Рішення № 11902166, 05.10.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.10 Справа № 21/223/10

Суддя

За позовом – Закритого акціонерного товариства “Хортиця Лада” (69093, м.Запоріжжя вул.Хакаська, 1)

до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю “Консалтингово-фінансова компанія”Альянс - ВІД” (69035, м.Запоріжжя вул.Суворова, 4; код за ЄДРПОУ 24511403)

про визнання недійсними п.7.1 та п.7.2 договору

Суддя Черкаський В.І.

За участю представників сторін:

від позивача-Смирнова Ю.В., довір. б/н від15.07.2010 року;

від відповідача-Іванов К.О., довір. б/н від 16.09.2010 року;

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою від 05.08.2010 року справа прийнята до провадження, розгляд справи призначено на 01.10.2010 року.

05.08.2010 року Закрите акціонерне товариство “Хортиця Лада” звернулося до господарського суду із позовом до відповідача-Товариства з обмеженою відповідальністю “Консалтингово-фінансова компанія”Альянс - ВІД”,в якому просить господарський суд визнати недійсними п.7.1 та п.7.2 договору № 34 від 03.11.1998 року (в редакції додаткової угоди № 1 від 01.07.2003 року), укладеного між Закритим акціонерним товариством “Хортиця Лада” (емітент) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Консалтингово-фінансова компанія”Альянс - ВІД” (реєстратор). Вказаний позов обґрунтовано наступним. 03.11.1998р. між Закритим акціонерним товариством «ХОРТИЦЯЛАДА»та Товариством з обмеженою відповідальністю Консалтингово-фінансова компанія «АЛЬЯНС-ВІД» був укладений договір №34 про надання послуг щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів (з додатковою угодою №1 від 01.07.2003р., додатковою угодою №С-09/1 від 11.12.2008р., додатковою угодою №3 від 27.02.2009р., додатковою угодою №0340-09/1 від 19.03.2009р.).Відповідно до п. 1.1. договору №34 (в редакції від 01.07.2003р.) Емітент доручає, а Реєстратор за винагороду зобов'язується здійснювати діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів Емітента та обліку прав власності акціонерів на цінні папери Емітента згідно з умовами цього договору, статутом Емітента та чинним законодавством.Основні вимоги до ведення системи реєстру власників іменних цінних паперів, порядок ведення цього реєстру, обов'язки реєстроутримувача, емітентів та зареєстрованих осіб, порядок доступу до інформації, що міститься у системі реєстру, встановлені Положенням про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів N 1000, 17.10.2006, затвердженим Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку та зареєстрованим в Міністерстві Юстиції України 22 січня 2007р., N 49/13316 (далі за текстом - Положення).Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України до загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, відноситься до його змісту, який не може суперечити Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.За нормами абз. 2 ч. З ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо сказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.Частиною 2 ст. 628 ЦК України також визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.Пунктом 3 Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку “Про затвердження Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів” N 1000, 17.10.2006, реєстратори та емітенти, що здійснюють діяльність щодо ведення власного реєстру власників іменних цінних паперів, повинні були привести свою діяльність у відповідність до вимог цього Положення не пізніше року від дати набрання чинності цим рішенням.Сторони уклали спірний договір, але окремі його умови не відповідають Положенню, порушують встановлений порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, що згодом призвело до порушення прав та охоронюваних інтересів позивача, а також завдало йому значних збитків.Так, розділом 7 «Термін дії договору»спірного договору сторони передбачили: 7.1.Даний договір набуває чинності з дня його підписання          Сторонами,          і          буде          матиме силу доти, поки не буде припинений           по          обопільній           згоді,           або           в односторонньому порядку:на підставі письмового повідомлення Реєстратора Емітентом, що          набирає сили через 45 днів із дня одержання;на підставі письмового повідомлення Емітента          Реєстратором, що набирає сили через 45 днів із дня одержання. 7.2.          У разі припинення дії цього Договору,          всі          права та          обов'язки          Емітента          та Реєстратора за цим Договором залишаються в силі до моменту          призначення          нового          реєстратора та покладення на нього функцій згідно          чинним          законодавством.Передача реєстру здійснюється Реєстратором в строк не пізніше 5 (п'яти) робочих днів від дати закриття реєстру з оформленням акту прийому-передачі та за умови попередньої оплати Емітентом заборгованості перед Реєстратором та послуг щодо його передачі та зберігання згідно з Додатком №1.Однак, такий виклад прав та обов'язків сторін щодо припинення договору, а також умов, строків та порядку закриття та передачі реєстру власників іменних цінних паперів не відповідає вимогам Положення, який містить окремий «Розділ VIII. Порядок передачі реєстру»: пункт 2 Положення передбачає, що передача реєстру здійснюється у таких випадках:-припинення дії договору на ведення реєстру між реєстроутримувачем та емітентом;-анулювання дії ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, а саме діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів реєстроутримувачу за постановою про накладання санкції за правопорушення на ринку цінних паперів або рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;-за рішенням суду;-припинення реєстроутримувачем діяльності           щодо           ведення реєстрів           власників іменних цінних паперів за рішенням його відповідного органу управління, у тому числі при закінченні строку дії ліцензії реєстратора без отримання нової ліцензії. Таке рішення може бути прийняте у будь-який час, але не пізніше ніж за 45 днів до закінчення строку дії ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, а саме діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів;-перевищення максимальної кількості власників цінних                    паперів,          установленої Державною комісією з цінних паперів та фондового          ринку          для          організації самостійного ведення реєстру емітентом.За пунктом 9 Положення емітент або реєстратор, що здійснював ведення реєстру, та новий реєстроутримувач, до якого передається ведення реєстру емітента, повинні забезпечити передачу реєстру протягом п 'яти робочих днів від дати закриття реєстру, установленої відповідно до вимог цього Положення, або дати передачі системи реєстру, зазначеної у пункті 6 цього розділу.