у зв’язку із неявкою представників сторін розгляд справи відкладений до 26.10.2010р. о 16 годині 20 хвилин.

В судовому засіданні 26.10.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 29.10.2010р.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги зазначені в позовній заяві № 168/1 від 09.09.2010р. та просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором на виконання робіт (надання послуг) від 27.04.2010р. в сумі 16 632,24 грн. та судові витрати.

Зокрема, в обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наступне.

27.04.2010р. між ДП “Управління спеціальних машин № 2” ВАТ “Будмеханізація” та ТОВ “Інжинірингова Компанія БУДАЛЬЯНС” був укладений договір на виконання робіт (надання послуг). Відповідно до умов Договору позивач надавав відповідачу послуги гусеничним краном марки “РДК-250” на будівельному об’єкті відповідача, а саме будівництво житлового будинку № 45-А по вул. Вишгородській в м. Києві.

Свої зобов’язання позивач виконав повністю та здійснив вказані роботи на загальну суму 22 632,24 грн., про що складені відповідні документи, а саме акт приймання виконаних послуг № 10752 від 19.05.2010р. на суму 14 629,68 грн. та акт приймання виконаних послуг № 10771 від 26.05.2010р. на суму 8 002,56 грн.

Відповідно до п. 3.1 Договору передбачено, що оплата за надані позивачем послуги здійснюється відповідачем щомісячно до 10-го числа поточного місяця за попередній на підставі актів виконаних робіт.

Проте у вказані строки належна сума відповідачем була сплачена лише частково, у розмірі 6 000, 00 грн.

Таким чином, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо своєчасної сплати платежів за виконані роботи не виконав та продовжує ухилятись від їх виконання.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем складає 16 632,24 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судові засідання жодного разу не з’явився. Заяв про розгляд справи за його відсутності до господарського суду від відповідача не надходило.

Місцезнаходження відповідача визначається відповідно до вимог ст. 93 Цивільного кодексу України в редакції Закону № 2452-IV від 03.03.2005р.

Приймаючи рішення за відсутності відповідача господарський суд бере до уваги те, що він не надав суду відомостей про зміну даних його державної реєстрації, в тому числі і місця знаходження. Копія ухвали про порушення провадження у справі № 3/16/10 від 20.09.2010р., направлена відповідачу рекомендованим, листом вручена 27.09.2010р. за довіреністю уповноваженим Савченко, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Господарський суд враховує, що відповідач не повідомив суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження) та про неможливість прибуття в судове засідання.

До того ж, надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ДП “Управління спеціальних машин № 2” ВАТ “Будмеханізація” (Виконавець) та ТОВ “Інжинірингова Компанія БУДАЛЬЯНС” (Замовник) було укладено договір на виконання робіт (надання послуг) від 27.04.2010р. (надалі - Договір), за яким Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов’язання по виконанню своїми механізмами, автомобільною і будівельною технікою будівельно-монтажних, навантажувально-розвантажувальних та інших робіт і послуг на будівельному майданчику, що наданий Замовником (п. 1.1, 2.1 Договору).

Позивач виконав умови договору та надав послуги гусеничним трактором “РДК-250” на будівельному об’єкті відповідача, а саме будівництво житлового будинку № 45-А по вул. Вишгородській в м. Києві на загальну суму 22 632,24 грн., що підтверджується актом приймання виконаних послуг № 10752 від 19.05.2010р. на суму 14 629,68 грн. та акт приймання виконаних послуг № 10771 від 26.05.2010р. на суму 8 002,56 грн.

Відповідно до п. 3.1 Договору, Замовник авансує Виконавцю в розмірі 50% вартості робіт, що підлягають виконанню на протязі місяця і здійснює остаточну оплату за виконані роботи щомісячно до 10-го числа поточного місяця за попередній на підставі довідок про вартість виконаних робіт або актів приймання передачі виконаних робіт, які оформлені Виконавцем та підписані Замовником або одним з його структурних підрозділів.

Відповідач здійснив часткову оплату у розмірі 6 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 112 від 20.05.2010р. на суму 2 000,00 грн., платіжним дорученням № 180 від 16.06.2010р. на суму 2 000,00 грн. та платіжним дорученням № 228 від 30.06.2010р. на суму 2 000,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за договором на виконання робіт (надання послуг) від 27.04.2010р. склала 16 632,24 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб’єкта, який порушив зобов’язання, не звільняє цього суб’єкта від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов’язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір на виконання робіт (надання послуг) від 27.04.2010р.

Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов’язання.

Відповідно до п. 1 ст. 903 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто.

Згідно ч. 1, 2 ст. 904 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов’язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов’язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

В даному випадку розрахунок по договору здійснюється наступним образом: Замовник авансує Виконавцю в розмірі 50% вартості робіт, що підлягають виконанню на протязі місяця і здійснює остаточну оплату за виконані роботи щомісячно до 10-го числа поточного місяця за попередній на підставі довідок про вартість виконаних робіт або актів приймання передачі виконаних робіт, які оформлені Виконавцем та підписані Замовником або одним з його структурних підрозділів (п. 3.1 Договору).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Підстави для припинення зобов’язання за договором на виконання робіт (надання послуг) від 27.04.2010р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Враховуючи те, що “Інжинірингова Компанія БУДАЛЬЯНС” не повністю виконало грошові зобов’язання перед позивачем за договором на виконання робіт (надання послуг) від 27.04.2010р., вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 16 632,24 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

При цьому господарський суд враховує наступне.

При зверненні до суду позивач сплатив за платіжним дорученням № 1354 від 09.09.2010р. 167,00 грн. державного мита.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993р. № 7-93 розмір державного мита з позовів немайнового характеру складає 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85, 00 грн.), розмір державного мита із позовних заяв майнового характеру –1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102, 00 грн.) і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500, 00 грн.).

Заявлено до стягнення 16 632, 24 грн., отже, державне мито потрібно було сплатити у розмірі 166,32 грн.

За таких обставин, надміру сплачену суму витрат на державне мито в розмірі 0,68 грн. згідно платіжному дорученню № 1354 від 09.09.2010р. слід повернути позивачу на підставі ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. № 7-93 “Про державне мито”.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інжинірингова Компанія БУДАЛЬЯНС” (69006, м. Запоріжжя, вул. Леонова, 13/14, п/р 26008301174164 у філії Відділення ПАТ “Промінвестбанк”, м. Запоріжжя, МФО 313355, код ЄДРПОУ 36802976) на користь Дочірнього підприємства “Управління спеціальних машин № 2” Відкритого акціонерного товариства “Будмеханізація” (01013, м. Київ, пров. Деревообробний, 3, п/р 26004038221381 в Міжрайонному відділенні Київської міської філії АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 322012, код ЄДРПОУ 05503256) 16 632 (шістнадцять тисяч шістсот тридцять дві) грн. 24 коп. основного боргу, 166 (сто шістдесят шість) грн. 32 коп. витрат на державне мито, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Надміру сплачену суму витрат на державне мито в розмірі 0 (нуль) грн. 68 коп. згідно платіжному дорученню № 1354 від 09.09.2010р. повернути позивачу. Видати довідку.

Суддя В.М. Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено відповідно до вимог ст.82-85 ГПК України 29.10.2010р.