Датою закриття реєстру є:-дата припинення дії договору на ведення реєстру відповідно до умов договору;-дата припинення дії договору на ведення реєстру за рішенням суду;-дата набрання чинності рішенням Державної комісії з цінних          паперів          та фондового ринку або постановою про накладання санкції за правопорушення          на ринку цінних паперів у вигляді анулювання ліцензії на провадження          професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, а саме          діяльності          з ведення реєстру власників іменних цінних паперів;-дата виконання реєстроутримувачем операції щодо внесення          змін          до          системи реєстру, яке призвело до перевищення встановленої          для          організації          самостійного ведення реєстру емітентом максимальної кількості власників.Емітент зобов'язаний інформувати реєстроутримувача, який веде систему реєстру, про призначення нового реєстроутримувача. Дата закриття реєстру може бути відмінена сторонами, якщо до цієї дати емітент не призначив нового реєстроутримувача відповідно до вимог цього Положення. Емітент несе відповідальність за несвоєчасне призначення нового реєстроутримувача відповідно до законодавства. Нова дата закриття реєстру визначається сторонами за згодою (у разі недосягнення згоди кожна із сторін має право звернутися до суду). До призначення нової дати закриття реєстру ведення реєстру емітента здійснює попередній реєстроутримувач. У разі неможливості здійснення реєстроутримвачем ведення реєстру всі документи системи реєстру передаються уповноваженому на зберігання, яким може бути емітент або Національний депозитарій України.Прийняття документів системи реєстру повинно бути виконано уповноваженим на зберігання не пізніше 5 робочих днів. Передача оформлюється актом приймання-передавання, який підписується реєстроутримувачем та уповноваженим на зберігання.Копія акта на зберігання, завірена уповноваженою особою на зберігання, направляється нею емітенту.Таким чином, норми чинного цивільного законодавства встановлюють жорсткі та безумовні терміни щодо виконання зобов'язання про закриття, передачу та приймання реєстру, які жодним чином не залежать від домовленостей сторін щодо оплати послуг, наявності заборгованості, тощо. Враховуючи викладене, позивач вважає, що умови п. 7.1. та п. 7.2. договору №34 від 03.11.1998р. (в редакції додаткової угоди №1 від 01.07.2003р.) є такими, що порушують вимоги цивільного законодавства та мають бути визнані недійсними. В судове засідання 01.10.2010 року з’явилися представники сторін. За допомогою програмно-апаратного          комплексу          “Оберіг” здійснювалася фіксація судового засідання          01.10.2010          року.Товариство з обмеженою відповідальністю Консалтингово - фінансова компанія «Альянс - ВІД»01.10.2010 року надало суду заяву, в якій просить суд застосувати позовну давність у справі № 21/223/10 за позовом ЗАТ          «Хортиця          Лада»          до          ТОВ КФК «Альянс-ВІД»про визнання недійсними п.7.1 та п.7.2 договору № 34 від 03.11.1998 р.(в редакції додаткової угоди № 1 від 01.07.2003 р.) укладеного між ЗАТ «Хортиця          Лада»          та          ТОВ          КФК «Альянс - Від». Заява обґрунтована наступним.05.08.2010 р. ЗАТ «Хортиця Лада»подає до ТОВ КФК «Альянс-ВІД»позовну заяву про визнання недійсними п.7.1 та п.7.2 договору № 34 від 03.11.1998 р. ( в редакції додаткової угоди № 1 від 01.07.2003 р.) укладеного між ЗАТ «Хортиця Лада»та ТОВ КФК «Альянс - Від».Оскільки ЗАТ «Хортиця Лада»оскаржується правочин укладений 01.07.2003 р. наявний факт спливу позовної давності.Відповідно до сг. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.Статтею 257 ЦК України визначено, що для загальної позовної давності встановлюється строк тривалістю у три роки.З моменту вчинення оскаржуваного правочину стороною якого є ЗАТ «Хортиця Лада»минуло більше ніж сім років.В позовній заяві ЗАТ «Хортиця Лада»не наводить жодного обґрунтування поважності причин пропущення позовної давності.Відповідно до ч.З і 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Представником відповідача в судовому засіданні 01.10.2010 року наданий суду відзив          на          позов,          в          якому          зазначено          наступне.Товариство з обмеженою відповідальністю Консалтингово - фінансова компанія «Альянс - ВІД»(далі - Реєстратор) повністю відхиляє позовні вимоги ЗАТ «Хортиця Лада»(далі - Товариство) з наступних мотивів:по - перше:Договір № 34 «Про надання послуг щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів»(далі -Договір) було укладено між реєстратором та товариством 03.11.1998 р.Після укладання 01.07.2003 р. додаткової угоди № 1 до договору пункти 7.1 і 7.2 договору були викладені в наступній редакції: «7.1. Даний договір набуває чинності з дня його підписання сторонами, і буде мати силу доти, поки не буде припинений по обопільній згоді, або в односторонньому порядку: на підставі письмового повідомлення Реєстратора Емітентом, що набирає сили          через          45          днів          із          дня          одержання; на підставі письмового повідомлення Емітента Реєстратором, що набирає сили через 45 днів з дня одержання. 7.2. У разі припинення дії цього Договору, всі права та обов'язки Емітента та Реєстратора за цим договором залишаються в силі до моменту призначення нового реєстратора та покладення на нього функцій згідно з чинним законодавством. Передача реєстру здійснюється Реєстратором в строк не пізніше 5 (п'яти) робочих днів від дати закриття реєстру з оформленням акту прийому - передачі та за умови попередньої оплати Емітентом заборгованості перед реєстратором та послуг щодо його передачі та зберігання згідно з Додатком № 1».На момент укладення додаткової угоди діяло Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів № 60, затверджене рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26 травня 1998 р. (далі - Положення № 60).Положення № 60 було тим нормативно-правовим актом, який встановлював вимоги до ведення системи реєстру власників іменних цінних паперів, порядку ведення цього реєстру, обов'язки реєстратора, емітентів та зареєстрованих осіб.Відповідно до ст. 153 ЦК УРСР від 18.07.1963 р. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.Пунктом 8.4 Положення № 60 було встановлено, що договір на ведення реєстру повинен передбачати право емітента та реєстроутримувача на припинення дії договору на ведення реєстру в односторонньому порядку. Реєстроутримувач здійснює передачу реєстру за умови оплати емітентом послуг щодо ведення системи реєстру та його передачі.В свою чергу п. 8.5 Положення № 60 передбачав, що у випадку припинення дії договору на ведення реєстру в односторонньому порядку сторона, яка прийняла таке рішення та визначила дату припинення дії договору, повинна у письмовій формі повідомити другу сторону про припинення дії договору не менш ніж за 45 календарних днів до дати припинення договору.Згідно до п. 4 перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004 р., відносно цивільних відносин, які виникли до набрання чинності цим кодексом, положення цього кодексу застосовуються до тих прав та обов'язків, які виникли та продовжують існувати після набрання ним чинності.Умови договору № 34 від 03.11.1998 р, в редакції додаткової угоди № 1 від 01.07.2003 р.. існували до набрання чинності Цивільним кодексом України та продовжувати діяти після 01.01.2004 р.Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що істотними умовами договору є умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.Таким чином умови п.7.1 і.7.2 договору відповідно до Положенням № 60 є обов'язковими для даного виду договору, відповідно є істотними умовами згідно ст. 638 Цивільного кодексу України.Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Отже, умови договору № 34 від 03.11.1998 р. в редакції додаткової угоди № 1 від 01.07.2003 р. відповідали вимогам Положення № 60 та Цивільного кодексу України. По - друге:Дійсно «Положенням про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів», затвердженого рішенням ДКЦПФР № 1000 від 17.10.2006 р. (далі - Положення № 1000) було встановлено, що Реєстраторам та емітентам, що здійснюють діяльність щодо ведення власного реєстру власників іменних цінних паперів, привести свою діяльність у відповідність до вимог цього Положення не пізніше року від дати набрання чинності цим рішенням.Державний контроль за дотриманням вимог цього Положення щодо ведення реєстрів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі - ДКЦПФР) та її територіальні органи згідно із Законом України "Про державне регулювання ринку цінних паперів", інші державні органи мають право здійснювати контроль щодо порядку ведення реєстрів лише в межах повноважень, що надані їм законодавством (розділ XIII Положення № 1000).Реєстратор свою діяльність щодо ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, яку він здійснює на підставі ліцензії, виданої ДКЦПФР, у відповідність до вимог Положення № 1000 привів. Цей факт зокрема підтверджується результатами проведених перевірок Запорізького територіального управління ДКЦПФР, якою не виявлено зі сторони Реєстратора порушень дотриманням вимог Положення № 1000.По - третє:Пунктом 2 розділу 8 Положення № 1000 встановлено, що передача реєстру здійснюється у випадку припинення дії договору на ведення реєстру між емітентом та реєстратором.Пунктом 4 розділу 8 Положення № 1000 встановлено: про наміри зміни або розірвання договору в односторонньому порядку сторона повідомляє іншу сторону відповідно до договору між ними.Як вже зазначалось пункт 7.1. договору передбачає, що договір набуває чинності з дня його підписання сторонами, і буде мати силу доти, поки не буде припинений по обопільній згоді, або в односторонньому порядку...Отже в частині припинення договору в односторонньому порядку п.7.1 відповідає суттєвим умовам визначеним Положенням № 1000.Крім того дотримані також вимоги Положення № 1000 щодо визначення в договорі суттєвої умови щодо повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку, так зокрема п.7.1 договору передбачає, що договір припиняється в односторонньому порядку:-на підставі письмового повідомлення Реєстратора Емітентом, що набирає сили через 45 днів із дня одержання; -на підставі письмового повідомлення Емітента Реєстратором, що набирає сили          через          45          днів          з          дня          одержання. По - четвертє: Відповідно до п.9 розділу 8 Положення № 1000 Емітент або реєстратор, що здійснював ведення реєстру, та новий реєстроутримувач, до якого передається ведення реєстру емітента, повинні забезпечити передачу реєстру протягом п'яти робочих днів від дати закриття реєстру, установленої відповідно до вимог цього Положення, або дати передачі системи реєстру, зазначеної у пункті 6 цього розділу.Датою закриття реєстру зокрема є:дата припинення дії договору на ведення реєстру відповідно до умов договору. Тобто обов'язковим до виконання Положенням № 1000 передбачено, що саме умовами договору повинна бути визначена дата припинення дії договору, з якою пов'язана дата закриття реєстру, і з якої відраховуються п'ять робочих днів, протягом яких повинна бути забезпечена передача реєстру. Таким чином оскільки положенням № 1000 не визначено, коли саме настає дата припинення договору і від чого настання такої дати залежить, саме умови договору повинні передбачати зазначені обставини, що відповідає вимогам п.9 розділу 8 Положення № 1000.Зокрема умовами п.7.1 договору передбачено, що договір може бути припинений по обопільній згоді, або в односторонньому порядку, на підставі письмового повідомлення сторони, що набирає сили через 45 днів із дня одержання.Крім того в п.п. 7.2. пункту 7 договору «Термін дії договору»було передбачено, що умовою припинення і наступної передачі реєстру є обов'язковість попередньої оплати Емітентом заборгованості перед Реєстратором та послуг щодо його передачі та зберігання згідно з додатком № 1.Зазначена умова не суперечить вимогам п.9 розділу 8 Положення № 1000, оскільки зазначений пункт дозволяє умовами договору визначати дату припинення дії договору і відповідно обставини від яких залежить настання такої дати, зокрема оплати послуг Реєстратора. Крім того обов'язковість оплати послуг Реєстратора за ведення реєстру та його передачу передбачена іншим нормативно-правовим актом, яким є «Положення про порядок переведення випуску іменних акцій документарної форми існування у бездокументарну форму існування», затвердженого рішенням ДКЦПФР № 98 від 30.06.2000 р.Зокрема пунктом 3.6 Рішення № 98 передбачено, що реєстратор здійснює передачу реєстру за умови оплати емітентом послуг щодо ведення системи реєстру та його передачі, якщо інше не передбачено договором про ведення реєстру власників іменних цінних паперів.В цей час зокрема на позачергових загальних зборах ЗАТ «Хортиця Лада», які відбулись 28.вересня 2010 р. було прийняте рішення про переведення випуску акцій Товариства з документарної форми існування в без- документарну.Таким чином наявний факт який свідчить про правомірність визначення умов у договорі щодо оплати послуг Реєстратора, від виконання якої залежить припинення договору і передача реєстру.Зазначені вище обставини свідчать, що п.п. 7.1. 7.2. договору № 34 містять вимоги, які уточнюють умови передачі реєстру у зв'язку з припиненням договору, що не суперечить ані Цивільному кодексу України, ані Положенню № 1000, оскільки вони не встановлюють інших вимог щодо документів, які передаються, щодо випадків можливої передачі реєстру, щодо строків такої передачі.Оскільки Позивач не обґрунтував і не надав належних доказів на підтвердження факту невідповідності вимогам законодавства п.7.1 і п.7.2 договору на думку Реєстратора відсутні підстави для задоволення позову. 05.10.2010 року представником позивача надані суду пояснення по справі від 04.10.2010 року, в яких ЗАТ «Хортиця Лада»вказало про наступне. В провадженні Господарського суду Запорізької області знаходиться справа №21/223/10 за позовом Закритого акціонерного товариства «ХОРТИЦЯЛАДА»до Товариства з обмеженою відповідальністю Консалтингово-фінансова компанія «Альянс-ВІД»про визнання недійсними окремих частин договору.Ознайомившись із текстом відзиву на позовну заяву, вважаю, що доводи відповідача не можуть бути прийняті судом до уваги, враховуючи наступне:1. Строк позовної давності позивачем пропущений не був.Позовні вимоги вмотивовані невідповідністю спірних пунктів договору 7.1. та 7.2. умовам Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів N 1000, 17.10.2006.Пунктом 3 Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Про затвердження Положенням про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів N 1000, 17.10.2006, було встановлено, що реєстратори та емітенти, що здійснюють діяльність щодо ведення власного реєстру власників іменних цінних паперів, повинні привести свою діяльність у відповідність до вимог цього Положення не пізніше року від дати набрання чинності цим рішенням.Згідно Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»N 493/92, 03.10.1992, нормативно-правові акти набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.Положення було зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 січня 2007 р. за N49/13316, відповідно набрало законної сили 01 лютого 2007р., тому строк внесення змін до договорів встановлювався до 01 лютого 2008р.За нормами ст. 257 ЦК України позовна давність щодо недійсності договорів (з підстав позовної заяви) є загальною та складає три роки, тому позивач не порушив позовну давність, яка спливає лише 01 лютого 2011р.2.Не можна погодитися із позицією відповідача          щодо          правомірності          застосування до спірних правовідносин нормативно-правових          актів,          які          втратили чинність на час виникнення спірних обставин:Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів,          затверджене рішенням          Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.05.98 N 60 - втратило чинність на підставі п. 2 Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку 17.10.2006 N 1000;Цивільний кодекс Української РСР –втратив          чинність          на          підставі          Цивільного кодексу України N 435-ІУ          від          16.01.2003,          ВВР,          2003,          40-44, ст.356.3.Відповідач заявляє про відсутність порушень в частині приведення до відповідності умов спірного договору, посилаючись на наявність перевірок з боку ДКЦПФР, які нібито не виявили ніяких порушень в цьому питанні. Однак до матеріалів відзиву не було наданого жодного доказу.Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.Відсутність доказів свідчить про необґрунтованість заперечення.Крім того, матеріали перевірки не можна вважати належним та допустимим доказом по справі, так як внесення змін та доповнень до договору чітко врегульовані ст.ст. 651, 654 ЦК України та передбачають, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір.Таким чином, наявність невідповідності частини спірного договору умовам обов'язкового нормативно-правового акту мало бути врегульовано сторонами у письмовій формі.4.Відповідачем також неправомірно застосовуються норми           Рішення          Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Положення про порядок переведення випуску іменних акцій документарної форми існування у бездокументарну форму існування»N 98 від 30.06.2000, так як регулюють зовсім інші правовідносини.5. Що ж стосується суті спору, то просимо суд звернути увагу на той факт, що встановлення сторонами додаткових умов відносно прав та обов'язків сторін і є суперечністю відносно встановленого порядку закриття та передачі реєстру, а також безпідставно надає можливість одній стороні (в даному випадку - реєстратору) зловживати правом.Сторони мають досвід невиконання договору, який було викликано саме невідповідністю спірних пунктів: сторони погодили дату розірвання договору за 45 днів, реєстратор виставив рахунок до передплати (але розмір рахунку було визначено неправильно: замість 10 тис. грн. він склав 1,5 млн. грн.), в результаті емітент не сплатив передплату і умови закриття реєстру (визначені Положенням у 5 днів) виконані не були.Такі спори про рахунки заінтересована сторона (реєстратор) може породжувати кожного разу, коли їй це вигідно - при цьому рішення акціонерів про заміну реєстратора ніколи не буде виконано, що є прямим порушенням чинного законодавства.Порівняно із спірними умовами договору Положення передбачає більш логічний та справедливий порядок вирішення спірних строків та порядку дій щодо закриття реєстру, тому, на думку позивача, договір підлягає визнанню недійсним в частині пунктів 7.1, 7.2. В судове засідання 05.10.2010 року з’явилися представники сторін. Представник відповідача в судовому засідання 05.10.2010 рок надав суду пояснення та доповнення до заяви про застосування строків позовної давності, в яких зазначив про наступне.В спростування твердження позивача, щодо початку перебігу строку позовної давності, який на думку позивача повинен розпочинатись після спливу 1 року від дня набрання чинності «Положенням про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів», затвердженого рішенням ДКЦПФР № 1000 від 17.10.2006 р., яке набрало чинності 05.02.2007 р. (далі -Положення № 1000) слід зазначити наступне.Відповідно до Положення № 1000 Реєстраторам та емітентам, що здійснюють діяльність щодо ведення власного реєстру власників іменних цінних паперів, привести свою діяльність у відповідність до вимог цього Положення не пізніше року від дати набрання чинності цим рішенням, за винятком норм цього Положення щодо наявності міжнародного ідентифікаційного номера цінних паперів у документах системи реєстру, на які поширюються вимоги пункту 6 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок".Відповідно до роз'яснення Роз'яснення від 27.03.2007 р. N 2 «Щодо застосування пункту З рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.2006 N 1000»затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 27 березня 2007 року N 617 зазначено ця вимога не поширюється на відносини реєстроутримувача з емітентами та іншими особами, які звертаються до реестроутримувача з метою внесення змін до системи реєстру, отримання інформації тощо.Тобто із зазначеної норми слідує, що приведенню у відповідність підлягає саме ліцензійний вид діяльності, який повинен відповідати Положенню № 1000 і стосується це лише емітентів і реєстраторів, що здійснюють діяльність щодо ведення власного реєстру власників іменних цінних паперів.Як вже зазначалось у відзиві на позовну заяву Реєстратор привів свою діяльність щодо ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, яку він здійснює на підставі ліцензії, виданої ДКЦПФР, у відповідність до вимог Положення № 1000.Цей факт підтверджується результатами проведених перевірок Запорізького територіального управління ДКЦПФР, зокрема:-плановою перевіркою дотримання Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, а саме: діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів, що проводилась з 28.07.2008 р. до 01.08.2008 р.Перевірка була оформлена актом від 01.08.2008 р. в якому по результатам перевірки питання № 3 «перевірка відповідності нормативно - правовим актам ДКЦПФР, які регулюють питання провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, а саме: діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів»ДКЦПФР зазначила: «в ході проведення вибіркової перевірки документів системи реєстру власників іменних цінних паперів ліцензіата встановлено, що ліцензіат дотримувався вимог п.7 глави 2 Ліцензійних умов –ведення реєстрів власників іменних цінних паперів затвердженого рішенням ДКЦПФР № 1000 Іїд 17.10.2006 р., яке набрало чинності 05.02.2007 р.»Таким чином на момент дії оскаржуваних пунктів договору діяльність Реєстратора відповідає Положенню № 1000.Крім того слід зазначити, що в нормах Положення № 1000 не йдеться мова і вони не зобов'язують приводити у відповідність до цього положення договірні відносини між емітентом і реєстратором який веде реєстр власників іменних цінних паперів цього емітента.В цьому випадку сторони повинні керуватись загальними приписами норм Цивільного і Господарського кодексу України.Враховуючи той факт, що річний термін на який посилається Позивач стосується лише Реєстратора в частині приведення власної ліцензійної діяльності відповідно до вимог Положення № 1000, а Позивач оскаржує домовленість двох сторін оформлену договором, дія річного терміну не поширюється на договірні відносини свобода яких передбачена ст. 627 ЦК України.Якщо Позивач вважає, що пункти 7.1. 7.2. договору не відповідають Положенню № 1000, то початок перебігу строку позовної давності повинен починатись з дати набрання чинності цього нормативно - правового акту.Відповідно до ст. 57 Конституції України, ст. 3 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»від 03.10.92 р. № 493/92, п. 2 постанови Кабміну «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»від 28.12.92 р. № 731, Положення № 1000 набрало чинності з дати публікації в Офіційному віснику України, 2007, N 6 від 05.02.2007 р. тобто 05 лютого 2007 р.Враховуючи це, відповідно до вимог Закону зокрема Позивачу було офіційно доведено до відома про набуття чинності Положення № 1000.Позивач подав позов 05.08.2010 р. тобто після спливу 3 річного строку встановленого для позовної давності ст. 257 УЦК України з моменту набрання чинності Положенням № 1000.Таким чином наявний факт спливу позовної давності.Відповідно до ст. 256 ЦК України Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.Відповідно до ч.З і 4 ст. 267 ЦК України Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. За таких обставин, відповідач просить суд застосувати позовну давність у справі № 21/223/10 та відмовити у позові. Розгляд справи закінчено 05.10.2010 року оголошенням вступної та резолютивної частини рішення. За клопотанням представників сторін справа розглядалася в судовому засіданні 05.10.2010 року без застосування засобів технічної фіксації судового процесу. Розглянувши матеріали справи, надані документальні докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ: 03.11.1998 року між Закритим акціонерним товариством “Хортиця Лада” (емітент) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Консалтингово-фінансова компанія”Альянс - ВІД” (реєстратор) укладено договір на надання послуг з ведення реєстру власників іменних цінних паперів № 34 ( далі за текстом-договір). Відповідно до п.1.1 договору емітент доручає, а реєстратор за винагороду зобов’язується виконувати ведення системи реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ “Хортиця Лада” відповідно до умов цього договору, положеннями статуту емітента та діючим законодавством України. Реєстратор веде систему реєстру іменних цінних паперів емітента. В подальшому сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 01.07.2003 року до договору, в якій у зв’язку із зміною законодавства та економічних умов внесено зміни в договір, виклавши його в іншій редакції. Зокрема, п.7.1 договору викладено в наступній редакції:”Даний договір набуває чинності з дня його підписання сторонами, і буде мати силу доти, поки не буде припинений по обопільній згоді в односторонньому порядку: -на підставі письмового повідомлення реєстратора емітентом, що          набирає сили через 45 днів із дня одержання; - на підставі письмового повідомлення емітента          реєстратором, що набирає сили через 45 днів із дня одержання. Пункт 7.2 договору викладено в такій редакції:           “У разі припинення дії цього Договору,          всі права та          обов'язки емітента          та реєстратора за цим Договором залишаються в силі до моменту призначення          нового          реєстратора та покладення на нього функцій згідно чинним законодавством.Передача реєстру здійснюється реєстратором в строк не пізніше 5 робочих          днів від дати закриття реєстру з оформленням акту прийому-передачі та за          умови          попередньої оплати емітентом заборгованості перед реєстратором та послуг          щодо          його передачі та зберігання згідно з Додатком №1”. Господарським судом встановлено, що Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.2006 N 1000 затверджено Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (далі за текстом-Положення). Вказаним Положенням визначено, що ним встановлюються вимоги до ведення системи реєстру власників іменних цінних паперів, порядок ведення цього реєстру, обов'язки реєстроутримувача, емітентів та зареєстрованих осіб, порядок доступу до інформації, що міститься у системі реєстру. Із змісту зазначеного Положення випливає, що реєстраторів та емітентів, що здійснюють діяльність щодо ведення власного реєстру власників іменних цінних паперів,зобов’язано привести свою діяльність у відповідність до вимог цього Положення не пізніше року від дати набрання чинності цим рішенням, за винятком норм цього Положення щодо наявності міжнародного ідентифікаційного номера цінних паперів у документах системи реєстру, на які поширюються вимоги пункту 6 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок". За твердженням позивача окремі умови спірного договору не відповідають Положенню, порушують встановлений порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, що згодом призвело до порушення прав та охоронюваних інтересів позивача,а також завдало ЗАТ “Хортиця Лада” значних збитків.Зокрема, позивач у позові зазначив, що виклад у договорі прав та обов’язків сторін щодо припинення договору, а також умов, строків та порядку закритті та передачі реєстру власників іменних цінних паперів не відповідає вимогам Положення. Господарським судом встановлено, що відповідно до п.2 Розділу 8 Положення передача реєстру здійснюється у таких випадках:припинення дії договору на ведення реєстру між реєстроутримувачем та емітентом; анулювання дії ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, а саме діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів реєстроутримувачу за постановою про накладання санкції за правопорушення на ринку цінних паперів або рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку; за рішенням суду;припинення реєстроутримувачем діяльності щодо ведення реєстрів власників іменних цінних паперів за рішенням його відповідного органу управління, у тому числі при закінченні строку дії ліцензії реєстратора без отримання нової ліцензії. Таке рішення може бути прийняте у будь-який час, але не пізніше ніж за 45 днів до закінчення строку дії ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, а саме діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів; перевищення максимальної кількості власників цінних паперів, установленої Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку для організації самостійного ведення реєстру емітентом.

Згідно із п.9 Розділу 8 Положення емітент або реєстратор, що здійснював ведення реєстру, та новий реєстроутримувач, до якого передається ведення реєстру емітента, повинні забезпечити передачу реєстру протягом п'яти робочих днів від дати закриття реєстру, установленої відповідно до вимог цього Положення, або дати передачі системи реєстру, зазначеної у пункті 6 цього розділу. Датою закриття реєстру є: дата припинення дії договору на ведення реєстру відповідно до умов договору; дата припинення дії договору на ведення реєстру за рішенням суду; дата набрання чинності рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або постановою про накладання санкції за правопорушення на ринку цінних паперів у вигляді анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, а саме діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів; дата виконання реєстроутримувачем операції щодо внесення змін до системи реєстру, яке призвело до перевищення встановленої для організації самостійного ведення реєстру емітентом максимальної кількості власників. Емітент зобов'язаний інформувати реєстроутримувача, який веде систему реєстру, про призначення нового реєстроутримувача. Дата закриття реєстру може бути відмінена сторонами, якщо до цієї дати емітент не призначив нового реєстроутримувача відповідно до вимог цього Положення. Емітент несе відповідальність за несвоєчасне призначення нового реєстроутримувача відповідно до законодавства.Нова дата закриття реєстру визначається сторонами за згодою (у разі недосягнення згоди кожна із сторін має право звернутися до суду). До призначення нової дати закриття реєстру ведення реєстру емітента здійснює попередній реєстроутримувач. У разі неможливості здійснення реєстроутримувачем ведення реєстру всі документи системи реєстру передаються уповноваженому на зберігання, яким може бути емітент або Національний депозитарій України. Прийняття документів системи реєстру повинно бути виконано уповноваженим на зберігання не пізніше 5 робочих днів. Передача оформлюється актом приймання-передавання, який підписується реєстроутримувачем та уповноваженим на зберігання. Копія акта на зберігання, завірена уповноваженою особою на зберігання, направляється нею емітенту.

За твердженням позивача норми чинного цивільного законодавства (зокрема, норми Положення) встановлюють терміни щодо виконання зобов’язання про закриття, передачу та приймання реєстру, які жодним чином не залежать від домовленостей сторін щодо оплати послуг, наявності заборгованості тощо.

Слід зазначити, що умови договору № 34 від 03.11.1998 року в редакції додаткової угоди № 1 від 01.07.2003 року погоджені сторонами до набрання чинності діючим Цивільним кодексом України-01.01.2004 року та продовжують діяти після відповідної дати.

Згідно із п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України останній застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Тобто, до прав та обов’язків сторін за договором № 34 від 03.11.1998 року застосовуються положення чинного Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст.628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 637 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч.3 ст.6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Таким чином, в п.7.1 договору № 34 від 03.11.1998 року (в редакції додаткової угоди № 1 від 01.07.2003 року) сторонами визначено момент набуття чинності договором і підстави для припинення його дії. В п.7.2 договору встановлений період, протягом якого права та обов’язки емітента та реєстратора залишаються в силі у разі припинення дії цього договору. Також, п.7.2 договору визначений строк передачі реєстру та умови за яких відбувається така передача.

Тобто, сторони на власний розсуд погодили умови договору, викладені в п.7.1 та п.7.2. Проаналізувавши зміст Положення, суд дійшов висновку, що в ньому не міститься вказівки про неможливість сторін відступити від умов Положення щодо порядку передачі реєстру.

Частиною 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповдіно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що зміст п.7.1 та п.7.2 договору № 34 від 03.11.1998 року (в редакції додаткової угоди № 1 від 01.07.2003 року) погоджено сторонами на власний розсуд та відповідний зміст не суперечить актам цивільного законодавства, зокрема, вищезазначеному Положенню.

Крім того, слід підкреслити, що відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 3 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»від 03.10.92 р. № 493/92, п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»від 28.12.92 р. № 731, Положення № 1000 набрало чинності з дати публікації в Офіційному віснику України № 6 від 05.02.2007 р., тобто 05 лютого 2007 року.

Як було зазначено вище, позивач у позові посилається на невідповідність п.7.1 та п.7.2 договору змісту Положення № 1000.

Проте, позивач мав можливість офіційно ознайомитися із змістом вказаного Положення-05.02.2007 року. При цьому ЗАТ “Хортиця Лада” 05.08.2010 р. звернулося із позовом до суду для захисту своїх порушених прав, тобто на дату звернення до суду сплив трьохрічний строк позовної давності.

Згідно із ч.ч.3,4 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи відсутність правових підстав для визнання недійсними п.7.1 та п.7.2 договору № 34 від 03.11.1998 року (в редакції додаткової угоди № 1 від 01.07.2003 року) , наявність заяви відповідача про застосування спливу позовної давності, в позову слід відмовити.

На підставі ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати по справі слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

                                                  ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя                                         В.І.Черкаський

Дата складання повного рішення-11.10.2010 року